Сьогодні неможна заперечувати, що глобалізація спричиняє сильний вплив на економіку, засоби масової інформації, техніку, технології і політику. На початку XX сторіччя у світі існувало усього декілька держав, але к кінцю XX/початку XXI сторіччя, особливо після Першої і Другої світових війн, їх число збільшилось до більше аніж сотні.
Французька революція і принцип націоналізму, який вона принесла з собою, привели до розділенню імперій і виникненню багатої кількості незалежних держав. Це було неочікуваним результатом для Заходу, який звик до експлуатації і контролю. Проте таке розділення було розглянуто як ефективний спосіб ослабити Османську державу, яка об’єднувала мусульман і немусульман на трьох континентах, незважаючи на наявність ворогів.
Таким чином, держави на дрібніючому тілі Халіфату стали більш керованими і експлуатованими в соціальному, політичному, економічному і військовому плані. Якщо ідея націоналізму привела до фізичних і політичних змін в державах, то промислова революція стала важливою опорою для технічного, технологічного, військового і економічного розвитку. Ці дві події можна розглядати як перші кроки в глобалізації. Сьогодні, коли глобалізація досягла свого апогею, найбільш помітним її проявом є економіка. Якщо до середини XXI сторіччя економіка в основному формувалась під впливом державних монополій, то в подальші роки ми бачимо усе більше домінування окремих осіб і компаній, яких ми називаємо «магнатами фінансів».
Дійсно, суперечки про те, чи є поява власників капіталу результатом заздалегідь підготовленого політичного плану або природним наслідком політичних подій, які розвиваються, досі тривають. Проте неможна заперечувати, що вплив окремих осіб і компаній капіталістичного Заходу на політичний, економічний і військовий курс світу є величезним.
Капіталісти Заходу прагнуть гарантувати своє панування як над урядами, так і над економікою своїх країн, шляхом розділення інших держав за допомогою ідеї мікро- і локального націоналізму. Вони виводять економіку з-під панування держав і керуються розумінням свобідного ринку, щоб відкрити для себе нові території.
Збройні, фармацевтичні, продовольчі і комунікаційні компанії контролюють значну частину світового капіталу. Це показує, наскільки важлива для них безперервність цієї гарантії. Капіталістичний устрій, який є організатором, виконавцем і носієм глобального колоніалізму, використовує капітал у якості інструменту для підкорення своєму пануванню усіх країн, регіонів і навіть континентів. Крупні капіталісти прагнуть впливати на усі елементи, які визначають хід розвитку світу, використовуючи зброю, фармацевтику, продовольство і засіб зв’язку.
Це викликає побоювання і викликає питання про нерівність, соціальну несправедливість і втрату суверенітету держав. Необхідно підсилити контроль і регулювання над діяльністю крупних капіталістичних компаній, щоб забезпечити більш справедливу і сталу економічну систему, де інтереси суспільства мають пріоритет перед інтересами окремих осіб і компаній.
Таким чином, велетенські компанії і надкапіталісти, які знайшли можливість, використовуючи владу капіталу в своїх руках, конструювати уряди і політику згідно зі своїми інтересами, перетворили політику у зброю служіння власним інтересам, попираючи права людини, свободу і демократію. В ітозі вплив надбагатих капіталістів на економічний порядок, їх керівництво і управління, формування ними політики за допомогою зброї грошей привели до великих змін і перетворень в державах і народах світу. Якщо розуміння, засноване на грошах, товарі і відсотку вело суспільства і людство до виснаженню і руйнуванню, попираючи цінності, то капіталістичний устрій як система та ідеологія відчувався в усіх сферах життя. Як я вже говорив вище, видно, що надкапіталісти, які розглядають демократію як кріплення для інтересів, два основних елементи, які вони і не думають ділити — гроші і влада, як тільки вони опиняються під загрозою, видно, що вони йдуть за ідолом демократії, про яку невпинно говорять. Знов же, цей багатий клас, який намагається отримати усе, що хоче, за допомогою велетенської економічної міці, якою він володіє, може створювати свої ЗМІ і органи печаті, а також підтримувати як політичні партії, так і уряди за допомогою наявних у них повноважень і перетворювати їх в інструменти, які будуть служити його власним інтересам. Сьогодні, як і в багатьох європейських країнах і США, капіталісти, які мають обраних народом правителів, по-різному застосовують це розуміння і в інших країнах світу. Якщо навести приклад із нашої країни, то ми разом були свідками того, як якийсь комерсант на ім’я Реза Зарраб, широко відомий у засобах масової інформації, за допомогою своєї фінансової влади зробив міністрів, заступників міністрів і директорів своїми підлеглими, що стало яскравим прикладом того, наскільки гроші, бюрократи і політики служать йому. Звичайно, поки ці надкапіталісти примножують свої статки за рахунок велетенських компаній, якими вони володіють, вони без вагань переносять корпоративістську модель і розуміння в сферу політики. Подібно тому, як вони створили свої власні бюлетені за допомогою наявних у їх розпорядженні засобів, вони так само без вагань створюють політичні партії, які будуть служити їх власним інтересам. Інакше кажучи, щоб підтримати людей в існуючих партіях фінансовими, медійними та іншими засобами, а іноді і для того, щоб мати можливість через ці партії і правителів направляти політику, примушуючи їх створювати партію...
Надкапіталисти, у яких немає цінностей і єдиним мірилом яких є користь, хочуть не тільки того, щоб усі існуючі ресурси служили їм, але і щоб існуючі політичні системи працювали під їх керівництвом. Розгляд того, яку картину створюють ті, хто контролює і політику, і гроші, дозволить більш конкретно розібратись у питанні.
В доповіді, підготовленої нещодавно однією із організацій, той факт, що 82% грошей, вироблених у 2017 році, дістались 1% найбагатших людей, а положення найбідніших прошарків населення не змінилось, є найяскравішим свідченням того, що багатство знаходиться в руках елітної групи. Ця же організація зазначила, що якщо в 2017 році 8 найбагатших людей у світі володіли рівним багатством з рештою бідних, які складають половину населення Землі, то в 2018 році це число збільшилось з 8 до 42. Якщо врахувати, що сума багатств, які належать цьому 1%, складає більше 280 трильйонів доларів від ринкової вартості сукупних операційних активів за даними 2016 року, то стане ясно, що тільки цей 1% контролює капітал у розмірі 140 трильйонів доларів. Той факт, що в даний час (2018 рік) у світі нараховується 1542 доларових мільярдерів і 36 мільйонів доларових мільйонерів, є математичним доказом того, що демократія — це велика брехня.
Якщо розглянути, як і в результаті яких процесів ця 1%-я група достигла такого багатства, особливо після розпаду Радянського Союзу у 90-ті роки, то склалось розуміння, засноване на низці ідей, скерованих на усунення нерівності, виходячи із розуміння побудови суспільства однієї п’ятої. В основі цієї ідеї лежало прагнення розвити тенденцію, згідно якої одна п’ята частина людства повинна бути багатою, а чотири п’ятих — знаходитись на середньому рівні. Коли через деякий час ця ідея перетворилась в служіння експлуатації капіталістів, утворились надкапіталісти, які складають сьогодні 1 відсоток, і група людей, які борються з бідністю, — 99 відсотків.
Коли ми доходимо до основної причини зростаючої різниці між надбагатими і бідними, незважаючи на збільшення прибутків, ми стикаємось з діючою в усьому світі демократичною системою, яка є кореневою причиною цієї проблеми. Основні динаміки цієї системи швидше негативні, аніж гуманітарні, вона орієнтована на інтереси сильних, а не справедливих, на інтереси багатих, а не бідних. Закони і правила, створені політичною владою, сприяють іще більшому збагаченню цих багатих людей, захищають їх інтереси, а також передбачають кримінальне переслідування у випадку спроб бідних порушити їх інтереси. Це свідчить про те, що ця система є негативною і спотвореною, а не соціальною і людською. Коли закони і правила створюються в інтересах багатих, а податки і штрафи застосовуються до бідних, це іще один приклад спотворення демократії. Наприклад, в «Paradise Papers»1, оприлюднених декілька місяців назад, говорилось про те, що деякі багаті люди і політики та їх діти ухиляються від сплати податків на суму більше 600 мільярдів доларів в 19 так званих «податкових раях». Насправді відомо, що сума вкрадених податків набагато вище об’явленої, і вона оцінюється приблизно в 25 трильйонів доларів. Звичайно, незважаючи на оприлюднення цих документів, ніяких юридичних заходів не було прийнято проти цих багатих людей і політиків. Тому що ця ухилистська практика від сплати податків була здійснена згідно з законом, а юридичні заходи були вжиті тільки проти тих, хто викрив це крадійство, хоча їх права були гарантовані демократією. Ми сказали, що штрафи і податки створюються для суспільства, а не для багатих згідно з законами і правилами.
Недивно, що купка надкапіталістів, або, як їх іще називають, надбагатіїв, в руках яких зосереджено більше половини світового капіталу, не соромлячись, користується усіма благами і інтересами, які є правами як суспільства, держав, так і окремих громадян, вдаючись до усіляких можливих вивертів і обману, відмиваючи усі можливі чорні гроші, ухиляючись від податків, залишаючи решту усього світу у рабстві, голоді і смерті, а на екранах і площах ці нахабні еліти більше за усе підкреслюють демократію.
Коли люди помирають від голоду, ці декілька буржуа, багатше держав, говорять про демократію, коли вони отримують прибуток, коли вони крадуть, коли вони починають війну, коли вони вбивають — вони говорять про демократію. Те ж саме відноситься і до керівників, політиків, які ніколи не упускають можливості згадати чарівне слово — демократія, яке вони використовують, щоб зміцнити своє абсолютне панування над багатствами і зробити своє правління над народами постійним.
В будь-якому випадку, брехня демократії багатих буржуа, нелюдяна, вичерпана, побудована на брехні, збанкрутіла, приречена на зникнення, означає зникнення, означає кінець сталого порядку. Я сподіваюсь, що коли на екранах і на площах будуть видні керівники, політики і капіталісти, які пропагують демократію, буде ясно, які наміри і дії приховуються за їх криками.
Ми вважаємо, що настав час вигукнути: «О, честь, о, право, о, закон, о, мораль, о, справедливість, де ви?», — і побудувати той порядок, ісламський устрій, в якому усе це буде реалізовано. Ви не згодні?
ДЖЕРЕЛА :
https://m.timeturk.com/en-zengin-yuzde-1-dunyanin-geri-kalanina-bedel/haber-833932
https://www.ntv.com.tr/dunya/super-zenginlerin-vergi-kacirma-cenneti,Ftvz-rU5V0mIKcdnTKUQ1Q
http://www.baskentlilerhaber.com/dunya-zenginlere-gore-dizayn-ediliyor-_m782.html
http://www.haberturk.com/dunyanin-en-zengin-yuzde-1-lik-kesimi-kuresel-servetin-82-sine-sahip-1805910
Köklü Değişim Dergisi
Ахмет Сапа
1. «Райські документи», «райське досьє», «райські папери», «документи з райських островів» (англ. Paradise Papers) — масив матеріалів, які стосуються офшорної діяльності компаній, зареєстровані в «екзотичних» офшорних зонах, які були оприлюднені на початку листопада 2017 року за результатами розслідування, організованого газетою «Süddeutsche Zeitung». Газета, яка отримала масив даних від анонімного джерела, передала його на вивчення Міжнародному консорціуму журналістів - розслідувачів (ICIJ) і Центру розслідування корупції і організованої злочинності OCCRP.
