Милість, дарована Аллахом

Статті
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

وَمَآ أَرۡسَلۡنَٰكَ إِلَّا رَحۡمَةٗ لِّلۡعَٰلَمِينَ ١٠٧ قُلۡ إِنَّمَا يُوحَىٰٓ إِلَيَّ أَنَّمَآ إِلَٰهُكُمۡ إِلَٰهٞ وَٰحِدٞۖ فَهَلۡ أَنتُم مُّسۡلِمُونَ

«Ми відправили тебе тільки у якості милості до світів. Скажи: «Мені внушено в одкровенні, що ваш Бог — Бог Єдиний. Чи не станете ви мусульманами?» (21:107,108)

Посланець Аллаха ﷺ є милістю для світів. Хто увірував в нього і вчиняв згідно з його посланням, той встав на істинний шлях. Він ﷺ більш милосердний до мусульман, аніж їх батьки і їх родини. Він ﷺ піклується про їх релігію більше, аніж вони самі. Його ﷺ милість яскраво виражена в турботі про віру людей, про їх входження в Іслам. Аллах втілив Свою милість в Корані і Сунні, світогляді (акиді) і Шаріаті, в Ісламській Державі. Немає жодного закону, який би не витікав із ісламського світогляду (акиди). Інакше кажучи, будь-який халяль чи харам ниспосланий від Аллаха, тому Іслам поширює справедливість між людьми і перешкоджає злу і тиранії.

Всевишній говорить:

لَقَدۡ جَآءَكُمۡ رَسُولٞ مِّنۡ أَنفُسِكُمۡ عَزِيزٌ عَلَيۡهِ مَا عَنِتُّمۡ حَرِيصٌ عَلَيۡكُم بِٱلۡمُؤۡمِنِينَ رَءُوفٞ رَّحِيمٞ ١٢٨ فَإِن تَوَلَّوۡاْ فَقُلۡ حَسۡبِيَ ٱللَّهُ لَآ إِلَٰهَ إِلَّا هُوَۖ عَلَيۡهِ تَوَكَّلۡتُۖ وَهُوَ رَبُّ ٱلۡعَرۡشِ ٱلۡعَظِيمِ

«До вас явився Посланець іщ вашого оточення. Тяжко для нього те, що ви страждаєте. Він старається для вас. Він співчутливий і милосердний до віруючих. А якщо вони відвернуться, то скажи: «Мені досить Аллаха! Немає божества, окрім Нього. Я уповаю тільки на Нього, адже Він — Господь великого Трону» (9:128,129).

О, мусульмани! До ваш прийшов Посланець ﷺ із вашого оточення; коли ви страждаєте, він ﷺ так само відчуває тяжкість, переживаючи за вас. Підкоряйтесь йому, виконуйте його накази, віддаляйтесь від його заборон, адже він не кине вас на загибель. Коли ж він ﷺ накаже вам битись, виступайте в похід, легко це вам буде чи обтяжливо, і він ﷺ не наказує вам це робити з метою зганьбити, або через черствість і грубість свого серця. Навпаки, він ﷺ робить це із співчуття до вас, бажаючи уберегти вас від приниження, ганьби,непослуху Аллаху, утримання нести заклик Ісламу людям. Він ﷺбажає, щоб ви були вшановані честі закликати до Ісламу, прагнули до довольству Аллаха і Його Раю, який був обіцяний набожним рабам Всевишнього. Ви повинні уповати і опиратись на Нього Одного, черпати допомогу і сприяння лише від Нього. Посланець Аллаха ﷺ проявляв співчуття до вас, о, мусульмани, він більш милосердний до вас, аніж ваші батьки і усі люди разом взяті. Так не суперечте його наказам, не залишайте релігію Аллаха, проявляйте турботу щодо підкорення Аллаху і Його Посланцю ﷺ.

Сказав Всевишній:

يَٰٓأَيُّهَا ٱلرَّسُولُ بَلِّغۡ مَآ أُنزِلَ إِلَيۡكَ مِن رَّبِّكَۖ وَإِن لَّمۡ تَفۡعَلۡ فَمَا بَلَّغۡتَ رِسَالَتَهُۥۚ وَٱللَّهُ يَعۡصِمُكَ مِنَ ٱلنَّاسِۗ إِنَّ ٱللَّهَ لَا يَهۡدِي ٱلۡقَوۡمَ ٱلۡكَٰفِرِينَ

«О, Посланець! Сповісти те, що ниспослано тобі від свого Господа. Якщо ти не зробиш цього, то не донесеш Його послання. Аллах захистить тебе від людей. Воістину, Аллах не наставляє на прямий шлях невіруючих людей» (5:67).

Аллах наказує своєму Посланцю ﷺ донести Його послання в повному виді, не звертаючи уваги на обставини і положення, і завжди говорити слова істини. Аллах обіцяє захистити його ﷺ від зла людей, адже кого оберігає Сам Аллах, тому ніхто не завдасть шкоди. Даний аят спонукає мусульман звернути увагу на обов’язок вести заклик до Аллаху, дотримуючись встановлених для цього норм. Іслам зобов’язує нести заклик без страху, без компромісу, без боязкості. Посланець ﷺ доніс Іслам в повному обсязі і тепер настала наша черга підвередити свої слова, довести, що ми слідуємо за Посланцем найкращим чином. Нехай супротивники Ісламу говорять свою маячню, мобілізують своїх демонів, проте заклик до ісламському образу життя, до встановленню Халіфату є закликом Посланця ﷺ. Хто заявляє, що любить Посланця ﷺ, слідує його Сунні, його заклику, то нехай не обманює людей, не стоїть в рядах ворогів Іслама. Слово істини — це заклик до Ісламу, воно не потурає пристрастям і не враховує бажання людей, воно розсікає скелі, воно проникає в серце, переконує розуми через свою силу і терпіння закликаючого, через мудрість і благе. Немає місця компромісу в несенні заклику, і необхідно дотримуватись одного лише Ісламу (як світогляду (акиди) і Шаріату). Тому проповідники повинні уяснити цей момент і зрозуміти, що вірі і омані — не по дорозі, адже Посланець Аллаха ﷺ закликав людей з мудрістю і благим увещеванням, а невірним говорив наступне:

قُلۡ يَٰٓأَيُّهَا ٱلۡكَٰفِرُونَ ١ لَآ أَعۡبُدُ مَا تَعۡبُدُونَ

«Скажи: «О, невіруючі! Я не поклоняюсь тому, чому поклоняєтесь ви» (109:1,2).

Він ﷺ не приховував, а описував якості невірних, говорив про їх переконання, відкидав запропоновані йму половинчасті рішення, не лестив невірним і ворогам, говорячи, що не приймає незначні змінення, навпаки, він ﷺ говорив їм в обличчя, що вони живуть на основі брехні, а він ﷺ несе істину. Іслам — це не порожні слова, не полиця із книг для читання на дозвіллі, не реліквія, яку передають із покоління в покоління. Іслам — це метод життя, який увібрав в себе світогляд (акиду), із якого витікає поклоніння, виражене в релігійних обрядах і в встановленні системи для життя людей. Іслам втілює в життя справедливість, рівне ставлення до людей, турботу про їх інтереси.

Що стосується тих, хто не будує своє життя на основі Ісламу, то вони запозичують систему для життя від ворогів Ісламу і мусульман, або ж вони вигадують її самі. І тут немає сумнівів у ствердженні про те,що вони не люблять Аллаха і Його Посланця ﷺ не слідують по його стопам, не будуть вести діяльність по встановленню панування релігії і підняття стягу Посланця ﷺ.

Треба розуміти, що заклик за допомогою язика, який не перетікає в дії, або передача Ісламу поколінням як деякої реліквії, не несуть користь нашій релігії, і це положення не дозволяє нам досягти ступеня правильної віри.

Що стосується слів Всевишнього:

يَٰٓأَيُّهَا ٱلنَّبِيُّ إِنَّآ أَرۡسَلۡنَٰكَ شَٰهِدٗا وَمُبَشِّرٗا وَنَذِيرٗا ٤٥ وَدَاعِيًا إِلَى ٱللَّهِ بِإِذۡنِهِۦ وَسِرَاجٗا مُّنِيرٗا ٤٦ وَبَشِّرِ ٱلۡمُؤۡمِنِينَ بِأَنَّ لَهُم مِّنَ ٱللَّهِ فَضۡلٗا كَبِيرٗا ٤٧ وَلَا تُطِعِ ٱلۡكَٰفِرِينَ وَٱلۡمُنَٰفِقِينَ وَدَعۡ أَذَىٰهُمۡ وَتَوَكَّلۡ عَلَى ٱللَّهِۚ وَكَفَىٰ بِٱللَّهِ وَكِيلٗا

«О, Пророк! Ми відправили тебе свідком, добрим вісником і застерігаючим увещевателем, закликаючим до Аллаху з Його дозволу, і висвітлюючим світочем. Повідом же віруючим благу звістку про те, що для них у Аллаха є велика милість. Не підкоряйся невіруючим і лицемірам, залиш завдаваємі ними страждання і уповай на Аллаха. Досить того, що Аллах є Попечителем і Хранителем!» (33:45–48), —

то ми бачимо, що Посланець ﷺ був тим, хто доніс послання свого Господа; він є свідком того, хто прийняв Божественне послання, а хто ні. Саме він ﷺ приніс нам радісну звістку:

• про те, як досягається довольство і милість Аллаха,
— про Рай і прощення тому, хто увірував і підкорився Аллаху і Посланцю ﷺ,

• про нагороду тому, хто виконував Його накази, віддалявся від Його заборон, вів діяльність для встановлення Шаріату.

Саме він ﷺ застеріг тих, хто нерозважний відносно своєї омани і тиранії ; він ﷺ повідомив їм про неминуче велике покарання. Проте їх піддадуть покаранню лише після того, як до них буде доведено Божественне послання.

Посланець Аллаха ﷺ закликав до Аллаху не тільки заради своїх рідних або своє плем’я. Аллах послав його ﷺ до усіх людей: білих, червоних, чорних. Він ﷺ закликав до Ісламу не заради збагачення чи простого приходу до влади, а робив це з метою:

— закликати до Аллаху і Його правлінню,

— закликати до підкоренню Йому і правильному поклонінню на основі єдинобожжя.

Тому управління над людьми повинно здійснюватись на основі Божественного одкровення, адже Аллах краще знає, що придатне Його створінням, а що ні, які закони упорядковують справи людей, а які несуть розбрат. Аллах ниспослав Коран і Сунну, наказав слідувати їм. А Посланець Аллах ﷺ став ніби світило, які розсікає своїми променями морок тиранії і невір’я, що висвітлюють шлях віри. Він ﷺ обрадував віруючих великою нагородою Всевишнього за їх істинну віру і правильне підкорення. Сказав Всевишній:

وَلَا تُطِعِ ٱلۡكَٰفِرِينَ وَٱلۡمُنَٰفِقِينَ وَدَعۡ أَذَىٰهُمۡ وَتَوَكَّلۡ عَلَى ٱللَّهِۚ وَكَفَىٰ بِٱللَّهِ وَكِيلٗا

«Не підкоряйся невіруючим і лицемірам, залиш завдаваємі ними страждання і уповай на Аллаха. Досить того, що Аллах є Попечителем і Хранителем!» (33:48).

Аллах наказав Посланцю ﷺ і віруючим битись з невірними і лицемірами у багатьох аятах. Ось один із них:

يَٰٓأَيُّهَا ٱلنَّبِيُّ جَٰهِدِ ٱلۡكُفَّارَ وَٱلۡمُنَٰفِقِينَ وَٱغۡلُظۡ عَلَيۡهِمۡۚ وَمَأۡوَىٰهُمۡ جَهَنَّمُۖ وَبِئۡسَ ٱلۡمَصِيرُ

«О, Пророк! Бийся з невіруючими і лицемірами і будь суворий з ними. Їх притулком буде Пекло. Яке ж огидне це місце прибуття!» (66:9).

Проте треба розуміти, що боротьба:

— з невірним-харбієм ведеться за допомогою зброї,

— з невірним-зіммієм — за допомогою дебатів, на основі беззаперечних доказів (худжі і бурхана),

— з лицемірами — на основі запровадження над ними законів Шаріату, бо ззовні вони виглядають як мусульмани, але в душі вони — невірні, тому їх наставляють; можливо ¸ вони покаються перед Аллахом.

Але перераховане можливо лише з наявністю Ісламської, де правління здійснюється на основі Шаріату.

Сказав Посланець ﷺ:

دَخَلَتِ امْرَأَةٌ النَّارَ فِي هِرَّةٍ حَبَسَتْهَا حَتَّى مَاتَتْ فَلَا هِيَ أَطْعَمَتْهَا وَلَا هِيَ أَرْسَلَتْهَا تَأْكُلُ مِنْ خَشَاشِ الْأَرْضِ

«Одна жінка потрапить у Пекло через те, що вона уморила голодом кішку, заперши її, не даючи їжі і не відпускаючи її для того, щоб та сама шукала собі їжу» (Бухарі, Муслім).

Не укладається в голові той факт, що якщо навіть кішка має право на їжу, заборонено її морити голодом, завдавати їй страждання то яке ж положення правителів мусульман, адже вони правлять системами невір’я, ведуть боротьбу з законами Ісламу, з тими, хто закликає до запровадженню Шаріату шляхом встановлення Халіфату. Подумайте над цим, о, володарі розуму!

Горе тим, хто прикрашає злі діяння правителів, хто проміняв своє вічне життя на цей швидкоплинний світ. Якщо ця жінка увійде у Пекло через просту кішку, то як правителі можуть забороняти мусульманам жити на основі Ісламу, запроваджувати його справедливі законі?! Хто ж візьме на себе тягар слабких мусульман, яких вбивають по усьому світу? Адже сьогодні правителі та їх приспішники стали втіленням диявола! Якщо Іслам гарантує тваринам право харчуватись і жити в безпеці, а жінка, яка уморила кішку голодом, вважається злочинницею і заслуговує на Пекло, то яка ж доля тих, хто вбиває мусульман, роблячи з ними що завгодно заради швидкоплинної влади і грошей?

О, Господь небес і землі, Господь великого трону, пробач нас, змилуйся над нами, прийми наші покаяння, зроби нас із числа своїх праведних рабів. О, Аллах, благослови нашого господина Пророка Мухаммада, його родину, сподвижників!

 

Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Ібрахім Саляма
1 Рабі уль-авваль 1440 р.х.
21.11.2018 р.