بِسْمِ اللَّهِ الرَّحْمَٰنِ الرَّحِيمِ
Урочисті заходи на честь новоспеченої адміністрації міста Ал-Фашір, розташованого на півночі Дарфуру, відбулися 08/02/2012, ознаменувавши перший крок практичної частини Хартії про мир у Дарфурі, підписаного у Дохі, відбулися 08/02/2012. На заході були присутні голови низки країн, представники африканського та європейського союзів, Ліги арабських держав.
Мирна угода, підписана у Дохі 14/07/2011 поміж урядом Судану та Рухом Звільнення та Справедливості, містить у собі формування двох гілок регіональної влади: виконавчої та законодавчої, що у подальшому повинно стати плацдармом для подальшого втілення у життя решти пунктів угоди. Стаття № 65 Хартії Миру у Дарфурі проголошує: «Регіональна влада у Дарфурі складається з двох апаратів: виконавчого апарату регіональної влади Дарфуру та ради регіональної влади у Дарфурі». У статті №66 говориться, що виконавчий апарат складається з 22 осіб, включаючи губернаторів 5-ти регіонів Дарфуру. Виконавчий апарат, згідно до Хартії Миру, наділений широкими повноваженнями та владою у сфері прав людини, суспільних свобод, розподілу влади та національних багатств, безпеки, управління нафтовим сектором та ін. Більше того, згідно даної угоди, місця в уряді республіки будуть розподілятися за племінними та регіональними ознаками, що надає права жителям Дарфуру ставити свою людину на посаду віце-президента країни (стаття 4, пункт 39). У статті 59 вказується на необхідність формування спеціальних судів при участі спостерігачів з африканської ради. Зокрема, у статті 326 говориться: «Спільно з урядом Судану та під керівництвом ООН, відбувається набор групи спеціалістів для спостереження за ходом робіт суду з метою гарантувати гарну роботу судів та її відповідність міжнародним нормам справедливості. Склад спостерігачів формується з кандидатів, запропонованих ООН та Африканським Союзом». Згідно до статті 75, Дарфур може отримати незалежність, як тільки жителі приймуть рішення щодо проведення референдуму на надання незалежності Дарфуру як єдиного регіону або його діленню на губернії, але які будуть підпорядковуватися єдиній регіональній владі: «Адміністративний уклад Дарфуру встановлюється шляхом всезагального референдуму». Варто відзначити, що дана Хартія Миру, яка викладена на більше ніж 100 сторінках та яка зачіпає багато тонкощів, більше схожа на нову конституцію для Дарфуру.
Як висновок, варто особливо відзначити, що дана угода підготувала гарне підґрунтя для появи автономного правління у Дарфурі, кордони якого будуть визначатися міжнародною спільнотою, і населення якого буде відрізнятися від того, яке живе на решті території Судану. При цьому, на чолі регіону буде знаходитись своя власна адміністрація. Подібний розвиток подій сильно нагадує ситуацію у Південному Судані, яка передувала його повному відокремленню. Але цим іще не можна поставити крапку у списку тих бід, які притягла на країну Хартія Миру. Найлютіші вороги Умми – Америка, Британія та Франція (саме цим країнам належить ініціатива розділення Судану на Північний та Південний) згідно до статті 77 Хартії, були поставлені на чолі тих країн, які будуть слідкувати за виконанням практичної частини Хартії у Дарфурі.
Дана угода – чисто американський продукт, закликаний відстоювати інтереси Америки у регіоні. Керівництво США доклало усіх зусиль за допомогою їх головного посла Пристона Леміна та одного із їх радників по Дарфуру Дайна Сміта на зустрічі у Дохі задля досягнення згоди більшості сторін по даній Хартії. Більше того, Америкою було об’явлено, що у випадку відмови озброєних угруповань підписати угоду до них буде застосовуватись сила. Офіційний представник Держдепу США Марк Тонер після підписання угоди заявив, що «США будуть тиснути на інші озброєні угрупування, які відмовились прийняти участь у переговорах для того, щоб повністю схилити їх до мирного процесу». Далі відбулися зустрічі «незгодних» озброєних угруповань з 15 по 16 листопада 2011 року у «майстерні Миру» в американському інституті Миру при співпраці з Держдепартаментом США для притягнення даних організацій до Хартії Миру. Колишня відповідальна особа за зовнішні зв’язки Руху Звільнення та Справедливості, а сьогодні лідер цього руху Джібріл Ібрагім, після смерті колишнього лідера руху Халіла Ібрагіма, заявив газеті «Сахафа» 20/12/2011 , що «американський посланець миру у Дарфурі Дайн Сміт розповів про переговори з озброєними рухами, про приєднання їх до Хартії Миру, прийнятої у Дохі».
Америка є ворогом мусульман. Саме за її бажанням відбулося розділення півдня Судану від півночі, так само як вона має на меті подальше розділення цієї країни. «Розділення Судану може також зачепити Дарфур та східну частину країни», - заявив колишній посланець миру США Скотт Грейзен. Америка шляхом досягнення угоди у Дохі взяла під контроль питання щодо мирного врегулювання дарфурської кризи, що має на меті його подальше відокремлення від Судану, як це відбулося з Північчю у минулому. Офіційний представник Держдепу США Марк Тонер заявив після підписання документу: «Дана угода – це крок на шляху до повного вирішення кризи у Дарфурі». Тобто, якщо надання регіону автономного уряду є кроком до вирішенню проблеми, за думкою Америки, то не інакше як повним вирішенням дарфурської проблеми є відокремлення Дарфуру за прикладом Південного Судану.
Брати та сестри у Судані!
Ми повинні знати, що правління в Ісламі відрізняється від федеративної та конфедеративної систем, при якій кожен суб’єкт має автономний уряд або відрізняється політичною незалежністю. В Ісламі дозволеною системою правління є єдина централізована система. Пророк (с.а.в.) сказав: «Хто дав присягу Імаму, то нехай підкоряється йому, допоки може, якщо ж прийде інший та буде намагатися забрати його владу, то відрубайте голову самозванцю». Також Посланець Аллаха (с.а.в.) сказав: «Якщо принесли присягу двом халіфам, то вбийте одного з них». Ці явні тексти однозначно кажуть про заборону ділення країни та надання регіонам автономного правління. В ісламській державі халіф призначає валія, і саме валій заміщує халіфа у справі турботи про громадян, а не є представником жителів того чи іншого регіону. Стосовно фінансових питань вілаятів, то Халіфат відрізняється тим, що має єдиний бюджет для усіх вілаятів, з якого виділяються засоби для забезпечення гідних умов життя (харчування, одяг, житло) для жителів усіх вілаятів. Відношення до громадян єдине. Держава має обов’язок турбуватися про людей справедливо, гарантувати безпеку, безкоштовну освіту та медицину. В ісламській державі не буде тих, хто буде незадоволений утисканням прав та браком уваги. Варто також відзначити, що розуміння влади як якоїсь здобичі, через яку варто вбивати один одного, буде абсолютно відсутнім в Ісламській державі. Оскільки це є великою відповідальністю, і Судного Дня буде більше питатись з тих, хто перебував при владі. Тому, у шаріатському розумінні відсутнє розподілення влади по квотах племенам, регіонам і т.д., оскільки керівництво країною та турбота про громадян цілком та повністю покладена на Халіфа. Пророк (с.а.в.) сказав: «Імам – пастух, і він у відповіді за свою паству». Халіф має обов’язок підбирати гідних людей на основі акиди для здійснення правління над людьми. Це прийнято Хізб-ут-Тахрір у конституції держави Халіфат, для втілення у життя якої працює хізб спільно із Уммою.
Жителі Судану!
Воістину, це є реальність Хартії Миру, яку намагаються нав’язати нам західні країни. Вона містить у собі явне протиріччя шаріатському хукму. Це є нічим іншим як відокремленням Дарфуру від Судану, яке рано чи пізно потягне за собою відокремлення інших районів країни. Умма сьогодні внаслідок віддалення від шляху Аллаха нагадує жертву, яка підпала під напади, злісні змови та підступні дії Заходу. Всевишній каже:
أَوَمَن كَانَ مَيْتًا فَأَحْيَيْنَاهُ وَجَعَلْنَا لَهُ نُورًا يَمْشِي بِهِ فِي النَّاسِ كَمَن مَّثَلُهُ فِي الظُّلُمَاتِ لَيْسَ بِخَارِجٍ مِّنْهَا
«Хіба той, хто був мертвим, і Ми повернули його до життя та наділили світлом, завдяки якому він ходить серед людей, подібний до того, хто перебуває у мороці і не може вийти з нього?» (6:122).
Тому, на кожну проблему ми повинні дивитися з точки зору ісламської акиди та відмовитися від подібних угод, які мають на меті розшматувати наші країни, зробити їх слабкими та кволими. Ми, мусульмани, повинні знову передивитися принципи нашого життя та побудувати його на ісламських основах у світлі праведного Халіфату!
إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَذِكْرَىٰ لِمَن كَانَ لَهُ قَلْبٌ أَوْ أَلْقَى السَّمْعَ وَهُوَ شَهِيدٌ
«Воістину, у цьому міститься нагадування для тих, у кого є серце, хто прислухається та присутній при цьому». (50:37).
Хізб ут-Тахрір
Судан
16 Рабиъ аль-Авваль 1433 р.х.
08.02.2012
