يَٰٓأَيُّهَا ٱلَّذِينَ ءَامَنُواْ قُوٓاْ أَنفُسَكُمۡ وَأَهۡلِيكُمۡ نَارٗا وَقُودُهَا ٱلنَّاسُ وَٱلۡحِجَارَةُ
«О, ті, які увірували! Оберігайте себе і свої родини від Вогню, розтопкою якого будуть люди і каміння» (66:6).
Почнемо статтю з етимологічного аналізу уривку 6-го аяту сури «Ат-Тахрім», тому що він визначає суть і концепт статті.
Етимологічний аналіз аяту
Слово «قُوا» [quː], яке перекладається як «захищайте, оберігайте», походить від слова «وِقَايَة» [wiqaːja]. Слово «вікая» в словнику означає «захищати щось, уникати речей, які можуть нашкодити; опікати, оберігати щось від небезпек за допомогою чогось іншого». Чоловіка, який захищає і оберігає себе від небезпек в цьому світі і в світі Вічному, дотримуючись хукмів Шаріату, називають «مُتَّقٍ» [muttaqiː]. Слово «أَنْفُس» [anfus] в складі такої фрази (слова) «أَنْفُسَكُمْ» [anfusakum], яке ми перекладаємо як «себе», є множиною від от [nafs] і означає власне існування людини. Слово [ahl] в складі фрази «أَهْلِيكُمْ» [ahliːkum], яку ми перекладаємо як «вашу родину», охоплює дружину чоловіка і найближчих чоловіку людей.
Цим повелінням Всевишній Аллах наказує віруючим захищати себе, своїх дружин, дітей і тих, за кого вони несуть відповідальність, від вогню Пекла, розтопкою якого будуть люди і каміння.
Імам Куртубі згадав в своїй праці наступні слова Ібн Аббаса у якості роз’яснення даного аяту: «Захищайте себе, а також веліть членам своєї родини робити зікр і дуа, щоб Аллах за допомогою вас захистив і їх». На додаток до цьому Алі, Катада і Муджахід (р.анхум) тлумачили даний аят наступним чином: «Захистить себе за допомогою своїх вчинків, також захищайте членів своєї родини за допомогою наставлянь їм» (аль-Куртубі, «Аль-Джамі лі-ахкам аль-Куран»).
Виконуючи свої обов’язки, члени родини захищають себе від мук Пекла. Мусульманин, який знає, що він був відправлений у цей світ, щоб належним чином відповідати статусу раба Аллаха, повинен бути рішучим, уважним і обережним в виконанні своїх обов’язків. Ці обов’язки всередині родини так само є частиною шаріатських хукмів. Ті, хто бажають отримати довольство Аллаха, не можуть нехтувати обов’язками, викладеними в хукмах Шаріату, або порушувати їх. З причини того, що вони будуть діяти згідно з Шаріатом, не допускаючи нехтувань і порушень, вони перш за усе захистять себе від вогню Пекла.
Відповідальність жінки перед своїм чоловіком
Так само як Аллах і Його Посланець ﷺ повеліли чоловіку добре ставитись до своєї дружини і ладити з нею, вони так само веліли жінці добре ставитись до своєму чоловіку, підкорятись йому і захищати честь і гідність свого чоловіка за його відсутності. Власне кажучи, Хусейн ібн Мухсан повідомив наступне: «Моя тітка прийшла до Посланця Аллаха ﷺ. Він ﷺ спитав її: «Ти заміжня?».Вона відповіла: «Так». Посланець Аллаха ﷺ спитав: «Як ти з ним обходишся?». Вона відповіла: «Я не роблю упущень у послуху йому окрім того, що не в моїх силах». Тоді Пророк ﷺ сказав:
فَانْظُرِي أَيْنَ أَنْتِ مِنْهُ فَإِنَّمَا هُوَ جَنَّتُكِ وَنَارُكِ
«Як ти можеш робити упущення в послуху йому? Він — твій Рай і твоє Пекло (інакше кажучи, в залежності від твоїх відносин з ним, ти або заслужиш Рай, або потрапиш у Пекло)» (Ахмад).
В іншому хадісі Ібн Аббас (р.а.) передає наступне:
جَاءَتِ امْرَأَةٌ إِلَى النَّبِيّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيه وَسَلَّم فَقَالَتْ يَا رَسولَ اللهِ إِنِّي وَافِدَةُ النِّسَاءِ إِلَيْكَ هَذَا الْجِهَادُ كَتَبَهُ اللَّهُ عَلَى الرِّجَالِ فَإِنْ نَصِبُوا أُجِرُوا وَإن قُتِلُوا كَانُوا أَحْيَاءً عِنْدَ رَبِّهِمْ يُرْزَقُونَ وَنَحْنُ مَعَاشِرَ النِّسَاءِ نَقُومُ عَلَيْهِمْ فَمَا لَنَا مِنْ ذَلِكَ قَالَ فَقَالَ النَّبِيّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيه وَسَلَّم أَبْلِغِي مَنْ لَقِيتِ مِنَ النِّسَاءِ أَنَّ طَاعَةَ الزَّوْجِ وَاعْتِرَافًا بِحَقِّهِ يَعْدِلُ ذَلِكَ وَقَلِيلٌ مِنْكُنَّ مَنْ يَفْعَلُهُ
«Одного разу до Посланця Аллаха ﷺ прийшла жінка і сказала: «О, Посланець Аллаха, я прийшла до тебе, представляючи жінок. Всевишній Аллах зробив джихад фардом для чоловіків. Якщо чоловіки підуть на джихад і благополучно повернуться, вони будуть винагороджені; якщо ж будуть вбиті — вони будуть обдаровані честю бути живими для Господа. Ми ж, жінки, виконуємо залишені ними обов’язки (роботу по дому). Чи є у нас частка в цьому?». Посланець Аллаха ﷺ відповів жінці наступним чином: «Повідом кожній жінці, яку зустрінеш, наступне: послух жінки своєму чоловіку, а також прийняття і дотримання його прав рівносильне нагороді за джихад для чоловіків. На жаль, дуже небагато хто із вас так вчиняють» (Байхаки).
Як видно, Іслам вважає джихад чоловіка на шляху Аллаха, перемогу у битві чи загибель внаслідок шахади, а також послух дружин своєму чоловіку і визнання його прав у відношенні неї рівними з точки зору винагороди. Суть тут полягає не в тому, щоб віддавати пріоритет одному праву, залишаючи інше неповноцінним, або полегшуючи умови для входу в Рай одній із статей чи класів і ускладнюючи це іншій статі чи класу. Навпаки, Господь світів покладає на кожну людину — чоловіка і жінку, відповідальність, пропорційну її природі і можливостям. Обов’язок жінки перед своїм чоловіком — підкорятись йому належним чином в рамках маруфа.
Відповідальність чоловіка перед своєю дружиною
Відповідальність чоловіка перед дружиною краще за усе виражається словом «رِعَايَةٌ» — «турбота». Звичайно, слово «турбота» тут означає «захищати, дотримуватись її права і управляти її справами». Найбільша відповідальність чоловіка перед своєю жінкою — піклуватись про неї і родину і захищати їх права.
Концепція турботи означає наставляння і управління людьми для досягнення припускаємих цілей і задач, в які вони вірять. Обов’язок турботи — це тяжкий тягар, який покладається на кожного, хто усвідомлює свою відповідальність. Відповідно, обов’язок чоловіка — охороняти і захищати свою дружину, тобто турбота є обов’язком, який покладений Всевишнім Аллахом на чоловіка як шаріатське поняття, кордони якого визначені Кораном і Сунною Посланця Аллаха ﷺ. Загальні рамки цієї турботи можна виразити так: чоловік захищає і оберігає свою дружину від усього. Наприклад, чоловік повинен захищати, оберігати свою дружину від ворогів, голоду, холоду, простуди, хвороб та усіх суворих і тяжких умов життя.
Всемогутній Аллах визначив шаріатські межі концепції «турбота» в наступному аяті:
ٱلرِّجَالُ قَوَّٰمُونَ عَلَى ٱلنِّسَآءِ
«Чоловіки є наглядачами над жінками» (4:34).
Із цього ствердження не слід розуміти, що чоловік має додаткову перевагу над жінкою і що ця перевага дозволяє йому пригноблювати її на свій розсуд. Інакше кажучи, чоловік управляє і керує усіма справами, пов’язаними з життям жінки, з якою він одружується; це його головний обов’язок. Оскільки повеління піклуватись і підкорятись виходить від самого Аллаха, то і обмеження повинні бути встановлені Ним. Наступне повеління Всевишнього Аллаха визначає кордони цієї відповідальності і рівень її виконання:
وَعَاشِرُوهُنَّ بِٱلۡمَعۡرُوفِۚ
«Живіть з ними (жінками) за загальноприйнятим звичаєм, нормам (маруф)» (4:19).
З іншого боку, під час прощального хаджу Посланець Аллаха ﷺ дав наступні наставляння чоловікам-мусульманам відносно жінок:
أَلَا وَاسْتَوْصُوا بِالنِّسَاءِ خَيْرًا
«Я заповідаю вам обходитись з жінками добре» (ат-Тірмізі).
В іншому хадісі на ту ж тему Посланець Аллаха ﷺ сказав:
أَكْمَلُ الْمُؤْمِنِينَ إِيمَانًا أَحْسَنُهُمْ خُلُقًا وَخِيَارُكُمْ خِيَارُكُمْ لِنِسَائِهِمْ
«Серед віруючих найдосконалішою вірою володіє той, у кого найкращий нрав. І найкращий нрав у того, хто краще за усіх ставиться до своїх дружин» (ат-Тірмізі).
Із усіх шаріатських текстів зрозуміло, що обов’язок чоловіка перед дружиною — турбота про неї. З іншого боку, турбота — це обов’язок, який можна виконати, тільки діючи згідно з любов’ю, прив’язаністю, м’якістю, загальноприйнятими стандартами, проявляючи взаємне співчуття. Щоб догодити Аллаху і досягти Раю, людина повинна виконувати свій обов’язок турботи згідно зі згаданими тут критеріями. Якщо вона не виконає вимоги цього шляху і методу, вона ніколи не зможе виконати призначення турботи.
Обов’язок дітей по відношенню до батьків
Згідно текстам Корану, Аллах зробив послух батькам обов’язковим в рамках Шаріату. Згідно з Кораном і словами Пророка Мухаммада ﷺ, непослухом вважається переривання контактів з батьками, промовляння слів, які розбивають їх серця, або поведінка, яка їх засмучує. З цієї причини необхідно слухатись батьків, коли вони просять те, що не є гріховним в Ісламі. Одним словом, обов’язки дітей по відношенню до своїх батьків можна пояснити наступним чином: якщо батьки не просять своїх дітей робити щось гріховне, то необхідно виконувати їх бажання. Іслам надає великого значення батькам і тому вимагає від дітей поваги до них. Всевишній Аллах сказав:
۞وَقَضَىٰ رَبُّكَ أَلَّا تَعۡبُدُوٓاْ إِلَّآ إِيَّاهُ وَبِٱلۡوَٰلِدَيۡنِ إِحۡسَٰنًاۚ إِمَّا يَبۡلُغَنَّ عِندَكَ ٱلۡكِبَرَ أَحَدُهُمَآ أَوۡ كِلَاهُمَا فَلَا تَقُل لَّهُمَآ أُفّٖ وَلَا تَنۡهَرۡهُمَا وَقُل لَّهُمَا قَوۡلٗا كَرِيمٗا
«Твій Господь приписав вам не поклонятись нікому, окрім Нього, і робити добро батькам. Якщо один зі батьків або обидва досягнуть старості, то не говори їм: «Уф!», — не кричи на них і звертайся до них шанобливо» (17:23).
В іншому аяті Аллах говорить
وَوَصَّيۡنَا ٱلۡإِنسَٰنَ بِوَٰلِدَيۡهِ حُسۡنٗاۖ وَإِن جَٰهَدَاكَ لِتُشۡرِكَ بِي مَا لَيۡسَ لَكَ بِهِۦ عِلۡمٞ فَلَا تُطِعۡهُمَآۚ إِلَيَّ مَرۡجِعُكُمۡ فَأُنَبِّئُكُم بِمَا كُنتُمۡ تَعۡمَلُونَ
«Ми заповідали людині бути доброю до батьків. А якщо вони будуть битись з тобою, щоб ти долучав до Мене співтоваришів, про яких ти нічого не знаєш, то не підкоряйся їм. До Мене предстоїть ваше повернення, і тоді Я повідаю вам про те, що ви робили» (29:8).
В хадісі, який розкриває обов’язки дітей по відношенню до своїх батьків, предстає наступна картина:
سَأَلْتُ النَّبِىَّ — صلى الله عليه وسلم أَيُّ الأعْمَالِ أَحَبُّ إِلَى اللَّهِ قَالَ الصَّلاةُ عَلَى وَقْتِهَا قُلْتُ ثُمَّ أَيٌّ قَالَ ثُمَّ بِرُّ الْوَالِدَيْنِ قُلْتُ ثُمَّ أَيٌّ قَالَ ثُمَّ الْجِهَادُ فِي سَبِيلِ اللَّهِ قَالَ حَدَّثَنِي بِهِنَّ وَلَوِ اسْتَزَدْتُهُ لَزَادَنِي
«(Одного разу) я спитав Пророка ﷺ: «Яку справу Аллах любить більше за усе?». Він ﷺ відповів: «Молитву, яка здійснюється у встановлений для неї час». Я спитав: «А після цього?». Він відповів: «Прояв шанобливості і доброти по відношенню до батьків». Я спитав: «А після цього?». Він відповів: «Джихад на шляху Аллаха». Про це розповів мені Посланець Аллаха ﷺ, а якщо б я (спитав про що-небудь іще), то він ﷺ обов’язково сказав би більше» (Муслім).
В іншому хадісі Посланець Аллаха ﷺ сказав:
جَاءَ رَجُلٌ إِلَى رَسُولِ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَقَالَ جِئْتُ أُبَايِعُكَ عَلَى الْهِجْرَةِ وَتَرَكْتُ أَبَوَيَّ يَبْكِيَانِ فَقَالَ ارْجِعْ عَلَيْهِمَا فَأَضْحِكْهُمَا كَمَا أَبْكَيْتَهُمَا
«Один чоловік прийшов до Посланця Аллаха ﷺ, виразив йому своє прохання про присягу, щоб здійснити хіджру, і сказав: «Я залишив своїх батьків в сльозах і прийшов сюди, щоб присягнути тобі на вірність, щоб переселитись». Посланець Аллаха ﷺ відповів йому: «Негайно повертайся до них і примушуй їх сміятись так само, як ти примусив їх плакати!» (Ан-Насаі).
Батьки несуть відповідальність за своїх дітей
Згідно 6-му аяту сури «Ат-Тахрім», батьки повинні оберігати своїх дітей від мук Пекла. Це зовсім не відноситься до мубах вчинків, які приносять нагороду, коли здійснюються, і не мають гріха, коли не здійснюються. Підготовка своїх дітей до Раю і захист їх під вогню Пекла — це обов’язок, який несе кожен із батьків. Аллах поклав на батьків обов’язок захищати своїх дітей від Вогню. Посланець Аллаха ﷺ об’явив про цю відповідальність в наступних своїх словах:
كُلُّكُمْ رَاعٍ وَكُلُّكُمْ مَسْؤول عَنْ رَعِيَّتِهِ الإِمَامُ رَاعٍ وَمَسْؤولٌ عَنْ رَعِيَّتِهِ وَالرَّجُلُ رَاعٍ فِي أَهْلِهِ وَهُوَ مَسْؤولٌ عَنْ رَعِيَّتِهِ وَالْمَرْأَةُ رَاعِيَةٌ فِي بَيْتِ زَوْجِهَا وَمَسْؤولَةٌ عَنْ رَعِيَّتِهَا… وَكُلُّكُمْ رَاعٍ وَمَسْؤولٌ عَنْ رَعِيَّتِهِ
«Усі ви — пастирі, і ви несете відповідальність за свою паству. Імам — пастир, і він відповідальний за свою паству. Чоловік — пастир в своїй родині, і він відповідальний за свою паству. Жінка — пастир в домі свого чоловіка, і вона відповідальна за свою паству… Врешті решт, ви усі — пастирі, і ви несете відповідальність за свою паству, яку очолюєте» (Бухарі).
Окрім того, залишити після себе сина, який присвятив своє життя тому, щоб добитись довольства Господа, — це найвигідніше вкладення, яке можуть зробити батьки. Посланець Аллаха ﷺ виразив це в наступному хадісі:
إِذَا مَاتَ ابنُ آدم انْقَطَعَ عَنْهُ عَمَلُهُ إِلَّا مِنْ ثَلَاثٍ صَدَقَةٍ جَارِيَةٍ أو عِلْمٍ يُنْتَفَعُ بِهِ أَوْ وَلَدٍ صَالِحٍ يَدْعُو لَهُ
«Коли людина помирає, (усі) її справи припиняються, за винятком трьох: невпинної милостині, знання, яким можуть користуватись (інші люди), або праведних дітей, які будуть звертатись до Аллаху з мольбами за неї» (Муслім).
Сьогодні ми на власному досвіді переконались, що батьки не нехтують мирським для своїх дітей, але в обмін на це нехтують справами, скерованими на отримання довольства Господа. Навколо нас багато батьків, які не будять своїх дітей на молитву аль-Фаджр, думаючи, що це негативно позначиться на їх успішності в школі чи на іспиті. Заради уникнення непорозумінь, зрозуміло, одним із обов’язків батьків є підготовка хорошого майбутнього для своїх дітей. Проте це повинно відбуватись в рамках законного кола і без нехтування і порушення шаріатських положень. Інакше, не дай Аллах, ми підготуємо для наших дітей хороше майбутнє в цьому світі і жалюгідне майбутнє у світі Вічному. Проте головний обов’язок батьків по відношенню до своїх дітей — підготувати їх до Раю. Це необхідно для того, щоб захистити їх від усіх видів незаконної роботи, через яку вони будуть піддані мукам Пекла. Погляньте, як Посланець Аллаха ﷺ описує поняття найгіршого батька і його характеристики: «Горе отцям останнього часу!». Після цього сподвижники спросили: «Вони, що, стануть многобожниками?!». Пророк сказав: «Ні, вони залишаться мусульманами, але не будуть навчати своїх дітей релігії, і навіть коли їх діти захочуть вивчати релігію, вони будуть перешкоджати їм в цьому і скерують їх на набуття мирського багатства» («Мустадрак»).
Батьки повинні бути рішучими і проявляти старанність, щоб захистити своїх дітей від мук Пекла і допомогти їм досягти Раю, тому що обов’язок батьків — підготувати своїх дітей до життю в Ахіраті. Як ми вже говорили вище, батьки повинні прокладати дорогу в Рай для своїх дітей і не повинні втрачати чуйність в цьому відношенні ні за яких обставин і ні за який час. Вони повинні жалкувати і плакати за гріхи своїх дітей, якщо такі є, і радіти їх добрим справам. Погляньте, з якою старанністю Посланець Аллаха ﷺ, який є прикладом для нас в усіх питаннях, прокладає шлях в Рай для своєї родини. Алі (р.а.) розповідає: «Одного разу вночі Пророк ﷺ прийшов до нас і розбудив (мене і) свою доньку Фатіму. Він сказав: «Ну ж! хіба ви не робите (тахаджуд) намаз?!». Я сказав: «О, Посланець Аллаха, наші душі — в руках Аллаха. Якщо б Він побажав, щоб ми встали , ми б встали!». Коли я це сказав, він повернувся і пішов, взагалі ніяк на мене не відреагувавши. Потім я почув, як він, уходячи, бив себе по колінам і зачитував аят: «… але людина більше за усе схильна сперечатись!» (16:54)» (Бухари).
Висновок
Усе ж таки, незважаючи на те, що родини/подружжя намагаються захистити себе і своїх дітей від мук Пекла, виконуючих приписи Шаріату, необхідно пам’ятати і підкреслювати той факт, що ми живемо під дахом системи, яка розбещує родини і покоління. Інакше кажучи, хоча родини усіма силами стараються огородити своїх дітей від гірких плодів і лих демократії, нав’язана їм порочна їм система продовжує сіяти розруху. Кільце вогню звужується над нами. Навіть якщо ми намагались вжити заходів по захисту наших поколінь, на жаль, наші покоління з кожним днем стають усе ближче до тому, що потрапити у колесо руйнування. Система, яка захистить родину і покоління, — це тільки ісламська система життя, яка забезпечить гармонію з природою. Єдиний шаріатський метод, який буде застосовувати ісламську систему до життю в досконалому змісті, — це держава Праведного Халіфату. Сьогодні нашим поколінням і родинам треба не розуміння демократії і секуляризму, джерелом яких є порочність і занепад, а розуміння управління в державі Праведного Халіфату, яка захищає родини і покоління і породжує молодих вчених, таких як Імам аш-Шафі і Імам Абу Ханіфа, та ідеалістичних молодих людей, таких як Мухаммад Завойовник.
Абдуллах Імамоглу
Köklü Değişim