Визначення, особливості і проблеми поколінь

В цій статті, в якій ми проаналізуємо, чи є чинники, які викликають проблеми між поколіннями, наслідком конфлікту інтересів чи відмінностей між періодами, ми представимо критичний погляд на сьогоднішнє розуміння поколінь.

Перш за усе, почнемо з визначення поняття «покоління» (генерація). «Період, протягом якого індивіди, які народились в певні історичні часові інтервали, на яких впливає економічна і соціальна поведінка періоду, в який вони живуть, або визначення, зроблені для створення певного соціального кластера», називається «генерацією, коліном» або, інакше кажучи, «поколінням».

Також для даного поняття були складені визначення в області соціології і філософії. Наприклад, в області соціології поняття «покоління» визначається як «група індивідів, які складають вікові кластери приблизно 25-30 років», а в філософії — як «спільноти людей, які народились приблизно в одні і ті ж роки, пережили умови одного віку, а отож, мають схожі прикрості і радощі».

Стисло торкнемось історії виникнення соціальних поколінь.

Соціальні покоління почали досліджуватись з тих, чиї дати народження починаються з 1925 року. В даному дослідженні предметом розгляду є розуміння періодичної поведінки людей, які народились з 1925 року по цей період. Але перший прояв концепції «покоління» був більш древнім. Першим мислителем, який почав дослідження в цій області в 1830-1840 роках, був відомий соціолог Огюст Конт. Ми також можемо сказати, що Еміль Літтре (1863), французький лікар, філософ, лінгвіст і політик, був першим мислителем, який визначив поняття «покоління» у цьому відношенні, стверджуючи, що «люди в певному віковому діапазоні мають однакову поведінку». На початку XIX сторіччя ця концепція почала формуватись в академічній сфері. Німецький соціолог Карл Маннгейм (1928) в своїй статті «Проблема поколінь» («Das Problem der Generationen»)» розглядав поняття «покоління». Періоди поколінь, які популярні сьогодні і на яких ґрунтуються багато дослідників і інституційні структури, відносяться до «Теорії поколінь Штрауса–Хоува», розробленої Вільямом Штраусом і Нілом Хоувом. Їх теорія аналізує періоди американської і західної історії і описує цикл поколінь, заснованих на цих періодах.

На відміну від вікового визначення покоління західними позитивістськими мислителями розділяють це поняття на період «сахабів» (сподвижників), які були свідками запровадження Ісламу в період, коли жив Посланець Аллаха ﷺ, потім — на період «табіїнів», які стали свідками практичного запровадження релігії сподвижниками, пізніше — на період «табі табіїнов», «фукаха» і так далі, які були свідками запровадження Ісламу в більш пізні періоди. Можна сказати, що якщо західна думка фокусується на періодах поколінь, які засновані на біологічних стадіях з урахуванням віків і вимушених тез, швидше, в контексті поведінкових характеристик індивідів, то ісламська культура оцінює це питання через вірність Аллаху і Його Посланцю ﷺ і правові норми.

Після цього вступу давайте стисло обговоримо сучасні відмінності між поколіннями та їх характеристики.

Фактичне визначення теорії поколінь є вірним, оскільки внутрішні і зовнішні чинники (родина, друзі, освіта, економіка, політика, технології і так далі), які сприяють вихованню поколінь, викликають природну відмінність між епохами. Наприклад, природною відмінністю є те, що звички харчування діда мого діда і мої звички харчування не співпадають. Через цю природну різницю кожне покоління критикувало те, як попереднє покоління — говорячи простою мовою — сидить, їсть, п’є, а також веде торгівлю, бізнес.

Фраза Аристотеля, яка часто використовується в вихованні поколінь, насправді говорить нам про те, що ця природна відмінність існує і буде існувати в кожну епоху. Тому кожне покоління, говорячи: «Сьогоднішня молодь — це молодь з такими-то і такими-то недоліками», — використовує наступні і подібні до них вирази: «Молоді люди в наш час вийшли з-під контролю і некеровані. Вони грубо їдять, з неповагою ставляться до старших, не підкоряються батькам, дратують вчителів». Багато подібних висловлювань були сказані новим поколінням іще з часів до нашої ери.

Якими є відмінності, обумовлені вихованням поколінь, політичним оточенням, в яком вони живуть, і соціально-економічними зміненнями? Чи здатні ці відмінності породжувати конфлікти і протиріччя?

Сучасні дослідження соціальних поколінь, засновані на спостереженнях за людьми, які народились після 1925 року, зазвичай визначають покоління по п’яти групам:

1925-1945 роки — Мовчазне покоління

Інакше кажучи, його називають «поколінням традиціоналістів». Ті, які народились в цьому поколінні — це люди, які бачили наслідки Першої світової війни і застали Другу світову. Що стосується Туреччини, то такі люди характеризуються як особи, які народились в республіканський період і в період однопартійності¹. Він знаменує собою період, коли слова «За десять років ми створили п’ятнадцять мільйонів молодих людей усіх віків» втілились в життя. Мовчазне покоління складається із сьогоднішніх бабусь і дідусів, які пережили Велику економічну депресію (1929–1939). Це покоління, яке пережило деспотичні режими. Експерти визначають це покоління як гармонійне, тому що їм довелось підкоритись тиску. В даний час вважається, що вони не становлять цінності для дослідників, оскільки їх чисельність зменшилась, і вони не можуть брати активну участь в громадському житті. Ми можемо назвати це покоління «традиціоналістами», оскільки вони були прихильниками британців і беззаперечно підкорялись практиці існуючої влади. Можна сказати, що вони підтримали створення рукотворних систем після розпаду держави Халіфат. Це покоління — з домінуючим інстинктом самозбереження, тому що вони особисто пережили голод, безробіття і війни по усьому світу.

Поведінкові характеристики мовчазного покоління:

• Вони лояльні до влади і чекають вказівок.
• Вони дисципліновані, прагматичні і прагнуть до стабільності.
• Вони цінують почуття і відчуття довіри.

1946-1964 роки — Покоління бебі-бумерів

Назва, дана цьому поколінню, перекладається як «бебі-бомбардування» або «бебі-бум». Оскільки кількість людей, вбитих під час встановлення капіталістичного світопорядку, зменшило населення планети, в ці роки населення планети росло швидше усього за рахунок заохочення людей до народження дітей, які і були названі цим іменем.

Сьогодні це покоління, найстаршому із яких — 75 років, а наймолодшому — 57, є поколінням, яке пережило рухи за права людини і золоте століття радіо у світі, а також революцію і перехід до багатопартійної доби в Туреччині. У них — високе почуття лояльності і відданості владі. Вони невибагливі, готові були довгий час працювати на одному і тому ж місці. Технологія була близька для одних і далека для інших, більшості було складно дотягнутись до неї. У той час як найбільш ідеалістичні із них повставали проти громадської несправедливості і ставали героями «молодіжних рухів 1968 року», переважна більшість була вдоволена і щаслива, вважаючи, що вони досягли того, чого очікували від життя. В 2000-х роках їх вік перевищував 50 років. У них були гроші «в кишені», вони вважали, що якісний рівень життя подовжує їх довголіття, вони докладали зусиль, щоб «добре старіти» або навіть, якщо це можливо, не старіти взагалі. Це покоління, яке визначало політичну владу в останні двадцять років і стало зіркою завдяки своїм купівельним перевагам.

Поведінкові характеристики покоління бебі-бумерів:

• Вони не ставлять під сумнів адаптивні і управлінські підходи. Вони вважають, що «якщо усе «іде гладко», то проблем немає».
• Вони визначаються як орієнтовані на правила.
• Це покоління з сильним почуттям суму по процвітанню, товарам і послугам, викликаним переживаннями попереднього покоління.
• Вони є трудоголіками з високою схильністю до амбіцій і надмірною прихильністю до робочому місцю.
• Вони вміють вдовольнятися малим.
• Їм притаманно бути суворими і в той же час працювати на одному місці протягом багатьох років.

1965–1979 роки — Покоління X

Це покоління також відоме як «Покоління солітера²». Причина визначення покоління як «X (невідоме)» полягає в тому, що вони, швидше за усе, мають тенденцію змінювати систему, встановлену двома попередніми поколіннями. Цей період є періодом популярності ісламістських рухів проти капіталізму і соціалістичних рухів. З цієї причини «покоління X» — це придушене покоління, виховане в умовах жорсткої індоктринації³ і критики. Як видно із результатів солітера, покоління X виховувалось в дусі деполітизації і звинувачення в тому, що вони «відсталі», «тупі», «безмозкі», коли вони не справились з простою грою. Поки світ в цей період переживав нафтову кризу і «покоління 1968⁴», в Туреччині був конфлікт правих і лівих⁵ и державний переворот 1980 року⁶. Їх виховувало попереднє покоління, постійно вторячи їм: «Не вв’язуйтесь ані у які події». Так що ж робило це покоління, коли досягло віку ділового життя і соціального статусу? Звичайно, вони віддали перевагу не брати участь в подіях і придушувати свої лідерські якості. Для того, щоб «включатись, вв’язуватись в події», вони чекали , щоб завершити свою освіту, стати менеджерами, генеральними директорами і досягти високих рівнів. З цієї причини це покоління не змогло вивести на світ в Туреччині сильного політичного лідера, здатного повести за собою маси.

Покоління X, яке складає сьогодні 20% населення Туреччини, — це покоління, яке познайомилось з першим кольоровим телевізором, першою електронною поштою і першим мобільним телефоном. В цьому поколінні спостерігається активна участь жінок в робочій силі. Родини перетворились із багатодітних в нуклеарні⁷ і мали менше дітей. Орієнтованість на гроші і індивідуалізм знаходяться на передньому плані. В ці роки у суспільстві поширились розлучення, ВІЛ і наркотики.

Поведінкові характеристики покоління X:

• Вони поважають авторитет.
• В них переважає сильне почуття приналежності, і вони вкрай вірні. Але вони готові прийняти зміни, якщо знайдуть кращий варіант.
• Вони дисципліновані і працелюбні.
• Вони терплячі і вдячні, тому що були виховані у боротьбі з труднощами.
• Вони дотримуються правил на робочому місці і приділяють увагу робочому часу.
• Вони вважають, що необхідно працювати, щоб жити.

1980-1999 роки — Покоління Y

Це покоління, яке любить ставити питання і сумніватись. Оскільки це покоління любить ставити питання, воно і отримало свою назву від цієї особливості. Його назва походить від останньої букви «Y» питального слова «Why», що в перекладі з англійської означає «чому-навіщо». Через цю особливість вони вважають безглуздою ієрархію, встановлену попередніми поколіннями, тому їм не дуже легко приймати правила систем, встановлених попередніми поколіннями. Беручи участь в громадському житті, вони ставлять питання, які не ставили попередні покоління. Оскільки вони виражають себе свобідно, вони можуть стати предметом скарг з боку попередніх поколінь як покоління, яке іноді проявляє неповагу, іноді недооцінює, а іноді принижує і утискає своїх старших.

В період життя цього покоління в світі відбулись такі події, як 11 вересня, Інтернет-технології, багатоканальне телебачення і глобалізація. Вони також стали свідками періоду процвітання і політичної кризи в Туреччині. Вони не відчували черг за нафтопродуктами і нестачі бензину в Туреччині, як попередні покоління. Згідно дослідженням, покоління Y, яке складає 32% населення Туреччини, вважає, що для того, щоб бути успішним, треба спочатку бути щасливим. Згідно з правилом балансу в житті вони формулюють своє життя так: працювати — 8 годин, жити — 8 годин, спати — 8 годин.

Поведінкові характеристики покоління Y:

• Їх відданість не схожа на відданість попередніх поколінь.
• Можна сказати, що вони більш віддані своїй свободі і незалежності.
• Їм не подобається слідувати правилам і авторитарним структурам.
• Це активне покоління в соціальних мережах.
• Вони чинять опір до того часу, поки не отримають того, що хочуть.
• Вони можуть виконувати декілька робіт одночасно.
• Технологія є для них символом багатьох речей в їх житті.
• Їм важливо брати участь в соціальних просторах і створювати оточення
• Вони ефективно використовують соціальні мережі для організації масових дій.
• Їх підприємницькі аспекти високі.
• Їх упевненість в собі вище, аніж у попереднього покоління X.
• Вони надають великого значення своєму особистісному розвитку.
• Вони хочуть знати причину, через яку вони роблять що-небудь. Їм хочеться бачити загальну картину.

2000-2020 роки — Покоління Z

Дане покоління відоме під різними іменами, такими як «зумери», «хоумлендери», «Кришталеві діти» і «покоління Альфа». Дітей, які народились в цей період, також називають «поколінням Інтернету». Вони — діти сторіччятехнологій. Вони відкрили очі у світі з хмарними технологіями, біткойном, смартфонами, планшетами та інноваціями. Навіть наймолодші навчилися користуватись смартфоном, не говорячи «мама». Оскільки технології та Інтернет для них є незамінними, їм подобається будувати спілкування через Інтернет. Таким чином , можна сказати, що вони розвили в собі здатність займатись декількома питаннями одночасно. Перші представники цього покоління, які народились між 2000 і більш пізніми роками, вступлять в трудове життя вже в найближчі роки. Тому ділове життя і соціальна поведінка цього покоління і подальших іще не досліджені. Вони складають 17% населення Туреччини. Оскільки діапазон періодів цього покоління іще не завершений, очікується, що кількість людей в цьому поколінні буде змінюватись в залежності від темпів росту населення. З причини того, що перші представники покоління Z будуть голосувати на майбутніх виборах, вважається, що їх вимоги зіграють вирішальну роль в деяких питаннях.

Поведінкові характеристики покоління Z:

• Вони володіють швидким і аналітичним мисленням.
• Вони володіють високою упевненістю в собі.
• Їх упевненість в собі зростає іще більше згідно з точкою зору їх батьків.
• Вони хочуть, щоб їм дали спокій.
• Вони вважають, що немає нічого, що вони не могли б зробити.
• Вони надають більше значення індивідуалізму, а не соціалізації.
• Більшість із них хочуть прокласти свій власний шлях, а не іти по стопам своїх батьків чи родичів.
• Докладати зусилля і жертвувати собою — це не для них.
• Їм швидко стає нудно, вони швидко здаються.

Отож …

Будь-то нові покоління або колишні, неминуче, що між ними існують відмінності і що вони мають різні один від одного характеристики. Коли ми розглянемо ці відмінності, стане ясно, що вони ведуть покоління до розвитку і змінам, а не втягують їх у конфлікт. Динамічна енергія молодих поколінь і співіснування досвідчених, зрілих поколінь у суспільстві, яке сформувало зв’язок, заснований на правильній ідеї (фікрі), збільшує благо, процвітання і велич цього суспільства. Це сприяє благодаті і достатку. Не будемо забувати, що молитви Саллі і Барік — це молитви Ісламської Умми за свої покоління, і що віруючі люди набувають усвідомленості, читаючи ці молитви під час кожного намазу.

На жаль, капіталізм набув успіху у виявленні недосконалості (інакше кажучи, інстинктів і органічних потреб) людської природи, тому що він добре знає, як спровокувати людські потреби. Поколінські дослідження молодих поколінь є тому прикладом. Розділення поколінь один від одного різкими лініями дозволяє їм сформуватись як корисні, індивідуалістичні і споживацькі групи. Популярні визначення поколінь у світі і в Туреччині уходять коріннями в маркетингові дослідження і сферу людських ресурсів. Тому, поки не зміниться менталітет споживання, який класифікує соціальні покоління, реальна причина, через яку покоління конфліктують одне з одним в цьому сторіччі, буде продовжувати ігноруватись в усі часи.

Справжня причина конфлікту між поколіннями полягає в тому, що новому поколінню заважають правила і норми, встановлені колишніми поколіннями згідно з їх власними інтересами, закони, які вони прийняли, і ідеї, які вони представили молодому поколінню. Якщо встановлення хукмів і системи буде покладено на людей, то цей порядок буде схильний зміненням, розбіжностям і протиріччям, що приведе до людських хвилювань. Це примушує людей вдовольняти свої потреби неправильно або збочено.

Сьогодні, якщо ми можемо говорити про справедливість, право, честь,гідність, пошану, захист життя, розуму і майна, то завдяки зусиллям наших минулих поколінь, які донесли до нас Іслам. На жаль, кожне покоління, яке народилось після 1925 року, передало Іслам наступному поколінню, втративши із нього якийсь шматочок. Світський образ життя прищепив новим поколінням прагнення до власної вигоди, діяти згідно зі своїми інтересами і свободу у якості віровчення. Світськість радила людині ідентифікувати хороше і погане, прекрасне і потворне, правильне і неправильне згідно зі своїми відчуттями і розумом. Таким чином, конфлікт між поколіннями продовжував наростати з кожним днем. Першопричиною конфлікту поколінь є капіталістичний погляд на життя, який зобов’язує людство бути рабом людей. В іншому випадку відмінності між поколіннями обумовлені милістю, благословенням і благодаттю Аллаха.

Заповіт Османа Газі наступному поколінню є хорошим прикладом того, на чому повинна ґрунтуватись єдність поколінь. Осман Гази складає заповіт своєму сину Орхану Газі з наступними словами: «Знай, що нашим ремеслом є шлях Аллаха, а нашою метою — поширення Його релігії. Наша ціль — не голе підкорення, а поширення слова Аллаха! Ти теж слідуй моїм шляхом! Дотримуй права Аллаха і Його рабів! Нехай наступне покоління, яке прийде після тебе, бере тебе у якості прикладу для себе!».

Давайте вдамося до Аллаху з мольбою Ібрагіма (а.с.), який прикрашав молитвами турботу про своє покоління, і не будемо приносити наші покоління в жертву капіталістичній системі.

رَبِّ ٱجۡعَلۡنِي مُقِيمَ ٱلصَّلَوٰةِ وَمِن ذُرِّيَّتِيۚ رَبَّنَا وَتَقَبَّلۡ دُعَآءِ

«Господи! Включи мене і частину мого потомства в число тих, хто робить намаз. Господь наш! Прийми мою мольбу» (14:40).

Давайте об’єднаємо силу, породжену нашими існуючими відмінностями, з міццю Ісламу і будемо вести діяльність для того, щоб Іслам знов став домінуючим на землі.

Назміє Болат
Köklü Değişim Dergisi
10.09.2022

1. Однопартійний період в історії Туреччині (тур. Türkiye'de tek partili dönem) — частина історії Турецької Республіки, яка почалась з офіційного встановлення в країні однопартійного режиму в 1923 році. В період з 1923 по 1945 роки «Республіканська народні партія» була єдиною партією Туреччини — до миті, коли була створена «Партія національного розвитку» (тур. Millî Kalkınma Partisi)

2. Солітер — це настільна гра для одного гравця, в якій переставляються кілочки на дошці з отворами. Деякі комплекти використовують шарики і дошки з виїмками. В США гра має назву Peg Solitaire (кілочковий солітер), а назва Солітер відноситься до пасьянсу. В Великобританії гра відома під назвою Solitaire (солітер), а карткова гра називається Patience (пасьянс). В деяких місцях, зокрема, в Індії, гра носить назву Brainvita. В СРСР випускалась головоломка під назвою Йога.

3. Індоктринація (англ. indoctrination від лат. in — всередину і doctrina — вчення, теорія, доктрина) — передача фундаментальних положень доктрини чи релігійного вчення. В оперативній інструкції американської «Програми національної промислової безпеки» (англ. National Industrial Security Program Operating Manual) індоктринація визначається як «первинна інструкція/вказівка, яка дається людині перед наданням їй доступу до секретної інформації». Якщо розглядати це поняття в релігійному контексті, то найбільш точне визначення індоктринації буде: приготування перед отриманням езотеричних знань, доступних небагатьом; приготування перед ініціацією в релігійні таїнства

Індоктринація населення — насичення певним, угідним і вигідним уряду або політичній організації змістом масової свідомості населення країни в соціальному, ідеологічному, політичному і психологічному планах в формі системи переконань, образів, установок, стереотипів.

4. Покоління 1968 (тур. 68 Kuşağı) — загальна назва лівого антиімперіалістичного і націонал-визвольного молодіжного руху в Туреччині, найбільш відомими лідерами якого були Деніз Гезміш, Махір Чаян, Ібрагім Кайпаккая, Харун Караденіз, Хюсейін Інан, Сінан Джемгіл і Юсуф Аслан. Було частиною загальносвітового руху нових лівих.

5. Політичне насильство в Туреччині стало серйозною соціальною проблемою наприкінці 1970-х років, і деякі спостерігачі навіть вважають його «озброєним конфліктом низької інтенсивності». На протиборчих сторонах виступали ескадрони смерті турецьких правих ультранаціоналістичних груп, іноді зв’язаних з урядом, і груп лівої опозиції. В результаті зіткнень загинуло біля п’яти тисяч людей, при цьому більшість із них було лівими. Рівень насильства в турецькому суспільстві знижувався після державного перевороту 1980 року, поки в 1984 році в країні знов не спалахнув курдсько-турецький конфлікт.

6. Державний переворот 1980 року, проведений головою генерального штабу генералом Кенаном Евреном, став третім переворотом в історії республіки, після переворотів 1960 і 1971 років. 1970-ті були відмічені озброєними конфліктами між правими і лівими і опосередкованою війною між СРСР і США. Для того, щоб створити привід для рішучого втручання, турецькі військові дозволили даним конфліктам розгорітись; за деякими зауваженнями, військові використали стратегію формування громадської думки. Згодом хвиля насильства була круто зупинена, деякі привітали переворот як відновлення порядку.

7. Нуклеарна родина (англ. nuclear family; також подружня чи партнерська родина) — родина, яка складається із батьків (або батька чи матері) і дітей, або тільки із чоловіка і жінки; на перший план висуваються при цьому відносини між подружжям (представниками одного покоління), а не відносини між представниками різних поколінь (батьками і дітьми). Протиставляється розширеній (або складній) патріархальній родині традиційного типу, в склад якої входить декілька подружніх пар або, як мінімум, декілька поколінь дорослих людей. Перехід від складної родини до нуклеарної йде при переході від традиційного до індустріального суспільства.