Аллах відправив Свого Посланця ﷺ з істинною релігією, щоб вона піднеслась над усіма іншими релігіями, підкріпивши її незаперечними доводами, щоб вивести людей із темряви до світла. Заклик Пророка ﷺ не обмежився тільки закликом до єдинобожжя, тому що він був не єдиним єдинобожником в Мецці.
Відомо, що мекканці не поставились до Пророка ﷺ так само, як ставились до інших єдинобожників Мекки, таким як Варака ібн Навфаль і Зайд ібн Амр ібн Нуфайль. Між ними і мекканцями не було конфлікту. Проте з Пророком ﷺ у них була ворожнеча, тому що він ﷺ ніс заклик, в якому пропонував систему для корінного і всеохоплюючого змінення реальності, надаючи людині, як створінню, новий метод мислення, заснований на розумі і його аксіомах, змінюючи уявлення про життя, Всесвіт і людину, пропонуючи їй нові погляди і переконання, які будуть основою її дій в цьому житті. Це очевидно із його ﷺ заклику в Мецці.
Як ми сказали, його заклик не обмежувався тільки закликом до єдинобожжя, він також охоплював виконання усіх наказів і заборон Всевишнього Аллаха. Іслам відкидав звичаї арабів в Мецці, висміював їх забобони і різко критикував їх богів, говорячи:
إِنَّكُمْ وَمَا تَعْبُدُونَ مِن دُونِ اللهِ حَصَبُ جَهَنَّمَ أَنتُمْ لَهَا وَارِدُونَ
«Ви і ті, чому ви поклоняєтесь замість Аллаха, є розтопкою для Пекла, до якого ви увійдете» (21:98).
Він забороняв їм обвішувати:
وَيْلٌ لِلْمُطَفِّفِينَ * الَّذِينَ إِذَا اكْتَالُواْ عَلَى النَّاسِ يَسْتَوْفُونَ * وَإِذَا كَالُوهُمْ أَوْ وَزَنُوهُمْ يُخْسِرُونَ * أَلاَ يَظُنُّ أُولَئِكَ أَنَّهُمْ مَبْعُوثُونَ * لِيَوْمٍ عَظِيمٍ * يَوْمَ يَقُومُ النَّاسُ لِرَبِّ الْعَالَمِينَ
«Горе обвішуючим, які вимагають дати їм сповна, коли люди відмірюють їм, а коли самі мірять чи зважують для інших, то зменшують. Хіба не думають вони, що будуть воскрешені у Великий день — в той день, коли люди предстануть перед Господом світів?» (83:1-6).
Він також забороняв їм ховати живцем доньок:
وَإِذَا الْمَوْؤُودَةُ سُئِلَتْ * بِأَيِّ ذَنبٍ قُتِلَتْ
«коли зариту живцем спитають, за який гріх вона була вбита» (81:8,9).
Посланець ﷺ, закликав многобожників змінити свої поняття на такі, які виходять із ісламської акиди, він ﷺ критикував багато норм і форм організації їх взаємовідносин, закликав змінити їх, щоб усі вони були засновані на Ісламі і його приписах. Це було неприйнятно для мекканських керівників, ніхто із інших відомих мекканцям єдинобожників не закликав раніше до подібному, тому вони і почали ворогувати з Посланцем Аллаха ﷺ. Вони погрожували йому, намагались домовитись, але не вимагали, щоб він ﷺ відмовився від своєї релігії, вони хотіли лише того, щоб він відмовився від своєї політичної акиди, що було неприйнятно для Пророка ﷺ, і не підлягало обговоренню. У відповідь своєму дядьку Абу Талібу під час його посередництва між Пророком ﷺ і мекканцями, Пророк ﷺ категорично і ясно сказав:
يا عَمُّ، واللهِ لَوْ وَضَعُوا الشَّمْسَ في يَمِينِي، والقَمَرَ في يَسَارِي عَلَى أَنْ أَتْرُكَ هَذَا الأَمْرَ حَتَّى يُظْهِرَهُ اللهُ أَوْ أَهْلِكَ فِيهِ، ما تَرَكْتُهُ
«О, дядько, клянусь Аллахом, якщо вони покладуть Сонце в мою правую руку, а Місяць у ліву, то і тоді я не залишу цю справу, поки Аллах не зробить її переможною або ж я не загину на цьому шляху».
Таким був заклик Посланця ﷺ, який відрізнявся ясністю, відкритістю і прямолінійністю, не ухиляючись і не підлаштовуючись під закони і традиції невірних. Посланець Аллаха ﷺ, зробив справу поширення Ісламу основою свого життя. Тому кожен, хто несе заклик до Ісламу для повторного його відродження, повинен в цьому уподібнитись Пророку ﷺ.
Посланець Аллаха ﷺ ніс Іслам певним чином і заради певних двох цілей — донести Іслам людям і, встановивши державу, втілити Іслам в життя, де закони Ісламу будуть запроваджуватись практичним чином. Іслам прийшов з практичними законами, які вирішують проблеми людей і регулюють їх взаємовідносини і через цю причину повинна бути держава, яка реалізує ці постанови і на їх основі вона буде дбати про людей і продовжувати заклик, виводячи людей із темряви до світла.
Посланець Аллаха ﷺ, виконував певні дії, які є шаріатським методом втілення Ісламу в державі, яка понесе Іслам у світ шляхом заклику і джихаду. Він ﷺ, почав закликати окремих людей з метою просвіти їх ісламськими думками, щоб сформувати із них ісламські особистості. Він зустрічався з ними в домі Аль-Аркама не для того, щоб вони просто заучували тексти Корану, а для того, щоб виховати із них чоловіків, на чиїх плечах буде стояти Ісламська Держава. Вони були тією групою віруючих, яких курайшити називали партією Мухаммада, тобто тими, хто вірив Пророку ﷺ, розділяв його думку і говорив його словами.
Серед них був Абу Бакр Ас-Сіддік (р.а.), який присвятив себе, своє майно, увесь свій час і зусилля цьому заклику. Коли Пророк ﷺ, перенісся в ніч Ісра і Мірадж до мечеті Аль-Акса, люди так активно почали це обговорювати, що деякі із тих, хто увірував в Посланця ﷺ, відступили від віри. Курайшити прийшли до Абу Бакру (р.а.), і сказали: «Чи відомо тобі, що твій друг стверджує, що він цією ніччю перенісся в Байт аль-Макдіс?». Абу Бакр спитав: «Він дійсно сказав це?». Вони відповіли: «Так». Тоді він сказав їм: «Якщо це сказав він, то він говорить правду». Вони спитали: «Ти віриш, що він цією ніччю перенісся в Байт аль-Макдіс і повернувся до приходу ранку?». Абу Бакр відповів: «Так, вірю і вірю йому у більш незбагненних речах; я вірю йому в тому,що він отримує Одкровення з небес вранці і ввечері». Курайшити були вражені такою твердю вірою, хоча сподівались підірвати її.
Також серед сподвижників був Абдуллах ібн Масуд, він став першою людиною, який після Пророка Аллаха ﷺ, уголос зачитав Коран в Мецці, не маючи сили, щоб захистити себе і не маючи племені, яке б заступилось за нього. Ібн Ісхак розповідає: «Одного разу в Мецці зібрались сподвижники Пророка ﷺ, тоді їх було мало і вони були слабкі. Вони сказали: «Клянемося Аллахом, курайшити жодного разу не чули читання Корану уголос. Хто б зміг їм його прочитати?». Абдуллах Ібн Масуд (р.а.), відповів: «Я зачитаю його їм». Вони сказали: «Ми боїмось за тебе, адже курайшити можуть завдати тобі шкоди. Ми бажаємо, щоб це зробив чоловік, якого захистив би його народ, прийшовши йому на допомогу, якщо курайшити захочуть заподіяти йому зло». Абдуллах сказав: «Дозвольте мені зробити це, Аллах мене захистить». Наступного дня вранці Абдуллах (р.а.) вирушив до макаму Ібрахіма, а курайшити сиділи навколо Кааби. Він встав і зачитав аяти із Корану, послухавши, курайшити почали питати, що читає Ібн Умм Абд. «Горе йому! Він читає те, що прийшло Мухаммаду ﷺ». Вони підійшли до нього і почали бити його по обличчю, але, з волі Аллаха, він продовжив читання настільки, наскільки зміг. Обливаючись кров’ю, Абдуллах повернувся до сподвижників. Вони сказали: «Цього ми і боялись». Абдуллах відповів: «Клянусь Аллахом, ніколи вороги Аллаха не падали так низько в моїх очах, як сьогодні! Якщо хочете, я і завтра до них вийду!». Вони сказали: «Ні, з тебе досить. Воістину, ти прочитав їм те, що для них ненависно»».
Був серед них і сподвижник Мусаб ібн Умайр. Мусаб був добрим і високородним юнаком, який залишив усі блага цього життя, багатство і розкіш заради цієї релігії і заклику до неї. Посланець Аллаха ﷺ, послав його в Медину разом з тими, хто увірував її із жителів, і Аллах відкрив Медину за допомогою його заклику. Через рік він повернувся з її вождями, які присягнули Посланцю ﷺ на вірність і надали йому допомогу.
Благородні сподвижники уособлювали людей, вихованих на ідеях Ісламу, після того, як вони прийняли його повністю, то заклопотались його реалізацією у суспільстві. Вони були тією групою, які утворив Посланець Аллаха ﷺ, і за допомогою якою він впливав на суспільство, розбиваючи в ньому ідеї невір’я і поширюючи ідеї Ісламу. Вони були вірні цій справі і перенесли усі негаразди на цьому шляху. Серед них були Ясір, Сумая, Аммар, Білал та інші, які піддавались тортурам і стражданням на шляху Аллаха, Його релігії і Його заклику. Хаббаб (р.а.), розповідав: «[Одного разу], коли Посланець Аллаха ﷺ лежав у затінку Кааби, поклавши собі під голову плащ, ми почали [скаржитись] йому, говорячи: «Чи не попросиш ти допомоги для нас? Чи не звернешся до Аллаха з мольбою за нас?» [У відповідь на це] він ﷺ сказав:
كانَ الرَّجُلُ فِيمَن قَبْلَكُمْ يُحْفَرُ له في الأرْضِ، فيُجْعَلُ فِيهِ، فيُجَاءُ بالمِنْشَارِ فيُوضَعُ علَى رَأْسِهِ فيُشَقُّ باثْنَتَيْنِ، وما يَصُدُّهُ ذلكَ عن دِينِهِ، ويُمْشَطُ بأَمْشَاطِ الحَدِيدِ ما دُونَ لَحْمِهِ مِن عَظْمٍ أَوْ عَصَبٍ، وما يَصُدُّهُ ذلكَ عن دِينِهِ، واللهِ لَيُتِمَّنَّ هذا الأمْرَ، حتَّى يَسِيرَ الرَّاكِبُ مِن صَنْعَاءَ إلى حَضْرَمَوْتَ، لا يَخَافُ إلَّا اللهَ، أَوِ الذِّئْبَ علَى غَنَمِهِ، ولَكِنَّكُمْ تَسْتَعْجِلُونَ
«Серед тих, хто жив до вас бувало так, що чоловіка хапали, викопували для нього в землі яму, поміщали туди, а потім приносили пилу, приставляли до його голови і розпилювали її навпіл, [проте і] це не [могло примусити] його зректись від своєї релігії, і [бувало так, що чоловіка] роздирали залізними гребнями, які відділяли м’ясо від кісток [чи: нервів], але і це не [могло примусити] його зректись від своєї релігії! Клянусь Аллахом, Аллах обов’язково приведе цю справу до завершенню, і [буде так, що] вершник, яке направляється із Сан’и в Хадрамаут, не буде боятись нікого, окрім Аллаха або [нападу] вовка на своїх овець, але ви [занадто] квапитесь!». Їх усіляко випробовували і переслідували, щоб вони не могли довести цей заклик до його кінцевої мети.
У той же час Посланець Аллаха ﷺ, ходив по різним племенам, звертаючись до них з проханням надати йому допомогу, щоб він ﷺ міг довести послання Аллаха людям у відповідь на наказ Всевишнього. Деякі племена висували йому свої умови, інші зовсім не відповідали, хтось відповідав вкрай огидним чином. І так тривало до того часу, поки Аллах не відкрив серця людей із племен Аус і Хазрадж, які увірували в Пророка ﷺ і надали допомогу йому і його заклику. Мусаб ібн Умайр був тим, через кого Аллах відкрив Медину. Вона прийняла Посланця Аллаха ﷺ, і вручила йому владу, щоб він запровадив Іслам і слідуючи певному методу встановив Ісламську Державу.
Ті, хто був вихований таким чином і в кому втілився Іслам, понесли його світу, пройшовши його уздовж і поперек. Прикладом цьому є Рабі ібн Амір, відправлений у якості посла до Рустаму. Він з упевненістю і усвідомленням величі довіреної йому місії, величі заклику, який він несе і сили переконань, в які він вірить, відповів Рустаму: «Всевишній Аллах послав нас, щоб вивести рабів своїх із поклоніння таким же рабам як вони, і привести їх до поклонінню Господу усіх рабів, від несправедливості інших релігій — до справедливості Ісламу; від тісняви цього світу — до широти і простору цього і Наступного світів». Також прикладом цьому є Укба ібн Нафі, який входив у море на своєму коні зі словами: «О, Аллах, Ти знаєш, що я зробив усе можливе і якщо б я знав, що за цим морем є землі, я б перетнув його, щоб битись на Твоєму шляху до того часу, поки на землі не залишиться тих, хто не вірує в Тебе».
Так, заклик до Ісламу, його донесення людям і його запровадження був життєво важливою справою для усіх тих, хто був вихований в домі Аль-Аркама і тих, хто був вихований ними згодом. Ті, хто утворив згуртування Посланця ﷺ в домі Аль-Аркама, стали основою, на плечах яких стояла Умма, і зусиллями яких заклик досяг усіх куточків землі.
Реальність, яка нас сьогодні оточує, вимагає слідувати шляху Посланця Аллаха ﷺ, вимагає створення згуртування, яке понесе заклик у відповідь на слова Всевишнього:
وَلْتَكُن مِّنكُمْ أُمَّةٌ يَدْعُونَ إِلَى الْخَيْرِ وَيَأْمُرُونَ بِالْمَعْرُوفِ وَيَنْهَوْنَ عَنِ الْمُنكَرِ وَأُولَئِكَ هُمُ الْمُفْلِحُونَ
«Нехай серед вас буде група людей, які будуть закликати до добру, веліти схвалюване і забороняти засуджуване. Саме вони виявляться тими, хто набув успіху» (3:104).
Хізб ут-Тахрір відповів на ці слова, утворившись як партія, яка працює в Уммі для встановлення Халіфату, за допомогою якого буде відновлений ісламський образ життя. Хізб взаємодіє зі суспільством, щоб виправити його і зіпсовані Заходом погляди, такі як ідею підлаштування під реальність або прагнення до матеріальної вигоди, що стало мірилом вчинків для мусульман і т.д.. Також Хізб ут-Тахрір працює над виправленням спотворених ідей Ісламу, які впливають на мислення людей, повертаючи їх до ясному розумінню акиди, ідей і законів Ісламу, щоб ці погляди стали основою їх поведінки в житті. Поряд з цим Хізб звертається за допомогою до тих, хто має силу із числа щирих офіцерів в арміях мусульман, покладаючи на них відповідальність за запровадження і поширення Ісламу, щоб вони подібно ансарам, відгукнулись на заклик, надавши підтримку цій справі без зауважень і умов, оберігаючи її з усіх боків, щоб з їх допомогою була відновлена держава Халіфат, яка поверне цій Уммі її честь і славу.
Реальність не змінює шаріатське рішення, а, навпаки, вона сама повинна бути змінена, щоб відповідати шаріатському рішенню. Тому у Умми немає іншого шляху, окрім як серйозно і продуктивно працювати над відновленням ісламського образу життя шляхом встановлення праведного Халіфату за методом пророцтва. Це єдине, що звільнить нас від відповідальності перед Всевишнім Аллахом і приведе до Його довольству. Тільки так можна виправити положення наших країн і покласти край десятиріччям панування Заходу над нашими землями і грабуванню наших багатств. Ми в Хізб ут-Тахрір закликаємо Умму до цього, закликаємо її до благу в цьому світі і в Подальшому житті. Ми закликаємо до Держави, яку встановив Посланець Аллаха ﷺ, і передав її нам, тому ми несемо відповідальність за цю Державу і її збереження, оскільки вона є гарантом виконання законів Ісламу і інтересів людей.
يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا اسْتَجِيبُوا لِلَّهِ وَلِلرَّسُولِ إِذَا دَعَاكُمْ لِمَا يُحْيِيكُمْ وَاعْلَمُوا أَنَّ اللهَ يَحُولُ بَيْنَ الْمَرْءِ وَقَلْبِهِ وَأَنَّهُ إِلَيْهِ تُحْشَرُونَ
«О, т, які увірували! Відповідайте Аллаху і Посланцю, коли він закликає вас до того, що дарує вам життя. Знайте, що Аллах — між людиною та її серцем [може завадити людини добитись того, що вона бажає], і що ви будете зібрані до Нього» (8:24).
Спеціально для центрального інформаційного офісу «Хізб ут-Тахрір»
Саід Фадль
член інформаційного офісу «Хізб ут-Тахрір» в Єгипті
