З того часу, як африканське посередництво прокоментувало у неділю 02.03.2014 переговори між урядом і народним рухом північного сектору, насильницькі зіткнення в Дарфурі зросли іще більше.
03.03.014 об’єднані сили Руху вільної суданської армії (Джанах мінаві) і Руху визволення і справедливості атакували області Твеша (Attewiesha), Лаіт Джараль-Набі (Alleit Jaral-Nabi), Калімандо (Kalimandou) і Хасканіта (Haskanita). А 04.03.2014 почалися бойові дії в Сараф Умра між племінними групами, що збіглося з військовими операціями в Південному Дарфурі в таких областях, як Умм Кунджа (Umm Qunja), Хаджир Тонго (Hajeer Tongo), Сане Длеба (Sane Dlabh).
У результаті цих подій загинули десятки, десятки тисяч людей вимушених переселенців і включених до них. Силове повернення Дарфуру на фронт світових подій через заяви офіційних осіб великих колоніальних держав і їх маріонеток, де міністр зі справ Африки при МЗС Британії Марк Сіменс сказав: «Ескалація насилля в районах Дарфуру призвела до переселення 40 тисяч осіб, особливо в Південному Дарфурі», - Судан Тріб’юн от 09/03/2014. «МЗС США закликало Хартум припинити замахи і утриматися від повітряних бомбардувань», - Судан Тріб’юн 10/03/2014.
Голова обласної влади в Дарфурі Тіджані Сісі охарактеризував уряд як неспроможний, сказавши: «Державний лад цілком відсутній в Дарфурі» і додав: «Якщо ситуація продовжить залишатися без рішучої відповіді або рішення, то наслідки цього позначаться на документі в Досі і мирі в Дарфурі і Судані загалом», - Судан Тріб’юн 07/03/2014.
Суть проблеми вакууму безпеки в Дарфурі – це падіння престижу держави, тому що безпека зберігається престижем держави, а не кількістю збройних сил і військової техніки на квадратний кілометр землі.
А престиж держави впав до жахливого стану, коли вона:
• відмовилася від свого обов’язку по підтриманню безпеки в інтересах племінних, регіональних або міжнародних сил.
• підняла племена, класифікувавши їх на лояльних і бунтарів, озброївши лояльних, на їх погляд, підготувавши тим самим бунтарів.
• удостоїла затятих злочинців носити зброю і піддала кримінальній відповідальності правдивих і щирих.
• відокремила Південний Судан, створивши притулок для кожного, хто бажає зла країні і людям.
• довірила долю країни і народу невірному ворогові-колонізатору під приводом пошуку миру і припинення кровопролиття.
Племінні озброєні сили, які сіють хаос на землі під приводом уряду і повстанських рухів, сіють хаос під приводом уряду і під приводом невірного Заходу і його інструментів – усе це не зупинить ніхто, окрім правління сильної ідеологічної держави, яка видасть закони на принципах Великого Ісламу, на словах Господа світів. Всевишній постановив, що безпека є відповідальністю держави, і що мусульмани – єдина Умма перед іншими націями, і вони – одна єдина рука проти всіх. Де найслабший з мусульман може взяти під опіку будь-кого, де сильний залишається слабким, доки в нього не заберуть відібране ним право, а слабкий є сильним, поки йому не повернуть його право. Він постановив, що руку колонізатора повинно бути вирвано – і усе це здійсниться з волі Аллаха у найближчому майбутньому у затінку Другого Праведного Халіфату.
Ібрахім Усман (Абу Халіл)
Офіційний представник Хізб ут-Тахрір Судан
№ H.T.S. 12/2014
Четверг, 12 Джумада аль-уля 1435 г.х.
13/03/2014
