Відповідь Ясіну Альфуркані, офіційному представнику організації «CMO Foundation» відносно питання про звільнення мусульманських жінок з роботи, які відмовляються від потискання рук з чоловіками
У коледжі «Cosmicus Montessori College» у голландському місті Амстердам звільнили мусульманку через те, що вона відмовлялася потискати руку з чоловіками, у зв’язку з цим журналісти взяли інтерв'ю у імама місцевої мечеті Ясина Альфуркані, щоб отримати пояснення відносно дій нашої сестри, яка відмовилася потискати руку чоловікам, а також розкрити ісламський погляд з цього приводу. Однак, шейх у своїй відповіді став використовувати терміни, які були популярні серед грецьких філософів, вживаючи слово «теологічний», ніж шаріатські науки. Він став говорити про факт розбіжності між вченими відносно рукостискання жінок з чоловіками, а також про відмінності між тими вченими, хто забороняє рукостискання, і тими, хто його дозволяє. Потім він висловив свою думку, заявивши, що мусульманка повинна потискати руку чоловікові на основі користі та необхідності, оскільки робота необхідна та вигідна для жінок.
Окрім обговорення припустимості використання шейхом слова «теологічний», маючи на увазі шаріатські науки, ми можемо сказати, що обговорення дозволеності і заборонності рукостискання є, у першу чергу, фікхій питанням (питання шаріатської юриспруденції), в його основі лежать шаріатські закони, і він не має жодного відношення до так званої користі. Поняття шаріатських законів основується на силі шаріатського доказу. Що стосується користі, про яку згадав шейх, то вона не є шаріатським доказом, і отже не дозволяється анулювати ясні шаріатські закони переслідуючи фальшиву користь. Тому, прийняття певного закону відбувається у тому випадку, якщо є переконаність у тому, що даний закон є законом Аллаха ﷻ, який ми повинні виконувати. Отже, нехтування шаріатським законом під приводом переслідування користі не має жодної цінності в Ісламі. Слід відзначити, що дані висловлювання подібних до цього шейха людей приносять користь лише гнобителям, які хочуть, щоб поведінка мусульман відповідала реальності, а не тому, що ниспослав Аллах ﷻ Пророку ﷺ. Хіба є у цьому хоч якась користь? Хіба коли-небудь мусульмани засмучувалися через втрату своєї роботи, яка має на увазі втрату їх релігії? Хіба це є користю? Звісно ж ні. Що стосується розмови про необхідність, якою шейх хоче обґрунтувати свою думку, то ми заявляємо що тільки шаріат, а не людські бажання, визначає що саме є необхідністю, що розуміється під необхідністю, у чому полягають умови для допущення необхідності, якими є закони, які надходять із законів про необхідність, а також лише Шаріат визначає, що є дозволеним та забороненим.
У даному випадку обговорення повинно стосуватися не того, що він назвав «теологічним», а повинно стосуватися несправедливості і нетерплячості світського західного лібералізму, який заявляє про свободи для всіх, але в той самий час зазіхає на права мусульман, а також працює над обмеженням їх прав. Недоречно казати про відмінності у розумінні між вченими відносно дозволеності або заборонності рукостискання жінок з чоловіками, але необхідно сконцентруватися на недалекій, вузькій та обмеженій натурі західної демократії, коли справа стосується тих, хто не розділяє її погляди, а саме мусульман, і це той виклик, проти якого мусульмани Голландії повинні виступити.
Ми очікуємо від мусульманських організацій того, щоб вони дбали про інтереси мусульман, але реальність доводить, що відданість цих організацій далека від Ісламу і мусульман. З цієї причини, у даному випадку ми можемо їм тільки сказати: «Не кажіть від нашого імені».
Окай Пала
Офіційний представник Хізб ут-Тахрір у Нідерландах
24 Шавваль 1435 р.х.
18/08/2014
N0: 8/1435 AH
