Розлучена жінка між милістю Халіфату та несправедливістю невігласних режимів у межах кампанії: «Родина: виклики та рішення Ісламу»

Статті
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

У процесі обговорення теми шлюбу та розлучення зокрема (і соціальної системи Ісламу — в загалом) ми маємо право пишатися тим, що є мусульманами, і прославити Аллаха за цей великий дар.

Аллах, поруч з нашим сотворінням, вшанував нас чудовими законами Шаріату, які рятують нас від бездни аморальності та підносять на вищу ступінь порядності, турботи, захисту та гідності. Жодна ідеологія не здатна порівнятись з тим, що приніс Мухаммад (с.а.с.) для своєї Умми. І як після цього не назвати його посланцем милості для світів?!

Тема розлучення (талак) завжди була однією із найбільш обговорюваних тем серед мусульман, незважаючи на різноманітні цілі між критиками та тими, хто хоче дізнатись закон Шаріату у даному питанні. Жіночі асоціації, правозахисні центри, сходознавці та інші завжди задавали питання на тему розлучення та жінки,  щоб висміяти та виставити Іслам у якості релігії, яка пригноблює жінку. ЗМІ підгодовували ці звинувачення, публікуючи їх. Це призвело до того, що деякі мусульмани розгубились і не знали — виправдовувати свою релігію або визнати пред’явлені звинувачення.

Ця стаття є спробою продемонструвати аспекти турботи, якими Іслам оточив жінку у найважчий період її життя, а саме — тоді, коли родинне вогнище розкололось і зруйнувався шлюб, який на початку означав любов та заспокоєння. Недивно, що при будь-якій ідеології жінки гарантовані турботою, коли вони живуть у благополуччі та безпеці, але перевагу ісламського закону ми можемо спостерігати у ситуації, коли жінки страждають від несправедливості та втрати спокою. Це те, що у черговий раз відрізняє Іслам, оскільки він проявляє турботу про жінку як у шлюбі, так і у розлученні, захищаючи її честь в усіх випадках.

Трагедія не обмежується величезними та зростаючими випадками розлучень у мусульманському світі. Наприклад, в Єгипті випадки розлучення досягли мільйону на рік, згідно статистиці за 2015 рік. З одного боку, страждання розлучених жінок відбуваються через встановлені над мусульманами режими, а з іншого — через громадські забобони, які часто помилково покладають на жінку вину за невдалий шлюб. Гірше за усе те, що деякі із цих забобон приписують Ісламу брехню та наклеп: нібито Іслам залишив жінок між двох вогнів, а як результат мільйони жінок та дітей страждають, що призводить до дезінтеграції родин і руйнуванню соціальних відносин.

Усе це відбувається, незважаючи на те, що режими та міжнародні інститути приймають резолюції про рівність і права жінок. Комісії по народонаселенню та розвитку у своїх рішеннях вимагають рівності між жінками та чоловіками у припиненні подружніх відносин. В 16 статті Конвенції про ліквідацію усіх форм дискримінації у відношенні жінок CEDAW говориться: «Держави-учасники вживають усіх відповідних заходів для ліквідації дискримінації у відношенні жінок в усіх питаннях, які стосуються шлюбу та родинних відносин, і, зокрема, забезпечують на основі рівності чоловіків та жінок: c) однакові права та обов’язки у період шлюбу або при його розірванні». Дана Конвенція зобов’язує усі держави, які її підписали, внести поправки у своє законодавство згідно з положеннями справжньої Конвенції.

Розлучені жінки у мусульманському світі у наш час, як і решета інших жінок, страждають від зубожіння та бідності, а також відсутності належної турботи з боку держави. Позбавлені прав на звичайне життя і такі, що стали темою обговорення від неробства пліткарів, ці жінки можуть втратити свої дітей або можливості знов вийти заміж. Це не говорячи вже про страждання деяких розлучених жінок, які викликані відмовою. Іноді чоловік відмовляється розлучатись, хоча Аллах повелів йому проявляти богобоязливість:

وَلَا تَعۡضُلُوهُنَّ لِتَذۡهَبُواْ بِبَعۡضِ مَآ ءَاتَيۡتُمُوهُنَّ إِلَّآ أَن يَأۡتِينَ بِفَٰحِشَةٖ مُّبَيِّنَةٖۚ وَعَاشِرُوهُنَّ بِٱلۡمَعۡرُوفِۚ

«Не чиніть їм перешкоди, щоб унести частину шлюбного дару, який ви їм дали, якщо тільки вони не скоїли явну гидоту. Живіть з ними гідно» (4:19).

«У той час, коли Іслам приніс шаріатські доручення, які поклав на жінку і чоловіка, роз’яснивши закони Шаріату, які вирішують дії кожного із них, він взагалі не враховував і не брав до уваги так зване «питання рівності або переваги» між чоловіком та жінкою. Іслам звернув увагу на те, що є певна проблема, яка потребує рішення, і вирішив її, незважаючи на те, що ця проблема — чоловіка або жінки. Реальність шлюбу вказує на те, що він існує заради родини та надання їй благополуччя. Якщо у цьому подружньому житті трапляється те, що загрожує цьому благополуччю, і положення доходить до такого ступеню, коли вже спільне життя стає неможливим, необхідно, щоб був шлях, яким скористається подружжя для того, щоб розлучитись один з одним. Вони не повинні бути вимушеними залишатись проти своєї волі у цьому зв’язку або проти волі одного із них. Аллах видав закон про розлучення. Він сказав:

ٱ لطَّلَٰقُ مَرَّتَانِۖ فَإِمۡسَاكُۢ بِمَعۡرُوفٍ أَوۡ تَسۡرِيحُۢ بِإِحۡسَٰنٖۗ

«Розлучення допускається двічі, після чого треба або утримати дружину на розумних умовах, або відпустити її по-доброму»(2:229), —

для того, щоб у домі не перебувало страждання і  щоб серед людей продовжувало залишатись щастя та благополуччя подружнього життя. Якщо життя подружжя одного з другим стало важким через невідповідність їх характерів або через випадок, який раптово трапився, що зіпсував їх життя, то їм надається шанс для того, щоб кожен із них попрацював над утворенням подружнього благополуччя одного з другим». (із книги «Соціальна система в Ісламі»).

Іслам підніс ступінь жінки, навіть якщо вона ненависна чоловіку, і не зробив відразу до неї причиною розлучення. Навпаки, Іслам повелів подружжю жити гідно у добрі, закликаючи терпіти неприязнь, адже, можливо, у цьому є благо. Аллах говорить:

وَعَاشِرُوهُنَّ بِٱلۡمَعۡرُوفِۚ فَإِن كَرِهۡتُمُوهُنَّ فَعَسَىٰٓ أَن تَكۡرَهُواْ شَيۡ‍ٔٗا وَيَجۡعَلَ ٱللَّهُ فِيهِ خَيۡرٗا كَثِيرٗا

«Живіть з ними гідно, і навіть якщо вони неприємні вам, то адже вам може бути неприємне те, у що Аллах заклав багато добра» (4:19).

Також Іслам заборонив чоловіку чинити перешкоди дружині, яка не бажає з ним жити, не даючи їй розлучитись через упертість або у страху втратити майно, наданого їй у якості махра:

يَٰٓأَيُّهَا ٱلَّذِينَ ءَامَنُواْ لَا يَحِلُّ لَكُمۡ أَن تَرِثُواْ ٱلنِّسَآءَ كَرۡهٗاۖ وَلَا تَعۡضُلُوهُنَّ لِتَذۡهَبُواْ بِبَعۡضِ مَآ ءَاتَيۡتُمُوهُنَّ إِلَّآ أَن يَأۡتِينَ بِفَٰحِشَةٖ مُّبَيِّنَةٖۚ

«О ті, які увірували! Вам не дозволено наслідувати жінок проти їх волі. Не чиніть їм перешкоди, щоб унести частину шлюбного дару, який ми їм дали, якщо тільки вони не скоїли явної гидоти» (4:19).

Алі ібн Абу Талха передав від ібн Аббаса наступне : «Не чиніть їм перешкоди», — тобто не примушуйте їх,«щоб унести частину шлюбного дару, який ви їм дали», — мається на увазі чоловік, який грубо обходиться з дружиною, щоб вимусити її відкупитись від нього поверненням махра («Тафсір Ібн Касіра»). До того ж Іслам поклав на чоловіка обов’язок забезпечувати її їжею та житлом після талаку на протязі строку днів ідди, а також заборонив виселяти її до спливання цього строку. Також у її права входить отримувати плату за годування грудьми їх спільних дітей. Аллах сказав:

وَعَلَى ٱلۡمَوۡلُودِ لَهُۥ رِزۡقُهُنَّ وَكِسۡوَتُهُنَّ بِٱلۡمَعۡرُوفِۚ لَا تُكَلَّفُ نَفۡسٌ إِلَّا وُسۡعَهَاۚ لَا تُضَآرَّ وَٰلِدَةُۢ بِوَلَدِهَا وَلَا مَوۡلُودٞ لَّهُۥ بِوَلَدِهِۦۚ وَعَلَى ٱلۡوَارِثِ مِثۡلُ ذَٰلِكَۗ فَإِنۡ أَرَادَا فِصَالًا عَن تَرَاضٖ مِّنۡهُمَا وَتَشَاوُرٖ فَلَا جُنَاحَ عَلَيۡهِمَاۗ

«А той, у кого народилась дитина, повинен забезпечувати харчування та одяг матері на розумних умовах. Ані на жодну людину не покладається понад її можливостей. Неможна завдавати шкоду матері за її дитину, а також батьку за його дитину. Такі ж обов’язки покладаються на спадкоємця батька. Якщо вони побажають відняти дитину від грудей по взаємній згоді та пораді, то не скоять гріху» (2:233).

Також вона може повернутись до колишнього чоловіка до третього розлучення:

وَإِذَا طَلَّقۡتُمُ ٱلنِّسَآءَ فَبَلَغۡنَ أَجَلَهُنَّ فَلَا تَعۡضُلُوهُنَّ أَن يَنكِحۡنَ أَزۡوَٰجَهُنَّ إِذَا تَرَٰضَوۡاْ بَيۡنَهُم بِٱلۡمَعۡرُوفِۗ

«Якщо ви розлучились з вашими дружинами, і вони вичекали належний їм строк, то не заважайте їм виходити заміж за своїх колишніх чоловіків, якщо вони домовились один з одним на розумних умовах» (2:232), —

як і вийти за іншого:

فَإِن طَلَّقَهَا فَلَا تَحِلُّ لَهُۥ مِنۢ بَعۡدُ حَتَّىٰ تَنكِحَ زَوۡجًا غَيۡرَهُۥۗ فَإِن طَلَّقَهَا فَلَا جُنَاحَ عَلَيۡهِمَآ أَن يَتَرَاجَعَآ إِن ظَنَّآ أَن يُقِيمَا حُدُودَ ٱللَّهِۗ وَتِلۡكَ حُدُودُ ٱللَّهِ يُبَيِّنُهَا لِقَوۡمٖ يَعۡلَمُونَ ٢٣٠

«Якщо він розлучився з нею у третій раз, то йому не дозволено одружуватись на ній, доки вона не вийде заміж за іншого. І якщо той розлучиться з нею, то вони не скоять гріху, якщо возз’єднаються, вважаючи, що вони зможуть дотриматись Аллаха. Такими є обмеження Аллаха. Він роз’яснює їх для людей знаючих» (2:230).

Ці положення та милість для жінки втрачені разом з втратою держави, яка піклувалась про усі її справи від народження до смерті. З відсутністю Халіфату, який піклувався про жінок через справедливі положення Ісламу, жінка стикнулась з пригнобленням, маргіналізацією та упущеннями її прав та гарантій. Мусульманка буде приречена на страждання та відсутність безпеки та турботи, доки не опиниться під затишком Праведного Халіфату за методом пророцтва, який втілить ці положення на практиці у точності.

 

Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Ваша сестра — Баян Джамаль
16 Сафара 1440 р.х.
25.10.2018 р.