Люди розумні і щирі, а також ті, хто просто не любить копатись в громадських грошах, часто відчувають неприязнь до політичному центру. Вони завжди радили один одному триматись подалі від політики, щоб не потонути в трясовині і пороках.
Політичний центр дійсно порочний в своїй більшості, а пануюча в ньому атмосфера далека від релігійності і добрих нравів. Замість цього там панують порок і користь.
Проте триматись подалі від політики — це не вихід. Ми тільки нещодавно вийшли із епідемії, коли нам говорили сидіти вдома, щоб вірус не уразив нас, і мити руки з милом три рази на день. Ось тоді ми і зрозуміли крихкість системи охорони здоров’я та її нездатність забезпечити основні потреби в лікуванні. Тепер, в ці дні, над нами нависла придушуюча економічна криза, викликана високою інфляцією і ростом цін, внаслідок чого більшість людей стало жити в позбавленнях і тяготах. Поруч з цим, наші народи спіткало соціальне розкладання на тлі заохочення пророку і відкритого заклику до гомосексуалізму і моральному занепаду. Ця ситуація, безперечно, є результатом деструктивних змов і провальної політики, в якій інтереси політиків і бізнесменів ставляться вище інтересів людей.
Усім стало ясно, що залишити політичну арену на милість порочним людям і вважати, що життя може спокійно продовжуватись, навіть якщо розумні люди будуть триматись подалі від політики, — це велика омана. Саме за це ми сьогодні і платимо таку високу ціну. Коли предмети першої необхідності (дім, їжа, школа, транспорт, медицина і т.д.) стали доступні лише невеликій частині суспільства, яка може не перевищувати і десяти відсотків, тоді ми зрозуміли, як сильно ми були обмануті. І якщо збереження розуму і моральності наших дітей стало головною турботою, яка хвилює родину, то уявіть усю жахливість виниклої ситуації!
Заняття політикою сьогодні стало ледве не обов’язком кожного члена суспільства, а не інтелектуальною розвагою і не елітарним вчинком. Повзуче зубожіння і порок, які нікого не обходять стороною, а також гори криз, які тиснуть на спину людини і осаджують її з усіх боків, вимагають від усіх серйозного переосмислення того, що нас оточує. Тепер кожен повинен думати про застосовані над нами економічні, політичні і соціальні системи, про пріоритети, про основи, на яких ми повинні будувати свої внутрішні і зовнішні відносини, про судово-виконавчу систему, про систему освіти і ЗМІ, про критерії вибору політиків і про багато чого іншого.
Так, ця діяльність — не із легких, і не кожен здатен її проводити. З іншого боку, не від кожного вимагається ставати мислителем і дослідником. Проте усі повинні засудити ситуацію і злочинців, які стали причиною такого положення, і не підтримувати їх навіть півсловом. Потім люди повинні об’єднатись навколо тих, в кому знаходять щирість і здатність забезпечити ефективне лікування. Посланець Аллаха ﷺ в хасан хадісі сказав:
إِذَا عُمِلَتْ الْخَطِيئَةُ فِي الْأَرْضِ، كَانَ مَنْ شَهِدَهَا فَكَرِهَهَا كَمَنْ غَابَ عَنْهَا، وَمَنْ غَابَ عَنْهَا فَرَضِيَهَا كَانَ كَمَنْ شَهِدَهَا
«Коли на землі коїться гріх, той, хто бачить його і відчуває до цьому відразу, подібний тому, кого при цьому не було, а той, кого не було при цьому, але погоджується з цим гріхом, уподібнюється присутньому при цьому» («Сахіх аль-джамі», Альбані).
Іслам вчить нас тому, що політика — це турбота про інтереси людей, служіння їм і спостереження за їх справами. І немає сумнівів в тому, що це благородна справа, а не брудна і порочна, як її зображають секуляристи. Інакше пророки (а.с.) не займались би цією справою. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
كَانَتْ بَنُو إِسْرَائِيلَ تَسُوسُهُمُ الْأَنْبِيَاءُ، كُلَّمَا هَلَكَ نَبِيٌّ خَلَفَهُ نَبِيٌّ، وَإِنَّهُ لَا نَبِيَّ بَعْدِي، وَسَيَكُونُ خُلَفَاءُ فَيَكْثُرُونَ، قَالُوا: فَمَا تَأْمُرُنَا؟ قَالَ: فُوا بِبَيْعَةِ الْأَوَّلِ فَالْأَوَّلِ، وَأَعْطُوهُمْ حَقَّهُمْ الَّذِي جَعَلَ اللَّهُ لَهُمْ فَإِنَّ اللَّهَ سَائِلُهُمْ عَمَّا اسْتَرْعَاهُمْ
«(Раніше) ізраїльтянами правили пророки, і кожного разу, як помирав один пророк, його місце займав інший. (Якщо говорити про мене, то) воістину, після мене пророків не буде, але буде багато халіфів». (Люди) спитали: «Що ж ти велиш нам?». Він сказав: «Будьте вірні (кожному) першому (із тих, кому принесуть клятву) і дотримуйтесь їх прав, адже, воістину, Аллах спитає з них за усе те, що Він підкорив їм» («Сахіх аль-джамі», Альбані).
Коли ми говоримо про шаріатський обов’язок і життєву необхідність вступити в політичну діяльність, то не маємо на увазі вступ в політичні партії, які були створені і опікувані існуючими системами, щоб запобігти будь-яким зміненням і виправдати реальність, яка погіршується. І не маємо на увазі участь у грі під назвою «вибори», яка є нічим іншим як наданням легітимності системі, яка не склалась. Швидше, ми маємо на увазі вступ в ідеологічні партії, які несуть цілісне практичне бачення, яке виходить із Шаріату, про державу, її апарати і методи її роботи. Без цієї роботи не буде досягнуто ніяких результатів, і навіть вичерпаються сили і буде змарнований час, а в ітозі трапляться лише нові трагедії і лиха.
Починаючи з 50-х років минулого сторіччя Хізб ут-Тахрір підготував ясну і всеохоплюючу концепцію держави, яка витікає виключно із постанов Шаріату, починаючи з конституції і закінчуючи різними органами і системами держави. Усе це записано в книгах, розташованих і доступних на інтернет-ресурсах. З миті своєї появи Хізб ут-Тахрір закликав мусульман згуртуватись навколо нього і підтримати його діяльність по відновленню ісламського образу життя, щоб врятувати Умму із тієї ями, в яку її зіштовхнули ставленики колонізатора. Хізб ут-Тахрір хоче повернути Умму на головуючі позиції, які вона заслужено займала на протязі десяти сторіч. На цьому шляху він добився великих успіхів. Сьогодні усвідомлення важливості повернення Халіфату буквально охопило увесь ісламський світ від Рабата до Куала-Лумпура.
Так покваптесь же до величі в цьому світі і порятунку в Наступному житті! Покваптесь до тому, що дарує вам спокійне щасливе життя, оберігає вас і вашу честь від усіх замислюючих зло! Аллах говорить:
يَٰٓأَيُّهَا ٱلَّذِينَ ءَامَنُواْ ٱسۡتَجِيبُواْ لِلَّهِ وَلِلرَّسُولِ إِذَا دَعَاكُمۡ لِمَا يُحۡيِيكُمۡۖ
«О, ті, які увірували! Відповідайте Аллаху і Посланцю, коли він закликає вас до того, що дарує вам життя» (8:24).
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Мухаммад Абдуллах
15 Рабі ус-сані 1444 р.х.
09.11.2022 р.
