З 4 по 7 лютого президент Киргизстану Садир Жапаров здійснив офіційний візит до Китаю за запрошенням голови КНР Сі Цзіньпіна.
Перед поїздкою Жапаров дав інтерв’ю китайському агентству «Сіньхуа», де розповів про відносини, які розвиваються між країнами. Він зазначив, що обсяг торгівлі з Китаєм в 2024 році перевищить 22 мільярда доларів, що на 15% більше, аніж в минулому році. При цьому 91% цієї суми складають імпортовані товари, а 9% — експортовані. Початок будівництва залізниці, яка поєднує Китай, Киргизстан і Узбекистан, свідчить про високий рівень політичної довіри між країнами. Окрім того, на киргизько-китайському кордоні окрім існуючих пропускних пунктів «Торугарт» та «Іркештам», був відкритий новий пункт «Бедель», що створює додаткові умови для розвитку торгових відносин. Митні служби Киргизстану з березня 2024 року переведені на цілодобовий режим роботи прикордонних пунктів. Також у найближчому майбутньому планується будівництво автодороги Барскон — Уч-Турфан — Ак-Суу. Киргизстан твердо дотримується принципів і норм, закріплених в уставі Шанхайської організації співпраці (ШОС).
В 2023 році уряд Киргизстану підписав з Китаєм угоду про всебічну стратегічну співпрацю.
Політична сфера:
З того часу лідери двох країн зустрічались тричі в різних форматах. Були організовані офіційні візити на рівні прем’єр-міністрів, їх заступників і голів парламенту. Міністерство економіки і торгівлі Киргизстану ввело безвізовий режим для громадян Китаю строком на 21 день. Ці регулярні зустрічі свідчать про зростаючий політичний вплив Китаю в Киргизстані. Це також дає можливість киргизьким чиновникам зблизитись з Китаєм в умовах, коли Росія зосереджена на конфлікті в Україні і внутрішніх політичних проблемах.
Економічна сфера
Торгово-економічні зв’язки між країнами зміцнились, була реалізована низка інвестиційних проектів. В їх числі:
- Будівництво киргизько-китайського автоскладального заводу;
- Завод по переробці відходів в електроенергію;
- Перша фаза будівництва сонячної електростанції потужністю 400 МВт в Іссик-Кулі;
- Реконструкція об’їзної дороги навколо Іссик-Куля;
- Будівництво малої ГЕС «Орт-Токой»;
- 30 серпня відбулось відкриття заводу «Джунда»;
- Китайським компаніям передані шість крупних вугільних родовищ в Наринській, Джалал-Абадській, Ошській і Баткенській областях для їх освоєння;
- Біля прикордонного переходу «Іркештам» будується торгово-логістичний центр, конвеєрна лінія і склади для зберігання і відправки вугілля до Китаю.
Окрім того, 27 грудня 2024 року почалось будівництво довгоочікуваної залізниці дороги Китай — Киргизстан — Узбекистан. Цей проект обговорювався протягом декількох десятиріч. Очікується, що його реалізація підсилить вплив Китаю в регіоні, оскільки 51% акцій компанії, яка будує дорогу, належить Китаю, а Киргизстан і Узбекистан володіють по 24,5% акцій. Вартість залізничного проекту оцінюється в 4,7 мільярда доларів.
В Киргизстане також реалізується низка інших китайських проектів. Наприклад, китайські компанії беруть участь у будівництві торгового комплексу «Манас-Сіті», міжнародного логістичного центру «Ат-Баши» та інших об’єктів. В даний час в країні працюють понад 300 китайських компаній, а також біля 200 спільних киргизько-китайських підприємств. Китайські компанії контролюють 80% гірничодобувної галузі Киргизстану.
Окрім цього, в межах проекту по будівництву залізниці Китай також отримає доступ до стратегічно важливих родовищ: покладам залізної руди в Джетім-Тоо і титану в Кизил-Омполі. Ці природні ресурси будуть експортуватись до Китаю у виді сировини або після первинної обробки. Перевал «Бедель», який поєднує Барскон з Уч-Турфаном і Ак-Суу, також буде використовуватись в цих цілях.
Це підтверджується переговорами між уходячим прем’єр-міністром Акілбеком Жапаровим і крупною китайською компанією по видобутку і переробці титану у родовищі Кизил-Омпол.
З іншого боку, борг Киргизстану перед Китаєм складає 36% від загального зовнішнього боргу країни, який досягає 4,5 мільярда доларів. Таким чином, цілком ймовірно, що природні ресурси будуть використані для погашення зовнішнього боргу, як про це заявляв президент Садир Жапаров при вступі на посаду.
Освітня сфера
В останні роки Китай також почав приділяти велику увагу освітньому сектору в Киргизстані, активно просуваючи китайську мову і культуру.
В країні діють чотири Інститути Конфуція, а також понад 20 класів Конфуція в Бішкеку, Оші і Джалал-Абаді, де навчаються понад 10 тисяч студентів. Кількість киргизстанців, які отримують вищу освіту в цих китайських університетах, стрімко зростає. Разом з цим збільшується потік киргизьких студентів, які вступають до різних університетів на території Китаю, де вони отримують освіту безкоштовно.
Висновок
Не слід забувати, що зростаючий вплив Китаю в регіоні становить загрозу для мусульман. Нас не повинні вводити в оману покращення інфраструктури і реалізація стратегічних проектів, оскільки вони лише збільшують залежність Киргизстану від Китаю.
Прагнення Киргизстану піти з-під впливу Росії, зближаючись з Китаєм, подібно тому, хто рятується від вогню, стрибаючи у полум’я. Це створить серйозну загрозу для майбутнього країни та її мусульманського населення. Але, незважаючи на це, влада Киргизстану відкриває двері перед Китаєм в обмін на гранти і кредити.
Сьогодні пригноблення наших братів і сестер-мусульман у Східному Туркестані багатьом здається далекою і нереальною історією. Проте Китай протягом десятиріч займався культурною колонізацією мусульман у цьому регіоні, перш ніж перейти до відкритого придушення.
Тому ми повинні протистояти угодам, які суперечать інтересам Умми, а також агресивній політиці Китаю в регіоні. Звичайно, ця боротьба буде ефективною тільки в тому випадку, якщо вона заснована на ісламських принципах. Опір, побудований на націоналістичних і патріотичних почуттях, є тимчасовим і нездатним вистояти у сучасних реаліях.
Ми також повинні стерегтись західних хитрощів, які ведуть до служіння їх інтересам під приводом протидії агресивній політиці Китаю.
Тому єдиний шлях до порятунку у цьому світі і в Подальшому — це активна діяльність разом з тими, хто прагне до того, щоб слово Аллаха було вище за усе.
Газета «Ар-Рая»
Мумтаз Мавера
19.02.2025
