Заява Хізб ут-Тахрір на конференції «Патріотизм в арабському та ісламському світі: реальність і проблеми»
Найбільш важливим пунктом угоди на конференції в Ер-Ріяді, підписаним сирійською опозицією, є пункт, який згадує про те, що присутні домовилися про форму майбутнього режиму Сирії, тобто про те, що буде після Асада, що держава буде «громадянською», заснованою на демократичних механізмах, тобто - світською державою. Це означає, що всі жертви і зусилля були даремними! Башар Асад пишається тим, що його режим є світським, більш того, тим, що його режим - це остання цитадель секуляризму в регіоні.
Конференція сирійської опозиції в Ер-Ріяді збіглася з конференцією «Патріотизм в арабському та ісламському світі: реальність і проблеми» в Бейруті (10.12.2015), проведеною з метою просування концепції світської держави, яка ґрунтується на патріотизмі. І там доктор Осман Баххаш виступив з промовою, в якій він пояснив, що концепція національної держави є чужою для ісламської думки і не має ніяких підстав в ісламському праві. Політична система сучасної держави з'явилася в результаті напруженої ідейної та політичної боротьби в Європі, що призвело до секуляризму, заснованого на відділенні релігії від життя, і були придумані національні держави, які визначають права громадян цих держав, при цьому насправді не ставлячись до своїх громадян як до громадян держави, а як до споживачів і платників податків, над якими іноді проводять експерименти, вбивають, піддають всяким репресіям, садять у тюрми, якщо вони не згодні з політикою цих держав тощо. Також він роз'яснив у своєму виступі, що зв'язок на основі націоналізму є зв'язком, не придатним для людини, і що він породжує ворожість між народами. У його виступі було сказано: «Ми - народ, звеличений Аллахом через Іслам після того, як Він наділив нас благом віри в Творця Всемогутнього. З ісламської акиди випливають закони, концепції і системи, які регулюють відносини мусульман з самими собою, з Творцем і з іншими людьми. Дорівнює тому, як Іслам впорядковує відносини суспільства всередині, так само він впорядковує відносини з іншими народами і товариствами за кордоном. Всемогутній Аллах покладає на всіх мусульман, правителів і керованих, індивідів і колективи обов'язок правити законами Аллаха і в усьому звертатися тільки до Нього. Він, Всемогутній, говорить:
الْيَوْمَ أَكْمَلْتُ لَكُمْ دِينَكُمْ وَأَتْمَمْتُ عَلَيْكُمْ نِعْمَتِي وَرَضِيتُ لَكُمُ الإسْلامَ دِينًا
«Сьогодні Я заради вас удосконалив вашу релігію, довів до кінця Мою милість до вас і схвалив для вас у якості релігії Іслам» (05:03).
Також він говорить:
و وَنَزَّلْنَا عَلَيْكَ الْكِتَابَ تِبْيَانًا لِكُلِّ شَيْءٍ
«Ми послали тобі Писання для роз’яснення усілякої речі» (16:89),
وَأَنْزَلْنَا إِلَيْكَ الْكِتَابَ بِالْحَقِّ مُصَدِّقًا لِمَا بَيْنَ يَدَيْهِ مِنَ الْكِتَابِ وَمُهَيْمِنًا عَلَيْهِ فَاحْكُمْ بَيْنَهُمْ بِمَا أَنْزَلَ اللَّهُ وَلا تَتَّبِعْ أَهْوَاءَهُمْ عَمَّا جَاءَكَ مِنَ الْحَقِّ
«Ми послали тобі Писання з істиною на підтвердження колишніх Писань, і для того, щоб воно оберігало їх (або свідчило про них; або піднялося над ними). Суди ж їх згідно з тим, що послав Аллах, і не потурай їхнім бажанням, ухиляючись від явленої до тебе істини... »(5:48).
Отже, мусульманин зобов'язаний у всьому звертатися до Шаріату, який прийшов через одкровення Пророкові Мухаммаду ібн Абдуллаху ﷺ, і не дозволяється звертатися за рішенням до чого-небудь іншого крім Шаріату, як і не дозволяється приймати рішення, що виходять з примхи, пристрастей і обмежених умов людини.
Це стосується питань, пов'язаних із законодавством, Халяль і Харам, стосується поклоніння Всевишньому Аллаху, виконання обов'язків, покладених Шаріатом на людей, відмови від того, що заборонив Аллах, стосується поведінки індивідів і суспільства, як серед самих мусульман, так і в їх відносинах з немусульманами, всередині держави або за кордоном, стосується всіх сфер життя, економіки, культури, ідеології та політики в цілому.
Виходячи з цього, не дозволяється приймати або приводити у докази аргументувати поняття і законодавчі ідеї, чужі мусульманам та Ісламу, взятими з інших культур. І тут необхідно відзначити, що Іслам дозволяє скористатися цивілізаціями інших народів, тобто науками, промисловістю і т.п. Це не пов'язано з акидою, це - досягнення людини в природничих науках, це за своєю природою належить всьому людству: фізика, хімія і т.п. науки і матеріальні галузі не є надбанням одного народу. І це в корені відрізняється від питань законодавства і систем, за якими живуть люди і будують свої відносини, - все це виходить з акиди і концепції віри в Творця всесвіту, понять про людське життя і поклоніння Творцеві, або з акиди, що заперечує наявність Творця в житті особистості і суспільства.
Не кажучи вже про те, що європейська колонізація стояла за руйнуванням держави Халіфат після того, як вона досягла успіху в розпалюванні націоналістичних настроїв серед мусульман (між турками і арабами) і підтримала деяких арабів, спраглих до влади, в їх революції проти Османського Халіфату. Коли Британія отримала своє від Шаріфа Хусейна, який оголосив революцію проти Османського Халіфату, то вона вигнала його. А потім втягнула Францію в реалізацію угоди Сайкс-Піко, щоб розділити регіон на дрібненькі держави, засновані на ідеї «національної держави» відповідно до вимог штучної «ідентичності», щоб виправдати відмінності і розпалювати ненависть і ворожнечу між тими, хто були ще вчора синами однієї Умми з глибокими загальними історичними коренями. Захід намалював вигадані кордони, які були і досі є причиною розпалювання конфліктів і кровопролить між синами однієї Умми. Навіть сім'ї та племена поділилися через ці штучних поділів і стали «належати» до певної батьківщини, яка була нав'язана їм силою заліза і вогню. І під приводом гасел націоналізму сирієць був змушений воювати з сусідом-йорданцем, або єгиптянин бомбить лівійця-сусіда і так далі ... І так ці «батьківщини» стали святинями, а в цей час жменька продажних правителів, вірних своїм покровителям в західних країнах, робить те, що хоче з людьми і з країнами, які стали здобиччю компаній західного колоніалізму, а поліцейські режими пригнічують всякого, хто закликає до відновлення єдності Умми, її гордості і сили.
Крім цього всього, вони утворили «Лігу арабських держав» для того, щоб дати силу і офіційність цьому поділу під приводом псевдозахисту національного суверенітету, в той час як рішення і влада належать лідерам західного колоніалізму. Таким чином, стає ясно, що терміни «батьківщина» і «незалежна держава національного суверенітету» є одними з найбільш важливих інтелектуальних вторгнень Заходу, які вони використовували проти мусульман для того, щоб впровадити отруту західної культури та узаконити умови, що накладаються колоніальної владою. Все це було зроблено з метою запобігання поверненню єдності мусульман під покровом Ісламської Держави, як це було в епоху пророкування.
Ісламська Держава зобов'язана гарантувати безпеку і гідність усіх, хто є її громадянами, вона зобов'язана оберігати всіх громадян, їхнє майно і релігію. І немає ніякої потреби в тому, щоб ми вказували на реальність в Сирії, Єгипті або в інших місцях, щоб показати, що немусульмани жили в безпеці самі і що шанувалася їхня релігія до епохи сучасного колоніалізму, який сіє смуту і ворожнечу між жителями однієї країни.
Політичне усвідомлення реальності речей ясно показує втручання західних лідерів у кожну сферу в питаннях влади й економіки, будь то в Єгипті або Судані, Шамі або в інших країнах. Справа дійшла до того, що американські лідери стали відкрито заявляти, що система, яка була побудована за угодою Сайкс-Піко, вичерпала свої мети, і необхідно скласти новий розподіл регіону на основі нових національних етнічних та конфесійних держав. Америка не обмежилася поділом півдня Судану, вона в даний час працює над тим, щоб відокремити Дарфур і Кордофан, щоб потім завершити план по розділенню Судану на п'ять маленьких держав.
Так, ми розуміємо, що за закликом до національних держав, створеним колоніалізмом, стоять ще й бажання деяких політиків роздобути посаду, владу або матеріальну вигоду, яку їм кидає Захід, але є й такі з них, хто робить це на основі ідейної переконаності в той , що секуляризм є правильним рішенням, що необхідно будувати державу на основі поділу релігії від життя. Ці переконання будуються на західному досвіді кривавого конфлікту, який був між церковною владою і правителями-мислителями. Деякі послідовники західної думки кажуть, що «національна держава має бути світською, або не повинна бути національною державою (або взагалі державою)... Світська держава ґрунтується на людському принципі і принципі громадянства, і це - два принципи, керуючі національною державою».
Мусульмани повинні відмовитися від цієї концепції, яка суперечить акиді Ісламу, більше того, ці концепції є основою колоніального панування в поділі Ісламської Умми у відповідності з політикою «розділяй і володарюй». Мусульмани повинні об'єднатися і стати подібно до серця однієї людини, щоб зламати залежність від західних країн. Вони повинні відкинути всіх, хто просуває західні думки, і повинні триматися за сильну верф Аллаха, і тоді вони знову стануть кращою Уммою, виведеною для людей.
Джерело: Газета «Ар-Рая»
16.12.2015
