Людина осягає річ, або безпосередньо відчуваючи її реальність, або отримуючи про неї інформацію — достовірну (катий) або припускаєму (занній). Більш сильним і достовірним буде те, що людина відчула сама безпосередньо. Але як нам бути, якщо отримана інформація суперечить законам Всесвіту?
Коли людина отримує дві суперечливі інформації, тоді вона не може прийняти обидві разом. В такому випадку треба переконатись: можливо, обидві інформації хибні, і тоді від них треба відмовитись. Але якщо одна інформація хибна, а друга правдива, тоді людина відкидає хибну і приймає правдиву. Якщо ж умови правильності є в обох інформаціях, тоді слідує намагатись узгодити їх. Шаріатське правило гласить: «застосувати два докази краще, аніж відхилити один із них». А коли узгодити дві інформації неможливо, тоді треба вдатись до переваги однієї над другою, тобто вибрати більш сильну.
Важливі питання
Якщо в інформаціях, які надходять, говориться про відомі і важливі речі, тоді досить, щоб ці інформації відповідали умовам достовірності, вимагаємим передавачами хадісів, такими як Бухарі і Муслім, наприклад, хадіси, передані від Посланця Аллаха ﷺ про те, що він наказав або щось заборонив, щось зробив або про щось умовчав і т.д.
Якщо ж в повідомленнях говориться про незвичайні і незбагненні речі, тоді ці повідомлення потребують більшого підтвердження, аніж просто відповідність умовам достовірності. Наприклад, є повідомлення про людей, які прочитують Коран за один ракат нічної молитви. Є повідомлення про те, як Сарія почув голос Умара (р.а.) на відстані місяці шляху. Також є повідомлення про те, як іудейський чаклун Лабід зачарував Посланця Аллаха ﷺ.
Якщо в повідомленнях говориться про речі, які ідуть врозріз з законами Всесвіту, вкладеними Аллахом в творіння, тоді їм треба приділити іще більше уваги. Подібні повідомлення можна приймати тільки в тому випадку, коли вони є категоричними за походженням (катият ас-субут), тобто коли є істинно достовірними (мутаватір), що розвівають будь-які сумніви і підозри, але не такими достовірними, як це розуміють деякі, хто проявляють гнучкість у питаннях акиди.
Чудеса пророків (а.с.) — це ті явища, які ідуть врозріз з законами Всесвіту, але про них говориться в Корані, який вважається достовірним джерелом, отож, в ці чудеса необхідно вірити. Але що стосується тих чудес, які не передані шляхом мутаватір, то їх можна приймати, коли повідомлення відповідають умовам достовірності, але не стверджувати рішуче. Тут важливо розуміти, що Сам Аллах творить чудеса руками Своїх пророків, і це Йому під силу.
Незвичайні явища
Що стосується караматів (явища, які ідуть врозріз з законами Всесвіту і трапляються з деякими віруючими людьми крім пророків), які були доведені шляхом мутаватір, наприклад, як асхаб аль-кахф спали триста дев’ять років або як прожиток приходив до Марьям, то в це треба вірити, тому що дані події беруться із достовірних джерел (катият ас-субут). Але з такими караматами неможна проводити аналогії. Наприклад, неможна стверджувати, що махді буде жити дуже довго подібно тому, як асхаб аль-кахф жили довго. Також неможна випадок з прожитком Марьям (а.с.) наводити в доказ того, що ризк комусь приходить незвичайним чином. Неможна узагальнювати і говорити, що «з авлія відбуваються карамати подібно тому, як з пророками відбувались чудеса». Порушення закону Всесвіту в житті кого-небудь крім пророка — це незвичайне явище, і воно повинно підтверджуватись не просто достовірним повідомленням, а мутаватіром.
Деградація розумів
Серед людей відомий випадок, який трапився в Індонезії в 1972 році. Жінка на ім’я Захра Фона стверджувала, що знаходиться на вісімнадцятому місяці вагітності при тому, що жінки народжують на дев’ятому місяці. Вона стверджувала, що плід говорить в її утробі чутним та зрозумілим голосом і красиво читає Коран. Люди не вірили цьому, поки самі не побачили і не почули. Новина швидко розійшлась і навіть була передана по індонезійському радіо. Цю жінку відвідав сам президент республіки, міністр інформації і декілька інших міністрів. Усі вони зробили заяви, які підтверджують достовірність новини, і про цю подію повідомили інформаційні агентства і газети по усьому світу. Захра Фона сказала, що хлопчик народиться в цьому році в Мецці в сезон хаджу, і що він є тим самим довгоочікуваним Махді. Цій новині повірила велика кількість мусульман. І коли ми говорили їм: «Це щось незвичайне в законах Всесвіту, і неможна приймати це так просто», — вони відповідали нам: «Аллах — Всемогутній». Такі випадки свідчать про деградацію розумів і порушення процесу мислення у людей. Аллах вшанував нащадків Адама розумом, щоб ми могли розрізняти правду і обман, істину і брехню. Тому чоловік не повинен перетворювати свій розум у гніздо міфів і вигадок.
Благо, в Ісламській Уммі завжди були мислителі. Деякі із них почали вимагати сформувати медичну комісію для обстеження цієї вагітної жінки. Був сформований комітет із восьми лікарів, і вони вирушили до неї. Вона сказала їм: «Зараз ніч п’ятниці, і хлопчик відмовляється проходити обстеження у п’ятницю ввечері». Вони пішли за її проханням, заздалегідь оговоривши час, на який хлопчик погодиться. Вона попросила їх повернутись наступного вівторка. Коли вони прийшли у вівторок, жінки вже не було вдома. Поліція об’явила пошуки і знайшла її приблизно через два тижні в одному селі. Провівши обстеження, лікарі виявили, що вона зовсім не вагітна. Виявилось, вона була розлучена вже вісімнадцять місяців, а щоб обдурити людей, вона обмотувала живіт якимось ганчірками і ховала там магнітофон.
Мім міфом і реальністю
Тепер зіставимо дві інформації. Приходить звістка про те, що жінка знаходиться на вісімнадцятому місяці вагітності і що плід в її череві ясно говорить і читає Коран. Її відвідало багато людей, побачивши і почувши голос плода, і серед цих людей були: президент республіки, міністр інформації та інші міністри. Тобто новина стала підтвердженою. Але, з іншого боку, є більш достовірна інформація. Самі закони Всесвіту, які ми відчуваємо постійно, суперечать цій новині. І коли постає вибір, то ми, звичайно ж, повинні вибирати відчутну і достовірну інформацію, тобто закони Всесвіту, замість припускаємої інформації, як би вона не була підтверджена, якщо тільки вона не повідомлена в джерелах мутаватір.
Таким чином образом, кожна інформація, в якій говориться про що-небудь надприродне, повинна бути досліджена на предмет мутаватіра і достовірності. Якщо інформація достовірна, тоді ми приймаємо її. У протилежному випадку цю інформацію неможна приймати, якщо, звичайно, вона не пов’язана з пророками. Хто прийме таку інформацію, той віддав перевагу припущенню перед достовірним і поставив в один ряд чудеса пророків і ствердження шарлатанів. Такий чоловік втратив здатність відрізняти міф від реальності і перетворив свій розум в гніздо і розсадник забобон.
Із журналу «Аль-Вай», випуск 6, 1987 р.х./1408 р.
