Строк правління халіфа

Хадіс
Друкарня

Вітаємо вас, дорогі брати і сестри по усьому світу, у межах нового випуску із серії «Разом з благородним хадісом». Ми починаємо з найкращого привітання: ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!

Бухари наводить у своєму «Сахіх»:

حَدَّثَنَا إِسْمَاعِيلُ حَدَّثَنِي ابْنُ وَهْبٍ عَنْ عَمْرٍو عَنْ بُكَيْرٍ عَنْ بُسْرِ بْنِ سَعِيدٍ عَنْ جُنَادَةَ بْنِ أَبِي أُمَيَّةَ قَالَ: "دَخَلْنَا عَلَى عُبَادَةَ بْنِ الصَّامِتِ وَهُوَ مَرِيضٌ قُلْنَا أَصْلَحَكَ اللَّهُ حَدِّثْ بِحَدِيثٍ يَنْفَعُكَ اللَّهُ بِهِ سَمِعْتَهُ مِنْ النَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَ: دَعَانَا النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَبَايَعْنَاهُ فَقَالَ فِيمَا أَخَذَ عَلَيْنَا أَنْ بَايَعَنَا عَلَى السَّمْعِ وَالطَّاعَةِ فِي مَنْشَطِنَا وَمَكْرَهِنَا وَعُسْرِنَا وَيُسْرِنَا وَأَثَرَةً عَلَيْنَا وَأَنْ لَا نُنَازِعَ الْأَمْرَ أَهْلَهُ إِلَّا أَنْ تَرَوْا كُفْرًا بَوَاحًا عِنْدَكُمْ مِنْ اللَّهِ فِيهِ بُرْهَانٌ"

«Від Ісмаіла, від Ібн Вахба, від Амра, від Букайра, від Бусра ібн Саіда передається, що Джунада ібн Абу Умайя сказав: «Ми зайшли до Убади ібн Саміта, коли він хворів, і сказали: «Нехай зцілить тебе Аллах! Розкажи нам хадіс, почутий від Посланця Аллаха ﷺ, яким Аллах принесе тобі користь». Він сказав: «Нас закликав Посланець Аллаха ﷺ, і ми присягнули йому. Він взяв з нас наступне: «Ми присягаємо на послух і підкорення у радості і горі, у легкості і у труднощах, навіть якщо нас будуть обділяти, і що не будемо оскаржувати владу у її володарів, поки не побачимо від них явного невір’я, на яке у нас буде від Аллаха категоричний доказ».

У книзі Ібн Хаджара «Фатхуль-Барі» говориться:

«В радості і горі», — мається на увазі положення, коли ми у хорошому настрої, з одного боку, і коли ми нездатні робити наказане нам — з іншого. Ібн ут-Тін повідомив від ад-Давудій, що маються на увазі ненависні речі і предмети. Ібн ут-Тін сказав: «Очевидно, що мається на увазі момент ліні і складності». Я сказав: «Це підтверджується в оповіді (ріваяті) Ісмаіла ібн Убайди ібн Ріфаа від Убади, що приводиться у Ахмада:

فِي النَّشَاط وَالْكَسَل

«В бадьорості і ліні».

«У легкості і у труднощах», — в ріваяті Ісмаіла ібн Убайди наводиться: «В траті при легкості і при складності», — а також добавлена фраза: «У наказі схвалюваного і забороні засуджуваного».

«Навіть якщо нас будуть обділяти», — що означає підкорення тим, хто править людьми, нехай навіть не відстоюючи при цьому їх прав. А у випадку позбавлення ними своїх прав необхідний послух і підкорення.

«І що не будемо оскаржувати владу у її володарів», — мова йде про владу і правління. У версії Ахмада, переданої від Умайри ібн Хані, від Джунада, далі присутні такі слова: «Навіть якщо ти вважаєш, тобто ти переконаний в істинності справи — не вчиняй згідно цій думці, а слухайся і підкоряйся (велінням халіфа)». У ріваяті Хіббана Абу Надра від Джунада, який наводиться Ібн Хіббаном і Ахмадом, говориться: «Навіть якщо вони пожирають твоє майно і б’ють тебе по спині». В ріваяті аль-Валіда ібн Убади від його батька також наводиться фраза: «Будемо виконувати істину, де б не були, не боячись нікого на шляху Аллаха».

«Поки не побачимо від них явного невір’я», — аль-Хаттабі сказав: «Під словом «явний» ([бавах]) мається на увазі очевидний, який був проголошений відкрито і публічно». Також він сказав, що ті, хто наводить це зі словом «пустеля, пустош, відкритий простір» [барах] замість «явний» [бавах], по суті, виражають той же зміст, оскільки подібна місцевість не має ніяких об’єктів і укриттів від чужих очей, і слово «барах» застосовувалось для того, щоб виразити подію, коли тайне ставало явним.

«На яке у нас буде від Аллаха категоричний доказ», — іншими словами, сам аят чи однозначне достовірне повідомлення (хадіс). Згідно цьому, неможна переходити до дій, поки є ймовірність неоднозначного тлумачення. Ан-Нававі сказав: «Під куфром мається на увазі непослух. І хадіс велить не оскаржувати владу у її володарів і не перечити їм, поки не побачите у їх вчинках і словах очевидний мункар, утверджений непохитними принципами Ісламу. Якщо ви бачите подібне, то відмовляйте їм у підкоренні і говоріть їм правду,де б ви не знаходились». Решта ж сказала, що гріх — це непослух і невір’я (куфр), так що правителю не заперечують, окрім випадків, коли той впадає в явне невір’я. Хто буквально розуміє куфр в ріваяті, ті не оскаржують правління правителя і не засуджують його за погане правління, поки він не скоїть куфр.

Хто ж вважає, що в ріваяті говориться про порушення Шаріату, ті, хоча і не оскаржують владу правителя, коли той виходить за межі своїх повноважень, тим не менш, засуджують його за гріх, засуджують його з доброзичливістю і намагаються утвердити істину для нього без насильства. Для цього, по можливості, обирається слушна нагода. Аллаху відомо краще. Ібн ут-Тін передав від ад-Давуді: «Якщо вчені здатні зняти несправедливих правителів без розпалювання фітни і несправедливості, то зробити це ваджиб. У протилежному випадку прояв сабру обов’язковий. Деякі вважають, що не дозволено наділяти владою кандидата-грішника з самого початку. Якщо ж несправедливе правління виникло після періоду справедливого правління, то дозволеність виступити проти такого правителя є іхтіляфом. Правильним (сахіх) буде утриматись від протистояння з правителем, поки ним не буде скоєно куфр — і тоді виступити проти нього стане обов’язковим (ваджіб).

Шановні слухачі!

Текст байату на правління, укладений Посланцем ﷺ з сахабами під час Другої клятви при Акабі, був безстроковим, не обмеженим певним строком. Такими ж необмеженими по строку були байати, дані праведним халіфам. Це байати, дані на правління по Корану і Сунні, а отож, халіф розпочинає правління по Ісламу, захищає Шаріат і запроваджує норми Шаріату. Поки халіф здатен виконувати державні справи і свої обов’язки, він продовжує бути халіфом.

Ми знаємо, що Посланець Аллаха ﷺ залишався правителем Ісламської Держави, поки не піднісся до свого Господа. Те ж саме стосується і праведних халіфів, які прийшли до влади після Пророка ﷺ. Кожне з них управляв Халіфатом з дня дачі йому байату і до самої смерті. Сахаби (р.анхум) були одностайні (іджма) у тому, що байат, даний халіфу, безстроковий. Тому той, кому давали байат, залишався на своєму посту, поки його не спіткала смерть.

Але, якщо трапляється щось, що вимушує відсторонити халіфа від посади, то строк його правління закінчується і його знімають з посади. Це ніяким чином не пов’язано з обмеженням правління яким-небудь строком. Швидше, це є результатом невідповідності і відхилення від умов призначення халіфа, що відчутно видно у тексті байату із хадісу нашої сьогоднішньої теми. Згідно згаданому нами сьогодні хадісу, явне (бавах) вираження халіфом куфру робить необхідним непослух халіфу і вимагає виступити проти нього у тому значенні, що він відсторонюється від посади халіфа через недотримання Шаріату і його норм.

До нових зустрічей, дорогі слухачі, при вивченні наступного хадісу Пророка ﷺ. Нехай береже вас Аллах. Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!

 

Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
12 Раджаба 1441 р.х.
07.03.2020 р.