Сорок сьомий хадіс
Передає Ібрахім (Ібн Тахман) від Абдуль-Азіза ібн Сухайба, а він — від Анаса ібн Маліка (р.а.):
أُتِيَ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ بِمَالٍ مِنَ الْبَحْرَيْنِ فَقَالَ انْثُرُوهُ فِي الْمَسْجِدِ وَكَانَ أَكْثَرَ مَالٍ أُتِيَ بِهِ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَخَرَجَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ إِلَى الصَّلاَةِ وَلَمْ يَلْتَفِتْ إِلَيْهِ فَلَمَّا قَضَى الصَّلَاةَ جَاءَ فَجَلَسَ إِلَيْهِ فَمَا كَانَ يَرَى أَحَدًا إِلَّا أَعْطَاهُ إِذْ جَاءَهُ الْعَبَّاسُ فَقَالَ يَا رَسُولَ اللَّهِ أَعْطِنِي فَإِنِّي فَادَيْتُ نَفْسِي وَفَادَيْتُ عَقِيلًا فَقَالَ لَهُ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ خُذْ فَحَثَا فِي ثَوْبِهِ ثُمَّ ذَهَبَ يُقِلُّهُ فَلَمْ يَسْتَطِعْ فَقَالَ يَا رَسُولَ اللَّهِ اؤْمُرْ بَعْضَهُمْ يَرْفَعُهُ إِلَىَّ قَالَ لَا قَالَ فَارْفَعْهُ أَنْتَ عَلَىَّ قَالَ لَا فَنَثَرَ مِنْهُ ثُمَّ ذَهَبَ يُقِلُّهُ فَقَالَ يَا رَسُولَ اللَّهِ اؤْمُرْ بَعْضَهُمْ يَرْفَعْهُ عَلَىَّ قَالَ لَا قَالَ فَارْفَعْهُ أَنْتَ عَلَىَّ قَالَ لَا فَنَثَرَ مِنْهُ ثُمَّ احْتَمَلَهُ فَأَلْقَاهُ عَلَى كَاهِلِهِ ثُمَّ انْطَلَقَ فَمَا زَالَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ يُتْبِعُهُ بَصَرَهُ حَتَّى خَفِيَ عَلَيْنَا عَجَبًا مِنْ حِرْصِهِ فَمَا قَامَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ وَثَمَّ مِنْهَا دِرْهَمٌ
«Коли Пророку ﷺ надійшли засоби із Бахрейна, він сказав: «Висипте їх в мечеті». Це була найбільша сума, яку коли-небудь присилали Посланцю Аллаха ﷺ. Коли Посланець Аллаха ﷺ вийшов на намаз, то навіть не поглянув у бік грошей. Після того, як він ﷺ закінчив намаз, він ﷺ підійшов до цих засобів, сів поруч і почав роздавати їх кожному, кого б не побачив. Тут до нього підійшов аль-Аббас і сказав: «О, Посланець Аллаха! Дай і мені, адже я заплатив викуп за тебе і за Акиля!», — на що Посланець Аллаха ﷺ сказав йому: «Бери», — і той насипав у свій одяг, потім спробував підняти, але не зміг. Він звернувся [до Посланця Аллаха ﷺ]: «О, Посланець Аллаха, вели кому-небудь допомогти підняти мені це». Пророк ﷺ сказав: «Ні!». Аль-Аббас сказав: «Тоді сам допоможи підняти мені це», — на що він ﷺ сказав: «Ні!». Аль-Аббасу [довелось] відсипати частину, після він спробував підняти, але не зміг. Аль-Аббас сказав: «О,Посланець Аллаха, вели кому-небудь допомогти підняти мене це». Пророк ﷺ сказав: «Ні!». Аль-Аббас сказав: «Тоді сам допоможи підняти мені це», — на що він ﷺ сказав: «Ні!». Аль-Аббасу [довелось] знов відсипати, після чого він вже зміг звалити собі на плече вантаж і піти. Посланець Аллаха ﷺ, дивлячись на жадібність аль-Аббаса, проводжав останнього поглядом, поки того не стало видно. Що ж стосується самого Посланця Аллаха ﷺ, то він не піднявся з місця, поки не роздав усе до останнього дирхема». [1]
Із книги «П’ятдесят хадісів про політику Шаріату», автор Ісмат Авні Салім аль-Хаммурі.
