30 років триває пошук способів реалізації міжнародної правозахисної системи

Статті
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

У багатьох країнах світу в останні дні проходили різноманітні заходи, приуроченні до 30-річчя прийняття «Конвенції про права дитини». Заходи є частиною міжнародної кампанії «16 днів діяльності по боротьбі з насильством у відношенні жінок».

Останній день кампанії приходиться на 10 грудня — Міжнародний день прав людини.

Дивує те, що мусульманські країни також святкують ці дати, коли їх реальність зовсім не відповідає тому, що описує міжнародна правозахисна система. Наприклад, діти у Тунісі сьогодні піддаються тим загрозам, які не зачепили б їх, якщо б країна не підкорилась цій самій міжнародній системі. Бідність, вимушена міграція, психічні захворювання, аутизм, самовбивства і наркоманія — усе це загрози застосування капіталістичної системи.

Що стосується реальності жінок в умовах капіталістичної системи, то статистичні дані, опубліковані дослідницькими центрами і державними закладами, ясно вказують на те, що вони страждають від тягот життя і вимушені принижуватись заради шматка хліба. Так що ж тоді святкують люди?!

Дивно те, що співробітники правозахисних організацій у мусульманських країнах визнають невідповідності реальності законам, ратифікованими у міжнародних угодах. Проте вони продовжують святкувати!

Вони святкують і прославляють міжнародні закони до такої міри, як нібито це священні писання. Подібне можна було простежити на науковому форумі, організованому муніципалітетом Сфакса, Туніс, спільно з асоціацією «Невинність», під назвою «Права дітей між реальністю і законом». Учасники даного форуму хвалили існуючу правозахисну систему.

Представник сфакського відділення Туніської ліги захисту прав людини, професор Нуман Мазід заявив: «Уперше використано слово «право», а дитина визнана істотою, яка має права». Як нібито права дітей до прийняття «Конвенції по правам дитини» ущемлялись! Потім він продовжив свою хвалебну промову: «Погляд Конвенції на права — комплексний, оскільки у ньому одне право не превалює над іншим... Одним із її основних стовпів та інших угод по правам людини є відсутність дискримінації, але наша культура як і раніше дотримується принципів дискримінації». Із його слів напрошується висновок про те, як нібито міжнародні закони є ідеальними, в них немає місця для помилок чи перегляду, їх неможна звинувачувати чи оцінювати, незважаючи на усі лиха, які переживає людство через 30 років після прийняття Конвенції. На їх думку, ісламська культура — єдиний винуватець! І у цьому вони хочуть переконати мусульман.

Керуючись тією ж логікою і з тим же захопленням ЗМІ зображають діяльність жінок проти насильства у ході цієї міжнародної кампанії, вважаючи це необхідним і важливими рухом за реалізацію міжнародних законів, щоб реальність жінок стала «правильною», навіть якщо підняті гасла скеровані лише проти Ісламу.

Голова сфакського відділення Туніської асоціації демократичних жінок Наіма ан-Насірі заявила у ході маршу за права жінок, що «кухонна утварь і віники на марші символізують бажання до викорінення насильства з боку батьків». Очевидно, вона хотіла сказати, що насильство, яке турбує їх і служить причиною їх протесту, — це те, що відчувають жінки, несучи тягар домашніх справ. І це примусило їх принести на марш мітли і посуд, виражаючи протест безпосередньо проти Ісламу, у якому жінка є матір’ю, домогосподаркою і тією, яка потребує опікування.

Чому вони заявляють про головну роль жінки, що це — насильство?! Як може бідність, голод і пригноблення, від яких страждає жінка у затишку рукотворної системи, спонукати їх повністю зануритись у цю систему?! Більше того, ці рухи звинувачують Іслам, що іще більше поглиблює розрив між мусульманами та їх вірою. Усі ці кроки здійснюються у контексті тиску Заходу на мусульманські народи з метою виключення Ісламу із їх життя.

Захід постійно оновлює і змінює свої методи. Раніше у розширенні свого пливу він покладався на уряди у мусульманських країнах. Незважаючи на досягнуту політичну, економічну та культурну окупацію, Западу не вдалось остаточно усунути деякі ісламські ідеї і концепції, які продовжують становити загрозу для капіталістичної ідеології і перешкоджають продовженню його панування над мусульманами. Тому Захід доручив новим сторонам допомогти йому у цій задачі і відкрито заявив про це.

Бассам Мустафа Іша, радник і експерт в області прав дитини в ЮНІСЕФ, у своєму виступі на науковому форумі, який відбувся 23 листопада 2019 року у Сфаксі, заявив, що організації по правам людини не можуть виконати місію в одиночку, що їм потрібна підтримка інших сторін і що ООН почала вимагати у межах Програми розвитку, заснованою на правах і свободах, замінити централізовану владу місцевим самоврядуванням. Вони заявляють, що «жителі Мекки краще знають ущелини своєї місцевості». Тому муніципалітети повинні сьогодні виконувати поставлені задачі спільно з організаціями громадянського суспільства.

Варто розуміти, що при такій роздробленості суспільства легко нав’язати будь-який закон, який гарантує захист інтересів Заходу, продовжуючи життя його системи у мусульманських країнах.

По цим причинам численні рухи широко розповсюдились в усіх сферах держави і зайняли усі платформи. Це — нова зброя, яку Захід використовує проти нашої віри. Її несуть і відчайдушно захистити представники самих мусульман. Вони навіть вдаються до Ісламу, щоб довести правильність законів Заходу.

Радник Бассам Мустаф ИІша і доктор Хатім Катран відповіли на питання: «Чому ви, погоджуючись з невідповідністю реальності законам, упевнюючи, що минуле було краще, усе ж таки переймаєте ці закони, які суперечать нашій вірі і нашій культурі?».

Д-р Катран навів аят із Священного Корану і хадіс Пророка (с.а.с.) після того, як виступив з промовою, навіть не сказавши «в ім’я Аллаха». Що стосується радника, то він детально описав універсальність Конвенції про права дитини і розповів про консультації, які ООН провела з шейхами і вченими до її схвалення. Він також розповів про те, як вони виловились проти статті 14, яка встановлює свободу совісті, релігії і мислення, а також проти статті 21 про усиновлення, і що після переговорів концепція усиновлення була замінена концепцією опікунства,а також що було змінено те, що містилось у статті 14. Він також розповів, як усі ісламські релігійні школи (мазхаби) рекомендували країнам ісламського світу прийняти цю угоду, яка «не суперечить Ісламу», а тому одностайно схвалюється.

З такими промовами вони звертаються до нас і намагаються змінити нашу думку відносно їх ідей у дусі радників, що опікуються нашими інтересами. Але ми знаємо їх наміри і усвідомлюємо їх цілі. Ми не залишимо їм можливості досягти своїх цілей і будемо працювати над викриттям усіх їх планів, поки Аллах не обдарує нас перемогою.


Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Сіхам Арус
20 Рабі ас-сані 1441 р.х.
17.12.2019 р.