Поразках союзних племен (Ахзаб)

Мусульмани вступили в війну проти курайшитів і стикнулись з ними при Бадрі, де отримали велику перемогу. Після цієї битви курайшити були сильно вражені, так що це вибило їх із рівноваги і послабило вплив серед арабів. У той же час престиж мусульман зміцнився, особливо після того,як Пророк ﷺ очистив Медину від інтриг іудеїв.

Битва при Ухуді

Зазнавши поразку при Бадрі, курайшити не заспокоїлись. Вони хотіли помститись за своїх вбитих і повернути повагу до себе серед арабів. Один день курайшити виступили на битву проти мусульман, і до них приєднались деякі араби. Військо курайшитів зупинилось в долині навпроти Медини. Посланець Аллаха ﷺ висунувся до них з тисячею воїнів. Але коли мусульманське військо було на півшляху між Мединою і Ухудом, голова лицемірів Абдуллах ібн Убайй ібн Салюль покинув ряди мусульман, відтягнувши за собою третину воїнів Битва відбулась біля гори Ухуд. Мусульмани зазнали поразки, коли їх лучники порушили наказ Посланця Аллаха ﷺ і покинули свої позиції, залишивши тил мусульман без прикриття.

Курайшити повернулись в Мекку, повні радості і щастя, вважаючи, що зняли з себе ганьбу Бадра. Вони говорили: «Сьогодні ми помстились за Бадр». Незважаючи на те, що наступного дня мусульмани переслідували многобожників до місцевості Хумара аль-Асад, усе виглядало так, що мусульмани зазнали поразки. Тому євреї і лицеміри Медини почали відвертатись від мусульман, як і деякі арабські племена. Кожен із них почав міркувати про те, як помститись мусульманам.

Плем’я Хузайль віроломно вбило шістьох сподвижників, яких Пророк ﷺ послав для навчання людей релігії і для читання їм Корану. Хузайль почав збирати арабів для нападу на Медину, але ця спроба була зірвана. Посланець Аллаха ﷺ також послав загін мусульман для нападу на плем’я Бану Асад, яке хотіло напасти на Медину. Посланець Аллаха ﷺ випередив їх і напав на них першим. Віроломно вчинили жителі Неджда, напавши на сорок великих сподвижників, посланих Пророком ﷺ для поширення ними заклику Ісламу. Усі вони були вбиті, за винятком двох.

Вигнання племені Бану Надир

Ісход битви при Ухуді, віроломство Хузайля і Неджда послабило положення мусульман і надало сміливості іудеям і лицемірам Медини. Вони змовились вбити Посланця Аллаха ﷺ, запросивши його до племені Бану Надир. Але Аллах освідомив Свого Пророка про замах, який готувався, і він тут же піднявся з місця і покинув зібрання, а потім відправив їм своє послання, щоб ті залишили ці землі як відплату за те, що вони замислити зробити з ним. Посланець Аллаха ﷺ відвів їм для цього десять днів, по спливанню яких на кожного жителя племені Бану Надир, який залишиться, чекала смерть. Плем’я готово було покинути Медину, але Ібн Салюль умовив їх залишитись, пообіцявши битись на їх стороні. Посланець Аллаха ﷺпочав битись з ними до тих пір, поки вони не погодились вийти із Медини на умовах, що кожен третій візьме з собою тільки одного верблюда з провізією та іншим майном, окрім зброї. Іудеї навантажили на верблюдів усе, що змогли,, один навіть зруйнував свій дім, спалив пальми і дерева, щоб майно не дісталось мусульманам.

Вигнавши плем’я Бану Надир, Посланець Аллаха ﷺ заспокоїв ситуацію в Медині і зайнявся питанням курайшитів та їх пособниками. Він спорядив військо і висунувся в похід, поки не дійшов до Бадра, але до нього ніхто не вийшов. Цей похід отримав назву Останній Бадр. Потім Посланець Аллаха ﷺ висунувся на плем’я Гатафан в Неджді. Але і ті втекли, залишивши усі свої багатства мусульманам. Потім мусульманські війська вирушили в Думат аль-Джандаль на кордоні Шаму, щоб покарати племена, які нападали на каравани мусульман. Ці так само втекли, залишивши своє майно мусульманам.

Цими походами за межі Медини і заходами, вжитими всередині неї, Пророк ﷺ зміг відновити повагу до Ісламської Держави серед арабів і повністю стерти сліди поразки при Ухуді.
Але євреї Бану Надир були повні рішучості і підбурювали арабів до війни проти мусульман аж до повного знищення. Деякі лідери євреїв, в тому числі Хуяй ібн Ахтаб, Салям ібн Абу Хукайк та інші, вирушили до курайшитів, щоб підбурювати їх до війни проти мусульман, і пообіцяли підтримати їх в нападі на Медину. Погодившись з цим, курайшити вирушили до племен Гатафан, Кайс Айлян, Бану Мурра, Бану Фазара, Ашджа, Суляйм, Бану Саад і Бану Асад. Усі ці племена мали свої рахунки з мусульманами, і курайшити закликали їх скористатись зручною нагодою, на що ті відповіли позитивно.

Союзні племена (Ахзаб)

Військо курайшитів та інших племен, що висунулось на Медину, нараховувало дванадцять тисяч воїнів. Коли звістка про це дійшла до Посланця Аллаха ﷺ, він вирішив зміцнитись в Медині. Сальман аль-Фарісі порадив вирити рів уздовж Медини для захисту. До півдню від Медини був виритий рів, а дома зміцнені. Посланець Аллаха ﷺ зібрав трьохтисячне військо і зайняв позицію уздовж рову, а вороже військо розташувалось з іншого боку рову.

Наблизившись до Медини, курайшити були здивовані при виді рову і вирішили розташуватись неподалік. Усе це відбувалось взимку, коли піднімався сильний холодний вітер. Така обстановка сильно послабила курайшитів, і вони вирішили повернутись назад в Мекку. Помітивши це, Хуяй ібн Ахтаб пообіцяв курайшитам умовити іудеїв, які проживали на півночі Медини, приєднатись до союзних племен. Якщо іудейське плем’я Бану Курайза погодиться на це, мусульмани будуть повністю осаджені, а постачання Медини буде остаточно відрізано. Хуяй ібн Ахтаб вирушив до лідеру Бану Курайза Каабу ібн Асаду і запропонував йому угоду. Спочатку Кааб відмовився, але Хуяй продовжував умовляти, поки той не погодився порушити договір з мусульманами.

Порушення договору

Плем’я Бану Курайза приготувало для війни з мусульманами три загони, які повернулись в сторону Медини. Мусульмани були сильно схвильовані, оскільки здавалось, що вороги дуже близькі до своєї цілі. Союзні племена навіть здійснили спробу прорватись через рів у самому вузькому місці. Бану Курайза почав займати близько прилеглі дома жителів Медини, що іще більше схвилювало мусульман. Але Посланець Аллаха ﷺ був упевнений в швидкій допомозі від Аллаха.

Хитрість

До Бану Курайза направився Нуайм ібн Масуд, який дружив з іудеями. На той час він вже таємно прийняв Іслам. Нуайм повідомив їм, що курайшити і союзні племена не зможуть довго осаджувати мусульман і скоро будуть вимушені відступити, а після їх відступлення Бану Курайза залишаться наодинці з мусульманами. Він порадив лідеру Бану Курайза не вступати у війну з мусульманами, поки він не візьме в заручники сімдесят знатних людей із Курайша і Гатафана, щоб після цього вони напевно не могли відступити. Потім Нуайм вирушив до курайшитів і повідомив їм, що Бану Курайза жалкує про порушення договору з Мухаммадом ﷺ і що у якості вибачення ті готові принести в жертву сімдесят знатних людей із числа Курайша і Гатафана. Нуайм додав, що вони самі переконаються в правдивості його слів, коли Бану Курайза попросять їх про заручників в сімдесят знатних людей із їх числа. Те ж саме Нуайм розповів і Гатафану. Після цих слів араби засумнівались в намірах іудеїв. А коли Бану Курайза почали вимагати сімдесят представників знаті, у Курайша і Гатафана не залишилось ніяких сумнівів щодо слів Нуайма. Союзні племена вже не були в силах битись, тим більше вночі. Аллах наслав на них сильний вітер, який зірвав їх шатри і перевернув увесь їх табір. Серця арабів були охоплені жахом, оскільки вони думали, що мусульмани не упустять такої можливості і нападуть на них. Покидавши усе як є, союзні племена втекли. На ранок від них не залишилось і сліду. Посланець Аллаха ﷺ повернувся в Медину, а мусульмани отримали перемогу завдяки хитрості Нуайма. Це трапилось у місяці Шавваль 5 року по хіджрі.

Посланець Аллаха ﷺ переміг за допомогою хитрості, внісши розбіжності між арабами і іудеями. Після цього араби вже не були здатні битись з мусульманами. Аллах допоміг віруючим, наславши на їх ворогів вітер, дощ і страх, і араби були вимушені втікати.

Хвала Аллаху, Який не залишає без допомоги мусульман.

Журнал «Аль-Ваъй», 5 випуск, Сафар 1408 р.х. (жовтень 1987 р.)