Кожна людина повинна мати певний погляд на життя, адже це дозволяє задати скерованість у її образі життя (сулюк), взаємовідносин і у зв’язках з людьми.
Західна точка зору на життя говорить, що релігія належить Всевишньому, а мирське життя — людині, у зв’язку з чим релігія повинна залишатись осторонь від життя, не втручатись у нього. Тому західна людина у своїх взаємостосунках, зв’язках і образі життя (сулюк) дотримується того, у чому особисто вбачає користь для себе, і ніякого місця для релігії тут немає.
Що стосується погляду на життя у мусульман, то регулювання образу життя людини, її взаємовідносин і зв’язків надано Ісламу. Іслам був ниспосланий від Всевишнього Аллаха, щоб людина могла керуватись ним у мирському житті (дунья), при цьому не роблячи розмежувань між релігією і життям. Тому людина в усіх своїх справах повинна вчиняти так, як приписано наказами і заборонами Аллаха та Його Посланця ﷺ, тобто релігія повинна (ваджиб) мати головуючу роль в усіх справах мусульманина.
Таким чином, ісламський погляд на життя у корні відрізняється від західного, і причина цього у тому, що світогляд (акида) мусульманина відрізняється від (акиди) західної людини. Так і образ дій мусульманина у взаємовідносинах і зв’язках з іншими людьми повинен відрізнятись від західного образу. Іншими словами, шлях мусульманина — це Іслам. А щоб добитися усього цього, мусульманин з самого початку повинен мати певний погляд на життя, що досягається шляхом головування ісламського світогляду (акиди) у житті людини.
24.07.1970 р.
