Капіталізм, не здатний дати правильні визначення відносно людини, життя і економіки, є найбільшим чинником, який робить світ, в якому ми живемо, непридатним для життя. Ідеологія капіталізму не принесла світу нічого, окрім хаосу, колоніалізму і зубожіння. Існування жадібних людей, які ніколи не можуть насититись, компаній, які можуть коїти будь-які злодіяння в ім’я отримання більшого прибутку, і держав, які відкрито вбивають в ім’я колоніалізму, — усе це справа рук капіталізму. Адже що, крім крові і зубожіння, може дати людині ідеологія, яка стверджує, що «щоб жити, треба вбивати»?
Основні концепції, на яких базується капіталізм, незмінні. Хоча з плином часу і зміненням ситуації деякі ідеї і можуть видозмінюватись, але це не базові, фундаментальні погляди, більше тут мова йде про деталі, пов’язані з підходами. До числу основних ідей, на яких базується економічна система капіталізму, відносяться наступні:
— ідея про те, що потреби носять тільки матеріальний характер;
— ідея про те, що товари і послуги в природі дефіцитні;
— ідея оцінки блага згідно з попитом;
— ідея про те, що цінність відносна;
— ідея про те, що цінність представляють тільки матеріальні товари і послуги
— ідея про те, що ціна — це механізм, який регулює виробництво, споживання і розподіл.
Хоча з плином часу капіталістичні мислителі висували різні підходи до цих фундаментальних ідей, вони є основою капіталістичної економіки. Капіталісти не бачать в основі економічної проблеми орієнтації на людину. Інакше кажучи, на їх думку, головна проблема — це необмежені потреби і обмеженість ресурсів. Тому для рішення цієї проблеми замість вдоволення потреб кожного індивіда вони вважають достатнім збільшити ресурси, які вдовольняють ці потреби. Коли мова йде про одну із основних ідей капіталізму, основна увага приділяється максимізації виробництва, тобто збільшенню обсягів виробництва. Вони вважають, що тільки збільшення виробництва вирішить багато проблем. Адже необмежені потреби можуть бути вдоволені тільки за рахунок збільшення виробництва. Шейх Такиюддін Набхані в своїй книзі «Економічна система Ісламу» говорить щодо цього наступне:
«...проблема розподілу товарів і послуг примусила капіталістичних економістів зосередитись на проблемі виробництва. Вищою ціллю економічного аналізу є прагнення збільшити обсяг споживання товарів і послуг усіма людьми. Для цього вивчення чинників, які впливають на національний виробничий потенціал, знаходиться на першому місці серед усіх економічних проблем. Це пояснюється тим, що дослідження в області збільшення національного виробництва є найважливішим напрямком у вирішенні проблем «вдоволення необмежених потреб при обмежених ресурсах товарів і послуг». Тому капіталістичні економісти вважають, що проблема бідності і зубожіння може бути вирішена тільки шляхом збільшення виробництва. Тому для них економічна проблема, яка стоїть перед суспільством, може бути вирішена шляхом збільшення виробництва».
Коли капіталізм вказав на збільшення виробництва як на кінцеву ціль благополучного життя, капіталісти, які не знаходили навколо себе сировини і робочої сили для збільшення виробництва, розійшлись по усьому світу і почали грабувати його заради експлуатації. Капіталісти Заходу, які вважали усі засоби припустимими для досягнення цієї цілі, були повні рішучості жити краще, щоб мати більше багатства, виробляти більше, щоб мати більше багатства, експлуатувати більше, щоб виробляти більше. Мало того, що вони майже безкоштовно експлуатували багатства Азії і Африки, вони іще і поневолили населення цих країн в ім’я збільшення виробництва.
Якщо подивитись на історію колоніалізму у світі, то можна побачити, що Англія була наймайстернішою, найпідступнішою і найжадібнішою у цьому відношенні. У світі існує усього 22 країни, які не були колонізовані англійцями. Ця інформація, отримана в результаті дослідження британського історика Стюарта Лейкока, показує, що майже 90% території світу піддались колоніальній окупації з боку англійців. Країни, які пережили цю окупацію, були або географічно віддалені, або слабкі у сенсі потенціалу по багатству. В деком розумінні те, що сьогодні робить Америка, робила Англія, перш ніж уступити Америці своє перше місце на світовій арені, і продовжує робити в деяких країнах. Імперія, над якою ніколи не заходить сонце1, експлуатувала увесь світ в ім’я своїх інтересів і з величезним задоволенням втягувала у вир зубожіння усі інші народи, окрім себе.
Якщо ви питаєте, чи тільки ріст виробництва привів до підвищенню рівня добробуту людей, то, звичайно, ні. Тому що чотири чинники, які створюють виробництво при капіталізмі, — це природні ресурси, капітал, праця і підприємництво. Проте через якісь причини основний прибуток від виробництва отримують володарі капіталу. Робочі/трудівники ж не отримують своєї частки національного прибутку, яка збільшується з ростом виробництва. Інакше кажучи, ріст виробництва не забезпечує ані прожитку потребуючим, ані підвищення зарплати робочим, ані зниження податків. Ріст виробництва лише збагачує володарів капіталу. Згідно останньому звіту, опублікованому міжнародною гуманітарною організацією «OXFAM», 82% вироблених в 2017 році грошей достались багатим людям, які не складають і 1% населення Землі. Інакше кажучи, чим більше росте виробництво, тим багатше стають багаті. Ідея про те, що з ростом виробництва буде рости національний прибуток і що цей прибуток буде збільшувати національний прибуток на душу населення, є нічим іншим, як брехнею і обманом. Національний прибуток на душу населення, який ніяк не відображається в реальному житті, не виражає нічого, окрім статистичних даних.
Тому, на думку капіталістів, сенс існування економіки полягає в наданні і збільшенні товарів і послуг, які вдовольняють потреби індивідів. Інакше кажучи, збільшуючи національний прибуток країни і підвищуючи рівень виробництва, вона орієнтується на вдоволення потреб суспільства. Розподіл зрослого національного прибутку між індивідами суспільства здійснюється через свободу праці і володіння власністю. Кожен, природно, отримає компенсацію за свій внесок в виробництво, а той, хто не робить внесок в виробництво, буде залишений напризволяще! Інакше кажучи, капіталізм не піклується про те, чи вдовольняються потреби кожної людини. Люди, які не можуть зробити свій внесок в виробництво товарів і послуг в силу своєї слабкості або подальшого ослаблення, не мають права на життя. Оскільки такі люди не зробили свій внесок в виробництво, вони не мають права отримати щось із національного прибутку для вдоволення своїх потреб.
Тут може виникнути питання: «Чи є хибним збільшення виробництва з економічної точки зору згідно з ісламською економічною системою?». Безумовно, жодна економічна думка не виступає проти збільшення виробництва. Більше того, збільшення виробництва є предметом економічної науки. Немає абсолютно ніякої шкоди в проведенні наукових досліджень, скерованих на збільшення виробництва в сільському господарстві, промисловості та інших областях. На даному етапі припустимо розвивати генетику деяких видів сільськогосподарської продукції. Наукові дослідження, які проводяться з метою підвищення ефективності виробництва, є універсальними, такими, що не залежать від якої-небудь ідеології і актуальними для усіх суспільств. Тому розвиток і вдосконалення виробництва — це приватний випадок, який повинен здійснюватись з наукової точки зору. Проте сучасні капіталістичні компанії перетворюють наукові дослідження на цю тему в політичну і комерційну вигоду. Наприклад, наукові дослідження, які проводяться з метою покращення якості насіння в сільськогосподарській продукції, скеровані не тільки на підвищення продуктивності насіння, але і на те, щоб поставити в залежність країни-покупці насіння шляхом їх стерилізації.
Ми вже говорили про те, що західні держави, які захопили за допомогою колоніалізму сировинні ресурси з метою збільшення виробництва, розграбували ці країни. Проте тільки захоплення сировини недосить для виробництва. Для переробки цієї сировини необхідна робоча сила, праця і зайнятість. Замість того, щоб використовувати більше праці для збільшення виробництва, капіталісти, як завжди, віддають перевагу примушувати робочих більше працювати. В результаті умови праці погіршуються, але заробітна плата робочих не підвищується. Сьогодні у багатьох країнах світу мільйони людей працюють за три-п’ять доларів в день. Але володарі капіталу заробляють мільйони доларів тільки на спинах цих робочих. Тому капіталізм — це ніщо інше, як колоніалізм.
Капіталісти, які вважають, що усі проблеми можна вирішити тільки шляхом збільшення виробництва, практично механізували людину для цієї цілі. Вони пригноблювали, експлуатували і розбещували як свій власний народ, так і інші народи світу. Людські трагедії в Європі, особливо у перші роки капіталізму і промислової революції, привели до швидкому поширенню соціалізму. Сьогоднішні умови праці нічим не відрізняються від тих часів. Поки існує порядок експлуатації, змінюються тільки формальні елементи, але не змінюються експлуататори і експлуатовані.
Прикладів можна навести багато. Випадки по усій землі сьогодні ідентичні. Тому потреба в правильній ідеї, правильній системі управління, правильній економічній моделі і правильній ідеології велика як ніколи. Такою правильною ідеєю є ісламська акида, правильною системою управління — Халіфат, правильною економічною системою — економічна система Ісламу, правильною ідеологією — Іслам. Це єдиний порятунок як мусульман, так і усього людства!
وَٱبۡتَغِ فِيمَآ ءَاتَىٰكَ ٱللَّهُ ٱلدَّارَ ٱلۡأٓخِرَةَۖ وَلَا تَنسَ نَصِيبَكَ مِنَ ٱلدُّنۡيَاۖ وَأَحۡسِن كَمَآ أَحۡسَنَ ٱللَّهُ إِلَيۡكَۖ وَلَا تَبۡغِ ٱلۡفَسَادَ فِي ٱلۡأَرۡضِۖ إِنَّ ٱللَّهَ لَا يُحِبُّ ٱلۡمُفۡسِدِينَ
«А за допомогою того, що Аллах дарував тобі, прагни до Останнього притулку, але не забувай про свою частку в цьому світі! Твори добро, подібно тому, як Аллах створив добро для тебе, і не прагни поширювати нечестя на землі, адже Аллах не любить тих, хто коїть нечестя» (28:77).
Köklü Değişim Dergisi
Хакки Ерен
15.03.2018
1. Фраза «Імперія, над якою ніколи не заходить Сонце» вживалась і вживається (в тому числі — в різних варіаціях) для опису глобальних імперій, які були або є настільки широкими, що завжди над якоюсь частиною їх світить Сонце. Спочатку фраза стосувалась Іспанської імперії XVI–XVII ст.ст., пізніше — Британської імперії XIX і початку XX ст. Починаючи з 2-ї половини XX ст., фраза застосовується для позначення американського імперіалізму.
