Єгипетський режим намагається збільшити темпи росту єгипетської економіки. З цією метою буде проведено економічну конференцію у місті Шарм-ель-Шейху з п’ятниці 13 березня і до неділі.
Конференцію буде проведено з метою привернути у Єгипет мільярди доларів іноземних інвестицій. Держава підготувала список з 50 проектів, спрямованих на те, щоб переконати інвесторів у їх економічній перспективі. Держава напередодні відкриття конференції утвердила правки у «Закон про інвестиції», які надають значні пільги інвесторам та полегшують діяльність підприємців.
Одними з важливих пунктів нового документу стали створення «єдиного вікна» і прискорені строки реєстрації інвестпроектів у Єгипті, також були проведені реформи відносно земельних питань. Міністр інвестицій Єгипту Салман Ашраф очікує, що конференція приверне інвестиції на суму від 10 до 15 мільярдів доларів. Режим вважає цю конференцію економічним порятунком для себе і покладає на неї великі надії, вважаючи, що вона виведе його з економічної кризи, яка майже задушила країну. Дивно, що режим поводить себе подібно до того, ким рушить інвестиційне мислення – так, неначе вихід з цієї кризи полягає у приверненні великих грошей на єгипетський ринок, щоб підняти громадський рівень прибутку, хоча нинішня система вже отримала великий пакет допомоги та підтримки від держав Перської затоки, які перевищили 200 млрд. єгипетських гіней (фунтів), а система усе іще страждає від криз, останніми з яких були газова та бензинова кризи.
Проблема полягає у самій капіталістичній системі, яка застосовується в Єгипті – в системі, яка несе в собі вбудовану проблему, оскільки вона визнає, що людські потреби – безмежні, у той час як товари та послуги обмежені. Іншими словами, потреба та бідність є нормальним та неминучим фактором. Окрім того, ця система виконується у рідній для неї капіталістичній країні (Англії) вже більше трьох віків і увесь час вона хитається під тягарем світової кризи. Хіба за увесь цей час ця система змогла вирішити проблему бідності, безробіття або боргу? Відповідь очевидна: ні. Вона нічого не змогла, окрім розграбування багатств і проливання людської крові. Так чому люди усе іще сподіваються на неї і кажуть про цю корумповану систему? Чому вони намагаються вирішити свої проблеми шляхом повторного клонування цієї системи, яка не у змозі забезпечити нас радикальними рішеннями? Необхідно викоренити та викинути її.
Ця конференція не вирішить економічні проблеми, від яких страждає країна, і навіть якщо від неї і буде результат, то він збільшить темп росту ВВП (і тільки), що у дійсності не є рішенням і не відображає економічної ситуації в країні. Це просто збільшить загальний обсяг прибутків суспільства, але не кожного громадянина. Можливо, це покращить положення купки ділових людей, і люди будуть думати, що відбулося економічне покрашення, але, насправді, це – ілюзія, насправді відбулося лише збільшення ВВП.
І тому ми можемо сказати голосно і ясно, що усі, хто в основу своєї економіки взяв цю гнилу капіталістичну систему, той успадкує від неї для народу бідність та лихо. Всевишній Аллах каже:
أَفَمَنْ أَسَّسَ بُنْيَانَهُ عَلَى تَقْوَى مِنَ اللَّهِ وَرِضْوَانٍ خَيْرٌ أَمْ مَنْ أَسَّسَ بُنْيَانَهُ عَلَى شَفَا جُرُفٍ هَارٍ فَانْهَارَ بِهِ فِي نَارِ جَهَنَّمَ وَاللَّهُ لا يَهْدِي الْقَوْمَ الظَّالِمِينَ ١٠٩
«Чи той, хто заклав основу своєї будівлі на страху перед Аллахом і прагненні до Його вдоволення, краще або ж той, хто заклав основу своєї будівлі на самому краю прірви, який готовий обвалитися, так що він обвалився разом з ним у вогонь Гієнни? Воістину, Аллах не веде прямим шляхом несправедливих людей» (09:109).
Рішення існує, і воно – явне, не приховане. Воно лежить у законах великого Ісламу:
1. Закони Шаріату забезпечують повне задоволення основних потреб кожного громадянина Ісламської держави, такі як харчування, одяг та житло. Іслам зобов’язав працездатну людину до роботи, щоб та забезпечила задоволення своїх основних потреб, а також основних потреб тих, хто знаходиться на її утриманні. Якщо людина не здатна працювати, то її забезпечення надається її сину або іншому спадкоємцю, а також – державній скарбниці за відсутності того, хто утримував би її. Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Імам над людьми – пастир, і він несе відповідальність за свою паству». Також Посланець Аллаха ﷺ, будучи головою Ісламської Держави, сказав: «І якщо хтось із віруючих помре, залишивши після себе борг або нужденних дітей, то нехай вони прийдуть до мене, адже я – їх опікун, а якщо він помре, залишивши після себе майно, то хай його успадкують родичі за батьківською лінією».
2. Іслам забезпечив кожного громадянина правом на багатство, утвердивши право власності. Одночасно з цим він обмежив придбання майна причинами і законами Шаріату – таким чином, придбання багатств цими причинами та законами стає доступним і легким, повністю відрізняючись від проблем і труднощів, які домінують у капіталістичній системі. Але в той самий час Іслам не зробив придбання багатств вільним, щоб людина придбавала їх так, як вона цього побажає, будь-якими засобами, торкнувшись при цьому свободи інших, у результаті чого суспільство перетворюється на зграю вовків, які борються між собою за придбання багатства.
3. Закони Шаріату роз’яснили питання власності і розділили власності на приватну, державну та громадську, і таким чином Шаріат забезпечив отримання прибутку громадянами з того, на що вони мають право і що є необхідним для них, без привласнення їх майна якимись особистостями або самою державою. Іслам визначив для держави власність, що робить державу здатною нести тягар, покладений на неї, і не захоплювати приватну або громадську власність.
4. Закони Шаріату справедливо розподіляють багатства серед людей і беруть до уваги відмінності між людьми. Несправедливий розподіл багатства приводить до накопичення багатства в руках деякої купки людей і нестачі його у інших людей. Іслам вирішив це питання, встановивши закони Шаріату, які забезпечують справедливий розподіл багатств між усіма людьми, і серед цих законів є закон, який забороняє накопичення золота і срібла. Іслам зобов’язав державу дотримуватися рівності у розподілі багатства, даючи більше бідним і даючи належне заможним, виконуючи слова Всемогутнього Аллаха:
كَيْ لا يَكُونَ دُولَةً بَيْنَ الأغْنِيَاءِ مِنْكُمْ
«…щоб багатство це не оберталося лише між заможними серед вас…» (59:07).
Це зроблено не лише для того, щоб задовольнити потреби бідних, але і для того, щоб вони могли зміцнитися та розвиватися у будь-яких проектах тощо.
5. Іслам заборонив придбання багатства забороненими шляхами, такими як азарт, лихварство, монополія, шахрайство або шляхом обрахунку. Таким чином, він зберіг цінності суспільства як ісламського суспільства, яке має особливий стиль життя.
6. Основна причина, через яку лихоманить економіку Єгипту, не дивлячись на те, що він володіє величезними багатствами, це капіталістична лихварська система, яка ввела Єгипет у зовнішню боргову яму, яка досягла 34,7 мільярди доларів – це 11,9% ВВП. І нараховані відсотки платежів від загальної суми обслуговування боргу склали чверть від загального обсягу державних витрат у Єгипті у минулому році. Це означає, що держава не може відновитися, навіть якщо збільшить виробництво. Система лихварства і відсоткових кредитів у змозі зруйнувати будь-яку економіку, незалежно від її розмірів, і це - саме те, від чого страждають сильні економіки таких країн, як Америка та Європа. Іслам жорстко поставився до питання лихварства. Він не лише заборонив лихварство, але і пообіцяв лихварю війну від Аллаха і Його Посланця ﷺ. Коран описав тих, хто має справу з лихварством, наступним чином:
الَّذِينَ يَأْكُلُونَ الرِّبَا لا يَقُومُونَ إِلا كَمَا يَقُومُ الَّذِي يَتَخَبَّطُهُ الشَّيْطَانُ مِنَ الْمَسِّ
«Ті, які пожирають лихву, повстануть, як повстає той, кого сатана повергнув своїм дотиком…» (02:257).
Іслам не обмежився забороною лихварства – він надав систему, яка запобігає лихварству, він зобов’язав державу задовольняти потреби своїх громадян для їх гідного життя. А з приводу тих, кому необхідні інвестиції, Іслам спонукає давати гроші у борг без лихварства. Іслам забороняє фінансові компанії, такі як, наприклад, акціонерні компанії, також заборонено більшість нинішніх фінансових операцій на фондовому ринку, спекуляції та продаж товарів або документів до їх придбання тощо, заборонені й усі види страхових компаній. Усе перелічене (заборонене) привело до величезного штучного фінансового пузиря, не основаного на реальному секторі економіки, який вибухнув і став безпосередньою причиною світової економічної кризи у 2008 році.
Іслам роз’яснив багато видів відносин для розвитку грошей у сфері торгівлі тощо. Суспільство, в якому застосовується Іслам, не має потреби у лихварстві. Він не дозволить ці операції і заборонені контракти, і, таким чином, зникають усі причини, за якими відбуваються такі кризи, більше того – ісламська економічна система цілком звільнює країну від залежності перед невірним колонізаторським Заходом.
7. Зазіхання на громадську власність, що і відбувалося в Єгипті останні роки, позбавило людей отримання їх прав, які їм гарантував Іслам. Шляхом приватизації певна група людей пограбувала усі багатства країни і втекла з награбованим. І оскільки громадську власність, таку як нафта, газ, інші корисні копалини, землі та ін., не можуть приватизувати і перевести у власність окремих осіб або приватних компаній, то їх будуть відбирати у них, щоб повернути їх суспільству, і над цими людьми будуть дотримуватися закони Шаріату, якщо вони мають право на компенсацію. Так само договори та контракти цих компаній будуть або громадським надбанням, або будуть усунуті. Держава сама повинна витягати багатство із землі і забезпечувати громадський інтерес, або вона може віддати це в оренду тому, хто займатиметься видобуванням корисних копалин під керівництвом держави.
8. Сучасна грошова система грає ключову роль у нинішній кризі, тому що гроші держави не підкріплюються реальною вартістю, а це збільшує темпи інфляції та росту цін. У той час як виконання економічної системи Ісламу поверне гроші до їх основи – до золота і срібла, тобто гроші будуть на 100% підкріплені золотом і сріблом, у результаті чого вони набудуть дійсної цінності. Шаріатський динар важить 4,25 грами чистого золота, а дірхам важить 2,975 грами срібла, і у випадку кризи вони зберігають свою цінність готівки серед людей. Таким чином, вони будуть сильними стабілізаторами економіки, у той час як у сучасній капіталістичній системі цінність валюти втрачається за першої кризи, а гроші тануть у руках людей, і, тим самим, криза породжує іще більше криз. І якщо ми візьмемо до уваги велику кількість золотого запасу в Єгипті, то зовсім не складно забезпечити підкріплення золотом готівкових грошей.
Ці приклади є краплею в морі відносно законів Ісламу в економічній системі, і лише вони здатні витягнути усі країни з економічного спаду, який охопив їх усіх. Економічна система Ісламу принесе свої плоди, коли виконається у затінку Ісламської держави – Халіфату на основі пророкування, до побудування якого прагне Хізб ут-Тахрір разом з усією Уммою, і тоді буде благо та розквіт, як назвав це Посланець Аллаха ﷺ, коли описав положення другого праведного Халіфату: «…Потім буде Халіфат за методом пророкування, буде правити людьми за Сунною Пророка і розповсюдить Іслам у сусідні країни по землі. Ним будуть вдоволені жителі небес і землі, а небеса не залишать жодної краплі і будуть рясно поливати землю, а на землі не залишиться жодної рослини або блага, яке не вийде для нього».
وَلَوْ أَنَّ أَهْلَ الْقُرَى آمَنُوا وَاتَّقَوْا لَفَتَحْنَا عَلَيْهِمْ بَرَكَاتٍ مِنَ السَّمَاءِ وَالأرْضِ وَلَكِنْ كَذَّبُوا فَأَخَذْنَاهُمْ بِمَا كَانُوا يَكْسِبُونَ ٩٦
«Якщо б жителі поселень увірували і стали богобоязливі, Ми розкрили б перед ними благодать з неба і землі. Але вони порахували це брехнею, і Ми схопили їх за те, що вони придбавали» (07:96).
Шаріф Зайд
Керівник прес-служби Хізб ут-Тахрір Єгипет
22 Джумада аль-Уля 1436 р.х.
13.03.2015
№ 15/07
