З 22 по 24 жовтня 2024 року в Казані — адміністративному центрі Татарстану, який входить до складу Росії, пройшов саміт БРІКС. На цьому заході були присутніми нові потенційні члени об’єднання. На попередньому саміті, який пройшов в Південній Африці з 22 по 24 серпня 2023 року, було об’явлено про запрошення шести країн до вступу до БРІКС з 1 січня 2024 року, серед яких були Єгипет, ОАЕ, Іран і Ефіопія, а також Саудівська Аравія, яка іще не підтвердила інформацію про своє приєднання. Аргентина на чолі з президентом Хавьєром Міле, який зайняв пост 19 листопада 2023 року, відмовилась від членства, оскільки Міле підкреслив свою прихильність альянсу з США та Ізраїлем, що відрізняється від позиції попереднього президента Альберто Фернандеса, який виступав за вступ Аргентини до БРІКС.
Президент Росії Володимир Путін прийняв у себе голів 22 держав та урядів на саміті, в якому брали участь представники 36 країн. Прес-секретар Кремля назвав цю подію «одним із найбільших зовнішньополітичних заходів» для Росії, оскільки Москва прагне вийти із західної ізоляції, введеної після початку військової операції в Україні у лютому 2022 року, що привело до видачі ордера на арешт Путіна Міжнародним кримінальним судом. Путін також прагне продемонструвати, що багато країн світу або підтримують його, або займають нейтральну позицію, відкидаючи західне лідерство на чолі з Америкою, нав’язане після розпаду СРСР в 1991 році.
Путін прагне відновити колишню велич, про що прямо заявив на саміті, сказавши: «Процес формування багатополярного світового порядку йде повним ходом». Підкреслюючи зарозумілість Заходу, він зазначив: «Безперечно, ігнорувати небувалий інтерес країн глобального Півдня і Сходу до зміцненню співпраці з БРІКС було б помилкою». Він зазначив, що «понад 30 країн прагнуть приєднатись до БРІКС», прагнучи підкреслити свій успіх у протистоянні Заходу і рішучість досягти статусу міжнародного полюсу в багатополярному світі.
У випуску від 23 жовтня 2024 року «Незалежна газета» відреагувала відносно цього так: «З точки зору Росії, група БРІКС приваблива для країн глобального Півдня, оскільки вона відкидає колишній міжнародний порядок, заснований на західній диктатурі». Проте видання зазначило, що «деякі країни, зокрема, Бразилія та Індія, не будуть проявлять великого ентузіазму у підтримці цих зусиль, оскільки розглядають БРІКС як платформу для демократизації і реформування колишнього світового порядку». Отож, зусилля по ослабленню західної гегемонії за допомогою БРІКС можуть не увінчатись успіхом через розбіжності серед його учасників.
На саміті обговорювались міжнародні проблеми, включаючи економічні питання, такі як забезпечення сталого розвитку в області продовольчої безпеки і енергетики, а також політичні питання, такі як ситуація на Близькому Сході, з метою надати саміту БРІКС глобального характеру.
Захід усвідомлює, що Росія прагне перетворити БРІКС на значуще економічне і політичне об’єднання, подібне «Великій сімці», і зайняти в ньому провідну роль з ціллю протистояння Заходу. Саме тому міністр розвитку Німеччини Свенья Шульце заявила: «Путін в Казані прагне представити себе лідером антизахідної коаліції», додавши: «Путінське мислення, засноване на діленні світу на табори, застаріло». Німеччина, у свою чергу, прагне до збереження західної гегемонії і не бажає появи альтернативних сил, особливо появи на світовій арені Ісламу, представленого в державі.
Також за допомогою БРІКС Росія переслідує економічні цілі, намагаючись на минулих самітах нав’язати створення валюти БРІКС, яка могла б скласти конкуренцію долару, який є головною валютою для світових торгових і фінансових операцій і основною резервною валютою для багатьох країн. Проте ані на попередньому, ані на нинішньому саміті досягти прогресу у цьому питанні не вдалось, обмежившись лише поширенням торгового обміну в національних валютах країн БРІКС.
Росія чудово усвідомлює, що такі країни як Бразилія, Індія і Південна Африка, які є засновниками БРІКС, не мають наміру вступати у відкрите протистояння з Америкою і Заходом, тому відмовились від ідеї створення загальної валюти, віддаючи перевагу долару. До того ж серед нещодавно приєднаних членів є країни, які підтримують тісні зв’язки з Заходом.
Окрім того, всередині самого БРІКС є серйозні протиріччя, особливо між Індією і Китаєм, у яких періодично виникають прикордонні зіткнення. Америка підштовхує Індію до протистояння з Китаєм, у той час як Китай старається пом’якшити напруження.
Китай також не прагне до конфронтації з Заходом, особливо з США або її союзниками. Навпаки, він намагається налагодити і зміцнити з ними зв’язки. Президент Китаю Сі Цзіньпін заявив: «відносини між Пекіном і Москвою не скеровані проти третіх країн». Китай не бажає вступати в настільки тісні відносини з Росією, щоб порвати з Заходом, і тому не уклав з нею офіційного союзу і утримується від поставок зброї у зв’язку з конфліктом в Україні.
Усі ці чинники ослаблюють позицію БРІКС в протистоянні з Заходом і перешкоджають спробам Росії і Китаю утвердитись в ролі альтернативних світових лідерів поряд з Америкою і Європою. Структура БРІКС залишається ламкою і різнорідною, адже багато його членів політично залежать від Заходу, мають з ним міцні економічні зв’язки і не намагаються піти з-під його впливу. Таким чином, зусилля Росії не приносять значних результатів, але Москва старається показати успішність свого впливу, щоб підвищити моральний дух свого народу і підсилити свій міжнародний і регіональний вплив.
Складно розраховувати на БРІКС як на силу, здатну усунути гегемонію Заходу, враховуючи її ламкість і відсутність фундаментальної ідеології. БРІКС залишається частиною капіталістичної системи, і його протистояння з Заходом не має сталого і принципового характеру. Якщо б Захід примирився з Росією і повернув її до G7, вона тут же відмовилась би від опозиційної ролі і знов взяла участь в реалізації його несправедливої політики, як це було до виключення в 2014 році. Навіть у бутність Радянського Союзу, носія комуністичної ідеології, Росія не змогла ані вирішувати світові проблеми, ані низвергнути капіталізм з міжнародної арени, а навпаки, почала співпрацювати з Америкою у розділі сфер впливу, по суті, спільно придушуючи народи, які перебували під її впливом, і співпрацюючи з Заходом у Раді Безпеки ООН.
Необхідний один більш фундаментальний підхід для рішення світових проблем і позбавлення від західної гегемонії, а також від панування Росії, історія якої показує її схожість з Заходом. Безумовно, таким рішенням може стати тільки Іслам, втілений у державі, яка б несла світу добро і праведний шлях, як це було протягом 13 століть до минулого сторіччя.
Газета «Ар-Рая»
Асад Мансур
10.30.2024
