Мукалляф (той, хто досяг зрілості по Ісламу), який перебуває у здоровому глузді, повинен знати із релігії те, що стосується його справ, оскільки Аллах наказав кожному мусульманину організовувати своє життя згідно Його наказам і заборонам.
Це ж можливо здійснити лише за допомогою пізнання шаріатських законів, пов’язаних зі справами кожної людини. Тому набуття знань, необхідних у житті, є фардом-айн, а не фардом-кіфая. Набуття понад необхідних знань є бажаною (мустахабб) для мусульманина дією. Для здійснення молитви мусульманин повинен знати те, як вона робиться. Якщо фінансові збереження мусульманина досягли позначки нісабу, тоді він повинен виплачувати закят. Отож, він повинен знати, що саме із майна необхідно виплачувати і як, яка встановлена сума для виплати і як вона розраховується.
Якщо його майно складають золото чи срібло, то він повинен знати відповідні закони Шаріату, і немає нічого страшного у тому, що він не знає, як виплачується закят з плодових культур чи з худоби. Але якщо він буде знати і ці закони, то, відповідно, отримає за це нагороду від Аллаха. Якщо ж мусульманин вдається до діяльності по встановленню Ісламської Держави, то він повинен вивчити те, яким чином це робиться згідно Ісламу. Таким чином, виконання кожного фарду входить у його відповідальність, і, отож, він несе відповідальність за знання про ці фарди.
Якщо мусульманин пізнає усе, що пов’язано з його справами, тоді він може бути спокійним за свою віру і збереження правильного шляху.
Якщо його наміри будуть щирими заради Аллаха, тоді він стане вчиняти правильно і знайде милість Господа світів, Який приймає щирі справи віруючих, і отримає Його прощення у День розрахунку.
Із книги «Заклик до Ісламу» Ахмад Махмуд
