Суперечки щодо делегації сирійської опозиції: якими є їх причини і наскільки вони серйозні?

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

Одним з найбільших видів хитрості й обману є переведення питання про проблему з її основи до розмови навколо її оболонки, коли переводять погляди від великого злочинця, вбивці сотень тисяч на нікчемного діяча.

Саме так чинить Америка з революцією Сирії в надії звести її нанівець. Так вона перевела погляди людей з Башара Асада і його режиму на «ІДІЛ», зробивши так, що серед представників опозиції стали ходити розмови про те, що «ІДІЛ» є основною проблемою, тобто вона перевела погляд громадськості з ключового питання, а саме - з повалення світського, помилкового режиму, зречення від переговорів з ним і винесення найсуворіших покарань президенту цього режиму, злочинцеві, спадкоємцеві злочинця, а також тим, хто разом з ним мучив народ Сирії довгі десятки років. Захід перевів погляди людей від важливості встановлення системи Праведного Халіфату, з вимогою встановлення якого цілі натовпи людей в Сирії виходили на вулиці, бо ця вимога пов'язана з їхньою релігією єдинобожжя. Люди виходили з вимогою встановлення конституції Халіфату, складеної з текстів Великої Книги Корану - Книги, до якої не підбереться брехня ні спереду, ні ззаду.

Росія та Іран зовні показують свою відмову брати участь на переговорах з «Джейш уль-Іслям» і «Ахрар аш-Шам», пояснюючи це тим, що обидва угруповання є терористичними, у той час як Саудівська Аравія і Франція не вважають їх такими. Так, «Джейш уль-Іслям» вустами свого представника Аллюша розцінює переговори з режимом як «перемогу»! «Вибір Аллюша описується як краща відповідь на зарозумілість режиму і його союзників, бо тепер він постане обличчям до обличчя з режимом на переговорах в Женеві так само, як і в Гуті», - як про це передають новини від джерела в «Джейш уль-Іслям »за 20.01.2016. Почалися банальні обговорення навколо питання про те, хто стане представником опозиції в цілому, а також почалися вибори особистості з числа «Джейш уль-Іслям» у питанні того, хто стане представником угруповання, хто принесе «перемогу» і «відповідатиме на зарозумілість режиму і його союзників»! Вони порівнюють переговори в Женеві з війною в Гуті! Те ж саме відбулося з організаціями по звільненню Палестини, коли велися переговори з окупаційним ворогом в Женеві, Осло і Кемп-Девіді. Тоді представником цих організацій був призначений Ерекат, що вийшов також за «перемогою» в Палестині! Переговори велися до тих пір, поки ці організації не пішли на компроміси і не стали задовольнятися тим, що стали служити ворогам, забезпечуючи їх захист, зобов'язавшись припинити вести джихад проти них. Тоді це вважалося великим досягненням для народу Палестини! Саме до цього зараз і йдуть послідовники Ереката в Сирії! Вони стануть слугами прийдешнього світського режиму і будуть битися зі всіма, хто виступить проти їх великої «перемоги»!

Америка змогла досягти успіху в суперечці про те, хто представлятиме опозицію, і, по суті, вона рада тому, чого змогла добитися, бо раніше вона вела себе немов жебрак, який припрошує ісламістів прийти на переговори, а посол США Форд був змушений подати у відставку після того, як конференція «Женева-2» зазнала провалу. Схоже, що Америка не особливо хвилюється з приводу того, хто буде в опозиції, тому як найбільшим успіхом для неї стало те, що вона знайшла тих, хто видає себе за «ісламістів», що представляють революцію, готових увійти в переговори з убивцею Башаром. Америка дуже стурбована тим, щоб такі організації брали участь у конференції, і найбільшою перемогою для неї є те, щоб вони стали самі оберігати світський режим і приймати його. Ті, хто візьме участь у цих переговорах, стануть інструментом в руках Америки, але в її очах у них вже не буде ніякої ваги. А після того, як ситуація стабілізується, Америка почне їх зачистку. Вони стануть виконавцями її політичних рішень, які вона не може втілити донині. Після того, як Держсекретар США Керрі прибув з візитом до свого російського колеги Лаврова 20.01.2016, його прес-секретар заявив, що «міністри закордонних справ обговорювали питання про важливість підтримки прогресу в напрямку дипломатичного розв'язання кризи». Тобто Америку турбує збереження того, чого вона досягла руками збройних ісламських угруповань, щоб довести це до переговорів з режимом своєї маріонетки.

Америка хоче виставити Росію та Іран як тих, хто виступає проти організацій «Джейш уль-Іслям» і «Ахрар аш-Шам», щоб підштовхнути ці угруповання до участі в переговорах так, щоб це стало їхнім завданням, а в подальшому вона хоче, щоб вони пішли на компроміси у всіх своїх ісламських вимогах, щоб патріотичні організації, що видають себе за ісламські, стали разом з ними йти по одному шляху, не відрізняючись одна від одної. Америка буде приховано опікати процес змішування обох угруповань. Для цього вона уповноважила Саудівську Аравію і Туреччину обманом затягнути їх на переговори, відкрито розцінюючи їх як ісламську силу, що діє на землі, щоб навколо стали говорити, що ісламісти погодилися з американським рішенням, тобто взяли участь у зрадництві. Якщо Америка вирішить, хто візьме участь, а хто ні, то тоді Росія та Іран, звичайно ж, стануть співпрацювати з ними надалі. На це вказують слова міністра закордонних справ Ірану Заріфа від 20.01.2016: «Делегація від опозиції не повинна включати в себе представників трьох угруповань, які на міжнародному рівні визнані терористичними:« ІДІЛ»,«Аль-Каїда» і «Джабхат ан-Нусра»». Це означає, що протистояння Ірану «Джейш уль-Іслям» і «Ахрар аш-Шам» не є наполегливим, він не вважає їх терористичними і може з ними домовитися.

Америка знає, що не зможе домогтися на цій конференції всього того, чого хоче, що шлях очікує ще довгий. Навіть якщо вона доб'ється письмової угоди, то не бачить, щоб її подальше втілення в реальності було легким. На це вказують слова прес-секретаря Держдепартаменту США Тонера за 20.01.2016: «Терміни закінчення переговорів є важливим питанням, але якщо вони затримаються на день або на два, то це - не кінець світу ... Ми знаємо, що це - складна операція, але ми маємо докласти зусиль і продовжувати рухатися вперед». Америка усвідомлює, що питання не полягає в співучасті якоїсь людини або іншої, як і не полягає воно у відстроченні переговорів на день або більше, коли надійшла новина про те, що опозиція зажадала спочатку зупинити бомбардування, зняти блокаду і відпустити ув'язнених, перш ніж вона прийде на переговори... Хоча все це вона вимагала, щоб просто зберегти своє обличчя, але від її обличчя нічого вже не залишилося. Незважаючи на це, Америка продовжила тиск до самого завершення конференції. А коли вона побачила, що, можливо, вона не зможе досягти угоди в обіцяний день 25.01.2016, то заявила про можливість відстрочити конференцію і що це - ще не кінець світу! Вона розуміє, що предмет укладання домовленостей є складним і хитрим, тому як справа стосується відтворення режиму в новому вигляді. А тому вона буде чинити тиск на опозицію, поки та не прийде до неї покірною. На це вказують слова прес-секретаря «Джейш уль-Іслям» Мухаммада Аллюша за 22.01.2016: «Опозиція відчуває великий тиск з вимогами піти на компроміс», - підкресливши, що «Саудівська Аравія, Туреччина і Катар» допомагають його угрупованню подолати цей тиск. Ми не розуміємо, як він може себе так вести, якщо знає, що ці три держави відіграють роль брехунів під маскою помічників «Джейш уль-Іслям», заявляючи, що вони встануть разом з цим угрупованням проти Росії та Ірану, будуть знижувати тиск Америки і надавати допомогу, незважаючи на вимоги Америки.

Допомогу, яку надають Туреччина, Саудівська Аравія і Катар деяким угрупованням, не покликана повалити режим, а покликана схилити їх до компромісів і згоди зі світським режимом, після чого роль цих угруповань закінчиться, а самі вони або увіллються в режим, або з ними буде покінчено, як вчинила Америка в Афганістані. Там Саудівська Аравія і Пакистан відігравали ключову роль в інтересах Америки. Точно так само і тут Саудівська Аравія і Туреччина відіграють ключову роль в обмані сирійських повстанців в інтересах Америки. Так, Джаміль Саліх, командувач однієї з угруповань ССА, заявив 20.01.2016: «Допомога, яка надається в даний час, не достатня і дуже мала. Підтримка, що надається... збройній опозиції від Саудівської Аравії і Туреччини, не достатня для опору атакам Росії, підтримуючої Іран на землі». Саудівська Аравія і Туреччина не надають важке озброєння, запитуване повстанцями, так само як і не надають ПЗРК, тому як з їх допомогою повстанці могли б збивати російські і асадівські літаки, а Америка цього не хоче, тому як сирійський режим є її агентом, Росія координує з нею свої дії, Іран повністю служить їй, а істинним ворогом Америки є самі повстанці.

Америка не є гарантом політичних рішень, які повинні будуть застосовуватися. І тому вона пригрозила військовим вторгненням вустами віце-президента Байдена під час його візиту до Туреччини 23.01.2016, коли той сказав, що Америка «готова до військового вирішення в Сирії у випадку, якщо не буде досягнуто політичне врегулювання». Сирійський народ відчуває, що Америка налаштована проти нього, і бачить, як вона намагається стерти в порошок всі його жертви в своїх змовах, щоб режим залишився і далі існувати з усіма своїми інститутами влади. Народ бачить, як вона працює над порятунком глави режиму і його прихильників від покарання. Вона з самого початку працює над створенням виходу для них на знак вдячності за те, що вони зробили для неї, будучи її агентами, а також за їх удари проти повстанців на захист її впливу в країні.

Америка не обмежилася вторгненням літаками і розвідслужбами. Їй стали допомагати Росія та Іран зі своєю партією в Лівані («Хізбалла»). Вона шукає альтернативний шлях для збройного вторгнення і в той же час використовує Туреччину і Саудівську Аравію для обману сунітської сили! Всі ці сили задіяні нею через те, що ліквідація революції жителів Сирії не є легкою справою, особливо після всіх тих трагедій, що сталися з ними. Багато хто з них зазнали потрясіння і руйнування будинків, втратили своє майно, честь багатьох з них була зачеплена, багато переселилося на інший кінець світу і потонуло в глибинах морів, у той час як злочинці все ще уникають покарання! Більше того, до злочинців ставляться з пошаною, їм виявляється захист, надається притулок або всередині Сирії, чи її межами - в Ірані і Росії! Революція Шама - це революція Умми від Тихого Океану до Атлантичного, всіх мусульман з самих різних народів, незважаючи на жодні помилки, вчинені деякими з них. Це є доказом того, що Умма жива і що вона перебуває в стані руху до тих пір, поки переговорні столи не перекинуться на голови змовників. Умма готова передати свою владу свідомому політичному управлінню, людям, що працюють над встановленням Халіфату, над її розвитком і звільненням протягом більше шістдесяти років.


Газета «Ар-Рая»
Автор: Асад Мансур
27.01.2016

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая

Головне меню