Протягом багатьох років Захід, який є головним хазяїном запеклої війни проти Ісламу і мусульман, з одного боку, невпинно атакує політичні ідеї і положення Ісламу, а з іншого — продовжує свої зусилля по інтеграції мусульман в світську і демократичну капіталістичну систему за допомогою проекту «поміркованого Ісламу».
Фактично в результаті боротьби між вірою і невір’ям вже більше 14 сторіч йде боротьба між Ісламом і Заходом. В цей період для усіх невірних, особливо для Заходу, Іслам і мусульмани становили собою велику загрозу, яка «повинна бути знищена». Після руйнування Халіфату — держави Ісламу — і розпаду ісламських земель ця загроза в очах Заходу частково зменшилась, але не зникла. Хоча на якийсь час Іслам перестав бути головною загрозою для Заходу разом з загрозою комунізму, з повним зникненням загрози комунізму і підсиленням тенденції до Ісламу серед мусульман загроза Ісламу в очах Заходу стала більш помітною. З іншого боку, у якості приводу для проведення нової політики, скерованої на забезпечення виживання і збереження капіталістичної ідеології і захисту інтересів Заходу, загроза Ісламу була поставлена на перше місце у списку пріоритетів.
У цьому зв’язку капіталістичний Захід, який бачить в Ісламі свого нового ворога, цього разу висунув проект під назвою «поміркований Іслам», оскільки йому відома доля фізичного протистояння, яку він вів проти Ісламу протягом усієї історії. Уперше цю концепцію використав Деніел Пайпс, призначений президентом США Джорджем Бушем в «Американський інститут миру», який в 1995 році заявив: «Рішення загрози радикального Ісламу — це поміркований Іслам!». Термін «поміркований Іслам» став яскравим свідченням їх нещадності знищити Іслам як релігію і ідеологію. Оскільки вони не можуть знищити Іслам, вони вдались до спотворенню понять і положень Ісламу, до розділенню і роз’єднанню мусульман. Вони охарактеризували і класифікували мусульман як «радикальних», «поміркованих», «консервативних», «демократичних» і «світських». Таким чином, вони спробували зробити Іслам релігією, позбавленої політики, порідку і держави, а мусульман — «демократичним, гуманістичним і світським» профілем, обмеженим намазами, і спробували зробити так, щоб мусульмани перестали становити для них загрозу.
Проект «поміркованого Ісламу» реалізовувався в мусульманських країнах через держави, уряди, ЗМІ, університети, неурядові організації і громадські організації, на які була покладена ця місія, і вони намагались запровадити це поняття у громадську думку серед мусульман. Таким чином, проект пропагувався через доповіді, публікації, конференції та багато інших подібних заходів. Заради успіху і поширення цього проекту Захід навіть привів до влади «помірковані ісламістські» рухи в таких країнах, як Туреччина, яка була представлена у якості «зразкової країни» для ісламського світу. Таким чином, під іменем «свободи» і «модернізму» капіталісти намагались спотворити розуміння істинного Іслама суспільством, особливо молоддю.
Концепція «поміркованого/ліберального/модерністського/громадянсько-демократичного Ісламу» була представлена американськими аналітичними центрами, і цей підступний проект переслідував три основні цілі. Цими цілями є:
1. Зниження антиамериканських і антизахідних настроїв;
2. Запобігання уразливості Заходу в сфері безпеки;
3. Забезпечення захисту інтересів Заходу.
Згідно теорії цих організацій, ріст «радикальних і політичних» ісламських рухів, особливо в мусульманських країнах з мусульманським населенням, приведе до нестабільності, що буде мати негативні наслідки для західного світу. Тому «радикальні і політичні» ісламські рухи повинні бути нейтралізовані, а «помірковані» ісламські рухи повинні бути підсилені. Мета цього — надати Ісламу потрібної форми, оскільки вони знають, що не можуть знищити його повністю.
Чи триває проект «поміркованого Ісламу», чи він завершився?
Деякі події, які трапились в останні роки в мусульманських країнах, примушують замислитись над питанням: «А чи не відмовились від проекту поміркованого Ісламу?». «Арабська весна» привела до кровопролитних війн і внутрішнім конфліктам в Лівії, Єгипті, Сирії і Ємені, починаючи з Тунісу; помірковані ісламісти, які прийшли до влади в Тунісі, втратили свою привабливість і програли вибори; ісламісти, які прийшли до влади в Єгипті, були відсторонені від влади внаслідок військового перевороту; в Туреччині була ліквідована община Гюлена1, яка була покровителем проекту поміркованого Ісламу... З іншого боку, в західному світі проведення політики, яка суперечить проекту поміркованого Іслама, такої як ісламофобія, ксенофобія, підсилення імміграційного законодавства.. Поява «ІДІЛ» в Сирії та Іраку іще більше поглибило цю ситуацію і викликало сумніви в життєздатності проекту поміркованого Ісламу.
На тлі усіх цих подій на перший план виходить важливе питання: «Чи відмовився Захід, особливо Америка, від проекту «поміркованого Ісламу»?».
Відповідь на це питання: «Ні, Захід, звичайно, не відмовився!». Тому що:
1. Хоча проект виходить із США, відомо також, що його підтримують Європа і Росія, а в основі проекту лежить ісламофобія.
يَٰٓأَيُّهَا ٱلَّذِينَ ءَامَنُواْ لَا تَتَّخِذُواْ بِطَانَةٗ مِّن دُونِكُمۡ لَا يَأۡلُونَكُمۡ خَبَالٗا وَدُّواْ مَا عَنِتُّمۡ
«О, ті, які увірували! Не беріть своїми помічниками тих, хто не зі вас. Вони не упускають нагод нашкодити вам і радіють вашим труднощам» (3:118).
2. Іншого виходу у Заходу немає в силу його безсилля перед лицем ісламської ідеології. Оскільки він не в змозі знищити Іслам, він буде продовжувати свої спроби спотворити Іслам і дезінтегрувати мусульман за допомогою таких проектів, зміст яких не змінюється навіть при зміні назви.
3. Західний світ добре розуміє, що боротьба з якою-небудь ідеєю або ідеологією не може вестись військовими методами в довгостроковій перспективі, тому необхідно вести ідейно-політичну боротьбу. Військово-політичні невдачі Америки в Іраку, Афганістані та багатьох інших регіонах довели, що їх політика недостатня для того, щоб зломити міць і підйом Ісламу. Навпаки, Халіфат, який став їх жахливим кошмаром, став користуватись усе більшою популярністю серед мусульман. Це робить їх безпорадними, особливо перед лицем Халіфату або, як вони його називають, «політичного Ісламу».
4. Зокрема, включення у рівняння параметру «ІДІЛ» при тому негативному світогляді, який воно демонструє, з одного боку, скеровано на те, щоб схилити мусульман у бік поміркованого Ісламу, а з іншого, варіант поміркованого Ісламу став розглядатись в західних суспільствах як «менше зло».
5. Оскільки капіталістичний невірний Захід усвідомлює, що не може протистояти ісламській ідеології, він прагне трансформувати мусульман та інтегрувати їх в систему замість того, щоб в боротьбі з Ісламом відстоювати своє власне існування/ідеологію.
Виконавці поміркованого Ісламу в Туреччині
Після ліквідації гюленістської структури («Рух Гюлена»), яка була однією із провідних структур, яка протягом багатьох років активно реалізовувала в Туреччині проект «поміркованого Іслама», на чолі цього проекту встала сама держава. Цей проект здійснюється як самою державою, так і деякими підтримуваними нею групами для досягнення таких цілей, як інтеграція мусульман в світську і демократичну капіталістичну систему, прийняття мусульманами західних цінностей, відволікання їх від цілі встановлення Ісламської Держави і Праведного Халіфату, відмова від законів відносно взаємовідносин (муамалят) і покарання (укубат), задовольняння деякими хукмами відносно поклоніння і моралі, а також створення сумнівів у відношенні шаріатських доказів.
Окрім того, серед виконавців проектів поміркованого, громадянського і демократичного Ісламу — вчені, деякі спільноти і неурядові організації. На жаль, спонсоровані державою зусилля навколо проекту поміркованого Ісламу, які проводяться цими групами в різних формах, виявились успішними в обмеженій мірі. Їм вдалось переробити багатьох мусульман згідно зі своїми підступними і злісними цілями. Вони навіть досягли дуже небезпечного впливу на молодь.
Захід і його прибічники чудово розуміють, як велич Халіфату, так і те, що його встановлення означає кінець усіх тиранів на землі, особливо Америки, які панують у світі, грабують його багатства, експлуатують його ресурси і накладають свою руку на його долю. Тому, забезпечивши участь підтримуваних ними політичних груп проекту поміркованого Іслама в політичному житті в межах існуючих режимів, вони створили уявлення про те, що коли лідери цих рухів досягають влади, Іслам так само досягає влади, тому новою ціллю ісламістських згуртувань стає захист демократичних завоювань. Таким чином, мусульманські згуртування стає можливим стримувати.
Необхідно, щоб мусульмани вжили заходів проти цього небезпечного проекту. Проте неминуче, що щирі мусульмани повинні бути пильними до цих небезпек з боку ворогів і деякого числа братів, які будуть обдурені цими самими ворогами, а також повинні виробляти мудрі рішення і демонструвати дії у відношенні цих самих небезпек. В іншому випадку на нас чекає жахлива катастрофа і лихо. Для рішення цієї проблеми необхідно розробити трибічну стратегію:
1. Як мусульмани, ми повинні закликати дотримуватись Ісламу, ісламської акиди і її концепцій, утримуватись від створення рішень на основі реальності і ґрунтуватись виключно на шаріатських хукмах:
فَٱسۡتَمۡسِكۡ بِٱلَّذِيٓ أُوحِيَ إِلَيۡكَۖ إِنَّكَ عَلَىٰ صِرَٰطٖ مُّسۡتَقِيمٖ
«Дотримуйся того, що навіяно тобі в Одкровенні. Воістину, ти — на прямому шляху» (43:43).
2. Ми повинні застерегти наших мусульманських братів, яких невірні називають «союзниками» і «пособниками» в цих проектах, від таких проектів, а також від пасток, які містяться в цих проектах; ми повинні рішуче уникати того, щоб кидати їх в обійми невірних, навпаки, ми повинні згуртувати наші ряди проти лютих ворогів Ісламу і мусульман, встав пліч-о-пліч з нашими братами.
3. Ми повинні піднести Іслам як альтернативну ідеологію, яка виведе усе людство на правильний шлях, виведе його із пітьми до світлу і принесе корінні рішення життєвих проблем, підкріпить поняття Ісламу мудрістю і доброю порадою в очах мусульманських згуртувань, внесе ясність в суперечливі питання між мусульманами, які представляють собою не принципові, а другорядні і поглиблені теми, які не обов’язкові усім до вивчення; і ми не повинні вдовольнятись простим проголошенням Ісламу, а, навпаки, повинні вести активну боротьбу проти західної традиції, заснованої на капіталістичній ідеології, і проти жорсткої колоніальної політики, яка проводиться у відношенні людства і особливо у відношенні мусульман.
У якості протиотрути від цієї отрути ми повинні нарощувати зусилля по об’єднанню мусульман в Єдину Умму під керівництвом держави Халіфат, відкидати усі західні ідеї і проекти, які не виходять із Ісламу, і приймати Іслам як єдино вірну ідеологію, а також вживати рішучі кроки до цієї конкретної цілі.
Köklü Değişim Dergisi
Сердар Йилмаз
1. Хізме́т (тур. Hizmet — «Служіння»; інші назви: Рух Гюле́на (тур. Gülen hareketi), Гюленізм (тур. Fethullahçılık, Община Гюле́на (тур. Gülen cemaati) або просто «Община» (тур. Cemaat), Послідовники Фетхулла́ха, Гюленісти (тур. Fethullahçılar)) — міжнародний громадський рух, який зародився в Туреччині на початку 70-х років і виниклий навколо ідей турецького письменника Фетхуллаха Гюлена.
