Правління (хукм) у лексичному змісті означає «судити», «вирішувати», «веліти» (када)», а правитель є особою, яка виконує правління.
У термінологічному змісті слова «правління», «управління» та «панування» (хукм, мульк, султан) мають одне значення — це влада, яка реалізує закони. Іншими словами, ця діяльність у тому ж змісті називається імарат, і вона поставлена у обов’язок мусульманам Шаріату. Таким чином, правління (хукм) — це те ж, що валят-уль-амр, яке є у наступних словах Аллаха:
يَٰٓأَيُّهَاٱلَّذِينَءَامَنُوٓاْ أَطِيعُواْٱللَّهَوَأَطِيعُواْٱلرَّسُولَوَأُوْلِيٱلۡأَمۡرِمِنكُمۡۖ
«Підкоряйтесь Аллаху та підкоряйтесь Посланцю та володарям влади серед вас » (4:59),
وَلَوۡ رَدُّوهُ إِلَىٱلرَّسُولِوَإِلَىٰٓ أُوْلِيٱلۡأَمۡرِمِنۡهُمۡ
«А якщо б вони повернули його до Посланця та володарів влади у них» (4:83).
Іслам як ідеологія (мабда) для держави, суспільства та життя, визначив державу та правління її частиною, наказавши мусульманам встановити державу та проводити правління згідно з законами Ісламу. Відносно цього ниспослані десятки аятів благородного Корану, які велять мусульманам правити тим, що ниспослав Аллах. Всевишній Аллах сказав:
فَٱحۡكُمبَيۡنَهُم بِمَآ أَنزَلَٱللَّهُۖوَلَا تَتَّبِعۡ أَهۡوَآءَهُمۡ عَمَّا جَآءَكَ مِنَٱلۡحَقِّۚ
«Суди же серед них по тому, що ниспослав Аллах, і не слідуй за їх пристрастями у бік від істини, яка прийшла до тебе …» (5:48),
وَأَنِٱحۡكُمبَيۡنَهُم بِمَآ أَنزَلَٱللَّهُوَلَا تَتَّبِعۡ أَهۡوَآءَهُمۡ وَٱحۡذَرۡهُمۡأَن يَفۡتِنُوكَ عَنۢ بَعۡضِ مَآ أَنزَلَٱللَّهُإِلَيۡكَۖ
«І суди між ними по тому, що ниспослав Аллах, і не слідуй за їх пристрастями, і стережись їх, щоб вони не спокусили тебе від частини того, що ниспослав тобі Аллах!» (5:49),
وَمَن لَّمۡ يَحۡكُم بِمَآ أَنزَلَٱللَّهُفَأُوْلَٰٓئِكَ هُمُٱلۡكَٰفِرُونَ
«А хто не судить по тому, що ниспослав Аллах, то це — невірні» (5:44),
وَمَن لَّمۡ يَحۡكُم بِمَآ أَنزَلَٱللَّهُفَأُوْلَٰٓئِكَ هُمُٱلظَّٰلِمُونَ
«А хто судить не по тому, що ниспослав Аллах, ті — несправедливі» (5:45),
وَمَن لَّمۡ يَحۡكُم بِمَآ أَنزَلَ ٱللَّهُ فَأُوْلَٰٓئِكَ هُمُ ٱلۡفَٰسِقُونَ
«А хто не судить по тому, що ниспослав Аллах, ті — розпусники» (5:47),
فَلَاوَرَبِّكَ لَا يُؤۡمِنُونَ حَتَّىٰ يُحَكِّمُوكَ فِيمَا شَجَرَ بَيۡنَهُمۡ ثُمَّ لَا يَجِدُواْ فِيٓ أَنفُسِهِمۡ حَرَجٗا مِّمَّا قَضَيۡتَ وَيُسَلِّمُواْتَسۡلِيمٗا
«Але ні — клянусь твоїм Господом! — не увірують вони, доки не зроблять тебе суддею у тому, що заплутано між ними. Потім не знайдуть вони у самих собі ускладнення щодо того, що ти вирішив, і підкоряться повністю» (4:65),
يَٰٓأَيُّهَاٱلَّذِينَءَامَنُوٓاْ أَطِيعُواْٱللَّهَوَأَطِيعُواْٱلرَّسُولَوَأُوْلِيٱلۡأَمۡرِمِنكُمۡۖ
«О ви, які увірували! Підкоряйтесь Аллаху та підкоряйтесь Посланцю та володарям влади серед вас» (4:49),
وَإِذَا حَكَمۡتُم بَيۡنَٱلنَّاسِأَن تَحۡكُمُواْ بِٱلۡعَدۡلِۚ
«коли ви судите серед людей, то судіть по справедливості» (4:58).
І десятки інших аятів, які стосуються правління. Також є багато аятів, які вказують на детальні події правління, такі як військові, політичні, кримінальні, соціальні, громадянські та інші типи законів . Всевишній Аллах сказав:
يَٰٓأَيُّهَاٱلَّذِينَءَامَنُواْ قَٰتِلُواْٱلَّذِينَيَلُونَكُم مِّنَٱلۡكُفَّارِوَلۡيَجِدُواْ فِيكُمۡ غِلۡظَةٗۚ
«О ви, які увірували! Бийтесь з тими із невірних, які близькі до вас. І нехай вони знайдуть в вас суворість» (9:123),
فَإِمَّاتَثۡقَفَنَّهُمۡ فِيٱلۡحَرۡبِفَشَرِّدۡ بِهِم مَّنۡ خَلۡفَهُمۡ لَعَلَّهُمۡ يَذَّكَّرُونَ ٥٧وَإِمَّاتَخَافَنَّ مِن قَوۡمٍ خِيَانَةٗ فَٱنۢبِذۡإِلَيۡهِمۡ عَلَىٰ سَوَآءٍۚ
«Якщо ти застанеш їх у битві, то прожени ними тих, які позаду них, — можливо,вони згадають! А якщо ти боїшся від людей зради, то відкинь угоду з ними згідно зі справедливістю : воістину, Аллах не любить зрадників» (8:57,58),
وَإِن جَنَحُواْ لِلسَّلۡمِ فَٱجۡنَحۡلَهَا وَتَوَكَّلۡ عَلَىٱللَّهِۚ
«А якщо вони схиляться до миру, то схились і ти до нього і покладайся на Аллаха» (8:61),
يَٰٓأَيُّهَاٱلَّذِينَءَامَنُوٓاْ أَوۡفُواْ بِٱلۡعُقُودِۚ
«О ви, які увірували ! Будьте вірні в угодах» (5:1),
وَلَاتَأۡكُلُوٓاْ أَمۡوَٰلَكُم بَيۡنَكُم بِٱلۡبَٰطِلِوَتُدۡلُواْ بِهَآ إِلَىٱلۡحُكَّامِلِتَأۡكُلُواْ فَرِيقٗا مِّنۡ أَمۡوَٰلِٱلنَّاسِبِٱلۡإِثۡمِوَأَنتُمۡ تَعۡلَمُونَ
«І не проїдайте вашого надбання між собою марно і не віддавайте його суддям, щоб з’їсти частину надбання людей злочинно, у той час як ви знаєте» (2:188),
وَلَكُمۡفِيٱلۡقِصَاصِحَيَوٰةٞ يَٰٓأُوْلِيٱلۡأَلۡبَٰبِ
«Для вас у відплаті — життя, о, володарі розуму!» (2:179),
وَٱلسَّارِقُوَٱلسَّارِقَةُفَٱقۡطَعُوٓاْأَيۡدِيَهُمَا جَزَآءَۢ بِمَا كَسَبَا نَكَٰلٗا مِّنَٱللَّهِۗ
«Грабіжнику та грабіжниці відсікайте руки у відплату за те, що вони набули, як залякування від Аллаха» (5:38),
فَإِنۡ أَرۡضَعۡنَ لَكُمۡ فََٔاتُوهُنَّ أُجُورَهُنَّ
«А якщо вони вигодовують вам, то давайте їм їх плату» (65:6),
لِيُنفِقۡذُو سَعَةٖ مِّن سَعَتِهِۦۖوَمَن قُدِرَ عَلَيۡهِ رِزۡقُهُۥفَلۡيُنفِقۡ مِمَّآ ءَاتَىٰهُٱللَّهُۚ
«Нехай витрачає заможній із свого достатку; а у кого частка його розмірена, нехай витрачає із того, що дав йому Аллах» (65:7),
خُذۡمِنۡ أَمۡوَٰلِهِمۡ صَدَقَةٗ تُطَهِّرُهُمۡ
«Візьми з майна їх милостиню, якою ти очистиш їх» (9:103).
Таким чином, для громадянського, військового, кримінального, політичного типів законів та взаємовідносин ми знаходимо у ясній формі загальні принципи у сотнях аятів, не говорячи вже про іще більшу кількість достовірних хадісів. Усі вони були ниспослані відносно правління для того, щоб втілювати їх у життя. І насправді, вони були реалізовані у житті у часи Посланця ﷺ, у часи праведних халіфів та тих правителів мусульман, які були після них. Це ясно вказує на те, що Іслам є системою для правління та держави, для суспільства та життя, для Умми та окремих людей.
Так само як і вказує це на те, що держава не має повноваження влади, якщо її діяльність не проводиться згідно до системи Ісламу. Іслам не може існувати у реальності, якщо його закони не будуть втілюватись в одній державі. Іслам є релігія та ідеологія, а правління та держава є його частиною. Держава є єдиним шаріатським шляхом, який встановлений Ісламом для втілення у життя своїх законів та їх виконання у громадському житті. Іслам не може мати активної присутності без наявності своєї держави, яка втілює закони Ісламу в усіх положеннях.
Із книги «Політичні погляди Хізб ут-Тахрір»
