На тлі майбутніх реформ у кабінеті міністрів Єгипту у колонці «Письмова трость і думка» єгипетської газети «Аль-Йоум» 08.12.2019 була опублікована стаття журналіста Хільмі Нім-Німа під назвою «Хукм (закон, суд) Аллаха».
Автор статті, який раніше займав пост міністра культури під час кривавого періоду 2015–2017 рр., спробував у цій статті надати своє тлумачення двом мекканським аятам, маючим категоричну вказівку, заявивши: «Ті, хто закликає до встановлення Ісламської Держави, вважають, нібито вона є релігійною!». У статті він стверджує, що використовувати аяти, які гласять про хукм, усе одно, що вирізати фрази із контексту, тому що питання божественності аятів не має зв’язку ані з політикою — яка взагалі-то означає опіку людських справ, — ані з суспільством, нагадуючи про темні сторіччя середньовічної Європи, яка страждала від несправедливості Церкви, як про приклад того, до чого може довести релігія, якщо добереться до влади і дозволить правителю від її імені поневолювати людей, так що він почне виправдовувати свою тиранію, іменуючи себе «тінню Бога на землі».
Потім цей приклад він зв’язав з Ісламом і запропонував у якості альтернативи світськість, здатну відокремити релігію від політичного життя. Автор виразив протест проти використання аятів Корану у політичній та ідеологічній боротьбі, назвавши такий метод боротьби «антинауковим і юридично необґрунтованим», додавши, що таким методом «лише обманюють людей, вводячи їх в оману».
Автор статті заявив, що під словом «хукм» у благородних аятах мається на увазі лише «суд» і не більше... нібито судочинство не повинно бути засновано на Шаріаті Ісламу, тим більше — в Ісламській Державі. У якості зразка для подражання він пропонує правління Тамерлана і завершує його порадою до людей, якій сам Тамерлан ніколи не слідував: «Ніхто не може заявляти, що Аллах Всевишній надав йому повноваження правити».
У минулому місяці режим Сісі натякнув про швидкі зміни у міністерському апараті, про що буде об’явлено у грудні цього року. Швидше усього, таким способом режим хоче послабити народний тиск на свою адресу і якось вирішити ситуацію, видимо, усвідомлюючи низький рейтинг своєї популярності у народі, або бажає тим самим забезпечити політичне майбутнє своєму дитяті і зберегти згуртованість його кола. Майбутні перестановки означають швидше відкриття вакантних місць в уряді, через що багато хто тепер вирішили вислужитись перед Сісі. Вони знають, що кращий спосіб довести йому свою вірність — це атакувати принципи Ісламу, за які тримається Умма, у даному випадку — в Єгипті.
Бажаючи звеличити істину і розкрити сутність цих горе-мислителів, просякнутих наскрізь західною культурою до такої міри, що вона прозирає у кожному їх слові, ми хочемо сказати, що, видимо, Нім-Нім попросту забув про те, що Посланець Аллаха ﷺ встановив Ісламську Державу, ставши її правителем, повністю втілюючим закони Ісламу, як того вимагав Аллах від нього та від усієї Умми після нього, сказавши у Корані:
وَأَنِ احْكُم بَيْنَهُم بِمَا أَنزَلَ اللَّـهُ وَلَا تَتَّبِعْ أَهْوَاءَهُمْ وَاحْذَرْهُمْ أَن يَفْتِنُوكَ عَن بَعْضِ مَا أَنزَلَ اللَّهُ إِلَيْكَ ۖفَإِن تَوَلَّوْا فَاعْلَمْ أَنَّمَا يُرِيدُ اللَّهُ أَن يُصِيبَهُم بِبَعْضِ ذُنُوبِهِمْ ۗوَإِنَّ كَثِيرًا مِّنَ النَّاسِ لَفَاسِقُونَ ﴿٤٩﴾أَفَحُكْمَ الْجَاهِلِيَّةِ يَبْغُونَ ۚوَمَنْ أَحْسَنُ مِنَ اللَّهِ حُكْمًا لِّقَوْمٍ يُوقِنُونَ
«Суди/прав між ними згідно тому, що ниспослав Аллах, не потурай їх бажанням і стережись їх. Що вони не відвернули тебе від частини того, що ниспослав тобі Аллах. Якщо ж вони відвернуться, то знай, що Аллах бажає покарати їх за деякі із їх гріхів. Воістину, багато людей є нечестивцями. Невже вони шукають суду/правління часів невігластва? Чиї рішення (хукми) можуть бути краще рішень Аллаха для людей переконаних?» (5:49,50).
Звертаючись у цьому аяті до Пророка ﷺ, Аллах звертається і до усієї його Умми, адже ніщо не вказує на обмеження цих слів лише Пророком ﷺ, а це означає, що Умма повинна правити по Шаріату і не має права слідувати штучним людським законам, визнаним у Корані як закони невігластва, взяті з повітря. Ці аяти зобов’язують правителя виконувати Шаріат по методу Пророка ﷺ, як і зобов’язують усіх мусульман зайняти одну із трьох позицій: або стати правителем, виконуючим Шаріат, або стати підкореним такому правлінню, або боротися за те, щоб таке правління було відновлено у випадку його відсутності. У протилежному випадку мусульмани будуть у гріху.
Необхідно нагадати, що правителю неможна виносити жодного рішення, не заснованого на Ісламі. У протилежному випадку його положення вкрай незавидне, і він вважається як мінімум грішником. Говорячи ж про наших правителів, то вони взагалі не правлять по Ісламу, не прийшли до влади за допомогою шаріатської присяги,даної Уммою, їх правління неповноцінне і скуте кордонами Сайкс–Пико, встановленими Заходом, не говорячи вже про те, що вони самі по собі — звичайні агенти Заходу, зведені у ранг королів і президентів.
Хочу сказати автору статті наступне: Ваша стаття явно вихваляє режим кривавого перевороту Сісі, бажаючого вестернизувати країну під гаслом «оновлення». У якості відповіді йому досить сказати, що період заклику у Мецці був одкровенням від Аллаха Його Посланцю ﷺ, але не так, як це уявляється сходознавцям. Посланець Аллаха ﷺ на протязі 13 лет намагався змінити суспільство Мекки, закликав їх підкоритись Творцю, забороняв їм ширк, забороняв заживо закопувати доньок і обманювати людей на вагах, пояснював їм, що неможна дозволяти заборонене Аллахом і неможна забороняти дозволене Аллахом. Разом з тим він займався пошуком допомоги у володарів сили, щоб донести послання свого Господа усьому світу.
Коли ж суспільство Мекки остаточно закам’яніло у своїй неприязні до Ісламу, Аллах направив до Свого Пророка ﷺ ансарів, які увірували у нього і надали йому допомогу, присягнувши йому на повне підкорення і послух, пообіцявши, що будуть боротися за істину, тобто за Іслам, не боячись заради Аллаха нічиїх докорів. Тоді Посланець Аллаха ﷺ встановив Ісламську Державу, яка підкорила римлян і персів. Єгипет увійшов у склад Ісламської держави при халіфі Умаре ібн аль-Хаттабі (р.а.).
Ісламська Держава, встановлена самим Посланцем Аллаха ﷺ, головувала у світі більше тисячі років, поки її не зруйнував невірний колонізатор, який розділив після цього землі мусульман на дрібні держави, розставивши у кожній із них світську політичну еліту, яка взялась управляти людьми по законам Заходу, щоб той міг грабувати за допомогою цих еліт багатства мусульман, адже ця еліта погодилась власноруч передавати колонізаторам усі блага Умми, в обмін на що той дав обіцянку допомагати їм залишатись і надалі при владі.
Мушріки-араби були набагато правдиві у своїх заявах аніж нинішні правителі-тирани, тому що виготовляли своїх ідолів власноруч і самі ж їх з’їдали, коли залишались голодні. Проте нинішні тирани виготовляють нам ідолів, зображаючи із себе Рамзеса II, Хамана та Каруна, при цьому будучи нікчемними пішаками у руках міжнародної капіталістичної системи, що крутить і вертить ними коли і як захоче.
На завершення хочу сказати Ні-Німу наступне: якщо Ваша стаття була подарунком для Сісі, то радійте, тому що вона обрадувала його. Але якщо вона стала подарунком для єгиптян, яких Ви назвали секуляристами на одній із телепередач, то знайте, що жителі Єгипту є частиною Умми і ніколи не залишать Іслам як релігію. Своєю позицією єгиптяни відповідають так, як коли відповів пророк Сулейман (а.с.) на дар цариці Савікої:
فَمَا آتَانِيَ اللَّهُ خَيْرٌ مِّمَّا آتَاكُم بَلْ أَنتُم بِهَدِيَّتِكُمْ تَفْرَحُونَ
«Те, що дарував мені Аллах, краще того, що Він дарував вам. Ні, це ви радієте принесеним вам дарам» (27:36).
О, Умма Ісламу! Іди ж до блага, яке схвалив для тебе Аллах!
فَتَوَكَّلْ عَلَى اللَّـهِ ۖإِنَّكَ عَلَى الْحَقِّ الْمُبِينِ ﴿٧٩﴾إِنَّكَ لَا تُسْمِعُ الْمَوْتَىٰ وَلَا تُسْمِعُ الصُّمَّ الدُّعَاءَ إِذَا وَلَّوْا مُدْبِرِينَ ﴿٨٠﴾وَمَا أَنتَ بِهَادِي الْعُمْيِ عَن ضَلَالَتِهِمْ ۖإِن تُسْمِعُ إِلَّا مَن يُؤْمِنُ بِآيَاتِنَا فَهُم مُّسْلِمُونَ
«Уповай же на Аллаха, адже ти дотримуєшся очевидної істини. Ти не примусиш чути мерців і не примусиш глухих почути твій заклик, коли вони обертаються назад. Ти не виведеш сліпих із їх омани. Ти можеш примусити чути лише тих, які вірують у наші знамення, будучи мусульманами» (27:79–81).
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Тахір Абдар-Рахман — Єгипет
19 Рабі ус-сані 1441 р.х.
16.12.2019 р.
