В своїй промові на церемонії відкриття університетського комплексу імені Ібн Хальдуна 19 жовтня 2020 року президент Ердоган заявив: «Західний світ черпав натхнення в наших коренях в багатьох областях — від медицини до соціології. Ми ж протягом двох сторіч намагаємось знайти свій шлях і напрям, повністю забувши або виключивши своє коріння і взявши за основі їх похідні. Інакше кажучи, ми переживаємо інтелектуальну/ідейну кризу!».
Президент Ердоган зазвичай адаптує свою промову згідно з обстановкою і звертається до народу в залежності від поточних умов. Ми були свідками багатьох випадків, коли він змінював свої висловлювання в залежності від обставин. Він вміло використовує свої слова як в політичних питаннях, так і для переконання народу в необхідності певних рішень. Його виступ в університеті імені Ібн Хальдуна — один із прикладів такого підходу. У той день він використовував необхідні висловлювання, які відповідали ситуації. Сказані ним слова були правдивими, але після спуску з трибуни вони не приводили до реальних змін, залишаючись порожніми обіцянками.
Ми дуже добре знаємо, що Іслам, ниспосланий Всевишнім Аллахом, є досконалою та ідеальною релігією. Це єдина релігія, яка здатна вирішити усі проблеми людства, як матеріальні, так і духовні, а також проблеми, пов’язані з людськими відносинами, аж до Судного дня. Більше ста років назад закони Ісламу були засновані на державному рівні, і протягом цього часу місця, де жили мусульмани, стали єдиними територіями, де панували справедливість, мир і благополуччя. Протягом усієї історії, від науки до медицини, від економіки до освіти, багато цінностей були відкриті дослідниками Ісламу, мусульманськими вченими, і були представлені на службу і потреби людства. Ісламська релігія, яка ставить захист людини та її благополуччя на перше місце, була вивчена немусульманськими людьми, і їх соціальні рішення були прийняті багатьма державами, навіть якщо вони не приймають усю релігію.
Проте сто років назад Іслам був відірваний від своєї сфери життя і підтримуваними зсередини атаками, а Ісламська Держава, яке об’єднувала мусульман, робила їх сильними і правильно вирішувала їх проблеми, була зруйнована, і на її місце була введена застаріла і знищуюча людство секулярна демократична система, створена Заходом. Усе погане почалось після цієї миті. Насіння усіх моральних, людських, економічних і соціологічних розкладань були посіяні в той день. Щит мусульман і усього людства зник в той день.
Провідні західні держави, які очолюють невір’я (куфр), знайшли вихід із болота, в якому вони знаходились сторіччями, шляхом матеріальної і духовної експлуатації ісламської географії. Зокрема, отримуючи економічний прибуток за рахунок розграбування матеріальних багатств, вони прирекли усю розграбовану ними мусульманську територію на кров, жорстокість, війни і хаос. Як ми вже говорили, «у людства більше немає щита»… так воно і є... Поточний рівень Заходу в основному обумовлений не його внутрішніми динаміками, він повністю залежить від експлуатації ісламської географії. Саме це ми мали на увазі, коли на початку статті сказали, що «сказані президентом слова були правдивими».
Тепер давайте перейдемо до питання про те, що ці слова були порожніми і сказаними в силу обставин.
Як ви знаєте, в Туреччині вже 22 роки править одна партія, і при владі перебуває одна людина. Хоча рішення і політика ймовірно приймаються через Велике національне зібрання, насправді є один лідер, який приймає рішення. Коли цей лідер виходить і говорить: «Захід просунувся, опираючись на наше коріння, але ми знаходимось в інтелектуальній кризі», — люди очікують, що за цими словами відбудеться якийсь рух чи зміна, звичайно, якщо лідер серйозно ставиться до своїх слів. Цю промову Ердоган сказав 19 жовтня 2020 року. Проте минуло вже три роки з того часу, як ці слова були сказані, і нічого не змінилось ані на матеріальному, ані на духовному рівні. Політика до цієї дати і після неї показує, що ці слова залишились просто емоційно зарядженими висловлюваннями з трибуни. Ми постійно говоримо на різних платформах, що система, в якій ми знаходимось, застаріла і була створена Заходом, що вона веде людство до безодні і насильно нав’язується мусульманам. В цьому, власне кажучи, і криється корінь усіх проблем, малих і великих. Хоча усе це було відомо, протягом сторіччя в державній адміністрації знаходились уряди майже усіх поглядів, і кожен лідер боровся за збереження демократії Заходу, продовження її життя і підкорення її народу. Іноді вони використовували націоналістичну, патріотичну чи ісламську риторику, щоб завоювати любов і симпатію народу, але жоден із них не відхилився ані на йоту від головної цілі — демократії. Давайте розглянемо перебування президента Ердогана, який є поточним лідером і автором слів «ми перебуваємо в інтелектуальній кризі».
Якщо ми подивимось на 22-річний період перебування при владі, ми побачимо, що «Партія Справедливості і Розвитку» є партією, яка дотримується місії секуляризму, не відхиляється від демократичної лінії і, окрім того, адаптує народ до секулярної демократичної системи. Хоча члени партії використовують ісламські дискурси в своїй риториці і завойовують довіру мусульманського народу ісламськими аргументами, вони, як і 56 уряд, які були при владі до них, так само працювали на продовження і виживання секулярної демократичної системи. І вони продовжують це робити. Тут, у цілому, говорити особливо нема про що, тому що кожна партія, яка приймає цю систему, повинна працювати на те, щоб обертати це колесо і продовжувати його життя. В іншому випадку їй ніколи не вдасться вижити, розвитись і прийти до влади. Дійсно, ціна за обертання колеса демократії і підкорення західному порядку була тяжко накладена на наше суспільство в усіх аспектах. Проте ми хочемо зосередитись тут на глибокому збитку, який був завданий суспільству, особливо в економічній сфері.
Західна капіталістична економічна система є системою, в якій головують гроші, тобто капітал. Основною ціллю цієї системи є захист капіталу і його володарів. Тому в цій системі банківська справа, біржа і відсотки мають особливе значення. Таким чином, вони ніколи не соромляться ставити в небезпеку усе населення, щоб врятувати ці інститути. Для них єдиним вірним є збереження системи.
На дану мить економічний криза в Туреччини дійсно досягла дуже серйозних масштабів. Особливо після виборів ціни дуже швидко підскочили, від підвищення цін на паливо до проблем з орендою, від скорочення в області промисловості і торгівлі до росту цін на прилавках магазинів — усе це дуже швидко досягло апогею і продовжує рости. Економіка Туреччини, особливо після 2015 року, пережила кризу; з того часу і досі процес постійно погіршується, досягаючи сьогоднішньої точки. Але чи досягла економіка цієї точки в рамках знань і політики уряду, або це був неочікуваний результат, незважаючи на їх знання і політику? Інакше кажучи, чи було це плануванням чи некомпетентністю?
Економіка Туреччини по своїй природі дуже тендітна. Ані торгові динаміки, ані монетарна політика, ані баланс імпорту і експорту ніколи не досягали стабільного стану; це система, яка просувається по слизькому ґрунту. Якщо б ми спробували узагальнити економіку Туреччини, це зайняло б цілі томи, але особливо в останні 7-8 років деякі політичні дії уряду були настільки неправильними, починаючи від основ і до практичного застосування, що вони призвели до поглибленню кризи з кожним днем.
Перш за усе, варто сказати наступне: уряд в лиці «Партії Справедливості і Розвитку» зробив усі свої плани економічного розвитку на основі порятунку банків і фінансових закладів. Головною ціллю не було рішення економічних проблем громадян, підприємців, робочих і пенсіонерів. Так, в прийнятих рішеннях були положення, які могли б принести користь цим групам, але головна ціль полягала у зміцненні банківського фінансування. Якщо ви подивитись на економічні пакети розвитку, які практично кожен рік об’являються, ви побачите це у надлишку. Як і у випадку з неправильним питанням, немає правильної відповіді, і кожен крок, зроблений на основі порятунку банків, які є основною причиною кризи, тільки поглибить кризу — що є найбільшим доказом кризового процесу, який ми переживаємо і відчуваємо до мозку кісток.
Як вже згадувалось, нам не вдасться провести детальний аналіз кожного із цих пунктів. Проте ми хотіли б згадати деякі із них. Нещодавно був об’явлений проект під назвою «державна підтримка при купівлі житла», який передбачав, що якщо гроші будуть внесені в банк на строк протягом 3 років і не будуть зніматись, то буде надана підтримка у розмірі 20% від накопиченої суми. Проте ця підтримка була обмежена сумою 15 тисяч. Очевидно, що ціллю було приваблення грошей у банки на тривалий строк. Проте цей проект не увінчався успіхом. Також був запропонований інший проект, пов’язаний з золотими облігаціями і орендними сертифікатами, який пропонував гарантований прибуток. Ціллю було приваблення золота, яке знаходилось у руках людей, в банки. Проте і цей проект не виправдав очікувань. Також був запропонований пакет заходів, скерований на приваблення «золота під матрацом»1 (заначок) в економіку. Людей закликали віддати свої накопичення, навіть якщо це були усього невеликі суми. Ціллю знов же було підтримати банки і фінансові заклади.
Потім нещодавно був представлений пакет під назвою «Мій перший дім, мій перший офіс» від «TOKİ». В межах цього проекту була запрошена плата за подачу заявки у розмірі 500 турецьких лір, і таким чином народу був запропонований спосіб знов передати гроші у банки під приводом надії. Заявок було досить багато. І що ж трапилось з усіма цими проектами? Усі вони зникли миттєво як бульбашка.
В нещодавній час був розроблений проект під назвою «Депозити з захистом обмінного курсу», який привів державний бюджет до значному боргу. Цей проект був запропонований для запобігання так званого «підвищення» курсу валюти. Згідно цьому проекту, якщо між курсом депозиту на день внесення і курсом на кінець строку депозиту відбулось збільшення, то різниця, обумовлена курсом, виплачувалась інвестору із бюджету. Коли цей пакет був представлений, курс валюти складав 12 турецьких лір, а сьогодні він досяг 30 турецьких лір. І, як очікувалось, в даний час різниця в курсі, досягнута на дану мить, виплачується інвесторам із державного бюджету. В результаті такого величезного боргового тягаря, який буде покладений на народ, після того, як деякі стануть іще багатше, нарешті, було прийнято рішення про зупинення цієї політики.
З проектами, обіцянками, інвестиціями, великими словами... і так далі ми дійшли и до сьогоднішнього дня. Майже кожен рік анонсувались пакети надії для народу, такі як «розвиток», «реформа». Але усі ці пакети були порожніми. Давайте розглянемо ці заголовки.
- Уряд об’явив 2015 рік Роком розвитку в економіці (01.01.2015).
- Об’явлений новій економічний пакет (08.12.2016).
- Президент об’явив нові економічні заходи (30.03.2018).
- Програма нової економіки: шаги структурної трансформації (10.04.2019).
- Економічний щит стабільності (18.03.2020).
- Пакет економічних реформ (16.03.2021).
- Новій економічний пакет (09.06.2022).
- Епоха Мехмета Шимшека в економіці (07.07.2023).
За останні 10 років жоден із представлених «нових» пакетів не зміг досягти своєї цілі. Фактично, навіть людина, яка не знайома зі змістом цих пакетів, легко може зрозуміти, що вони є усього лише тимчасовим відволіканням, спробою відволікти увагу громадськості і обдурити народ.
Незважаючи на усі ці пакети і економічні заходи, економіка потрапила в іще більш скрутний стан, не говорячи вже про те, щоб щось покращилось. На сьогоднішній день (серпень 2023 року) курс долара і євро складає 30 турецьких лір. Ціни на паливо досягли 40 турецьких лір, а ціни в магазинах зросли у 2-3 рази. Усе, починаючи з цін на транспорт і закінчуючи цінами на товари і послуги, зросло більше аніж коли-небудь. До того ж, додаткові і нові податки уряду привели процес до вкрай неприємного положення для громадян. Навіть мінімальна зарплата, яка була підвищена на 35% усього два місяці назад, зараз знаходиться нижче прожиткового мінімуму. І де розвиток, який об’являвся з трибун, де реформи, де стабільність, де обіцянки?
Ні, правда? Усе згоріло, зникло...
Але у медалі є і інший бік. Якщо подивитись на найбільш прибуткові компанії останніх 10 років в країні, якою управляють ті, хто прирік громадян на життя в умовах економічної кризи, то можна побачити, що це банки. Ті самі банки, які фігурують в найголовніших ролях в усіх планах розвитку, представлених урядом. Ось це і є доказ того, про що ми говоримо. Вони зміцнили банки до такої мірі, що банки отримують прибуток за прибутком. Фактично, картина стала такою, що банки об’явили про прибутки, які досягають 400% порівняно з попереднім роком. Тепер давайте на мить замислимось: народ однієї країни бореться з серйозною кризою вже майже 10 років, але у той же час фінансові заклади і банки збільшили свої прибутки на 400%! Що це означає? Це означає, що основна ціль усіх пакетів, об’явлених урядом за останні 10 років в межах «економічного розвитку», полягала у зміцненні фінансування банків і гарантуванні майбутнього відсоткових банків. Тому що головним стовпом, який підтримує демократичну капіталістичну систему, є життєздатність відсоткових банків і біржі. І ось намір усіх, представлених урядом, полягав в цьому основному принципі.
Ми чудово знаємо, що найбільша проблема людства полягає в тому, що Іслам, який Аллах, Господь світів, послав для порятунку усього людства, був відірваний від сфери життя. Тому що Іслам — це єдина релігія, яка здатна правильно вирішувати усі проблеми, з якими люди стикнуться до Судного дня, будь то матеріальні, духовні чи психологічні проблеми. Тому, коли ми ретельно вивчаємо економічну систему Ісламу, ми можемо побачити, що багато із сьогоднішніх проблем не виникали б у межах ісламської системи.
Ісламська економічна система заснована на правильних принципах. Коректний розвиток трьох основних елементів, таких як грошова політика, виробництво, споживання і розподіл, а також прийняття точних рішень по питанням, пов’язаним з робочими і роботодавцями, експортом та імпортом, прибутком і збитком і так далі, дозволяє уникнути можливих проблем іще на ранніх етапах. Пропоновані ісламські рішення проблем допомагають запобігти їх підсиленню і створюють торгове оточення, в якому ніхто не постраждає. Основна ціль Ісламу — розвивати людину і вирішувати її проблеми правильно. Основна ціль капіталістичної системи — захищати капітал і його володарів. Тому кожне рішення, прийняте в межах капіталістичної системи, призводить до поглибленню кризи і збільшенню прибутку капіталістів. Саме тому ми завжди говоримо, що єдиним виходом із кризи є повернення до Ісламу і його економічній системі.
Пам’ятайте, президент Ердоган також сказав в одній із своїх промова: «Ключ до виходу із кризи — ісламська економіка». Так, це ствердження вірне, але до нього треба поставитись з правильним розумінням. Це не та справа, яку можуть зробити ті, хто завжди вдається до відсотків, штовхаючи свій народ в самий центр кризи, а потім, звертаючись до ісламських гасел в висловлюваннях на трибунах, повертаються обличчям до Заходу. Ми хочемо нагадати керівникам: поки ви будете робити усе це, ви іще довго будете битись в інтелектуальній кризі і не зможете знайти ані найменшого шляху до виходу із ситуації!
Щоб гідно виконати сказане в даній фразі, потрібні люди, які щиро бояться Аллаха, ставлять Іслам в центр свого життя і дотримуються його норм і правил без єдиного відступу.
Наша мольба до Аллаху, Всевишньому і Всемогутньому, полягає в тому, щоб Він дарував нам таких справедливих, надійних, не обманюючих свій народ і не піддаючих його труднощам керівників, які використовують громадське багатство для добробуту свого народу. І нехай Він приведе нас до світанку того доброго дня, якого ми так сильно чекаємо з бажанням і з нетерпінням!
Köklü Değişim Dergisi
Суат Алтипармак
1. «Yastık altı» (зберігання грошей «під матрацом») — це вираз, який зазвичай використовується для опису грошей, які люди зберігають вдома в безпеці, а не в банку або іншому фінансовому закладі. Це може бути пов’язано з недовірою до банківських систем, бажанням уникнути податків або просто бажанням мати швидкий доступ до грошей у випадку необхідності.
