Хвала Аллаху, благословення і привітання Посланцю Аллаха, його родині і сподвижникам і тим, хто слідує за ним.
Аллах Тааля говорить в Корані:
وَإِذْ أَخَذَ اللَّهُ مِيثَاقَ النَّبِيِّينَ لَمَا آتَيْتُكُمْ مِنْ كِتَابٍ وَحِكْمَةٍ ثُمَّ جَاءَكُمْ رَسُولٌ مُصَدِّقٌ لِمَا مَعَكُمْ لَتُؤْمِنُنَّ بِهِ وَلَتَنْصُرُنَّهُ ۚ قَالَ أَأَقْرَرْتُمْ وَأَخَذْتُمْ عَلَىٰ ذَٰلِكُمْ إِصْرِي ۖ قَالُوا أَقْرَرْنَا ۚ قَالَ فَاشْهَدُوا وَأَنَا مَعَكُمْ مِنَ الشَّاهِدِينَ
«Ось Аллах взяв завіт з пророків: «Я одарю вас із Писання і мудрості. Якщо ж після цього до вас явиться Посланець, який підтверджує істинність того, що є у вас, то ви неодмінно увіруєте в нього і допоможете йому». Він сказав: «Чи згодні ви і чи приймаєте Мій завіт?». Вони відповіли: «Ми згодні». Він сказав: «Будьте ж свідками, і Я буду свідчити разом з вами» (3:81).
Убад ібн Мансур сказав: «Я спитав Хасана аль-Басрі(р.а.) про слова Аллаха: «Ось Аллах взяв завіт з пророків», — і до кінця аяту. Хасан відповів: «Аллах взяв завіт з пророків про те, що наступний із них донесе про попереднього і що вони не будуть суперечити між собою». Інші ж порахували, що зміст цього полягає у тому, що Аллах взяв завіт з пророків та їх общин. Так Аллаху досить згадати пророків, не згадуючи їх общини, у зв’язку, що завіт з того, за ким слідують, вказує на завіт з послідовників, а общини пророків є їх послідовниками» (кінець фрази).
Безперечно, вчені — наслідники пророків, які успадкували пророцькі знання. Завдяки ним люди покладаються на вчених і слідують до істини по тому шляху, по якому вони поведуть. Якщо вчені належним чином поставляться до цієї спадщини згідно вимогам Шаріату, то Аллах, СубханахуваТааля, збере їх разом з пророками, щирими шахідами і праведниками, і які ж чудові ті супутники в Ахіраті! Якщо ж вони відмовляться від цієї спадщини, відвернуться від шляху, продадуть його за жалюгідну ціну, то Аллах, АззаваДжаль, розтопить ними вогонь. Від Абу Хурайри (р.а.) передається: «Я чув, як Посланець Аллаха ﷺ сказав:
إنّ أَوّلَ النّاسِ يُقْضَىَ يَوْمَ القِيَامَةِ عَلَيْهِ، رَجُلٌ اسْتُشْهِدَ، فَأُتِيَ بِهِ فَعَرّفَهُ نِعَمَهُ فَعَرَفَهَا، قَالَ: فَمَا عَمِلْتَ فِيهَا؟ قَالَ: قَاتَلْتُ فِيكَ حَتّىَ اسْتُشْهِدْتُ، قَالَ: كَذَبْتَ، وَلَكِنّكَ قَاتَلْتَ لأَنْ يُقَالَ جَرِيءٌ، فَقَدْ قِيلَ، ثُمّ أُمِرَ بِهِ فَسُحِبَ عَلَىَ وَجْهِهِ حَتّىَ أُلْقِيَ فِي النّارِ، وَرَجُلٌ تَعَلّمَ العِلْمَ وَعَلّمَهُ وَقَرَأَ القُرْآنَ، فَأُتِيَ بِهِ، فَعَرّفَهُ نِعَمَهُ فَعَرَفَهَا، قَالَ: فَمَا عَمِلْتَ فِيهَا؟ قَالَ: تَعَلّمْتُ العِلْمَ وَعَلّمْتُهُ وَقَرَأْتُ فِيكَ القُرْآنَ، قَالَ: كَذَبْتَ وَلََكِنّكَ تَعَلّمْتَ العِلْمَ لِيُقَالَ عَالِمٌ، وَقَرَأْتَ القُرْآنَ لِيُقَالَ هُوَ قَارِىءٌ، فَقَدْ قِيلَ، ثُمّ أُمِرَ بِهِ فَسُحِبَ عَلَىَ وَجْهِهِ حَتّىَ أُلْقِيَ فِي النّارِ، وَرَجُلٌ وَسّعَ الله عَلَيْهِ وَأَعْطَاهُ مِنْ أَصْنَافِ المَالِ كُلّهِ، فَأُتِيَ بِهِ فَعَرّفَهُ نِعَمَهُ فَعَرَفَهَا، قَالَ: فَمَا عَمِلْتَ فِيهَا؟ قَالَ: مَا تَرَكْتُ مِنْ سَبِيلٍ تُحِبّ أَنْ يُنْفَقَ فِيهَا إلاّ أَنْفَقْتُ فِيهَا لَكَ، قَالَ: كَذَبْتَ، وَلَكِنّكَ فَعَلْتَ لِيُقَالَ هُوَ جَوَادٌ، فَقَدْ قِيلَ، ثُمّ أُمِرَ بِهِ فَسُحِبَ عَلَىَ وَجْهِهِ، ثُمّ أُلْقِيَ فِي النّارِ
«Воістину, першим із людей, кого будуть судити в День воскресіння, виявиться чоловік, який пав у битві за віру. Його приведуть, Аллах нагадає йому про Свої милості, і він визнає їх, а потім Аллах спитає: «І що ж ти зробив на знак вдячності за них?». Він відповість: «Я бився заради тебе, поки не став шахідом». Аллах скаже: «Ти брешеш, адже бився ти тільки заради того, щоб люди говорили: «Він відважний!»,— і вони говорили так!», — після чого буде наказано відволокти цього чоловіка обличчям униз і кинути у Пекло. Потім приведуть чоловіка, який отримував знання, навчав йому інших і читав Коран, і Аллах нагадає йому про Свої благодіяння, і він визнає їх, а потім (Аллах) спитає: «І що ж ти зробив на знак вдячності за них?». Він відповість: «Я отримував знання, навчав ним інших і читав Коран заради Тебе!». Аллах скаже: «Ти брешеш, адже навчався ти тільки заради того, щоб люди говорили: «Він знаючий!», — і читав Коран тільки заради того, щоб люди говорили: «Він читець!», — і вони говорили так», — після чого буде наказано відволокти цього чоловіка обличчям униз і кинути у Пекло. А потом приведуть чоловіка, якому Аллах дарував великий прожиток і якого наділив різними видами багатств, і Аллах нагадає йому про Свої дари, і він визнає їх, а потім Аллах спитає: «І що ж зробив на знак вдячності за них?». Він відповість: «Заради Тебе я не упускав жодної можливості витрачати майно так, як це угодно Тобі». Аллах скаже: «Ти брешеш, адже ти робив це тільки для того, щоб люди говорили: «Він щедрий!», — і вони говорили так», — після чого буде наказано відволокти цього чоловіка обличчям униз і кинути у Пекло».
Це — відкрита засторога вченим, які прагнуть своїми знаннями роздобути вдоволення правителів всупереч гніву Аллаха. Нам не треба доводити те, що нормалізація відносин з єврейським утворенням, яке окупувало землі Ісра і Мірадж і серце Вознесіння — аль-Масджід аль-Аксу, — є харамом. Нас турбує сумнівне застосування текстів Корану і Сунни і решти іншого з боку офіційних релігійних улемів для того, щоб привести фетви у відповідність до нинішніх тенденцій зрадницьких правителів нікчемних держав в Саудівській Аравії та ОАЕ до нормалізації відносин з єврейським утворенням.
Ці вчені почали активно виправдовувати нормалізацію з єврейським утворенням і прагнуть просунути його в маси. Це дозволяє нам твердо говорити про те, що дані офіційні релігійні органи не володіють незалежністю, особливо на тлі того, що вони змінюють свої фетви і релігійні постанови з урахуванням мінливих політичних реалій і бажань кожної правлячої верхівки у кожній окремій країні. Вчені із даних релігійних управлінь догоджають правителям-агентам, піднімають їх імідж і прикрашають їх злочини в очах народу.
Більше того, самі фетви одного і того ж вченого суперечать одні другій. Так за стислий проміжок часу деякі із них видали фетву, яка забороняє співи, потім дозволили їх; видали фетву, згідно якої треба боротись з режимом Асада в Сирії, а потім об’явили харамом виступати проти нього. Головний же із них в мечеті аль-Харам в Мецці видав фетву про агресію євреїв, які окупували Палестину і аль-Аксу, а потім сам же взявся готувати підґрунтя для нормалізації відносин з ними, використовуючи абсолютно непідходящі докази, застосовуючи кияс (аналогію), який ніяк не придатний ані по жодному із критеріїв шаріатського киясу у зв’язку з тим, що не існує жодного об’єднуючого ілляту (мотиву), який би провів загальну рису між реальністю, на яку послався муфтій і реальністю окупаційного єврейського утворення, яке захопило Благородні землі Палестини!
Ця жахлива прикра мішанина у фетвах вчених позбавляє їх усілякого права на довіру людей та їх релігії і ясно говорить про те, що дані улеми страждають на синдром розхлябаного фікху, який дозволяє те, що Аллах заборонив, і забороняє те, що Він дозволив! Наявність такої патології вимагає відправити навіть найбільш знаючого із них в фікх-карантин, поки не він не вилікується від хвороби.
Очевидно, що ми можемо покласти край цьому небезпечному синдрому, викоренити цю руйнівну пандемію, але тільки шляхом старанної роботи над встановленням Другого Праведного Халіфату за методом пророцтва, обіцяного нашим Господом і передвіщеного нашим Посланцем ﷺ! Після цього ми об’явимо усьому світу про те, що ісламський світ повністю позбавився від синдрому розхлябаного фікху, який уразив наші релігійні управління і інстанції фетв. Пророк ﷺ сказав:
بَشِّرْ هَذِهِ الْأُمَّةَ بِالسَّنَاءِ وَالرِّفْعَةِ، وَالدِّينِ وَالنَّصْرِ وَالتَّمْكِينِ فِي الْأَرْضِ، فَمَنْ عَمِلَ مِنْهُمْ عَمَلَ الْآخِرَةِ لِلدُّنْيَا لَمْ يَكُنْ لَهُ فِي الْآخِرَةِ نَصِيبٌ
«Обрадуй цю Умму величчю, високим положенням, релігією, допомогою і утвердженням на землі! І тому із них, хто зробить діяння, призначені для Майбутнього життя, з наміром отримати користь у земному житті, не буде частки у Майбутньому житті».
А сьогодні вчені, які цінують себе, свою степінь, відповідальність перед людьми і перед спадщиною Посланця, ﷺ, повинні бути попереду усіх, хто забороняє правителям їх нечестя і порок; хто гучно вимагає від них правити тим, що ниспослав Аллах, відкинути закони безбожжя і джахілії; а також бути тими, хто прагне просвіщати народ і поширювати культуру амрбіль-маруф ва нахйаніль-мункар (повеління схвалюваного і утримування від засуджуваного) до тих пір, поки не вибухне народний потік, який змиє трони тиранів і дасть байат Імаму, який запроваджує над ними Книгу їх Господа і Сунну Його Посланця ﷺ.
Газета «Ар-Рая»
Шейх Іссам Умайра — колишній імам і хатиб мечеті ар-Рахман
Бейт аль-Макдіс/Палестина
