Очевидно, що вплив Франції в її колишніх колоніях стрімко слабшає. Дійсно, ганебний «послужний список» Франції давно повинен був примусити людей відвернутись від цього колонізатора.
Проте існує пастка, якої треба побоюватись, і це – перехід із лап одного колонізатора в інші. Ми бачили, як деякі африканські народи підняли прапор Росії перед лицем Макрона, під час його нещодавнього африканського турне. Швидше за усе, це було зроблено, щоб образити і розлютити Макрона, але ніяк не виразити лояльність Росії.
Якою б не була мета, треба знати, що Росія не менш злочинна, аніж Франція. Її ненависть до Ісламу і мусульманам не менше, аніж ненависть Франції, а може і більше. Ми бачили злочини Росії в Чечні, Сирії і Афганістані, а також пам’ятаємо їх війну проти Османського Халіфату.
Тому, заміняти Францію Росією, Америкою або Китаєм — це політична дурість. Із вогню та й в полум’я!
Те, що відбувається в Марокко і Алжирі ясно вказує, що рішення вирватись з-під впливу Франції було прийнято вищим політичним керівництвом. Воно проявилось в напружених політичних відносинах і бажанні замінити французьку мову англійською. Безумовно, відмова від Франції та її мови — правильне рішення. Але це не означає неминучість переходу з французької на англійську мову, відмову від підкорення Франції на користь Британії чи Америки!
Лояльність, відданість і любов повинні бути виключно до Аллаху, Його Посланцю ﷺ, Його релігії і Ісламській Уммі. Відданість кому-небудь іншому є політичною дурістю, забороненою Всевишнім Аллахом, Який сказав:
لَا تَجِدُ قَوْماً يُؤْمِنُونَ بِاللَّهِ وَالْيَوْمِ الْآخِرِ يُوَادُّونَ مَنْ حَادَّ اللَّهَ وَرَسُولَهُ وَلَوْ كَانُوا آبَاءهُمْ أَوْ أَبْنَاءهُمْ أَوْ إِخْوَانَهُمْ أَوْ عَشِيرَتَهُمْ أُوْلَئِكَ كَتَبَ فِي قُلُوبِهِمُ الْإِيمَانَ وَأَيَّدَهُم بِرُوحٍ مِّنْهُ وَيُدْخِلُهُمْ جَنَّاتٍ تَجْرِي مِن تَحْتِهَا الْأَنْهَارُ خَالِدِينَ فِيهَا رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُمْ وَرَضُوا عَنْهُ أُوْلَئِكَ حِزْبُ اللَّهِ أَلَا إِنَّ حِزْبَ اللَّهِ هُمُ الْمُفْلِحُونَ
«Серед тих, хто вірує в Аллаха і в Останній день, ти не знайдеш людей, які любили б тих, хто ворогує з Аллахом і Його Посланцем, навіть якщо це будуть їх отці, сини, брати або родичі. Аллах начертав в їх серцях віру і зміцнив їх духом від Нього. Він введе їх в Райські сади, в яких течуть річки, і вони будуть там вічно. Аллах задоволений ними. І вони задоволені Ним. Вони є партією Аллаха. Воістину, партія Аллаха — це ті, хто набув успіху» (58:22).
Якщо говорити про мову, то єдина мова, яку треба вибирати у якості еталону — це арабська мова, мова Корану.
Тим, хто заявляє, що сьогодні арабська мова не є мовою науки і торгівлі, ми скажемо, що – проблема не в мові, а швидше в її носіях (тобто в народі). Суперечки навколо цього питання можуть завести у тупик – «що з’явилось раніше, яйце чи курка?». Ми чекаємо розвитку мови, щоб її прийняти, або беремо мову і розвиваємо її?
Що стосується арабської мови, то вона володіє словотворчими можливостями (широкий термінологічний запас, точність виразів, здатність до похідних форм і розширенню і т.д.), що робить її сосудом усіляких можливих наук. І дійсно, протягом багатьох сторіч арабська мова була ледве не єдиною мовою науки. Ніщо не заважає арабській мові повернутись до колишньому положенню, коли її носії пройдуть етап розвитку і повернуть собі головуючі позиції в світовій політиці і науці.
Сила мови залежить від сили її носіїв, які можуть підвищити або понизити статус мови. Якщо мова володіє високою виразною енергією, як у випадку з арабською мовою, то вона сприяє прогресу її носіїв, надаючи їм гнучкість і легкість в вираженні навіть найскладніших наукових ідей. Досить честі, що Всевишній Аллах вибрав арабську із усіх мов, щоб явити нам чудо Корану.
Прийняття арабської мови є одним із чинників суверенітету і незалежності ісламського світу, його звільнення від західної залежності. До того ж, прийняття арабської мови є обов’язковим, згідно вимозі Шаріату. Оскільки знання арабської мови є першими кроком до розумінню шаріатських текстів і вилученню користі із багатств ісламської спадщини. Також, знання арабської мови підвищує рівень усвідомлення ісламського законодавства серед народу. З іншого боку, нехтування арабською мовою приводить до появи поколінь, не розуміючих Коран і Сунну і не володіючих основами ісламського права.
Умар ібн аль-Хаттаб (р.а.) послав листа Абу Мусі аль-Ашарі (р.а.), в якому сказав: «Вивчайте Сунну і арабську мову для того, щоб пізнати Коран, адже він на арабській». Також Умар (р.а.) говорив: «Вивчайте арабську мову, адже вона є частиною вашої Релігії, і вивчайте приписи (фарди), адже вони є частиною вашої Релігії!». Також він сказав: «Вивчайте арабську мову! Адже воістину, вона приводить до ладу розум порядок і додає мужності», – ці слова також приписують імаму Аш-Шафі. Повідомляє Байхакий з достовірною передачею, що Умар ібн аль-Хаттаб сказав: «Не вивчайте чужді вам мови, і не входьте до храмів многобожників в день їх свят. Воістину, на них нисходить гнів».
Шейх уль-Іслам Ибн Таймія в своїй книзі «Іктіда’у-с-сират аль-мустаким» пише: «Привчання говорити на чужій мові, відмінної від арабської — який є символом Ісламу і мовою Корану — до такої міри, що це стало звичним для жителів Єгипту, для родини, для чоловіка зі своїми друзями, для ринку і правителів, для людей зібрань і факіхів, — немає сумнівів, що це засуджуване, і це уподібнення іншим народам».
Упала пелена з очей людей, які усвідомили, наскільки великими є злочини Франції проти мусульман, і навіть проти усього людства. Сьогодні є чудова можливість відкинути Францію, її мову і ідеї, її грабіжницьку компанію, секуляризм і огидну демократію.
Єдиний шлях порятунку від колоніалізму — це діяльність по відновленню ісламського образу життя за допомогою встановлення Праведного Халіфату, який відсіче руки колонізаторам Заходу і Сходу, усунувши їх вплив. І тоді мусульмани будуть жити під покровительством Аллаха, Його Посланця і правдивих віруючих.
О, Аллах, наблизь час встановлення Халіфату! Благослови старання тих, хто працює над його встановленням, і відкрий серця людей для заклику. Амін.
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Мухаммад Абдуллах
27 Шабана 1444 р.х.
19 березня 2023 р.
