Одразу після того, як кандидат від республіканців Дональд Трамп отримав перемогу на виборах президента США, почались обговорення і прогнози, які стосуються впливу його перемоги на конфлікт в Газі. Ці прогнози почались іще до його перемоги, проте тепер вони залунали з новою силою і в великому обсязі.
Під час своєї передвиборчої кампанії Трамп підкреслив, що має намір припинити війну в Газі і, як він сказав: «Принести мир в регіон», запевняючи в цьому своїх арабських і мусульманських виборців. Декілька місяців назад він закликав до швидкого завершення війни єврейського утворення проти Гази, сказавши прем’єр-міністру євреїв Нетаньяху: «Ви повинні покласти цьому край і зробити це швидко». Також він додав: «Досягни своєї перемоги і забудь про це. Війна повинна припинитись, вбивства повинні зупинитись». На пам’ятній церемонії у Флориді 7 жовтня Трамп пообіцяв підтримати «право «Ізраїля» на перемогу у війні проти тероризму», зазначивши, що «Ізраїль» повинен перемогти швидко, незважаючи на обставини, і піддав критиці підхід Байдена і Харріс до війни в Газі, назвавши його слабким і нерішучим.
По суті, Трамп, як і Байден з Харріс, націлений на перемогу євреїв у війні проти Гази, кожен із них намагається обігнати іншого у підтримці єврейського утворення. Байден навіть заявив: «Щоб бути сіоністом, не обов’язково бути євреєм. Я — сіоніст».
Підтримка, яку надавала адміністрація Байдена єврейському утворенню протягом минулого року, дозволила євреям вести безпощадну війну, яка супроводжувалась постійними повітряними і морськими поставками американського озброєння, де понад 300 літаків і 50 судів доставили понад 40 тисяч тонн зброї і боєприпасів, що виходить приблизно по одному судну чи літаку щоденно. Згідно звітам, США покрили до 70% витрат на військові дії єврейського утворення. Як повідомила «Washington Post», єврейське утворення за рік війни в Газі отримало від США понад 17 мільярдів доларів військової допомоги, що перевищило допомогу будь-якій іншій країні з часів Другої світової війни.
Незважаючи на усю цю підтримку і повне дипломатичне прикриття, яке адміністрація Байдена надала єврейському утворенню, захищаючи його від усіх народів регіону, спричиняючи тиск на правителів, щоб вони охороняли «Ізраїль» від гніву мусульманських народів, захищали його кордони, забороняючи надання усілякої допомоги жителям Гази, а також незважаючи на перекинення крупного військово-морського флоту для захисту цього утворення, прем’єр-міністр єврейського утворення Нетаньяху, тим не менш, виразив задоволення поразкою Демократичної партії під керівництвом Харріс і перемогою Республіканської партії, очолюваної Трампом, на виборах.
Так чого ж він очікує від Трампа? І чому віддає йому більшу перевагу, аніж Харріс?
Аналізуючи політику Байдена у відношенні єврейського утворення за минулий рік і заяви Трампа, а також його дії під час попереднього президентського строку (з 2017 по 2021 роки) стає очевидним, що обидва прагнуть надати єврейському утворенню якомога більше підтримки, не звертаючи ніякої уваги на права і життя палестинців і мусульман. Обидва однаково є жорстокими у відношенні Палестини та її народу, обидва єдині в необхідності забезпечення перемоги євреїв у війні. Їх погляди не розходяться щодо стратегічних інтересів США в цілому і зокрема на Близькому Сході і в Палестині. Для них єврейське утворення — це стратегічний опорний пункт і аванпост в ісламських країнах, а також отруйний кинджал, встромлений у серце Ісламської Умми. Вони одностайні в своєму прагненні зміцнити цю базу і відновити її вплив і авторитет.
Тим не менш, є аспекти, які примушують Нетаньяху радіти перемозі Трампа, і серед них виділяються три основних пункти, які підкреслюють нашу уразливість в їх очах.
По-перше, під час свого першого строку Трамп показав, що не надає серйозного значення проекту «Двох держав» і послідовності нормалізації і врегулювання конфлікту. Він запропонував так звану «Угоду сторіччя» і «Авраамові угоди», які включали нормалізацію відносин з мусульманськими правителями, не вимагаючи від єврейського утворення визнання палестинської держави як попередньої умови для нормалізації. Замість цього він розвивав обидва процеси паралельно, не ув’язуючи нормалізацію з рішенням про дві держави. Йому вдалось добитись успіхів в нормалізації відносин, не просунувшись ані на крок в плані створення двох держав. Це саме те, до чого прагне Нетаньяху — встановлення нормалізованих відносин з мусульманськими правителями, що відповідає його колоніальним, економічним і релігійним інтересам, без необхідності визнання проекту «Двох держав».
Окрім того, протягом свого першого президентського строку Трамп продемонстрував високу ступінь гнучкості у відношенні палестинської держави: він не заперечував проти того, щоб вона залишалась автономією зі столицею в Ейзарії чи Абу-Дісі. Він визнав єврейський суверенітет над Голанськими висотами, переніс посольство США до Єрусалиму і запропонував змінити кордони Західного берегу, щоб включити до єврейського утворення крупні поселення і долину Йордану. В своїй останній передвиборчій кампанії він також натякнув, що може дозволити розширити кордони єврейського утворення, як за рахунок палестинської держави, так і за рахунок сусідів, таких як Йорданія і Єгипет, сказавши: «Територія «Ізраїля» виглядає маленькою, і я завжди думав, як можна її збільшити». Це також відповідає бажанням Нетаньяху і його давнім мріям.
Другий аспект пов’язаний з війною в Газі і Лівані. Нетаньяху розраховує, що прагнення Трампа до швидкого завершення конфлікту дозволить йому досягти своїх цілей оперативно і без значних втрат. Він знає, що Трамп — людина, яка звикла використовувати погрози і тиск проти усіх, хто заважає її планам, будь то голови держав чи різні рухи. Трамп схильний застосовувати жорсткі методи для досягнення своїх цілей, і це може підштовхнути його до спричинення тиску і погроз на адресу ключових гравців як в Лівані, так і в Катарі, Єгипті, Туреччині, Йорданії, Ірані, Іраку, Ємені і Сирії, щоб вони погодились з усіма американськими вимогами. Тут згадуються нещодавні повідомлення в єврейських ЗМІ про те, що Катар нібито попросив високопосадових представників ХАМАС покинути країну і закрити свої офіси в Досі. Незалежно від того, чи правдива ця інформація чи ні, вона відображає очікування євреїв від перемоги Трампа, в якому вони бачать того, хто зможе підсилити тиск на «Іранську партію в Лівані», щоб та відступила за Літані, припинила обстріли і роззброїлась, а також вплинути на хусітів, Іран і іракський опір.
Третій аспект, який радує Нетаньяху в перемозі Трампа, — це іранська ядерна програма. Трамп неодноразово звинувачував адміністрацію Байдена в м’якому підході до цієї проблеми. Саме Трамп ввів нафтові санкції проти Ірану, починаючи з 2018 року, після виходу із ядерної угоди між Тегераном і світовими державами, і заявив, що США не допустять створення ядерної зброї в Ірану. Трамп також сказав: ««Ізраїль» повинен завдати удару по ядерним об’єктам Ірану у відповідь на його ракетні атаки». Нетаньяху бачить в приході Трампа реальну можливість зупинити іранський ядерний проект за допомогою жорстких заходів тиску, санкцій або навіть військових дій.
Таким чином, усі питання, по яким єврейські лідери погоджуються з Трампом чи розходяться з адміністрацією Байдена, — це лише деталі в стратегії реалізації інтересів США і єврейського утворення. Але, по суті, і в своїх зловмисних цілях, таких як колонізація мусульманських країн, грабування їх ресурсів і утримування їх в залежності, вони єдині. Також вони єдині в утвердженні міцного положення єврейського утворення в регіоні, щоб він залишався сильним і технічно розвинутим, слугуючи інтересам Заходу і його колоніальним планам. Це робиться під різними гаслами, такими як встановлення миру, завершення війн або стабілізація регіону і запобігання крупним конфліктам.
Поки Ісламська Умма та її армії не візьмуть ініціативу до своїх рук, щоб повернути собі втрачений вплив, наші землі будуть залишатись ареною для колонізаторів, наша кров буде проливатись, наші святині будуть попрані, а наші землі окуповані. Єдиний шлях допомозі Газі, звільнення Палестини, відновлення честі і гідності Умми, а також протистоянню Америці і єврейському утворенню — це скинення продажних правителів, які зрадили нас і наші землі ворогу, і встановлення Другого Праведного Халіфату за методом Пророцтва.
Газета «Ар-Рая»
Бахір Саліх
Член центрального медіа-офісу Хізб ут-Тахрір
13.11.2024
