Різниця між аль-амру біль-мааруф ван-нахъю аніль-мункар і усуненням засуджуваного

Статті
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

В описі аль-амру біль-мааруф ван-нахъю аніль-мункар ми сказали: «Схвалюване — це усе те, що Шаріат порахував хорошим і поставив в обов’язковість. Засуджуване — це усе те, що Шаріат порахував огидним і заборонив».

Що стосується усунення засуджуваного, то тут мається на увазі його видалення, покласти йому край. Таке розуміння взято із хадісу:

مَنْ رَأَى مِنْكُمْ مُنْكَرًا فَلْيُغَيِّرْهُ بِيَدِهِ

«Нехай той із вас, хто побачить засуджуване, змінить це власноруч …», — тобто усуне/зупинить його, ніби цього і не було. Таким чином, усунення засуджуваного означає виправити заборонену по Шаріату дію.

Різниця між у аль-амру біль-мааруф ван-нахъю аніль-мункар і усуненням засуджуваного полягає в самій суті аль-амру біль-мааруф ван-нахъю аніль-мункар. Останнє обмежується лише словами, без яких-небудь дій. Наприклад, в аль-амру біль-мааруф ван-нахъю аніль-мункар відсутнє перешкоджання, побиття і т.п. фізичні дії, у той час як усунення засуджуваного не обмежується лише словами, але і може бути застосована фізична сила, щоб усунути засуджуване. Доказом цьому служить хадіс Пророка (с.а.с.):

فَلْيُغَيِّرْهُ بِيَدِهِ

«…змінить власноруч …». Хадіс допускає використання фізичної сили в усуненні/намірі покінчити з засуджуваним. Абу Бакр аль-Джассас сказав: «Аль-Амру біль-мааруф ван-нахъю аніль-мункар має два положення:

1) Положення, коли є можливість усунення/зупинення засуджуваного. Якщо хтось має можливість усунути/зупинити засуджуване, то зробити це власноруч для нього стає фардом. Усунення засуджуваного рукою має декілька способів:

а) усунути за допомогою зброї. Наприклад, якщо хтось вирішив вбити іншого, або відібрати його майно, або скоїти перелюбство і т.п. речі (але при цьому відомо, що тільки слова чи голі руки тут нічого не змінять), то використовується зброя, оскільки Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

مَنْ رَأَى مِنْكُمْ مُنْكَرًا فَلْيُغَيِّرْهُ بِيَدِهِ

«Нехай той із вас, хто побачить засуджуване, змінить це власноруч …». Якщо не мається можливості усунути/зупинити засуджуване голими руками, без позбавлення життя злочинця, тоді стає фардом позбавити його життя. Але якщо чоловік схильний до того, що тільки рукою чи словами можні виправити положення, тоді йому заборонено позбавляти грішника життя…»1.

Аль-Амру біль-мааруф ван-нахъю аніль-мункар — це свого роду просвітницький, політичний захід, за допомогою якого мусульмани дають один одному насіхат2 і спонукають до тому, в чому є благо людині, групі, суспільстві і державі. Що стосується усунення засуджуваного, то воно є практичним заходом, за допомогою якого суспільство очищується від засуджуваного, навіть якщо це відбувається за допомогою сили. Це з одного боку. З іншого боку, якщо ми уважно поглянемо на закон про утримування від засуджуваного і закон про усунення засуджуваного, то знайдемо, що у першому випадку закон буде загальним (амм), а у другому — приватним (хасс).

Всеосяжність (умум) і приватність (хусус) пояснюються реальністю засуджуваного, оскільки засуджуване може відбуватись як при нас, так і в нашу відсутність. Загальний закон виражається в стримуванні від засуджуваного до його появи, під час його наявності і після його зникнення. Приватний закон виражається в перешкоджанні виникнення засуджуваного, або в припиненні його подальшого здійснення. Наприклад, мусульманин забороняє розпивання спиртного незалежно від того, бачить він того, хто п’є, чи ні. Але коли він бачить, що чоловік бажає випити спиртне, то перешкоджає йому це зробити. Також він забороняє пити спиртне навіть тоді, коли не може цьому перешкодити або коли чоловік вже випив його.

 

Матеріал із книги:
«Норми Шаріату про діяльність наказувати схвалюване і утримувати від засуджуваного»
Аль-Амру біль мааруф ван-нахъю аніль мункар
Ясін ібн Алі

____________________

1. Книга «Ахкам аль-куръан», автор Абу Бакр аль-Джассас.

2. Щира порада, щире ставлення — прим. пер.