Правлячі режими у мусульманських країнах, володіючи великими можливостями, займаються спаплюженням родинних цінностей і насадженням світськості

Статті
Друкарня

Коли ми говоримо про родину, то говоримо про осередок суспільства.

Отож, будь-яка порочність або розлад, які спіткають цей осередок, неодмінно відіб’ються на усьому суспільстві та державі, не говорячи вже про те, коли насадження порочності у родині ведеться систематизованим, спланованим чином на виду і на слуху держави, особливо, якщо сама держава як раз-таки цим і займається. Саме так і відбувається у мусульманських країнах, чиї уряди, не жаліючи сил, прищеплюють родинам світськість і порочність, розбещуючи тим самим суспільство мусульман заради вдоволення своїх хазяїв в Америці та Європі. Наші правлячі режими витрачають для цих цілей величезні гроші, вдаючись до цього до цілої низки засобів і способів, із яких можна виділити наступні:

1. Прийняття та вступ у силу законів, які суперечать законам Ісламу, у ситуаціях, відомих як «Правовий статус особистості». Зі скасуванням Халіфату як системи правління було скасовано і багато законів, які стосуються життя людей; мусульмани більше не змогли практикувати ніякі закони своєї релігії, окрім тих, які пов’язані з ритуалами поклоніння і тим самим «Правовим статусом особистості». Але вороги Ісламу не допустили, щоб залишилось навіть це, і почали намагатись вирвати дані закони із повсякденного життя мусульман. З цією метою вони дали завдання своїм агентам у країнах мусульман виробити цілу систему законів, які порушують закони Ісламу і його соціальну систему, після чого утвердити у лавах мусульман західний образ життя. Так, наприклад, президент Тунісу Хабіб Бургіба, створив документа про «Правовий статус особистості» у 1956 р., що стосується положень Шаріату.

Він брехливо стверджував, що цей документ не суперечить Ісламському Шаріату, а навпаки, виходить із духу та законів Ісламу, хоча більша частина із них явно опирались на французькі закони. Частина із цих законів повністю суперечить Ісламському Шаріату, чому є безліч прикладів: недбалість у відношенні розрізнення релігій, як, наприклад, опираючись на міжнародну, світську норму про права людини, дозволяти шлюби як завгодно: «Жінка і чоловік, ставши повнолітніми, мають право увійти у подружній відносини і створити родину без усіляких обмежень по расовій, національні або релігійній ознаці ». Також було заборонено багатоженство і обрана міра покарання (згідно 18-й статті). Також порушувались ісламські правила при усиновленні або удочерінні...

Потім наступники Бургіби просунулись далі і завершили опорочнення суспільства, виступивши у часи правління Беджи Каіда Ес-Себсі у відкриту проти законів Аллаха і сформувавши закони, що абсолютно суперечать законам Ісламу. Згідно новим законам, жінка-мусульманка може спокійно вийти заміж за невіруючого, про що нещодавно заявила голова Комітету свобод і прав людини у Тунісі Бушра Бальхадж Хаміда. Також вона прямо заявила, що Комітет приступив до пропозиції законопроекту, згідно якому головування у родині розподіляється порівну між батьком та матір’ю, скасовується махр, що розцінюється як образа для жінки, а також жінка і чоловік урівнюються у питанні розділку спадку.

У Саудівській Аравії та Єгипті також простежуються спроб виробити на законній основі мінімальний вік для вступу у шлюб. У Саудівській Аравії також були введені поправки у закон «опіки чоловіка над жінкою». Прикладів багато, але формат статті не дозволяє їх усіх перерахувати...

2. Заохочення розваг. Розважальні програми стали одним із найбільш сильних способів по запровадженню світськості у суспільство і розбещенню мусульманської родини під гаслом відволікання від труднощів буденного життя, підтримки талантів, які розвиваються, і навіть економічного прибутку від проведення таких програм. На сьогоднішній день в ісламських землях розважальні порочні програми скеровані на боротьбу проти ісламських цінностей і закликані просувати цінності Заходу, через які врешті решт отримують поширення розпуста і пороки серед дітей мусульман, відбувається змішування статей (іхтілят), люди ходять з відкритим ауратом... та інший бруд під вивіскою «сучасності та відкритості»».

Наприклад, Саудівська Аравія, яка переживає сьогодні процес систематичної вестернизації та секуляризації з боку її уряду в угоду Америці, заявила про проект реформ у свої економічній сфері. Серед таких реформ варто виділити сектор «культури розваг» і розвиток туристичного сектору. У контексті секуляризації просувається розвиток проекту «національного бачення», у межах якого витрати всередині королівства на розвиток культури та розваг подвояться з 2,9% до 6%. У зв’язку з цим Управління по справам розваг стало просуватись у своєму розвитку у межах усього проекту «Бачення-2030», запропонованого наслідним принцом Мухаммадом ібн Сальманом, щоб надати законну у Шаріаті постать усілякому проекту та дії, скерованому врешті решт на моральний розклад Саудівської Аравії.

Віднині харам об’явлений халялем самими вченими, лояльними династії Саудів, після того, як десятки років до цього вони забороняли подібне, особливо — жінкам. Засуджуване об’явлено схвалюваним і перебуває під опікою Управління по справам розваг під усе тією ж вивіскою «відкритості». На законному підґрунті організовуються виступи, фестивалі, художні та музичні заходи, будуються кінотеатри, театри опери, влаштовуються жіночі покази мод, жінки сидять на футбольних матчах та музичних концертах змішано з чоловіками і т.д...

Також у низці мусульманських країн організовуються різноманітні розважальні програми при підтримці держави, але вже опосередкованим чином, як, наприклад, програми по виявленню таланів (танці, пісні та акторство), що транслюються ЗМІ, а також заходи, які створюються неурядовими організаціями та закладами...

3. Система освіти і програми навчання. Поняття родини та взаємостосунки її членів також піддались розбещенню і розтлінню у затишку політики освіти, що не базується на принципах Ісламу, а навпаки, прагне зруйнувати ісламську культуру у душах мусульман. Це чітко виражається у постійних зміненнях, які вносять уряди в освітні програми за наказом своїх хазяїв на Заході. Ми бачимо, що ці змінення у першу чергу скеровані у бік поняття прав жінки та її рівності чоловіку. Сама ідея рівності з чоловіком є широкою темою, у яку входять такі поняття, як самореалізація жінок, їх самоствердження у суспільстві і усунення чоловічого домінування над ними. Внаслідок цього освіта і кар’єрний ріст стали першою задачею для багатьох дівчат, більш значущою, аніж вийти заміж і створити родину.

Також методом таких поправок ведуться війни проти ранніх шлюбів, і у якості приводу по скасуванню таких шлюбів використовується гасло захисту здоров’я жінок, необхідність контролю народжуваності та зменшення кількості дітей у родинах. Спостерігаючи за тим, як вони пропагують подібні ідеї, ми врешті решт розуміємо, чому вони класифікують усі родини на «малі» та «великі», після чого вихваляють «малі» та засуджують «великі», описують в освітніх програмах «великі» родини як «традиційні», а «малі» родини — як «сучасні», чому вони на картинках для дітей початкових класів зображають два види родин, одну із них як «застарілу» (та, що з багатьма членами родини), а другу — як «сучасну» (та, що з малою кількістю членів родини).

Іще більш гіршим є те, що вони замінили зображення матерів та бабусь у хіджабах на нові, де матері і бабусі вже без хіджабів, одягнуті у західному стилі, а на їх обличчях — косметика. Подібні змінення в освітніх програмах сталися у 2016 р. в Йорданії і Палестині. Також і чоловіки зображені на цих картинках поголеними, без борід. Як підсумок, діти, дивлячись на ці картинки, формуються з поняттям, що саме ось така маленька родина і вважається правильною, що порушення законів Шаріату і розкриття аурату в родині — нормально і сучасно. У контексті розмов про дітей концентрується увага на їх правах і свободах дій, так що навіть якщо батьки захочуть заборонити дитині зробити що-небудь або вони побили її, то діти можуть подати заяву на них у поліцію або подати скаргу у правозахисні організації. Тем самим така ідея закликає дітей карати своїх батьків, чим порушується сама концепція опіки і догляду батьків за дітьми.

4. Допомога та полегшення діяльності для роботи правових організацій, а також регіональний та міжнародний жіночий рух, істинною метою якого є розбещення цінностей ісламської родини під гаслом захисту прав жінки і дитини. Ідеї цих організацій та рухів проникають у школи та ВНЗ,поширюючись серед дітей. Проводяться зібрання та акції у такому ж контексті, через які потім руйнуються родини, а потім — і суспільство. Ідеї запобігання вагітності та скорочення народження дітей у родинах прикриваються гаслами про захист здоров’я жінки. Ведеться боротьба з багатоженством і ранніми шлюбами. Ведеться боротьба з поняттям опіки над жінкою під гаслом прав жінки, її самореалізації, незалежності та недопущення головування чоловіка над нею.

5. Ратифікація і приєднання до міжнародних конвенцій, що атакують соціальну систему в Ісламі, включаючи питання шлюбу та родини, як, наприклад, «Конвенція про ліквідацію усіх форм дискримінації у відношенні жінок» (CEDAW), у пунктах якої ведеться заклик до свободи налагодження заборонених в Ісламі стосунків між юнаками та дівчатами під приводом свободи особистості. Також ведеться заклик до абсолютній рівності між статями, до скасуванню шлюбів, проводимих по законам Ісламу, і до прийняття за основу інституту цивільного шлюбу. Ведеться заклик до скасування головування батька над дітьми (і особливо — над дружиною), а також інші заклики, що суперечать законам Ісламу.

Тут були перераховані лише деякі засоби та способи, які використовують правлячі режими в ісламських землях з метою розбещити мусульманську родину, зробити світською спочатку її, а потім — і усю країну. Серйозність положення вимагає від кожного щирого мусульманина встати на стражу своєї релігії та Умми, зруйнувати порочні плани та проекти, вимагає підсиленої та щирої роботи з метою створення держави, яка буде правити по Книзі нашого Господа, почне опікати нас, захищати суспільство і родини. Цією державою може бути лише держава Другого Праведного Халіфату за методом пророцтва, яку обіцяв нам наш Всевишній Господь і встановленням якого обрадував нас Його Посланець ﷺ!

 


Спеціально для Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Бараат Мунасіра
26 Мухаррама 1440 р.х.
06.10.2018 р.

Головне меню