Правитель призначає писарів (або, по-іншому,муавінів танфіз [1])

Наводиться від Зайда ібн Са́біта (р.а.):

أَنَّ النَّبِيَّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ أَمَرَهُ أَنْ يَتَعَلَّمَ كِتَابَ الْيَهُودِ حَتَّى كَتَبْتُ لِلنَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ كُتُبَهُ وَأَقْرَأْتُهُ كُتُبَهُمْ إِذَا كَتَبُوا إِلَيْهِ

«Пророк ﷺ велів мені навчитись івриту. Згодом я писав для Пророка ﷺ [на івриті] його послання і зачитував йому ﷺ те, що приходило від них (євреїв)».^[2]

● Наводить Бухари від аль-Місвара і Марвана про Худайбіський договір наступне:

فَدَعَا النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ الْكَاتِبَ

«Посланець Аллаха ﷺ покликав до себе писаря (аль-ка́тіба)...». Також наводить Абу Юсуф у книзі «Харадж»: «Мені розповів Мухаммад ібн Ісхак і Кальбій, і кожен із з них доповнив хадіс іншого:

قَالَ اكْتُبُوا

«…і сказав: «Пишіть...», — при цьому ім’я писаря не було згадано. Наводить Ібн Касір: «Сказав Ібн Ісхак: «Сказав аз-Зухрі:

ثُمَّ دَعَا رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ عَلِيَّ بْنَ أَبِي طَالِبٍ فَقَالَ اكْتُبْ

«...потім Посланець Аллаха ﷺ покликав Алі ібн Абу Таліба (р.а.) і сказав: «Пиши...». Наводить Абу Убайда у книзі «Аль-Амваль» від Ібн Аббаса (р.а.):

فَقَالَ لِعَلِيٍّ اكْتُبْ يَا عَلِيُّ

«...він ﷺ сказав Алі: «О, Алі! Пиши...». Наводить аль-Хакім від Ібн Аббаса (р.а.):

اكْتُبْ يَا عَلِيُّ

«…«О, Алі! Пиши…». Текст Худайбійського договору добре відомий, тому немає потреби наводити його тут.

● Лист Посланця Аллаха ﷺ до Іраклію передають багато хто, окрім Ібн Маджи. Текст цього листа наводить Бухарі від Ібн Аббаса (р.а.), а він — від Абу Суфьяна (р.а.):

بِسْمِ اللَّهِ الرَّحْمَنِ الرَّحِيمِ مِنْ مُحَمَّدٍ عَبْدِ اللَّهِ وَرَسُولِهِ إِلَى هِرَقْلَ عَظِيمِ الرُّومِ سَلاَمٌ عَلَى مَنِ اتَّبَعَ الْهُدَى أَمَّا بَعْدُ فَإِنِّى أَدْعُوكَ بِدِعَايَةِ الإِسْلاَمِ أَسْلِمْ تَسْلَمْ يُؤْتِكَ اللَّهُ أَجْرَكَ مَرَّتَيْنِ فَإِنْ تَوَلَّيْتَ فَإِنَّ عَلَيْكَ إِثْمَ الأَرِيسِيِّينَ وَ﴿قُلْ يَا أَهْلَ الْكِتَابِ تَعَالَوْا إِلَىٰ كَلِمَةٍ سَوَاءٍ بَيْنَنَا وَبَيْنَكُمْ أَلَّا نَعْبُدَ إِلَّا اللَّهَ وَلَا نُشْرِكَ بِهِ شَيْئًا وَلَا يَتَّخِذَ بَعْضُنَا بَعْضًا أَرْبَابًا مِّن دُونِ اللَّهِ ۚ فَإِن تَوَلَّوْا فَقُولُوا اشْهَدُوا بِأَنَّا مُسْلِمُونَ﴾

 «З іменем Аллаха, Милостивого, Милосердного. Від Мухаммада, раба Аллаха і Його Посланця, Іраклію, володарю Візантії. Мир тому, хто слідує правильним шляхом. А потім, я закликаю тебе до Ісламу! Прийми Іслам, і ти врятуєшся, і Аллах подвоїть твою нагороду; якщо ж ти відмовишся, тоді на тебе буде покладено тягар гріху [твоїх] християн! І [я скажу тобі те, що сказав Аллах:] Скажи: «О, люди Писання! Давайте прийдемо до єдиному слову для нас і для вас, про те, що ми не будемо поклонятись нікому, окрім Аллаха, не будемо долучати до Нього співтоваришів і не будемо вважати один одного господами поряд з Аллахом». Якщо ж вони відвернуться, то скажіть: «Свідчіть, що ми — мусульмани».^[3]

Із книги «П’ятдесят хадісів про політику Шаріату», автор Ісмат Авні Салім аль-Хаммурі.
24.02.2022

1. Виконавчий помічник халіфа у веденні державних справ.
2. «Сахіх» Бухарі.
3. Книга «Держапарати Халіфату».