У неділю, 22 грудня 2024 року, на релігійній церемонії в Тегерані верховний лідер Ірану Алі Хаменеі замість вибачень за злочини свого ненависного сектантського режиму, які він коїв протягом 13 років проти сирійського народу, замість того, щоб звернутись за прощенням до рідних невинних жертв, чия кров була пролита руками його солдатів, і замість каяття в безчинствах, затриманнях, знущаннях, жорстокості, насильстві і варварстві, скоєних його військами, він з вражаючою нахабністю заявив: «Молоді Сирії вже нема чого втрачати, адже її життя в країні не є безпечним. Їй слід мужньо і рішуче протистояти тим, хто спровокував цей хаос, і тим, хто його реалізував».
Далі він додав: «Стратегія США по встановленню контролю над країнами полягає або у встановленні деспотії, або у створенні хаосу. В Сирії вони розв’язали хаос і тепер вважають, що отримали перемогу».
Злочини, скоєні режимом Хаменеї проти народу Шаму, настільки жахливі, що їх тяжкість не змогли б винести навіть гори, а небеса ледве не розривались би від їх масштабу. Він проливав кров, зазіхав на честь, перетворив життя людей на пекло, виганяв жінок, дітей і слабких, вимусивши їх поневірятись по усьому світу, благаючи про допомогу, але не знаходячи ані укриття, ані землі, де вони могли б знайти спокій. Досить згадати слова Посланця Аллаха ﷺ, передані Ібн Умаром (р.а.):
«Я бачив, як Посланець Аллаха ﷺ обходив Каабу, говорячи:
مَا أَطْيَبَكِ وَأَطْيَبَ رِيحَكِ! مَا أَعْظَمَكِ وَأَعْظَمَ حُرْمَتَكِ! وَالَّذِي نَفْسُ مُحَمَّدٍ بِيَدِهِ، لَحُرْمَةُ الْمُؤْمِنِ أَعْظَمُ عِنْدَ اللهِ حُرْمَةً مِنْكِ، مَالِهِ وَدَمِهِ وَأَنْ نَظُنَّ بِهِ إِلَّا خَيْراً
«Якою ти є чудовою, яким чудовим є твій аромат! Якою величною є ти, і якою великою є твоя святість! Але клянусь Тим, в Чиїй длані душа Мухаммада, святість віруючого, його життя і майно є більш великими перед Аллахом, аніж твоя. І ми повинні думати про нього тільки хороше».
Але якщо усі злочини іранського режиму зводились би тільки до розпалювання ненависного міжмазхабного розбрату, то цього гріха вже було б досить, щоб лягти важким тягарем, який він і його послідовники понесуть до Судного дня. Проте з миті революції Хомейні, влаштованої за підтримкою США, іранський режим залишається їх вірним союзником, підтримуючи американські інтереси, сприяючи їх колоніальній політиці на мусульманських землях і активно вносячи розкол в ряди Умми, дроблячи її єдність використанням релігійної риторики і гасел псевдоопору. Скрізь, де Америка потребувала допомоги для зміцнення свого панування і влади своїх ставлеників, іранський режим квапився на допомогу, будь то в Афганістані, Іраку, Шамі, Ємені, Лівані та інших регіонах.
Цей факт підтвердили і самі представники іранської влади. Мохаммад Алі Абтахі, колишній заступник президента Ірану по юридичним і парламентським питанням, на заключному засіданні конференції в Абу-Дабі сказав: «Наша країна надала значну допомогу американцям у їх війнах проти Афганістану та Іраку». В своїй лекції на конференції «Перська затока і виклики майбутнього», організованої Центром стратегічних досліджень ОАЕ, він зазначив: «Якщо б не допомога Ірану, Кабул і Багдад не були б захоплені з такою легкістю. Проте після війни в Афганістані нам віддячили, назвавши «віссю зла», а після війни в Іраку на нас обрушилась потужна американська атака». І ось тепер, після усього цього, Хаменеі говорить так, як нібито він ворог Америки та її проектів!
Навіть та роль «опору», про яку в увесь голос заявляв іранський режим, так само як і його гасла про «звільнення Палестини» і створення «армії Єрусалиму» виявились лише інструментами обману і маніпуляції. Ми бачили, як режим залишив свою ліванську партію один на один з єврейською агресією, що призвело до загибелі більшості її керівників і принизливої угоди про виведення військ з півдня Лівану. Ми також стали свідками того, як іранський режим кинув Газу, відмовившись від підтримки опору, зробивши їх легкою здобиччю для євреїв, які добрались навіть до Ісмаіла Ханії, голови політичного крила ХАМАС, коли той перебував в столиці іранського режиму.
Після того, як Америка вирішила відмовитись від послуг Ірану у Сирії, переглянувши свої плани, і вдовольнити бажання єврейського утворення посунути Іран із регіону, скоротити вплив його ліванської партії і ослабити її, Іран був вимушений принизливо покинути Сирію, будучи проклинаємим її народом, і де його прибічники піддались переслідуванням. Потім на сцену виходить член іранської Ради по доцільності Мохсен Резаї і з нечуваною нахабністю заявляє: «Молодь Сирії та її народ, який чинить опір, не будуть мовчати перед лицем окупації, зовнішньої агресії і захоплення влади. Протягом року опір буде реорганізовано в новому форматі для протистояння підступному сіоністсько-американському проекту в регіоні і тим, хто на нього купився». Його слова лунають як загроза на адресу народу Шаму, повторюючи заїжджені гасла у спробі врятувати репутацію свого режиму, чий народ спостерігав його ганебну втечу із Сирії, а увесь світ — його звірства, які перевершують жорстокість диких хижаків.
Усі ці події та інші факти ясно показують, що іранська ворожість до євреїв носить лише формальний характер і не має нічого спільного з цілями Умми та її переконаннями. Це лише боротьба за вплив і зони контролю. Якщо б Іран дійсно хотів, то міг би за один день звільнити Палестину. Його гасла про підтримку опору і протистояння є лише прикриттям в обмані Умми і приваблені прибічників. Насправді, Іран далекий від джихаду, звільнення і надання істинної підтримки. Усі свої ресурси, зібрані з мусульманських земель, і сили він скеровує на служіння проектам США.
Іранський режим — це сектантський режим, створений Америкою, щоб розділити Умму, перешкоджати її єдності і звільненню від колоніального гніту. Порятунок Умми можливий тільки шляхом скинення цього режиму і решти правлячих режимів в мусульманських країнах, а також шляхом встановлення істинної ісламської системи правління в Праведному Халіфаті за методом пророцтва:
لِيُحِقَّ الْحَقَّ وَيُبْطِلَ الْبَاطِلَ وَلَوْ كَرِهَ الْمُجْرِمُونَ
«щоб утвердити істину і знищити брехню, навіть якщо це ненависно злочинцям» (8:8).
Газета «Ар-Рая»
Бахер Саліх
Член центрального інформаційного офісу «Хізб ут-Тахрір»
08.01.2025
