О, єгипетський дім фетв! Ми кажемо тобі: Ні - демократії, це система невір'я, заклик до якої та її проголошення є неприпустимими для мусульман

У заяві, оприлюдненій 10.01.2014 р. Єгипетським домом фетр, говориться: «Заклик до демократії не слід розглядати як правління народу у розумінні альтернативи правлінню Аллаха, адже між ними немає протиріччя». У його заяві також говориться: «Сутність демократії, яка втілює принципи політичного ісламу у плані вибору правителя, утвердження нарад і настанов, спонукання до добра і утримання від зла, а також протидії несправедливості, - це сама суть ісламу. Це не є невір'ям чи злом, як стверджує дехто. Іще раніше до появи демократії іслам встановив принципи, на яких ґрунтується демократія».

У фетві пропущено істинний сенс демократії, де законодавство належить народу, який дозволяє і забороняє, визначає одне хорошим, а інше поганим. Під ім'ям свобод у ній відсутнє дотримання шаріатських законів. Більш того, у фетві уперше вбачається, що між законом народу і законом Аллаха немає протиріччя. Такої фетви раніше іще ніхто не виносив навіть у часи найжахливішого занепаду. Єгипетський дім фетв чудово розуміє, що мусульмани ніколи не погодяться з демократією у її справжньому сенсі. Тому він вдався до обману, стверджуючи, що демократія - це інструмент для обрання правителя, утвердження нарад і настанов, спонукання до добра і утримання від зла, протидія несправедливості. Видно, як автори цієї фетви намагаються крутитися і вивертатися, відходячи від справжнього значення демократії, яке дане їй її послідовниками. Згідно з цим значенням панування належить народу, який за допомогою думки більшості видає такі закони, які бажає, дозволяє і забороняє, визначає хороше і погане. Нехай вони скажуть нам, яким чином їх нова конституція набуде свою хибну легітимність? Хіба не шляхом голосування для отримання голосів більшості? Чи її легітимність буде визначатися тим, що вона виведена з Корану і сунни?! Хіба демократія не означає, що індивід “вільний” у своїх діях і може робити що захоче: пити алкоголь, чинити блуд, відступати від віри, ображати і поносити святині під іменем демократії з її свободами?

Яким же чином віруючий в іслам мусульманин зможе сказати, що демократія допустима  чи виходить з ісламу?!

Що ж стосується питання вибору уммою правителя, то воно роз'яснене в ісламі і ми не потребуємо цього у їх горезвісній демократії. Панування в ісламі належить шаріату, а присяга для халіфа з боку людей є основною умовою, щоб він міг стати законним халіфом. Вибір халіфа практикувався в ісламі іще у ті часи, коли світ перебував у темряві диктатури і жив під гнітом царів. Людина, що досліджує механізми обрання праведних халіфів: Абу Бакра, Умара, Усмана і Алі (нехай буде вдоволений ними Аллах), ясно бачить те, яким чином їм давалася присяга авторитетними представниками мусульман, у результаті якої вони ставали халіфами, підкорення яким є обов'язком мусульман. Наприклад, Абд ар-Рахман ібн Ауф (нехай буде вдоволений ним Аллах), якому було доручено дізнатися думку представників мусульман (на той час це були жителі Медіни) ходив серед них, дізнаючись їх думки стосовно кандидатів на посаду халіфа. Він відвідував будинки, запитував чоловіків і жінок, щоб знати про те, кого  вони хочуть бачити своїм халіфом. У результаті проведених заходів думка людей утвердилася на Усмані, після чого йому було дано присягу.

Тому ми в Хізб ут-Тахрір заявляємо, що демократія є системою невір'я. І це не через те, що вона говорить про обрання правителя, оскільки це не основне питання. Причина в тому, що основним положенням в демократії є утвердження законодавчого права для людей,  не для Аллаха, Господа світів. А Всевишній Аллах говорить:

إِنِ الْحُكْمُ إِلا لِلَّهِ

«Усе правління належить лиш Аллаху» (12:40)

فَلا وَرَبِّكَ لا يُؤْمِنُونَ حَتَّى يُحَكِّمُوكَ فِيمَا شَجَرَ بَيْنَهُمْ ثُمَّ لا يَجِدُوا فِي أَنْفُسِهِمْ حَرَجًا مِمَّا قَضَيْتَ وَيُسَلِّمُوا تَسْلِيمًا

«Але ні, клянусь твоїм Господом! Вони не увірують, доки не виберуть тебе суддею в усьому тому, що заплутано між ними, не перестануть відчувати в душі занепокоєння від твого рішення і не підкоряться повністю» (4:65)

Існує велика кількість відомих доказів про те, що законодавство повинно належати лиш Одному Аллаху.

Це не кажучи вже про те, що демократія проголошує свободу особистості, виходячи з якої чоловік і жінка роблять, що хочуть, зовсім не враховуючи дозволене і заборонене в ісламі. Свобода віросповідання в демократії дозволяє без усіляких обмежень чинити віровідступництво і міняти релігію. Свобода власності у цій ідеології сприяє тому, що сильний різноманітними засобами експлуатує слабшого, внаслідок чого багатий стає багатше, а бідний бідніше. Те ж саме стосується свободи слова,яка виражена не в тому, щоб говорити істину, а спрямована проти святинь умми. Поборники цієї ідеології навіть вважають тих, хто висловлює образи на адресу ісламу, користуючись так званою свободою слова, видатними людьми і вручають їм нагороди.

Хоча фетва і підкреслює, що іслам є ясною системою, яку можна виконувати в життя у будь-якому столітті (адже мусульмани виконували іслам у життя з самого початку його появи і продовжували робити це у подальшому поряд з ускладненням суспільств і збільшенням державних функцій), однак, у фетві немає ясного заклику до реалізації ісламу в нинішньому столітті і відмови від демократії, яка не виходить від Аллаха, навіть якщо у деяких своїх другорядних частинах збігається з ісламом.

У завершенні хочемо нагадати вам про те, що сказав Всевишній Аллах у Своїй священній Книзі:

الْيَوْمَ أَكْمَلْتُ لَكُمْ دِينَكُمْ وَأَتْمَمْتُ عَلَيْكُمْ نِعْمَتِي وَرَضِيتُ لَكُمُ الإسْلامَ دِينًا

«Сьогодні Я завершив для вас вашу релігію, довів до кінця Мою милість до вас і задоволений ісламом для вас у якості релігії» (5:3)

Задовольняйтеся тим, чим задовольнився для вас ваш Господь,  не йдіть по шляху ваших попередників: п'ядь за п'яддю, лікоть за ліктем так, що навіть якщо вони увійдуть у нору ящірки, ви готові піти за ними.

Шаріф Зайд
Голова Інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір Єгипет
№ 14/01
Неділя, 11 Рабі уль-авваль 1435 р.х.
12/01/2014