Вітаємо вас, дорогі брати і сестри по усьому світу, у межах нового випуску із серії «Разом з благородним хадісом». Ми починаємо з найкращого привітання: ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!
Хадіс із розділу «Ми дали присягу Посланцю ﷺ на послух і покору».
Імам Малік передає у своїй збірці хадісів «Аль-Муватта» від Яхьі ібн Саіда, від Убади ібн аль-Валіда ібн Убади ібн ас-Саміта, від його батька, від його діда наступне:
بَايَعْنَا رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ عَلَى السَّمْعِ وَالطَّاعَةِ فِي الْيُسْرِ وَالْعُسْرِ وَالْمَنْشَطِ وَالْمَكْرَهِ وَأَنْ لَا نُنَازِعَ الْأَمْرَ أَهْلَهُ وَأَنْ نَقُولَ أَوْ نَقُومَ بِالْحَقِّ حَيْثُمَا كُنَّا لَا نَخَافُ فِي اللَّهِ لَوْمَةَ لَائِمٍ
«Ми дали присягу Посланнику ﷺ на те, що будемо слухатись і підкорятись у радості та у горі; не будемо оскаржувати владу у її володарів ; будемо виконувати і говорити істину, де б ми не були, не боячись нікого на шляху Аллаха». Приводиться у книзі по коментарю «Аль-Муватті» — «Аль-Мунтака».
У словах сподвижника (р.а.): «Ми дали присягу Посланцю ﷺ», — вживається слово [bāyaʿa] «بَايَعَ», яке походить від слова [bayʿ] «بَيْع», яке означає на мові арабів «обмін матеріальними благами». Проте потім договір між Пророком ﷺ і мусульманами також став називатись одно корінним словом [mubāyaʿa] «مُبَايَعَة» у тому змісті, що він ﷺ гарантував їм винагороду в обмін на їх дії. Всевишній Аллах сказав:
إِنَّ ٱللَّهَ ٱشۡتَرَىٰ مِنَ ٱلۡمُؤۡمِنِينَ أَنفُسَهُمۡ وَأَمۡوَٰلَهُم بِأَنَّ لَهُمُ ٱلۡجَنَّةَۚ يُقَٰتِلُونَ فِي سَبِيلِ ٱللَّهِ فَيَقۡتُلُونَ وَيُقۡتَلُونَۖ وَعۡدًا عَلَيۡهِ حَقّٗا فِي ٱلتَّوۡرَىٰةِ وَٱلۡإِنجِيلِ وَٱلۡقُرۡءَانِۚ وَمَنۡ أَوۡفَىٰ بِعَهۡدِهِۦ مِنَ ٱللَّهِۚ فَٱسۡتَبۡشِرُواْ بِبَيۡعِكُمُ ٱلَّذِي بَايَعۡتُم بِهِۦۚ وَذَٰلِكَ هُوَ ٱلۡفَوۡزُ ٱلۡعَظِيمُ
«Воістину, Аллах купив у віруючих їх душі і майно в обмін на Рай. Вони б’ються на шляху Аллаха, вбиваючи і гинучи. Такою є Його обіцянка і зобов’язання у Таураті (Торі), Інджилі (Євангелії) і Корані. Хто виконує свої обіцянки краще Аллаха? Зрадійте ж угоді, яку ви уклали. Це і є великий успіх» (9:111).
«На послух і покору». Послух [samʿ]«السَّمْع» тут сходить до змісту покори, а в основі означає «уважно вислухати слова і чудово зрозуміти їх». Мається на увазі, що на нас покладений послух і покора Пророку ﷺ незалежно від легкості чи складності його ﷺ велінь і заборон. Цілком ймовірно, що тут також маються на увазі різні життєві зльоти і падіння у фінансовому і тому подобному планах.
«У радості та у горі», — мається на увазі покора велінням як у мить радості, так і суму. Можливо, під радістю також маються на увазі випадки, коли ти робиш повеління Посланця ﷺ без яких-небудь тимчасових жертв, у слушні для тебе години і у ту мить, коли ворог твій слабкий. А під горем можуть також матись на увазі моменти, коли тобі для здійснення велінь Пророка ﷺ треба переступати через складності, бар’єри і перешкоди у виді погодних, дорожніх умов і сильного ворога.
«Не будемо оскаржувати владу у її володарів», — мова про ваду. Тому, можливо, тут є звернення до ансарів і усім, хто не відноситься до курайшитів, щоб вони не оскаржували владу у її володарів - курайшитів. А також, можливо, звернення направлено до усіх людей. щоб вони не оскаржували владу у того, кому вона дана Аллахом, у випадку, якщо він гідний цього.
«Будемо виконувати і говорити істину», — мається на увазі те, щоб бути на стороні істини як словами, так і діями де завгодно, незважаючи ані на які перешкоди у виді страху чи докорів.
В Ісламській Державі влада передається за допомогою присяги [bayʿa] «بَيْعَةٌ», як це було у ту мить, коли ансари дали присягу Пророку ﷺ при другій Акабі, і це означало, що Пророк ﷺ очолить майбутню Ісламську Державу. Також шляхом присяги Абу Бакр став халіфом після смерті Пророка ﷺ. Таким же чином до влади приходила решта усіх інших халіфів аж до останнього османського халіфа.
Присяга — це договір згоди між представниками мусульман — ахлю аль-хальваль-акд — і володарем влади — халіфом. Присяга виходить від мусульман до халіфу, вони дають йому присягу, а не навпаки. Присяга дається на вірність правлінню Корану і Сунни. Таким чином, їх підкорення халіфу стає ваджибом, що перестане мати силу лише у тому випадку, якщо той велить мусульманам ослухатись Аллаха.
У часи Праведного Халіфату халіф призначався по тому же принципу присяги. Проте у подальші епохи пост халіфа почали займати люди однієї родини (династії). Це відкрило двері для злобних нападок на мусульман, щоб вимусити мусульман сумніватись у халіфаті. Можна почути, що правління після періоду праведних халіфів було королівським, а не Ісламським Халіфатом, оскільки члени родини успадкували владу, як це буває у монархії.
Це брехливе твердження можна легко спростувати, якщо звернутись до історії Ісламської Держави через правильні джерела. Ісламська Держава — це держава, яка запроваджує систему Ісламу в усіх життєвих аспектах. І так тривало на протязі усього існування Халіфату. Халіфи приходили до влади за допомогою присяги, незалежно від того, наскільки вони були близькі до покійного халіфа. З ахлю аль-хальваль-акд, мусульман і шейх уль-Ісляма завжди бралась присяга, і історія не знає випадків, коли чоловік ставав халіфом без присяги.
Що стосується наслідування як методу приходу до влади нового короля у монархічній системі, то у ньому наслідний принц наслідує владу без необхідності прийняття присяги з боку населення у випадку кончини попереднього короля. Новий король стає владикою країни і народу, а також стає вище закону, тому що сам встановлює ці закони. Навіть у сучасну епоху, коли деякі принци ставали королями, не маючи при цьому влади, наслідування престолу залишалось способом обрання нового монарха.
Таким чином, ми бачимо чітку різницю між системами Халіфату і монархією.
Система правління в Ісламі не є монархічною, у якій король отримує легітимність по праву наслідування влади від покійного короля. Навпаки, у Халіфаті легітимність халіфа здійснюється завдяки принесенню мусульманами присяги на те, що халіф буде правити Корану і Сунні Посланця ﷺ.
До нових зустрічей, дорогі слухачі, при вивченні наступного хадісу Пророка ﷺ. нехай береже вас Аллах. Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!
4 Раджаба 1441 р.х.
28.02.2020 р.
