15 жовтня 2024 року в офіційній газеті Йорданії був опублікований новий перечень тарифів на медичні послуги, що викликало широкий резонанс і критику серед медичних організацій, таких як Асоціація лікарів Йорданії, страхових компаній, приватних медичних закладів, а також ЗМІ і на інтернет-платформах. При цьому йорданський уряд зберігав мовчання і спостерігав за спалахнувшими дебатами, ніби це питання його не стосувалось. Утвердження Міністерством охорони здоров’я нових тарифів помітно ускладнює життя малозабезпеченим пацієнтам через низькі прибутки і високий рівень цін.
Медичне обслуговування в Йорданії забезпечується різними закладами, яким уряд дозволяє брати участь у цій сфері, щоб приховати свої недоліки в наданні медичної допомоги населенню. Окрім Міністерства охорони здоров’я і його лікарень, в перечень цих закладів входять медична служба, університетські лікарні, а також приватні клініки і лікарні, які називаються приватним сектором, і міжнародні організації. Приватний сектор охоплює біля третини населення, отримуючи оплату або напряму від пацієнтів, або через страхові компанії. Він також частково обслуговує пацієнтів з державним медичним страхуванням, заповнюючи недоліки в обсязі і якості надаваємих державою медичних послуг.
Прейскурант на медичні послуги, який підвищився на 60% за три роки (на 20% щорічно) у першу чергу стосується приватного сектора. За словами Йорданської асоціації лікарів, прейскурант 2008 року, за яким сьогодні надаються послуги, діє вже понад 15 років і не відповідає інтересам лікарів, адже за цей період інфляція зросла приблизно на 60%. Тим часом страхові компанії з 2008 року підвищили свої тарифи на ту же величину, але утискають права лікарів несправедливими умовами контрактів. Страхові компанії відмовляються прийняти новий прейскурант і погрожують звернутись до суду. Офіційні державні ЗМІ, у свою чергу, акцентують увагу на правах людини, піднімаючи питання про положення пацієнтів, які постраждають через ріст цін, що є очевидною спробою зняти з уряду відповідальність за поразку у забезпеченні медичної допомоги населенню, незважаючи на високі державні збори прямих і косвенних податків, які він стягує з громадян.
Ключовою причиною проблем в системі охорони здоров’я Йорданії, яка з кожним роком усе більше деградує, свідченням чому є багаторічні обговорення її неефективності, є тією ж, що і породила економічну кризу, а саме — капіталістична політика держави, яка здоров’я людей розглядає крізь призму матеріальної вигоди. Така система не ставить своєю задачею забезпечення своїх громадян доступною медичною допомогою.
Медичне страхування, яке використовується для покриття витрат на лікування, по суті є латанням дірок, які виникли в капіталістичній системі, і на додаток до цього воно іще і суперечить нормам Шаріату. Це страхування засновано або на податках, або надається високоприбутковими страховими компаніями, створеними державою у межах капіталістичної системи, оскільки держава не вважає себе зобов’язаною забезпечувати повноцінне надання медичних послуг населенню. Така структура лише збільшує витрати на лікування для пацієнтів за рахунок додавання посередників. І держава підтримує таку форму, використовуючи ці компанії як іще одне джерело економічного прибутку.
Однією із ознак кризи охорони здоров’я в Йорданії та в інших мусульманських країнах є низька оплата праці лікарів, низький рівень медичних послуг в державних закладах через ненадання необхідних умов лікарям для роботи, навчання і підвищення кваліфікації, що дозволяє державі занижувати їх заробітну плату. Значні відмінності в оплаті праці серед різних секторів охорони здоров’я призводять до переходу кваліфікованих лікарів із державного сектору до приватного, що вимушує пацієнтів звертатись до приватних медичних послуг, щоб отримати більш сучасне лікування. Ця криза також стимулює міграцію кваліфікованих фахівців на Захід, де їх спеціалізована праця високо цінується і приносить користь західним країнам, тоді як їх власні країни тільки сприяють цьому витоку через неефективну політику. Іронія полягає в тому, що проводимі у цей час конференції, такі як нинішня зустріч арабських міністрів охорони здоров’я в Аммані з питань витоку кадрів, не зачіпають реальні причини, згадані вище, а також на них не обговорюються питання політичної залежності від Заходу, який перешкоджає об’єднанню мусульманських країн, хоча саме ця єдність допомагала розвивати кадровий потенціал Ісламській державі протягом сторіч.
Тяжкий економічний стан в Йорданії, який продовжує погіршуватись, призвів країну до високого рівня бідності, зубожіння і нестачі ресурсів, що негативно позначилось на якості соціальних послуг, таких як охорона здоров’я і освіта. Це також ослабило фінансові можливості населення, ускладнюючи забезпечення гідного рівня життя. Однією із причин цієї кризи є слідування програмам колоніального Міжнародного валютного фонду, які спричиняють вплив на політику держави. За даними Центрального банку Йорданії і Міністерства фінансів, державний борг Йорданії досяг 116,1% ВВП, склавши 45 мільярдів динарів, що на 2 мільярди більше, аніж за аналогічний період минулого року. Вартість обслуговування боргу, тобто виплата відсотків, складає біля 2,486 мільярда динарів. Незважаючи на високий рівень податків, значна частина отримуваних прибутків уходить на погашення боргів і сплату відсотків, через що не вистачає засобів для фінансування соціальних нужд в світі і охорони здоров’я, усугубляючи описані вище проблеми, з якими стикається населення в сфері медичних послуг.
Таким чином, саме держава несе відповідальність за недостатнє медичне обслуговування своїх громадян. Незважаючи на деякий прогрес у якості медичних послуг, їх як і раніше недосить. Вони не досягають усіх прошарків населення на належному рівні і не надаються своєчасно, що критично для пацієнтів, у яких немає часу чекати. Люди вимушені звертатись до приватних клінік з непомірними цінами, через що багато хто не можуть собі цього дозволити, і це викликає громадське невдоволення. У відповідь уряд намагається покласти вину на приватний сектор, хоча саме держава повинна нести основну відповідальність за надання медичних послуг. Поганий стан державних лікарень однозначно свідчить про нехтування державою своїми обов’язками щодо турботи про громадян. Навіть приватні лікарні стикаються з труднощами: деякі із них закрились чи призупинили діяльність через кредити і були виставлені на аукціони, при цьому Міністерство охорони здоров’я продовжує ігнорувати цю ситуацію і не вживає ніяких дій по врегулюванню проблеми високих цін на медичні послуги.
Медичне обслуговування є однією із тих життєво важливих послуг, без яких люди не можуть обійтись, і воно повинно бути доступним кожному. Пророк ﷺ сказав:
مَنْ أَصْبَحَ مِنْكُمْ مُعَافىً فِي جَسَدِهِ، آمِناً فِي سِرْبِهِ، عِنْدَهُ قُوتُ يَوْمِهِ، فَكَأَنَّمَا حِيزَتْ لَهُ الدُّنْيَا
«Той, хто прокинувся здоровим, в безпеці і з запасом їжі на день, ніби володіє усім світом».
Пророк ﷺ вказав, що здоров’я є важливою потребою людини. Якщо населенню не надається медична допомога, це завдає йому шкоди, а усунення шкоди є обов’язком держави. В хадісі Пророка ﷺ говориться:
لَا ضَرَرَ وَلَا ضِرَارَ
«Не завдавайте шкоди ані собі, ані іншим».
Таким чином, надання медичних послуг — це обов’язок держави. Іслам приписує правителю дбати про благополуччя своїх підданих. Пророк ﷺ сказав:
فَالْإِمَامُ الَّذِي عَلَى النَّاسِ رَاعٍ وَهُوَ مسؤولٌ عَنْ رَعِيَّتِهِ
«Імам — пастир свого народу і він відповідальний за свою паству».
Іслам гарантує кожному громадянину забезпечення його індивідуальних основних нужд, таких як їжа, житло і одяг, і гарантує забезпечення громадських нужд, таких як безпека, освіта і медичне обслуговування.
Підбиваючи підсумки, зазначимо іще раз, що система охорони здоров’я в Ісламі покладає повну відповідальність за медичне обслуговування виключно на державу, а не на допоміжні приватні структури, поряд з цим дозволяючи надання приватних медичних послуг. В епоху ісламського правління Халіфат забезпечував високоякісною медичною допомогою своїх громадян, яка повністю фінансувалась державою. Ми прагнемо до відродження цієї системи, щоб Умма і усе людство могли знов насолоджуватись гідним життям і доступом до лікування, яке гідне людини.
Газета «Ар-Райя»
Халід Аль-Хакім
10.30.2024
