Між західним та ісламським радикалізмом

Статті
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Термін «Радикалізм» (від пізньолат. radicalis — корінний, лат. radix — корінь) — буквально «безкомпромісне прагнення іти до кінця, добиватись корінних змінень і найбільш повних результатів у будь-якій перетворювальній діяльності».

Широке розповсюдження цей термін отримав у кінці XVIII сторіччя на хвилі революції, як перетворила Францію на республіку. У зв’язку з цим більшість європейських радикалів вважає Французьку революцію своїм ідеалом. У Сполученому Королівстві, континентальній Європі і Латинській Америці цей термін означає ліберальну, прогресивну ідеологію, яка бере свій початок від Французької революції.

Європейські радикальні сили змогли об’єднатись в такі політичні партії, як «Республіканська партія радикалів і радикал-соціалістів», яка була найбільш авторитетною і перемагаючою на виборах партією у Франції у період з 1866 по 1940 рік. Радикальна ідея досягла свого апогею в Європі у середині минулого сторіччя і почала загасати у сімдесятих роках. Ця ідея змогла привнести корінні змінення в системах правління по усій Європі. Багато істориків вважають, що саму ці партії стояли у витоків соціальної демократії, яка стала політичною силою у більшості європейських країн, які прийняли для себе філософію «радикалізму» і заснували на її основі ліберальні, консервативні, неліберальні і соціал-демократичні партії, які зараз правлять усіма країнами Європи і Америки. Такою є позиція Європи у відношенні радикальної ідеї, яка означає корінні змінення, що перетворили системи правління і народили на світ сьогоднішню політичну кон’юнктуру в цих країнах.

Проте, коли мусульмани почали вимагати корінних змінень, особливо після виведення колонізаторами своїх армій із мусульманських країн і поразки національних режимів, які взяли в основу капіталістичну систему, і взялись шукати альтернативу, Захід з’їхав з глузду. І як могло бути інакше, адже західні наддержави розуміють, що корінні змінення в мусульманських країнах означають відмову від капіталістичної системи, а також позбавлення від західного впливу і вихід з-під контролю міжнародної системи. Саме тому ці наддержави стрепенулись і об’єднались для боротьби з будь-яким проявом присутності Ісламу в громадському житті, навіть якщо це — невеликий відрізок тканини,яким маленька мусульманка покриває свою голову.

Варто було західним наддержавам відчути бажання ісламськими народами реальних змін, як ці наддержави одразу ж вирішили почати боротьбу з цією, на їх думку, небезпечною тенденцією. Усі засоби і зусилля вони кинули на дослідницькі центри, щоб розробити надійний план боротьби з цією тенденцією. Давайте візьмемо у якості прикладу рекомендації одного із таких престижних дослідницьких центрів — американської некомерційної організації «RAND», яка виконує функції стратегічного дослідницького центру, працюючого по замовленням уряду США, їх озброєних сил і пов’язаних з ними організацій. Згадаємо деякі із її рекомендацій, наведених у доповіді «Мусульманський світ після 11 вересня», який, по суті, представляє собою план протистояння ідеології Ісламу, яка пробуджується, як в політичній, дипломатичній, економічній та психологічній, так і в військових площинах.

У першій частині доповідь пропонує увазі повну карту ідеологічних тенденцій у різноманітних регіонах ісламського світу і називає вимогу корінних змінень тероризмом. Далі в доповіді говориться про необхідність інформаційного відволікання людей від ідеї корінних змінень, тому що альтернативою капіталістичній системі виступає тільки Іслам, а отож, необхідно віддалити людей від подібних настроїв і поселити в них страх від очікуємий подій. Більше усього автори доповіді зробили акцент на феномені поширення «ісламських радикальних змін», які передбачають корінне змінення на основі Ісламу. Деякі публіцисти назвали його феноменом, який викликає у американської адміністрації занепокоєння через те, що він перешкоджає останній переконати мусульман в необхідності прийняття американських ліберальних антирадикальних ідей для просунення інтересів США в регіоні.

В доповіді наводяться наступні рекомендації:

1. Організувати ісламську помірковану мережу шляхом створення масштабної мережі яка буде говорити на мові простих людей і виражати їх ідеї.

2. Ліквідувати радикальні мережі усіма можливими засобами і способами.

3. Заохочувати реформи релігійних шкіл та інших учбових (подібне відбувається сьогодні у Судані та в інших мусульманських країнах).

4. Надавати підтримку світській моделі Ісламу.

5. Інтегрувати лояльних ісламістів в державну політику (привести їх у владу, щоб потім провалити і дискредитувати їх).

6. Співпрацювати з прийнявшими західний образ життя мусульманами (яскравим прикладом тому служить перехідний уряд в Судані).

7. Перетворити військові зв’язки з державами в мусульманських країнах (автори доповіді наполягають на необхідності підсилення військових відносин, тому що навчені Америкою військовослужбовці-мусульмани гарантують не тільки підкорення воєначальників мусульманських армій американським цінностям і планам, але і підсилення американського впливу в арабсько-ісламському регіоні).

Враховуючи те, що радикальні змінення представляють собою небезпечний чинник і загальний знаменник між жадібними колоніальними наддержавами і прозахідними правителями в мусульманських країнах, боротьба проти Ісламу через переслідування кожного, хто закликає до радикальних змінень, і огульне звинувачення у створенні терористичної організації і скоєнні жахливих дій, стали інструментаріями, якими нинішні прозахідні правителі та їх подільники, які жадали дійти до влади, стараються роздобути милість наддержав на світовій арені.

Ці фактичні агенти Заходу в мусульманських країнах хочуть того, щоб наддержави допомогли їм подавити власні народи і створити сприятливу атмосферу для жадаючих дійти до влади зловмисників. Прикладів тому не порахувати. Ми бачили, як правитель Єгипту підлещувався перед Францією, президент якої — Макрон — відкрито заявляв про свою боротьбу з Ісламом і клявся, що буде захищати кожного, хто образить Пророка Мухаммада (с.а.с.). А у цей час президент Єгипту видав наказ про зачинення мечетей і прийняв закони, які вважають злочинцем кожного, хто закликає до Ісламу як до релігії, що регулює усі життєві питання, включаючи питання правління!

Що стосується «Угоди Авраама1», яка 6 січня 2021 року була також підписана Суданом, ми знаходимо, що одним із найбільш важливих її пунктів є боротьба з радикальним Ісламом. Правителі цих країн пообіцяли, що «обнажать свої щаблі» у боротьбі проти політичного розуміння Ісламу. Раніше, незадовго до цього, голова Суверенної ради Судану Абдель Фаттах аль-Бурхан пообіцяв заборонити партії, засновані на релігійній ідеології.

Ці прозахідні малодушні правителі кидають Іслам під ноги наддержав у якості застави, щоб останні допомогли першим прийти до влади або утриматись за неї. Проте чи зупинять їх злодіяння відродження і перемогу Ісламу?!

Всевишній Аллах говорить:

إِنَّا لَنَنصُرُ رُسُلَنَا وَالَّذِينَ آمَنُوا فِي الْحَيَاةِ الدُّنْيَا وَيَوْمَ يَقُومُ الْأَشْهَادُ

«Воістину, Ми надамо допомогу Нашим Посланцям і віруючим у мирському житті і в той день, коли предстануть свідки» (40:51).

Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

إِنَّ اللهَ زَوَى لِي الأَرْضَ، فَرَأَيْتُ مَشَارِقَهَا وَمَغَارِبَهَا، وَإِنَّ أُمَّتِي سَيَبْلُغُ مُلْكُهَا مَا زُوِيَ لِي مِنْهَا

«Аллах показав мені усю землю від сходу до заходу. Володіння моєї Умми охоплять усе, що мені було показано» (Муслім).

Також Посланець Аллаха (с.а.с.) повідомив нам про наступну благу звістку:

تَكُونُ النُّبُوَّةُ فِيكُمْ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ تَكُونَ، ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا...  ثُمَّ تَكُونُ مُلْكًا جَبْرِيّاً، فَتَكُونُ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ تَكُونَ، ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا، ثُمَّ تَكُونُ خِلَافَةٌ عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةِ، ثُمَّ سَكَتَ

«Пребуде серед вас пророцтво, яке буде з волі Аллаха. Потім Аллах побажає прибрати його, і прибере … Потім пребуде тиранія, яка буде з волі Аллаха. Потім Аллах побажає прибрати її, і прибере. Потім пребуде Халіфат за методом пророцтва», — після цих слів Пророк (с.а.с.) замовчав» (ат-Табарані).

Отож, радикалізм — корінні змінення — на Заході є заохочуваною справою, а в ісламських землях — карним тяжким злочином. Так думає і вважає безбожний західний колонізатор. Як видно, це — боротьба між істиною і брехнею, де пітьма тьма, рано чи пізно, розсіється, скільки б часу вона не тривала. Воістину, перемога — це час терпіння. Всевишній Аллах говорить:

وَلَيَنصُرَنَّ اللَّهُ مَن يَنصُرُهُ إِنَّ اللَّهَ لَقَوِيٌّ عَزِيزٌ

«Аллах неодмінно допомагає тому, хто допомагає Йому. Воістину, Аллах — Всесильний, Могутній» (22:40).

 

Спеціально для Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Хасбія Аллах ан-Нур, Судан
29 Джумада ас-сані 1442 р.х.
11.02.2021р.