8 січня міністр іноземних справ «Талібану» Амір Хан Муттакі зустрівся в ОАЕ з заступником міністра іноземних справ Індії Вікрамом Місрі. Сторони об’явили про нові угоди, скеровані на зміцнення політичних і торгових відносин між двома країнами. Під час зустрічі обговорювалась роль Індії в проектах розвитку Афганістану, надання «гуманітарної допомоги» і спрощення видачі віз афганцям. Муттакі підкреслив прагнення уряду «Талібану» до встановлення позитивних відносин з усіма країнами з акцентом на економічний ріст і баланс в міжнародних відносинах.
Одночасно з цими подіями підсилилась напруженість між Афганістаном і Пакистаном. Пакистанські війська провели рейди на прикордонні афганські території і активізували свої дії по депортації афганських біженців. У відповідь уряд «Талібану» завдав ударів по військовим об’єктам Пакистану по той бік лінії Дюранда.
З миті повернення руху «Талібан» до влади Індія закрила своє посольство в Кабулі, проте з 2022 року всередині посольства працює невелика технічна місія, яка стежить за ситуацією. У листопаді 2024 року заступник міністра іноземних справ Індії з питань Пакистану, Афганістану та Ірану Джи Бі Сінгх відвідав Кабул, де зустрівся з представниками уряду «Талібану» і погодився надати можливість здійснення консульських функцій афганської місії в Мумбаї під управлінням уряду «Талібану».
В останні роки Індія втратила низку регіональних союзників, включаючи Афганістан, Бангладеш, Мальдіви і М’янму, поряд з погіршенням її відносин з Непалом і Шрі-Ланкою. Тим часом Китай підсилює свій вплив в Афганістані, Пакистані та Ірані, що викликає занепокоєння Індії через ослаблення її позицій в регіоні. У відповідь за підтримкою США Нью-Делі прагне грати більш активну роль в Афганістані замість ізоляціоністської політики.
На початку правління «Талібану» Індія називала його «маріонеткою Пакистану» і включила до «вісі зла» разом з Китаєм і Пакистаном. Проте ця позиція поступово змінилась по мірі поглиблення індійської участі в афганських справах. США розглядають відносини Індії з «Талібаном» як частину своєї стратегії по стримуванню Китаю і зміцненню ролі Індії в регіоні.
Індія дійшла висновку, що може покращити свої відносини з урядом «Талібану», особливо на тлі загострення протистояння Афганістану з Пакистаном. Для досягнення цієї цілі Нью-Делі використовує такі заходи, як надання «гуманітарної допомоги», завершення будівництва незавершених інфраструктурних проектів в Афганістані, а також використання порту Чабахар у якості альтернативи пакистанським портам Карачі і Гвадар. Окрім того, Індія прагне сприяти експорту афганської сільськогосподарської продукції, яка псується через закриття пакистанських портів, що зміцнює її позиції в економіці Афганістану. Ці кроки дають Індії можливість розширити свій регіональний вплив, перетворюючи це на стратегічні інвестиції.
У свою чергу, уряд «Талібану» також прагне зміцнити зв’язки з Індією, щоб вийти із міжнародної ізоляції і добитись визнання, засновуючи свою зовнішню політику на економічному розвитку і збалансованих міжнародних відносинах. До планів «Талібану» входить призначення дипломатичних представників з обох сторін і розвиток торгової співпраці, включаючи спрощення видачі віз для студентів, пацієнтів і бізнесменів із Афганістану.
Індія, зі свого боку, використовує поточні зміни в міжнародних відносинах для реалізації своєї концепції «Великої Індії». Нью-Делі прагне розширити свій вплив в регіоні, обмежуючи стратегічні можливості мусульманських країн, особливо Пакистану, і під своїм керівництвом за підтримкою США прагне скерувати дії регіональних країн на протидію китайському впливу.
Підтримка Індією сепаратистських рухів в Белуджистані і Пуштуністані іще більше ускладнює регіональні відносини. Пакистан розглядає це як загрозу своїй територіальній цілісності і продовжує застерігати зовнішні сили від втручання і підтримки цих рухів. Ці дії створюють додаткові труднощі для Індії в досягненні її регіональних цілей.
Проте така політика здійснюється у збиток інтересам мусульман регіону. Індія, як і США, НАТО, Китай і Росія, веде прямую боротьбу, скеровану на руйнування Ісламської Умми. Ця політика у першу чергу скерована проти мусульман в Індії і Кашмірі, де їх страждання значно підсилились через політику репресій і маргиналізації.
Положення мусульман в Індії і Кашмірі залишається однією із найгостріших проблем регіону. Масові вбивства, руйнування мечетей, заборона хіджабу, вторгнення до домів і підтримка «єврейського утворення» в його порушеннях прав палестинців — це яскраві приклади ворожості Індії до Ісламу і мусульман. Ці дії перетворюють відносини Індії з Ісламською Уммою на відкриту конфронтацію, на яку, згідно Шаріату, необхідно відповісти тільки джихадом і встановленням Халіфату.
На тлі цього Індія повинна розглядатись як ворожа держава, а не як торговий партнер чи союзник. Проте мусульманські правителі, особливо в Афганістані, зможуть піти на це тільки у тому випадку, якщо приймуть концепцію «аль-Валя ва аль-Бара» (відданість Аллаху і зречення від невірних) основою своєї зовнішньої політики.
Поки зовнішня політика уряду «Талібану» засновується на прагматизмі і економічному фокусі під гаслом «Баланс і нейтралітет в міжнародних відносинах», він буде знаходитись вдалині від стандартів Ісламської Держави. Більше того, він втратить навіть своє положення серед нічого не вартих національних держав. Зовнішня політика Ісламської Держави повинна бути заснованою на світовому поширенні Ісламу за допомогою заклику і джихаду, що приведе людство до вірного керівництва і щастя у цьому світі і у Вічному житті.
Газета «Ар-Рая»
Юсуф Арслан
Член інформаційного офісу «Хізб ут-Тахрір/Афганістан»
12.02.2025
