Хвала Аллаху, яки зробив подружній шлюб свідченням Його величі, абсолютної єдності та унікальності, що відрізняє Всемогутнього від усіх створінь, які потребують пари. Всевишній Аллах сказав:
وَمِن كُلِّ شَيۡءٍ خَلَقۡنَا زَوۡجَيۡنِ لَعَلَّكُمۡ تَذَكَّرُونَ
«Ми створили усе існуюче парами, — можливо, ви згадаєте назидання» (51:49).
Окрім того, знаменням є те, що Аллах створив людину парами, чоловіком і жінкою, із однієї душі, щоб вони знаходили спокій один в одному. Аллах говорить:
۞هُوَ ٱلَّذِي خَلَقَكُم مِّن نَّفۡسٖ وَٰحِدَةٖ وَجَعَلَ مِنۡهَا زَوۡجَهَا لِيَسۡكُنَ إِلَيۡهَاۖ
«Він — Той, Хто створив вас із однієї людини. Він створив із неї дружину, щоб він знайшов у ній спокій» (7:189).
Шлюб в Ісламі — далеко не просто ний контракт між чоловіком і дружиною, а швидше угода, яка зв’язує їх життя з покорою Аллаху і робить Його через Коран і Сунну Пророка ﷺ. Іслам сформував порядок інститут шлюбу і роз’яснив права та обов’язки обох сторін у шлюбі, а також розподілив повноваження та функції згідно з відмінністю природи чоловіка та жінки. Саме ця різнобарвність у розподілі створює рівновагу і взаємодоповнюваність, як і виключає усілякого роду суперництво. Тому важливо, щоб сторони зійшлись на чіткому та зрозумілому баченні шлюбу, як це передбачено ісламською законодавчою системою, будучи компетентними у побудові даного інституту родини і бажаючими зробити закони Аллаха довідником у заснуванні, виправленні та вдосконаленні родини.
Іслам вшановує людство у цілому, і згідно з цим він надає жінкам повні права і статус, а в обмін зобов’язує їх низкою обов’язків. Іслам дав жінці право після вступу у шлюб на моральну цінність, як добре обходження, м’яку мову і добре співжиття, навіть якщо вона стала ненависна для чоловіка. Аллах сказав:
وَعَاشِرُوهُنَّ بِٱلۡمَعۡرُوفِۚ فَإِن كَرِهۡتُمُوهُنَّ فَعَسَىٰٓ أَن تَكۡرَهُواْ شَيۡٔٗا وَيَجۡعَلَ ٱللَّهُ فِيهِ خَيۡرٗا كَثِيرٗا
«Живіть з ними гідно, і навіть якщо вони неприємні вам, то адже вам може бути неприємним те, у що Аллах заклав багато добра» (4:19).
Добре ставлення є більш широким поняттям, аніж любов, оскільки воно може мати місце і без любові. Навіть якщо відносини зайшли у глухий кут, добре ставлення повинно мати місце у будь-якому випадку. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
اللهُ اللهُ فِي النِّسَاءِ فَانَّ هُنَّ عَوَانٍ فِي اَيدِيكُمْ يَعْنِى اُسَرَاءَ اَخَذْتُمُوهُنَّ بِاَمَانَةِ لِلهِ وَسْتَحْلَلْتُمْ فُرُوجَهُنَّ بِكَلِمَةِ اللهِ
«Бійтесь Аллаха по відношенню до своїх дружин, вони (у деякій мірі) втратили з вами свободу. Ви взяли їх у якості аманату від Аллаха і зробили їх дозволеними для себе ім’ям Аллаха».
Прикладом матеріальної сторони є махр, на який має право жінка при укладанні шлюбу. Аллах зобов’язав чоловіків робити цей дар не у якості її ціни, а виражаючи її значущість та пошану. Цим дарунком виражається охотне бажання чоловіка укласти з нею союз, а в обмін вона не повинна нічого, окрім вірності подружнім правам. Всевишній Аллах сказав:
وَءَاتُواْ ٱلنِّسَآءَ صَدُقَٰتِهِنَّ نِحۡلَةٗۚ
«Давайте жінкам їх шлюбний дар від чистої душі» (4:4).
Вона також має право на матеріальне забезпечення (нафака), тобто чоловік повинен забезпечувати свою дружину їжею та одягом у тій же мірі, як і себе, у межах своїх можливостей. Аллах говорить:
لِيُنفِقۡ ذُو سَعَةٖ مِّن سَعَتِهِۦۖ
«Нехай володар достатку витрачає згідно достатку» (65:7).
Передають, що Хакім ібн Муавія аль-Кушайрі розповідав зі слів свого батька, що одного разу останній спитав: «,О Посланець Аллаха! Якими є наші обов’язки перед дружинами?». Пророк ﷺ відповів :
أَنْ تُطْعِمَهَا إِذَا طَعِمْتَ، وَتَكْسُوَهَا إِذَا اكْتَسَيْتَ، أَوْ اكْتَسَبْتَ، وَلَا تَضْرِبْ الْوَجْهَ، وَلَا تُقَبِّحْ، وَلَا تَهْجُرْ إِلَّا فِي الْبَيْتِ
«Ти повинен годувати їх, якщо їж см, і одягати їх, якщо одягаєшся сам. Ти не маєш права бити їх по обличчю і ображати, і якщо ти відмовляєшся розділяти з ними ложе, то не повинен покидати дім» (Абу Давуд).
Тому жінці не обов’язково працювати, щоб забезпечувати себе. В обов’язки входить вдоволення її потреб у їжі, одязі т.д. Прикладів тому, що Іслам надає і захищає права жінок, величезна кількість.
Проте як жінки мають права по відношенню до чоловіків, так і чоловіки мають права на дружин, яких треба дотримуватись. Аллах говорить:
وَلَهُنَّ مِثۡلُ ٱلَّذِي عَلَيۡهِنَّ بِٱلۡمَعۡرُوفِۚ
«Дружини мають такі ж права, як і обов’язки, і треба ставитись до них по-доброму» (2:228).
Іслам приписав жінкам, наприклад, покору на адресу чоловіка у тому, що не суперечить велінням Аллаха, збереження честі та майна, а також зобов’язав їх впускати у дім кого б то не було лише з дозволу чоловіка, але якщо він заборонив впускати кого-небудь у свій дім, то їй треба вчиняти згідно з цим. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
مَا اسْتَفَادَ امْرُؤٌ مُسْلِمٌ فَائِدَةً بَعْدَ الإسْلامِ أَفْضَلَ مِنْ زَوْجَةٍ مُسْلِمَةٍ تَسُرُّهُ إِذَا نَظَرَ إِلَيْهَا وَتُطِيعُهُ إِذَا أَمَرَهَا وَتَحْفَظُهُ إِذَا غَابَ عَنْهَا فِي نَفْسِهَا وَمَالِهِ
«Найкраще для мусульманина після (прийняття ним) Ісламу — дружина-мусульманка: дивлячись на яку, він радіє, наказуючи їй щось, вона підкоряється, і у його відсутність вона захищає свою честь і його майно».
Опіка, яку чоловік проявляє у відношенні своєї родини, пов’язана з тим, що Аллах дав йому відмітні фізичні Аллах характеристики і здатність переносити труднощі, які не під силу жінкам, а також тому, що Аллах зобов’язав його фінансовими витратами на потреби родини (нафака). Аллах говорить:
ٱلرِّجَالُ قَوَّٰمُونَ عَلَى ٱلنِّسَآءِ بِمَا فَضَّلَ ٱللَّهُ بَعۡضَهُمۡ عَلَىٰ بَعۡضٖ وَبِمَآ أَنفَقُواْ مِنۡ أَمۡوَٰلِهِمۡۚ
«Чоловіки опікунами жінок, тому що є Аллах дав одним із них перевагу перед іншими, і тому що вони витрачають із свого майна» (4:34).
Іслам не залишив відкритого питання, пов’язаного з інститутом родини. Найчудовіший опис цих відносин полягає у тому, що це спілкування між партнерами у подружжі з миром та спокоєм, а паливом для цього служать любов, милосердя та хороше обходження. Якщо вжити красномовність Корану, то можна описати шлюб, який пов’язує подружню пару, у якості міцного заповіту, тому що це угода вірності та вказівка на міцний зв’язок, як Аллах описує заповіт, укладений з пророками:
وَإِذۡ أَخَذۡنَا مِنَ ٱلنَّبِيِّۧنَ مِيثَٰقَهُمۡ وَمِنكَ وَمِن نُّوحٖ وَإِبۡرَٰهِيمَ وَمُوسَىٰ وَعِيسَى ٱبۡنِ مَرۡيَمَۖ وَأَخَذۡنَا مِنۡهُم مِّيثَٰقًا غَلِيظٗا
«Ось ми уклали заповіт з пророками, з тобою, Нухом (Ноєм), Ібрахімом (Авраамом), Мусою (Мойсеєм) та Ісою (Ісусом), сином Марьям (Марії). Ми уклали з ними суворий заповіт» (33:7).
Неможливо зруйнувати цей міцний заповіт, якщо слідувати цим тонким правилам, наданим нам Аллахом відносно будь-якого питання шлюбу. Ці божественні правила, які регулюють відносини, є стовпами мусульманської родини, іншими словами — фортеці, яка захищена мусульманським суспільством і яка захищає це суспільство. Хіба ми відмовимось від закону Аллаха і приймемо щось інше: різноманітні родинні кодекси, статуси особистості, а також міжнародні конвенції та угоди?! Хіба ми станемо керуватись продуктами людського розуму, заснованими на забаганках та емоціях і такими,що переслідують інші інтереси та цілі?!
На завершення ми звертаємось до Аллаху зі словами із Корану:
رَبَّنَا هَبۡ لَنَا مِنۡ أَزۡوَٰجِنَا وَذُرِّيَّٰتِنَا قُرَّةَ أَعۡيُنٖ وَٱجۡعَلۡنَا لِلۡمُتَّقِينَ إِمَامًا
«Господь наш! Даруй нам відраду очей у наших дружинах і нащадках і зроби нас взірцем для богобоязливих» (25:74).
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Дуррату аль-Баккуш
13 Сафара 1440р.х.
22.10.2018 р.
