Новина:
Голова МЗС Туреччини Ахмед Давудоглу заявив о неділі 9 лютого про те, що його країна знаходиться на шляху до відновлення стосунків з «Ізраїлем» після принесення ним офіційних вибачень Туреччині, а також згоди з більшістю вимог стосовно випадку з нападом на турецький пасажирський корабель «Мармара, який входив у склад «Флотилії свободи для прориву ізраїльської блокади у секторі Газа».
У телевізійному інтерв’ю, торкнувшись питань зовнішньої політики Туреччини, Давудоглу пояснив про те, що між турецькою та ізраїльською сторонами на стадії обговорення залишаються дві проблеми. Це проблема компенсацій та проблема обмежень, які накладаються на сектор Газа. Він відзначив, що переговори між двома боками про компенсації «отримали значний імпульс в останній час і знаходяться на шляху до рішення».
Коментар:
Вже набридло чути полум’яні заяви прем’єр-міністра Туреччини, в яких він вихваляє жителів Гази та викликає у них сльози, розповідаючи про єврейські обстріли Гази на виду арабів та турок. Чуючи його, можна навіть припустити, що іде деяка війна, яку він очолить, як стверджує «онук османів». Проте досі ми нічого реалізованого із цих слів не бачили і облишили слухати подібні промови.
Усі знали про те, що коїла єврейська країна з нашими жителями, а наші правителі, нічого не роблячи, спостерігали за тим, як євреї вбивали мусульман та арештовували їх на турецькому кораблі «Мармара». Наші правителі обмежились лише брехливими загрозами та порожніми словами.
І проблема не у тому, чи є у їх словах якийсь сенс чи ні. Суть у тому, що від їх слів нема ніяких дій і вони не виражають намірів рішучої реакції.
Засмучує той факт, що ворожа єврейська країна, яка захопила палестинські землі та вбивають там мусульман, абсолютно не рахується з турецькими та іншими правителями, тому що знає, що їх загрози на її адресу ніколи не будуть реалізовані. І навіть після вбивств, скоєних на «Флотилії свободи» та захвату корабля «Мармара», на борту якого знаходились 581 активісти, більшість із яких були турки, євреї не відчували за собою якої-небудь вини.
Після декількох років фарсу з боку Туреччини про розрив стосунків з єврейською країною та зверненні до Міжнародного суду для звинувачення євреїв у злочинах, усе, врешті решт, завершилось вибаченнями євреїв, нібито їх вибачення можуть чимось допомогти або порятувати пригноблюваний народ. Доти, доки не будуть розірвані стосунки є євреями і не будуть підняті визвольні армії, ця жорстока окупація не припиниться і страждання мусульман будуть тривати.
З яких пір ми почали сподіватися та очікувати від цих окупантів вибачень або надання компенсацій?! Хіба їх вибачення можуть заспокоїти наш біль, а їх компенсації повернути нашу гідність?! Звичайно ж ні, адже кров мусульманина дорожче для Аллаха, аніж руйнування Кааби. Їх вибачення не означають, що їх злочини не будуть повторюватись. Це лише коротка зупинка, після якої вони знов почнуть вбивати наших жителів! Хочеться спитати у турецького уряду: Невже кров мусульман, пролита на кораблі «Мармара», рівноцінна для вас вибаченням з боку нечестивих та деякій сумі грошей для родичів вбитих?!
Відповідальність за невинну кров, яка пролита руками цієї окупаційної країни у мусульманських землях, лягає на кожного, хто міг помститися за неї. Ви, турецькі правителі, також стали співучасниками цього злочину і будете спитані за це. Маючи необхідну силу та найбільшу армію у мусульманських країнах, ви досі не помстилися за свій народ.
Кожний, хто мовчить відносно злочину, сам є злочинцем і усякий, хто пробачає несправедливість, сам є несправедливим. Вибачення та грошові компенсації не можуть бути достатніми для того, щоб спокутувати вину навіть за краплю пролитої крові.
Для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Абу Йусуф
13 Рабіъ ас-сані 1435
13/02/2014
