Сегрегація суспільства є одним із проявів деградації, яка привела до хаосу в Ісламській Уммі і потопила її після того, як її позбавили концепції «лояльності і непричетності» (аль-валя валь-бара), що витікає із ісламської акиди.
Це стало причиною появи у багатьох мусульман ознак розділення, яке неминуче виникає, коли думка деградує, а людина опускається до відносин на рівні інстинктивних проявів, включаючи расизм, патріотизм і націоналізм.
Сегрегація у відносинах між людьми, яка може відбуватись по ознаці статі, кольору шкіри і так далі, коріниться у людстві з давніх часів. Якщо ми перегорнемо сторінки минулого і подивимось на культурну спадщину людства, то знайдемо яскраві приклади розділення. Згідно буддизму чи індуїзму, люди діляться на декілька класів. Грецька цивілізація розділяє людей на благородних і дикунів. Те ж саме спостерігається у римській культурі. Що стосується іудеїв, то їх ставлення до інших людей відоме. Іудеї вірять, що вони — обрані Богом, а інші не мають ніякої цінності і навіть ніяких прав у житті. Палестинці відчули їх віру на собі.
Сегрегація з’являється внаслідок низьких зв’язків між людьми на основі трайбалізму, патріотизму і націоналізму. Усе це повертається до сімейних, племінних чи кланових зв’язків. Три перераховані зв’язки засновані на зверхніх ідеях, які по суті ведуть до розділення і сприяють дискримінації і ксенофобії.
Але як таке могло уразити Ісламську Умму з доктриною єдинобожжя?!
Коли вороги Ісламу побачили велику силу Ісламської Умми, яка полягає в ідеологічній цілісності, вони вступили у змову, щоб нав’язати свої низькі зв’язки, розділити Ісламську Умму і знищити Ісламську Державу. Вони почали запроваджувати свою форму відносин в усіх країнах мусульман. В Єгипті, наприклад, сегрегація представлена у графічному розділенні на муфахази. Ми знаходимо, що люди Менуфії зневажають жителів Гарбії, а жителі Гарбії зневажають жителів Александрії, більшість єгиптян зневажає жителів сільської місцевості і Верхнього Єгипту, і так далі. У Саудівській Аравії сегрегація представлена у міжплемінних відносинах: плем’я Аназа недолюблює плем’я Сухуль, Сухуль зневажає плем’я Харб, світлошкірі ставлять себе вище темношкірих. Таким чином, ми спостерігаємо розділення в усіх країнах мусульман.
Варто також згадати прибічників арабського націоналізму, які стверджують, що мають перевагу за рахунок того, що говорять на мові Корану, і в основі відмінності ставлять мову, а не релігію. Отож, ми бачимо сегрегацію по мовній ознаці.
Можна побачити, що у Судані деякі віддають перевагу суданському немусульманину над несуданським мусульманином, проявляючи лояльність до батьківщини і непричетність до релігії. Вони вважають своїх братів по релігії чужими, а християн — братами по батьківщині. У Судані з причини сегрегації розгорались війни і проливалась заборонена кров, незважаючи на співіснування на протязі сотень років і змішані шлюби між різноманітними етнічними угрупуваннями. Це розділення було штучно викликано капіталістичними торговцями війною, які бажають захопити багатства мусульман і ворожі до ісламської віри. Південний Судан був відокремлений саме на основі етнічної сегрегації, якою Уряд порятунку виправдовував свою згоду на відокремлення Півдня. Навіть ті, хто підняв стяг Ісламу, схвалювали етнічне розділення. В день відокремлення Південного Судану рідний дядько президента Судану Тайіб Мустафа сказав: «Хвала Аллаху за те, що позбавив нас від мук і полегшив наш стан». Етнічна відмінність призвела до логічного результату — відокремленню частини території. Зараз те ж саме полум’я розділення використовується у Дарфурі і Східному Судані. Люди б’ються за чашку чаю, подану продавщицею у Західному Судані.
Хоча усі називають західну частину столицею усіх народностей, проте серед людей є закореніла сегрегація. Деякий час назад у соціальних мережах люди заговорили про шлюб футболіста Іссама Абдуль Рахіма з дівчиною «іншого походження». Звичайний мусульманин, якого ця смута не наблизить до благочестя, дивиться ЗМІ, піддається расистським тенденціям і переймається почуттям ненависті. У такій атмосфері кожен віддає перевагу собі над іншими навіть всередині однієї родини, де відносини уражені перевагою одного над другим і де переважає відчуження. В реальності у людей є більш важливі проблеми, проте їх відволікають таким способом, щоб народ ніколи не вийшов з-під контролю. Я не має на увазі, що уся вина лежить на інших народах, хоча б потому, що ми самі погодились з таким положенням і йшли за кожним, хто гучніше кричав. Але якщо насіння посаджене, тоді треба чекати плодів, і суспільство як раз пожинає їх. Ми самі послухались колонізатора і побудували державу, в якій з новою силою відродились джахілійські заклики. У той же час держава не має рішення, вважаючи, що не повинна втручатись, і своїм мовчанням лише усугубляє положення. Усе це, звичайно ж, відповідає планам, розробленим разом з ворогами Умми з метою збереження своїх престолів.
У західних суспільствах сьогодні, незважаючи на спроби приховання, проявляються ознаки расизму. У цих суспільствах за допомогою різноманітних засобів просувається концепція переваги країни над рештою інших. Наприклад, сьогодні кожна країна відмічає день незалежності і має свій власний гімн. Усе це призводить до того, що суспільства намагаються збалансувати між пропагандою расизму і придушенням ненависті до «чужих». Хоча це те, чого неможливо уникнути, особливо враховуючи, що у кожної нації є свої інтереси і що між інтересами різних нардів трапляються зіткнення, що приводить до продовження протиріч і протистоянь в усьому світі. Протести у США, пов’язані з вбивством темношкірого американця Джорджа Флойда, чудово демонструють це.
Іслам прийшов врятувати людство від такого курсу, який губить мислення і розвиває феномен традиційності і підкорення. Наводиться у Тірмізі від Ібн Умара, що у день завоювання Мекки Посланець Аллаха ﷺ, звернувшись до людей з проповіддю, сказав:
يَا أَيُّهَا النَّاسُ إِنَّ اللَّهَ قَدْ أَذْهَبَ عَنْكُمْ عُبِّيَّةَ الْجَاهِلِيَّةِ وَتَعَاظُمَهَا بِآبَائِهَا فَالنَّاسُ رَجُلَانِ بَرٌّ تَقِيٌّ كَرِيمٌ عَلَى اللَّهِ وَفَاجِرٌ شَقِيٌّ هَيِّنٌ عَلَى اللَّهِ وَالنَّاسُ بَنُو آدَمَ وَخَلَقَ اللَّهُ آدَمَ مِنْ تُرَابٍ
«Воістину, Аллах видалив від вас пихатість джахілії і притаманний їй звичай хизуватись своїми предками. Є тільки богобоязливий віруючий і нещасний грішник. Усі люди — діти Адама, а Адам створений із землі».
Всевишній Аллах говорить:
يَا أَيُّهَا النَّاسُ إِنَّا خَلَقْنَاكُمْ مِنْ ذَكَرٍ وَأُنْثَى وَجَعَلْنَاكُمْ شُعُوباً وَقَبَائِلَ لِتَعَارَفُوا إِنَّ أَكْرَمَكُمْ عِنْدَ اللَّهِ أَتْقَاكُمْ إِنَّ اللَّهَ عَلِيمٌ خَبِيرٌ
«О,люди! Воістину, Ми створили вас із чоловіка і жінки і зробили вас народами і племенами, щоб ви пізнавали один одного, і найбільш вшанований перед Аллахом серед вас — найбільш богобоязливий. Воістину, Аллах — Знаючий, Відаючий» (49:13).
Ісламська віра об’єднала Сухайба ар-Румі (Візантія), Білаля аль-Хабаші (Ефіопія), Сальмана аль-Фарісі (Персія) і Абу Бакра аль-Арабі аль-Курайші (Аравійський півострів) під одним стягом — стягом Ісламу, поклавши край расовим, етнічним, міжнаціональним і міжплемінним чварам. Одного разу один сподвижник звернувся до інших мусульман: «О,ансари!», — у відповідь на що другий звернувся: «О,мухаджири!». Почувши це, Посланець Аллаха ﷺ сказав:
مَا بَالُ دَعْوَى الجَاهِلِيَّةِ؟
«Що це за заклики часів джахілії?».
Йому сказали: «О, Посланець Аллаха! Один із мухаджирів ударив одного із ансарів». Тоді Пророк ﷺ сказав:
دَعُوهَا فَإِنَّهَا مُنْتِنَةٌ
«Залиште це, адже вона (племінна прихильність) зловонна!» (Бухарі).
Як чудово сказав Сальман аль-Фарісі:
Батько мій — Іслам! Немає у мене іншого батька,
Навіть якщо люди пишаються тим, що походять із племен Кайс і Тамім.
Якщо вода зв’язку різна,
То але ж наша чудова вода виходить із однієї хмари.
Якщо наш родовід відрізняється,
То нас об’єднує наша релігія, яку ми зробили нашим батьком.
Іслам надав світу такий зв’язок, який перевершує решту усіх інших зв’язків. Це ідеологічний зв’язок, заснований на ісламській акиді. Аллах говорить:
يَا أَيُّهَا النَّاسُ إِنَّا خَلَقْنَاكُم مِّن ذَكَرٍ وَأُنثَى وَجَعَلْنَاكُمْ شُعُوباً وَقَبَائِلَ لِتَعَارَفُوا إِنَّ أَكْرَمَكُمْ عِندَ اللَّهِ أَتْقَاكُمْ إِنَّ اللَّهَ عَلِيمٌ خَبِيرٌ
«О, люди! Воістину, Ми створили вас із чоловіка і жінки і зробили вас народами і племенами, щоб ви пізнавали один одного, і найбільш вшанований перед Аллахом серед вас — найбільш богобоязливий. Воістину, Аллах — Знаючий, Відаючий» (49:13).
Послання Ісламу говорить про те, що усі люди є нащадками Адама і Хави і однаково розділяють цю честь. Єдина перевага можу бути в релігії, яка полягає у підкоренні Аллаху і слідуванні Його Посланцю ﷺ. Ібн Касір у тлумаченні цього аяту сказав: «Перед Всевишнім Аллахом ви переважаєте один одного по богобоязливості, а не по походженню».
Іслам вимагає лояльності до ісламської акиди і наказує закликати усіх людей до віри в Аллаха — Творця усього людства. Тому в Ісламі зв’язок між людьми заснований на акиді «Немає божества окрім Аллаха, Мухаммад — Посланець Аллаха», а не на походженні і кольорі шкіри. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
لَيْسَ مِنَّا مَنْ دَعَا إِلَى عَصَبِيَّةٍ وَلَيْسَ مِنَّا مَنْ قَاتَلَ عَلَى عَصَبِيَّةٍ وَلَيْسَ مِنَّا مَنْ مَاتَ عَلَى عَصَبِيَّةٍ
«Той, хто закликає до клановості — не із нас, і той, хто воює заради клановості — не один із нас, і той, хто помирає в ім’я клановості — не один із нас» (Абу Дауд).
Іслам припускає ідеологічний зв’язок, в якому немає місця націоналізму, щоб суспільство будувалось на богобоязливості. Наша унікальна історія — чудове тому свідоцтво.
Держава Ісламу у першу чергу будується на правильному, ідеологічному зв’язку, в якому расизму запобігають не лише шляхом боротьби, але й завдяки високій моралі суспільства, яке прагне усунути цей вид нецивілізованого зв’язку і замінити його тим, що приносить користь людям.
Просимо Аллаха подарувати нам державу, в якій усі мусульмани зіллються воєдино завдяки Ісламу і стануть такими, як їх перші попередники.
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Гада Абдульджаббар Умм Аваб
26 Шавваля 1441 р.х.
17.06.2020 р.
