Чи вказує рішення Міжнародного кримінального суду на зміни у світовому порядку?

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

Світ ніколи не стикався з ситуацією, коли особи, які розшукуються з ціллю арешту, були із числа західних еліт. Як правило, арештовують тих, кого сам Захід об’являє злочинцями, через те, що вони втратили свою корисність або ж з ціллю підтримання своєї репутації.

Наприклад, міжнародні сили активно сприяли сербам в їх масових вбивствах мусульман в Боснії, проте суд над Милошевичем за військові злочини ініціював сам Захід. Те ж саме відбулось і з аль-Баширом, який вірно служив Заходу, сприяючи розділенню Судану, але в ітозі опинився у списку розшукуваних Міжнародним кримінальним судом.

Захід встановив себе у якості еталону правосуддя. Для нього злочинець — це той, кого він вважає злочинцем, а той, хто поки іще становить для нього інтерес, об’являється невинним, або його злочини замовчуються. Проте, коли мова йде про представників самого Заходу, їх практично ніколи не притягують до відповідальність за військові злочини. Захід привласнив собі виключне право стояти вище законів, які він же встановив, і вище будь-якого суду чи відповідальності, навіть у межах тих міжнародних судів та інститутів, які він сам створив.

Проте нестандартність рішення про арешт прем’єр-міністра євреїв Біньяміна Нетаньяху і міністра оборони Йоава Галанта полягає не в тому, що Міжнародний суд змінив свою суть або став захисником мусульман. Також справа не в тому, чи будуть вони заарештованими чи ні. Головне в тому, що звірства євреїв стали настільки очевидними, що їх неможливо приховати ніякими приводами. А бездіяльність у відношенні цих злочинів, незважаючи на всесвітнє засудження, ризикує зробити кожного їх прибічника співучасником.

Світова громадська думка поставила західні цінності, які Захід сторіччями видавав за еталон прогресу, справедливості і гуманності, перед лицем втрати їх значущості ні десь у світі, а саме в самому серці їх зародження. Якщо ці цінності зазнають краху в їх «колисці», то що тоді від них залишиться в інших місцях? Особливо зараз, коли перед ними стоїть сильний супротивник, який кидає виклик їх домінуванню і пропонує альтернативу. Цим супротивником є Іслам, який привертає увагу мільйонів на Заході і по-наклепницькі зображуваний Заходом як варварський і кровожерливий. Сьогодні люди прагнуть глибше зрозуміти Іслам після того, як стали свідками стійкості і героїзму жителів Гази, які протистоять звірствам єврейського утворення, яке втілює західні цінності.

Євреї, вбивці пророків, та їх союзники в лиці Америки навіть перед очевидністю своїх злочинів продовжують жити в ілюзії про свою расову і цивілізаційну перевагу. Будь-яку вимогу притягти до відповідальності злочинних лідерів єврейського утворення вони вважають зухвалістю і проявом антисемітизму. Цей хибний аргумент давно є викритим і відкинутим світовою спільнотою. Вбивства, голод, знищення народів і захоплення земель євреї виправдовують як свої «природні» права, які виходять із їх релігії, походження чи расової переваги. Захід, проте, слідував цій практиці сторіччями, задовго до євреїв, починаючи з інквізиції і знищення корінного населення Америки до рабства в Африці.

Така ментальність євреїв і Заходу, яка проявляється в останній час більш відчутно як в Америці, так і на Заході у цілому, починає руйнувати саму основу західної культури. Люди усвідомлюють, що світ, загрузлий у стражданнях, злочинах і брехні, вимагає змін. Цей світ більше не може залишатись таким. Людство, яке втомилось від звірячих принципів життя, до яких привела західна культура, неминуче почне шукати нову систему, яка відновить людяність і гідність.

Повертаючись до самого рішення Міжнародного кримінального суду, те, як ми вже згадували, незалежно від того, хто його прийняв, хто стоїть за ним і як на нього реагує так званий свобідний світ, незалежно від того, чи буде це рішення виконано, а також від країн, відвідування яких будуть уникати лідери єврейського утворення, і незалежно від нашого ставлення до Міжнародного кримінального суду, слід зазначити, що заклик до арешту чи вигнання злочинців-євреїв не пролунав від жодного ж правителя мусульманських країн. Але ж саме вони, хоча і формально будучи ближче до народу Гази, повинні притягти винних до суду за їх злочини в Газі.

Але на жаль, якщо б не їх номінальна приналежність до Ісламу, деякі із них, можливо, навіть засудили б це рішення Міжнародного суду. І це не дивно, адже їх співучасть у злочинах, скоюваних в Газі, очевидна.

Якщо це рішення і має якусь реальну користь для мусульман, то вона полягає в наступному: коли ми будемо звільняти цю землю від євреїв, звільнення її від тих, кого увесь світ визнає злочинцями, буде менш складним, аніж від тих, хто такими не вважаються.

Історія ніби замикає коло, і світ готується до того, щоб бути знов наповненим справедливістю Ісламу після того, як Захід зі своєю капіталістичною ідеологією залив його несправедливістю, пригнобленням і збоченням людської природи. Можливо, читач подумає, що це лише суб’єктивна думка мусульманина, який любить свою релігію. Але ця думка стає усе більш очевидною для будь-якої розумної людини, навіть не мусульманина. Вже стало ясним, що рано чи пізно Захід припинить своє існування, і майбутнє належить виключно ісламській ідеології.

 

Газета «Ар-Рая»
Амір Абу Ар-Ріш, Палестина
27.11.2024

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая