Чи можливо закрити очі на історію і спробувати обійтись без неї, щоб розібратись в палестинському питанні, осмислити його причини і знайти шляхи рішення? Це питання стає особливо важливим по спливанню більше року з початку війни в секторі Газа — року систематичного знищення, масового кровопролиття і перетину усіх мислимих кордонів.
Єврейське утворення тепер свобідно веде свою діяльність на землях мусульман, простягаючи свої брудні руки то до Ємену, то до Іраку, то до Ірану. Уявивши себе непереможним, воно наважилось на вторгнення до Лівану, де коїть одну різанину за іншою, не зустрічаючи ніякої протидії на своєму шляху.
Перед лицем цієї пихатості і сваволі механізми реагування на палестинське питання на усіх рівнях — місцевому, регіональному і міжнародному — залишаються незмінними. Усе відбувається за налагодженою схемою, як нібито усі втратили почуття співчуття і сприймають усе, що відбувається, як дещо нормальне, яке не вимагає серйозного і термінового втручання. Так відбувається тому, що рух йде по заздалегідь заплановану шляху, написаному сто років назад — у мить, коли в 1924 р. була зруйнована Ісламська держава, і коли Палестина була продана євреям. Тоді і було побудовано це потворне утворення, яке підтримується з усіх боків і охороняється вірними стражами — зрадницькими режимами, які правлять в мусульманських країнах. Ці режими, засновані на руїнах Ісламської держави, стали надійним щитом для єврейського утворення, а також співучасником в їх спільній цілі — не допустити об’єднання Ісламської Умми шляхом відродження власної державності.
Не буду тут детально обговорювати дії міжнародних сил, оскільки їх поведінка цілком очікувана і в цьому немає нічого дивного. Ці сили — найперші вороги Ісламської Умми і корінь усіх лих і страждань. Єврейське утворення — це лише шкідливе насіння, посіяне на Благословенній землі цими силами. Воно і зрадницькі режими в мусульманських країнах — лише інструменти колоніальних держав, на яких покладені задачі, скеровані на захист їх інтересів. Це стало особливо очевидним під час війни в Газі, де США і європейські країни, такі як Британія, Франція, Німеччина і Італія, з самого початку підтримали єврейське утворення, використовуючи усі свої військові, політичні, технологічні і медійні ресурси, а також розвідку для підсилення його міці і зміцнення його позицій. Ми часто бачили, як ці країни буквально пліч-о-пліч бились разом з євреями. Це лише підкреслює слабкість і несталість цього утворення, нездатного захистити себе. Усвідомлення цієї ламкості стало причиною нещодавньої заяви Нетаньяху про те, що їх утворення нібито міцне, як сталь, а не ламке, як павутиння. Ця постать почала переслідувати євреїв та їх лідерів психологічним комплексом, від якого вони безуспішно намагаються позбутись. Кожне зіткнення лише знов виявляє їх слабкість, і це стало особливо очевидним після подій 7 жовтня 2023 року. Хіба ви не бачили, як була зруйнована їх сила і як яскраво проявилась їх нездатність стримувати супротивника? Це підтвердив і колишній прем’єр-міністр Ехуд Барак: «Атака ХАМАС 7 жовтня 2023 року зламала страх перед «Ізраїлем» і надихнула мільйони арабів і мусульман. Уявіть собі мільйон людей з примітивною зброєю і ножами, які ідуть на «Ізраїль»»!
Характер протистояння і його учасники, які ведуть боротьбу проти єврейського утворення, кожного дня протягом більше року підтверджують цю істину. Усім відомо, що муджахіди нечисленні і скромно оснащені, тоді як єврейська армія, підтримувана західними силами, володіє найпотужнішим арсеналом зброї, наземними, повітряними і морськими силами. Незважаючи на це, муджахіди залишаються стійкими і не слабшають в своєму опорі. Єврейське утворення, яке нездатне подолати їх і досягти своїх цілей, вибрало шлях жорстокості, проявляючи свою силу проти беззбройних жінок, дітей і старих, обрушуючи на них тонни вибухівки, спалюючи їх намети в сховищах і атакуючи лікарні, щоб добити поранених на лікарняних койках і в реанімаційних відділеннях.
Як вже було сказано, ворожість колоніальних держав по відношенню до Ісламу і мусульман є очевидним фактом, і кожному мусульманину слід це розуміти. Взаємодія з цими силами повинна будуватись з урахуванням цієї ворожості. Тому ми здивовані і не можемо зрозуміти тих обіцянок і закликів, які виходять, на жаль, від деяких політиків, партій, вчених і навіть лідерів муджахідів до цих злочинних міжнародних колоніальних сил і організацій, таких як ООН, Рада Безпеки, Міжнародний суд і Міжнародний кримінальний суд. Хіба не ясно, що ці інститути перебувають під впливом колоніальних держав і служать їх інтересам?
Наше питання до цих політиків, партій і вчених: чому ви виключили нашу Умму із своїх розрахунків? Невже, щоб звільнитись самим і звільнити свою Умму, ви не можете мислити поза рамок, нав’язаних вам вашими ворогами? Невже ви втратили довіру до своєї Умми? Або ви змирились зі своїм безсиллям і погодились на життя рабів?
Ми розуміємо, що поточний стан Умми є наслідком багатьох чинників, які ми не будемо тут детально обговорювати. Проте ми також знаємо, що цей стан не є ані природним, ані вічним. На щирих синах Умми лежить обов’язок докладати серйозних і невпинних зусиль для відродження і виходу Умми із цього стану.
За свою історію Ісламська Умма неодноразово проходила через аналогічні, а інколи і більш жорсткі випробування, але завжди відновлювалась, долаючи усі перешкоди на шляху до свого відродження. Це стало можливим завдяки її духовній спадщині, яка вбирає до себе поняття честі, гідності і відповідальності за інших, а також завдяки лідерам і вченим, які направляли Умму і вели, очолюючи її до виконання своїх обов’язків. Історія Умми повна подібних прикладів.
Якщо ми дійсно маємо намір зупинити варварську війну на Благословенній землі, дати відсіч єврейському утворенню і звільнити мечеть Аль-Акса, нам слід мислити поза звичних рамок. Ми повинні звільнитись від ідей, законів, організацій і інструментів невірного колонізатора.
Міжнародному порядку, міжнародним законам і закладам — ні!
Кордонам Сайкс-Піко і роздробленим режимам, які оберігають єврейське утворення — ні!
Підрахункам прибутку і збитків — ні, ідеї псевдореалізму, який підриває дух Умми — ні!
Пріоритетам, в яких Іслам і його запровадження в державі не стоять на першому місці і звільнення ним Палестини не є першочерговою задачею — ні!
Політичним маніпуляціям на міжнародній арені і вилученню вигоди із протистояння світових держав — ні!
Обмеженню палестинського питання вузькими національними рамками — ні!
Перетворенню палестинської проблеми у питання гуманітарної допомоги і молитов — ні!
Нехтуванню палестинською проблемою через підігріваємі міжусобні конфлікти — ні!
Виключенню армії із боротьби за звільнення — ні!
Газета «Ар-Рая»
Халід Саід
06.11.2024
