Наср — раптова допомога від Аллаха перш за усе Його релігії

Статті
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Багато людей і згуртувань у тій чи іншій формі обговорили питання, яке стосується допомоги від Аллаха (наср), інколи концентруючись на причинах і умовах допомоги, інколи — на її затримці, а інколи занурюючись у роздуми про ознаки і прикмети її наближення.

Я не хотів би нічого нового сюди привносити і повторювати те, що вже було сказано і про що написано, але хотів би виділити лише дві обставини, які не отримали достатньої уваги:

А. Наср і полегшення від Аллаха приходять без попереднього повідомлення, і це найчудовіше в них.

Б. Наср і полегшення від Аллаха у першу чергу приходять для релігії (і не обов’язково на власні очі для людей).

Говорячи про ниспослання допомоги і полегшення від Аллаха без попереднього повідомлення, а як раз таки навпаки, абсолютно несподівано, у ту мить, коли обставини, факти і чинники не обіцяють нічого благого, варто відзначити, що тут існує багато прикладів, у тому числі:

1. У десятий рік пророцтва помер дядько Посланця Аллаха (с.а.с.), під опікою якого він (с.а.с.) знаходився і захищався від зла курайшитів. У цей же рік померла дружина Пророка (с.а.с.) Хадіджа (р.а.), яка усіляко підтримувала його. Потім Посланець (с.а.с.) направився у селище Таіф, але там його відкинули, побили і поранили. Після цього відбулись Ісра і Мірадж (Піднесення), курайшити звинуватили Посланця (с.а.с.) у брехні, а деякі мусульмани вийшли із Ісламу, і положення, здавалось, ставало безнадійно тяжким. Проте у дванадцятому році пророцтва відбулась перша присяга у Акаби, що ознаменувало початок полегшення від Аллаха, а за ним відбулись друга присяга і встановлення Ісламської Держави у Сонцесяйній Медині. Таким чином, положення нашого Пророка Мухаммада (с.а.с.) обернулось так, що гнаний носій ісламського заклику у раховані години перетворився у лідера держави і армії.

2. Юсуф (а.с.) був кинутий братами у колодязь, далі ситуація усугубилась тим, що він став товаром, проданим на ринку, далі він опинився слугою у єгипетського вельможі, а потім іще гірше — його кинули у в’язницю. Проте після усього цього прийшло полегшення від Аллаха, і Юсуф (а.с.) став могутньою людиною в Єгипті. Швидкий поворот у житті Юсуфа (с.а.) є прикладом того, що полегшення приходить раптово, як Аллах говорить в Корані:

ثُمَّ يَأْتِي مِنْ بَعْدِ ذَٰلِكَ سَبْعٌ شِدَادٌ يَأْكُلْنَ مَا قَدَّمْتُمْ لَهُنَّ إِلَّا قَلِيلًا مِمَّا تُحْصِنُونَ ﴿٤٨﴾ثُمَّ يَأْتِي مِنْ بَعْدِ ذَٰلِكَ عَامٌ فِيهِ يُغَاثُ النَّاسُ وَفِيهِ يَعْصِرُونَ

«Потім прийдуть сім тяжких років, які з’їдять те, що ви приготуєте для них, окрім невеликої кількості, яку ви збережете. Услід за ними наступить рік, коли люди отримають рясні дощі і будуть виживати плоди» (12:48,49).

Переходячи до питання про те, що наср і полегшення від Аллаха у першу чергу приходять для релігії (і не обов’язково на власні очі для людей), то щодо цього також є багато прикладів, серед яких:

1. Слова Аллаха нашому Пророку (с.а.с.):

فَإِمَّا نُرِيَنَّكَ بَعْضَ الَّذِي نَعِدُهُمْ أَوْ نَتَوَفَّيَنَّكَ

«Ми можемо показати тобі частину того, що обіцяємо вам, а можемо умертвити тебе до цього» (40:77), —

отож, не обов’язково, щоб людина своїми очима побачила те, що обіцяв виконати Аллах у відношенні невірних. Так трапилось з Хадіджею і Сумайєю, нехай буде задоволений обома Аллах, які вернулись до Господу, не побачивши допомогу і перемогу Ісламу.

2. Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав сподвижнику Хаббабу ібн аль-Аратту, коли він прийшов з проханням по допомогу від Аллаха:

وَاللَّهِ لَيُتِمَّنَّ هَذَا الأَمْرَ

«Аллах неодмінно завершить цю справу».

Посланець (с.а.с.) не обіцяв допомогу Хаббабу особисто, а повідомив благу звістку про перемогу релігії.

Наостаннє варто сказати про те, що слідування істинному прямому шляху і прояв стійкості важливіше, аніж здійснення допомоги від Аллаха. Аллах сказав вустами Муси (а.с.):

قَالَ كَلَّا ۖ إِنَّ مَعِيَ رَبِّي سَيَهْدِينِ

«Він сказав: «О, ні! Зі мною — мій Господь, і Він вкаже мені прямий шлях» (26:62), —

а не сказав: «Він надасть мені допомогу». Аллах говорить:

رَبَّنَا آتِنَا مِنْ لَدُنْكَ رَحْمَةً وَهَيِّئْ لَنَا مِنْ أَمْرِنَا رَشَدًا

«Господь наш! Даруй нам від Себе милість і влаштуй нашу справу найкращим чином». (18:10).

Тому ми просимо на кожному ракяті намазу:

اهْدِنَا الصِّرَاطَ الْمُسْتَقِيمَ

«Веди нас прямим шляхом» (1:06).

Тобто просимо стійкості — стійкості на шляху, що веде нас, з дозволу Аллаха, до мети, нехай навіть через деякий час! Знайте, наср — ніби зародок, у нього є свій строк появи на світ,і якщо він з’явиться передчасно — буде слабким чи мертвим.

 


Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Джабір Абу Хатір