У Тунісі, режим якого був яскравим прикладом тиранії та боротьби з Ісламом, нащадки Зін аль-Абідіна повертаються до метода свого попередника у боротьбі з релігією Умми.
Демократія ж, спадкоємиця тиранії, містить у собі геть усе - невір’я, єресь, атеїзм, язичництво та будь-яку іншу доктрину, щоб суперничати на арені впливу, окрім релігії Іслам та закону Корану, бо це заборонено! Хто ж закликає до якоїсь частини цього, той є злочинцем, і йому фабрикується брехливе звинувачення. Йому заборонено дихати, допоки він не задихнеться. Тому що у Тунісі нема місця тому, хто нагадує про Аллаха! Навпаки, ця країна простора для того, хто заперечує Аллаха, залишає Його книгу, теревенить нісенітниці щодо Його законів, стирає Його ознаки, закликаючи до свободи, яка приймає ідею творця, надає розуму широкий кругозор у розміркованнях над творінням, знімає відповідальність над розумами людей. Усе це так, бо заклик людей до Аллаха, Його релігії, Його книги в ідеї свободи ні до чого не придатний! А ці, які навіть не мають і частки шаріатського опису, є прибічниками «істини» у придушенні голосу Ісламу, як наущають їх шайтани з посольств Франції, Америки та Англії, і як наущають їм їх розуми, які побудовані на західній формі мислення, що на цій арені Іслам може нанести поразку своїм закликом та віруючими у нього людьми.
Вони плетуть змови проти будь-кого, хто щось робить, та квапляться приписати його до тих, хто закликає людей до системи Іслама. Вони негайно брехливо звинувачують їх у зраді, щоб посіяти думку проте, нібито ті, хто вимагає правління згідно до Ісламу, це лише купка вбивць та злочинців, які хочуть посіяти розбрат та громадянську війну,і тим самим зруйнувати країну.
أَفِي قُلُوبِهِم مَّرَضٌ أَمِ ارْتَابُوا أَمْ يَخَافُونَ أَن يَحِيفَ اللَّهُ عَلَيْهِمْ وَرَسُولُهُ ۚ بَلْ أُولَٰئِكَ هُمُ الظَّالِمُونَ
«Невже їх серця уражені недугою? Або вони сумніваються? Або вони бояться того, що Аллах та Його Посланець несправедливо засудять їх? О і! Вони самі вчиняють несправедлво!» (24:50)
Хіба вони не знають, що Іслам несе милість для світів? Іслам не несе для людей ані руйнувань, ані розбратів, ані загибелі. Навпаки, загибель, хаос, поразка та незадоволеність Аллаха проявляються у віддаленні від книги Аллаха та Його закону
Влада у Тунісі та її лакеї, які на своїх зборах закликають до лиха, руйнують шлях та дозволять брехню, брешуть кожен день, щоб примусити нас замовчати, щоб ми облишили працювати для Ісламу, бо вони не хочуть конституції на основі релігії Ісламу.
Наприклад, о суботі, 2 липня, у нас було заздалегідь заплановано мітинг, який повинен був завершитись на площі перед Будинком культури. Потім ми дізналися, що того ж дня у Будинку культури збираються ліві активісти, і ми вирішили не зупинятися перед місцем їх збору. Не зупиняючись та не входячи до конфлікту, наш мітинг пройшов повз Будинку культури, допоки ми не дійшли до центрального ринку Келібії. На площі перед ринком мітинг зупинився, і була проголошена промова по завершенню акції без втручання армії та поліції. Вночі ж ми та народ Келібії буди здивовані заявами Мухаммада Кілані, який робив навети на Хізб-ут-Тарір, мовляв, нібито члени хізба напали на їх організацію, а армія та поліція захищала їх від нас. Що ж це за така нахабна брехня? Навет, як у кіно! Метою нашої діяльності у районі Тадамун було рішення Хізб-ут-Тахрір провести збори із звертанням з приводу річниці розпаду Халіфату о суботі, 2 червня, біля критого спортивного комплексу у районі Тадамун.
Недивлячись на те, що ми отримали усі належні дозвільні документи від мера та директора спортивного комплексу, нашому подиву не було кінця, коли ми побачили, як місце проведення запланованого заходу, перетворилося на військові казарми. А прибулі на місце служби держбезпеки, застосовуючи силу, почали заважати проведенню заходу, кажучи про те, що нібито у нас нема дозвільних документів. Не дивлячись на те, що муніціпальні чиновники запевняли їх у наявості усіх дозвільних паперів, поліція наполягала на забороні, вказавши, що дана міра не пов’язана з дозволами від адміністративних органів. Це рішення походить від однієї з вищих державних інстанцій. Подібні дії влади не викликають подиву, враховуючи той факт, що президент цієї країни особисто втрутився, щоб заборонити хізб. Підтвердження цьому було знайдено при повторній забороні Хізбу під час виступу перед людьми після вечірнього молитви о неділі, 3 червня, навколо площі Тахрір. Причиною послугував вихід наших хлопців з піднятими стягами «нема бога, окрім Аллаха, Мухаммад – Посланець Аллаха»у напрямку площі поруч із мечеттю. Коли організатори та люди, які до них приєдналися, досягли площі, один із хлопців почав робити промову у зв’язку із болючими спогадами щодо руйнування Халіфату, закликаючи до діяльності по відновленню життя гідно з Ісламом.
У цей час втрутився співробітник служби безпеки. Молодий чоловік тихим голосом вступив у розмову з ним, домовився, що вони дадуть 10 хвилин задля завершення промови. Але усі, у тому числі і офіцер, були здивовані гранатою зі сльозогінним газом, яка була скинута на їх голови. Після цього усі розійлись, не роблячи якихось безладів або насильства. Врешті решт, поліція пішла геть, а люди повернулись до буденного життя. Через деякий час у районі не залишилось і жодних слідів того, що відбулося, окрім розмов та балачок людей. «Mosaique» є просто брехнею та вигадками, які закликані накласти навет на хізб, не зумівши спровокувати хлопців хізбу та його прибічнків до насилля та безладів.
З цього приводу ми кажемо:
По-преше, брехня, яка вигадана цим режимом та його приспішниками, є явною брехнею, яку бачать люди. І влада не у змозі розпосюдити більше цього, тому що ця брехня проста та очевидна для усіх людей
По-друге, ці спроби і таке інше, є спробою відволікти увагу людей від того, що заплановано для цієї країни. Щоб ми займалися сторонніми справами, а не основною справою, якою є заміна несправедливого режиму, який вже тхне від розпаду, губить країни та народи, на чисту та благословенну системую, яка ниспослана Аллахом.
По-третє, якщо цей режим і вважає, що має можливість, щоб примусити замовчати голос істини, той хай знає, що його шлях буде довгим та важким, і геть нічого, окрім невдачі, він не досягне, за допомогою Аллаха та Його рабів.
По-четверте, ми прохаємо Умму встати разом із нами проти нащадків Зін аль-Абідіна та його друзів та партнерів, які хочуть повернути країну до її колишньої покори (та приниженості), та закликаємо працювати разом з нами задля повернення Ісламу до нашого життя та наших відносин. І цей шлях є неминучим, тому що через це Аллах побажав нам величі. І якщо ми бажаємо б величі у чомусь іншому, окрім цього, Аллах принизить нас тоді.
وَمَن يُطِعِ اللَّهَ وَرَسُولَهُ وَيَخْشَ اللَّهَ وَيَتَّقْهِ فَأُولَٰئِكَ هُمُ الْفَائِزُونَ
«Ті, які повинуються Аллаху та Його Посланцю, бояться Аллаха та сповідують богобоязливість, набули успіху». (24:52)
5 липня 2011р.
4 шаъбан 1432 х.
Тунiс
