28 жовтня 2024 року в Барселоні пройшов дев’ятий регіональний форум Союзу для Середземномор’я. Учасники обговорили найбільш гострі проблеми регіону, включаючи напружену ситуацію на Близькому Сході, а також триваючий процес реформи організації, початий в 2023 році. Форум явився майданчиком для обміну думками по колективним діям в умовах зростаючих регіональних конфліктів. В заході взяли участь 43 країн-учасниць форуму.
У спільній офіційній заяві Союзу говориться: «Європейський Союз вкрай занепокоєний жахливою гуманітарною катастрофою в регіоні і, як тільки це стане можливим на етапі раннього відновлення, має намір грати активну роль в Газі». Тобто на дану мить Союз нічого не здійснює, а тільки виражає заклопотаність! Він має намір «приступити до активної ролі» лише тоді, коли наступить «період раннього відновлення». Інакше кажучи, коли єврейське утворення, яке є членом Союзу для Середземномор’я, припинить свої жахливі масові вбивства в Газі, які відбуваються за підтримкою багатьох членів Союзу і за мовчазною згодою решти. Така риторика не виражає істинної тривоги чи заклопотаності. Союз заявив про «занепокоєння», але не засудив злочини єврейського утворення, не закликав до їх негайного припинення, не закликав своїх членів припинити підтримку єврейського утворення і навіть не розглянув його виключення. Ціль західних країн та їх союзників в регіоні — придушити в мусульманській Уммі ідею джихаду і боротьби з єврейським утворенням, а також ідею звільнення Палестини.
В заяві Союзу його роль описана наступним чином: «Союз вже приступив до розробки програм, в тому числі підтримки ініціативи Союзу євро-середземноморських університетів і палестинського університету «Ан-Наджах» на Західному березі, скерованих на надання технічної допомоги для онлайн-навчання студентів вузів, що дозволить 50 тисячам палестинських студентів завершити навчання дистанційно. Окрім того, обговорюються проекти у сфері зайнятості, управління водними і продовольчими ресурсами, енергозабезпечення, екосистем і міського розвитку». Таким чином, Союз намагається створити лише ілюзію допомоги, націленої на долучення молодих талантів, щоб восповнити дефіцит фахівців на Заході.
Союз також заявив про намір розвивати «діалог і співпрацю, проекти і ініціативи, які підсилюють роль жінок і молоді, створюють робочі місця, стимулюють торгівлю і культурний розвиток». В дійсності ж вони стараються долучити жінок до ринку праці, підкоривши їх впливу крупних роботодавців і бізнесу, що веде до руйнування інституту родини, зниження народжуваності і відмови від виховання майбутніх воїнів і лідерів Умми. Таким чином, вони, відсторонюючи жінок від їх природної ролі матері і хранительки домашнього вогнища, добиваються соціальної нестабільності, створюючи підґрунтя для безладів і розладу в родині. При цьому вони лицемірно стверджують, що їх цілі – це «мир, стабільність і процвітання».
В заяві зазначається, що «на дев’ятому регіональному форумі обговорювались поточні події, пріоритети і майбутнє Союзу, а також його ключова роль і вплив», в межах процесу реформ, початих в 2023 році. Вказується, що «Союз був заснований в 2008 році як продовження Барселонського процесу, заснованого на надіях, пов’язаних з Угодою в Осло. Головною ціллю Союзу є зміцнення діалогу і регіональної співпраці, щоб створити мирний, стабільний і процвітаючий євро-середземноморський регіон». Інакше кажучи, Союз прагне до того, щоб регіон змирився з існуванням єврейського утворення і з окупацією Палестини, підтримуючи зрадницьку угоду в Осло, підписану Організацією звільнення Палестини під керівництвом Арафата і Аббаса.
Цей Союз був заснований у липні 2008 року за ініціативою Франції на Паризькому саміті з ціллю зміцнення євро-середземноморського партнерства, створеного в 1995 році і відомого як Барселонський процес. Союз включає 43 країни: 27 країн Європейського Союзу і 16 країн Близького Сходу і Північної Африки, таких як Йорданія, Палестина, Сирія, Єгипет, Ліван, Туреччина, Туніс, Алжир, Марокко, Мавританія і Південно-Східна Європа, а також єврейське утворення, яке входить до складу організації. Управління Союзом здійснюється за моделлю двобічного головування: один голова від Європи і другий — від країн Близького Сходу. На дану мить двобічне головування очолюють представник ЄС по іноземним справам Жозеп Боррель і міністр іноземних справ Йорданії Айман Сафаді.
Союз описується як «міжурядова організація, ціллю якої є зміцнення регіональної співпраці і діалогу через реалізацію конкретних проектів та ініціатив, які сприяють всеохоплюючому і сталому розвитку, стабільності і інтеграції в євро-середземноморському регіоні». Діяльність організації охоплює «політику і безпеку, економіку і торгівлю, соціально-культурні питання, правосуддя і внутрішні справи». До програми включені також «очистка Середземного моря, розвиток сухопутних і морських транспортних коридорів, захист від природних катастроф, розвиток альтернативних джерел енергії, програми для вищої освіти і наукових досліджень, ініціативи по розвитку малого і середнього бізнесу, а також питання клімату і охорони довкілля».
Таким чином, цей Союз є політичним, економічним, культурним і оборонним проектом. Це європейська ініціатива, яка очолюється Францією, скерована на спричинення впливу і встановлення панування над південним регіоном Середземномор’я, а також на підтримання єврейського утворення, щоб воно стало невід’ємною частиною регіону. Саме з цією ціллю Франція ініціювала євро-середземноморське партнерство в 1995 році, а потім розвила цю ідею, заснувавши Союз для Середземномор’я, запросивши до нього низку інших держав. З одного боку, Франція прагне утвердити своє лідерство і показати свою велич. Їй важливо виглядати лідером і великою нацією, адже демонстрація величі — основа французької політики. Тому Франція часто виступає з міжнародними і регіональними ініціативами. З іншого боку, Франція прагне підсилити і зберегти свій вплив в країнах-членах Союзу, забезпечуючи захист своїх економічних інтересів, поширюючи свої просвіту і культуру, і уважно стежачи за регіоном, щоб запобігти будь-яки змінам, які могли б погрожувати її інтересам і Європі у цілому. У межах цих цілей Франція координує дії у сфері безпеки з цими країнами, щоб запобігти виникненню істинних визвольних рухів, оскільки регіон Близького Сходжу і Північної Африки можуть раз і назавжди звільнитись від західного колоніалізму і повернутись до ролі великої держави, яка несе світу і Європі світло. Європа підтримує Францію в досягненні цих цілей, проте прагне підкреслити саме європейське лідерство.
Враховуючи поточну ситуацію, участь будь-якої мусульманської країни в цьому Союзі неприпустима, оскільки це є співучастю у змовах проти Уммі і підтримки цілей колонізаторів.
Газета «Ар-Рая»
Асад Мансур
13.11.2024
