В останні дні Рамадану, прощаючись зі священним місяцем, до нас із промовою вийшов Ахмад Муаз аль-Хатиб, колишній голова Сирійської світської Національної коаліції, однак у його словах не було і слідів Рамадану. Він шукав рятувальне рішення для Сирії далеко від Ісламського проекту, уособленого у встановленні Халіфату за методом пророкування, пов’язуючи цей проект з аль-Каїдою, замість того щоб зв’язувати його з усіма мусульманами, з їх переважною більшістю. Він заявив, що є три проекти, які борються один з одним у Сирії: «Іранський проект, проект деяких країн Перської затоки та проект аль-Каїди». Ці проекти підштовхнули інстинкти людей до битв і підштовхнули їх до міжмазхабної боротьби…. А сирійський народ втрутився у боротьбу зі звірствами режиму і з цими трьома проектами. Він висунув пропозицію з урегулювання, суть якої у тому, що опозиція і проурядові сили проти розділення Сирії.
І що вони обидві не згодні стати заручниками будь-якого з проектів, будь то ООН або регіональний. Він закликав їх обох бути єдиними у цьому. А для порятунку Сирії він запропонував, щоб кожна зі сторін (опозиція та уряд) відійти до тих з вільних сирійських синів, хто зможе повернути країну у нормальне русло. Тому він сказав: «дозвольте нам домовитися про необхідність переговорів політичного урегулювання та взаєморозуміння, яке зобов’яже опозицію та уряд, і не буде в інтересах лише однієї зі сторін, щоб було правосуддя перехідного періоду для всіх людей». Потім порадив режимові прийняти здорове рішення з порятунку Сирії і якщо він бажає реальних переговорів, то «наші руки простягнуті», хай пришле до нас одного зі своїх свідомих людей для обговорення цієї теми, «Перш ніж нас знищать регіональні та міжнародні проекти», а також просунути на керівництво країною кваліфікованих та компетентних людей. Він сказав, що сирійський народ не може бути зцілений, окрім як національним проектом. І звісно ж, він не забув помістити на груди стяг французького мандату. І казав на місцевому діалекті, щоб бути ближче до простого народу.
Здається, що ця промова йде в атмосфері початку нової ери нав’язування американського рішення на основі Женевської конференції, на якій наполягає Америка. Серед процесуальних кроків було призначення італійця де Міструа новим посланцем ООН, а потім вибори вбивці Башара президентом. Це наповнило сосуд Муаза повністю тим, що бажає Америка: від вимоги справедливого переходу для всіх людей, що означає перехідний уряд і пропозицію вести переговори з режимом, а також відмову від Ісламського проекту і прийняття національного проекту. Він пообіцяв людям новий погляд, кажучи: «З волі Аллаха, ми скоро повернемося», - що подає знак про те, що від нього вимагають грати певну роль у цьому новому етапі, а це вимагає від нього багаторазової появи на публіці! Що це за роль? ЗМІ згадали, що існують таємні переговори, які проводяться між іранським боком і колишнім головою «Національної сирійської коаліції» - опозиціонером Муазом аль-Хатибом. Також вони згадали, що Тегеран запропонував йому прийняти очільництво у Раді Міністрів Сирії в уряді, яке буде утворено після того, як Асад виголосить конституційну присягу. Усе одно, чи є ці слова точними або ні, однак аль-Хатиб і його думки підготовлюються Америкою, щоб грати у майбутньому роль у її вирішенні, і можливо, він відійшов у бік раніше в очікуванні підходящого моменту.
О мусульмани Шаму! Цей аль-Хатиб є проповідником проти вас, а не для вас, каже мовою ваших ворогів. Виконує занепадницьку Національну «мелодію» за допомогою підтримання єдності Сирії, наче вона є окремою країною від усієї Ісламської Умми. Ми не чули від нього жодного разу, щоб він казав про прибічність єдності Ісламської Умми шляхом об’єднання усіх мусульман в одній державі під одним стягом і одним Імамом, який правив би нею Книгою Аллаха і Сунною Його Посланця. І хоча здається що в очах США, Заходу, Сирійського злочинного режиму та Ірану він є поміркованим і вони можуть його використати у своїх інтересах, ось тільки в очах мусульман він є невігласом у політиці. Тому їм і вдається проводити з ним ігри, щоб він протистояв Ісламському проекту і боровся з ними проти нього, і вставав на бік світського Національного проекту, борючись за нього. Схоже, він настільки наївний, що запитує злочинця Башара про причину його злочинів у відношенні громадських осіб. І схоже, він втратив ревнощі за релігію Аллаха і Його віруючих рабів, коли простягнув руку вбивці для проведення переговорів про порушену честь, пролиту кров, осиротілих дітей, і будинки, які зруйнувалися на голови своїх хазяїв… І це не вперше, коли він займає подібну позицію і робить подібні заяви!
О мусульмани Шаму! Усі повинні знати, що боротьба у Шамі насправді – це боротьба культур, а не внутрішній або регіональний конфлікт. (Регіональні держави є тільки інструментами цього конфлікту), а існування міжнародного консенсусу з цього приводу стало очевидним для всіх. Також стало зрозуміло, що усі змови, спрямовані на відхилення революції від її Ісламського шляху у бік світськості провалилися перед свідомістю народу Шаму і турботою Аллаха про цю революцію. І найменший підсумок цієї благословенної революції після усіх цих жертв – це голосно заявити про Праведний Халіфат за методом пророкування, а не простягати руки вбивці дітей, жінок, старих для ведення перемовин про його злочини у нашому відношенні. Всевишній сказав:
وَلا تَرْكَنُوا إِلَى الَّذِينَ ظَلَمُوا فَتَمَسَّكُمُ النَّارُ وَمَا لَكُمْ مِنْ دُونِ اللَّهِ مِنْ أَوْلِيَاءَ ثُمَّ لا تُنْصَرُونَ
«Не схиляйтеся на бік беззаконників, щоб вас не торкнулося Полум’я. Немає у вас покровителів і помічників, окрім Аллаха, і тоді жоден вам не надасть підтримки» (11:113).
Стережіться подібних змов під гаслами ініціатив, Всевишній сказав:
وَقَدْ مَكَرُوا مَكْرَهُمْ وَعِنْدَ اللَّهِ مَكْرُهُمْ وَإِنْ كَانَ مَكْرُهُمْ لِتَزُولَ مِنْهُ الْجِبَالُ
«Вони будували свої підступи, але їх підступи були в Аллаха. А адже підступи ці могли зсунути гори (або не могли зсунути гори)» (14:46).
Хізб ут-Тахрір Сирія
02 Шавваль 1435 х.
29/07/2014
