Ісламська революція – недійсна, якщо робиться не для встановлення Халіфату

Новини та коментарі
Друкарня

Новина:

Газети, інформаційні агентства та соцмережі повідомляють наступне: салафіти закликають до демонстрації та виходу на вулиці Єгипту двадцять восьмого листопада, щоб почати революційний рух у межах підготування до ісламської революції, метою якої є, як проголосив салафітський рух, наступне:

1. Введення ісламської ідентичності.
2. Відмова від американської залежності.
3. Усунення військового уряду.

Коментар:

Перш за все, ми підтверджуємо те, що рух Ісламської Умми і заклик її до повстання заради Ісламу є необхідним і неминучим фактором, більше того – це є фардом за відсутності правління тим, що ниспослав Аллах. А також цей фактор є фардом сьогодні, за американської та західної гегемонії над мусульманськими країнами і за триваючих невпинних спроб покінчити з Ісламом, намагаючись нав’язати нам свою ліберальну, капіталістичну та світську ідентичність. І якщо вся Умма не працює для досягнення правління за законами Ісламу, то вона хоча б повинна активніше проявляти свій гнів та обурення, але тільки на основі Ісламу, у відповідності лише з його законами.

Дослідивши реальність цього заклику і його прибічників через публікації та соцмережі, з великою ймовірністю можна сказати, що цей заклик є відповідною реакцією на розпусту, яка виказується у боротьбі проти Ісламу і тих, хто працює заради його перемоги. Також цей заклик є відповідною реакцією на тиранію та несправедливість, які виходять від правлячого режиму у Єгипті. Також це – відповідна реакція на лестощі, поступки та поблажливість, які робилися під приводом поступовості і підтримання національного консенсусу рухом «Брати-мусульмани». Це привело – як стверджує дехто – до такого катастрофічного та трагічного положення Єгипту, зриву революції і провалу ісламського проекту, у результаті чого усе це використовувалося проти Ісламу, проти мусульман і тих, хто закликає до Ісламу.

Зрозуміло, що цей заклик є закликом до певної діяльності, але ця діяльність є необхідною і затребуваною, якщо вона ґрунтується на Ісламі. Однак це – безпосередній перехід від відчуття реальності до дії без думки, тобто без розуміння і усвідомлення реальності, її дослідження і ставлення до неї у контексті законів Шаріату для досягнення потрібних цілей. Цілей, якими є досягнення ісламської ідентичності і її піднесення, запобігання і протистояння західній залежності, особливо – від Америки, усунення військових від влади і переспрямування їх роботи у підтримку Ісламу і мусульман. Отже, це повинно відбуватися на основі розуміння і дослідження реальності, яку необхідно змінити, а потім необхідно зв’язати цю реальність із законом Шаріату, який відноситься до неї, і тоді ця реальність буде зв’язана з думкою і буде відбуватися заради досягнення певної мети. Але ніяк неможна допустити того, щоб ця діяльність була просто відповідною реакцією на погану реальність, оскільки у такому випадку ця діяльність буде з категорії цієї ж поганої реальності.

Коли ми хочемо утворити в житті ісламську ідентичність, нам необхідно визначити, що розуміється під ісламською ідентичністю і як її досягнути в реальності. І тут ми знайдемо те, що ідентичність тісно пов’язана з системами, які регулюють і контролюють відносини між людьми – такими як система правління, економічна система, соціальна, зовнішня політика, система освіти, навчальні програми, культура, ЗМІ. Усе це нерозривно пов’язане з ідентичністю держави і неминуче пов’язане з Ісламською державою, про яку говорить Шаріат, і він називає цю державу Халіфатом.

Також відмови від західної (і особливо – від американської) залежності можна досягнути лише за допомогою системи правління, яка відмовиться від ідеї західної демократії і капіталізму у правлінні та в економіці. За допомогою тієї системи, яка буде прагнути мати таку зовнішню політику, яка є донесенням Ісламу шляхом заклику і джихаду у якості послання всьому світові і у якості управління міжнародною політикою на цій же основі. А також за допомогою того, чого вимагає це правління з розділу протистояння західним державам на чолі з Америкою і відмови від них, намагаючись вигнати Захід з центральної позиції і взяти на себе цю посаду – усього цього також можна досягнути лише з державою Халіфат, основаній на методі пророкування.

Що ж стосується віддалення військових від влади, то військові зараз становлять собою реальний сектор впливу у Єгипті, однак цей вплив відбувається через завісу сучасної демократичної громадянської держави, як вони самі стверджують це. Це віддалення або усунення ніяк не повинно означати знищення армії в Єгипті. Адже армія є тією силою, яка реально здатна допомогти перемозі Ісламу і мусульман здійснити її, відповівши на вимогу мусульман про створення Халіфату, коли ця думка стане громадською думкою і загальною, масовою вимогою у результаті роботи тих, хто закликає до Ісламу, і в результаті того, чого вимагає ідейна та політична боротьба. Армія – військове відомство, готове до бою – здатна допомогти Ісламу і мусульманам вести джихад під командуванням халіфа мусульман, щоб протистояти ворогам Ісламу – західним та східним державам, або євреям.

Отже, лише Халіфат на основі методу пророкування здійснить відродження ісламської ідентичності. І лише Халіфат запобіжить подальшій залежності від Америки і відкине її, віддалить військових від влади і зробить армію силою Ісламу і мусульман. І лише він, без усілякого сумніву, зможе вести джихад лише заради піднесення слова Аллаха на землі. Ось  таким буде Халіфат, заради побудування якого ми якщо не будемо працювати і не будемо закликати до нього, то ми як і раніше будемо зберігати «національний консенсус», нехтувати Ісламом і протистояти його спотворенню. Ми як і раніше будемо погоджуватися з тим, що проти Ісламу. Навіть якщо ми будемо тільки стверджувати про обов’язковість поступок, поступовість, відмови і компромісів, то усе одно ми будемо грішниками, які порушують Іслам у його методі досягнення ідентичності, запобігання залежності і віддалення військових від влади, щоб обмежити армію джихадом для піднесення слова Аллаха на землі.

فَسَتَذْكُرُونَ مَا أَقُولُ لَكُمْ وَأُفَوِّضُ أَمْرِي إِلَى اللَّهِ إِنَّ اللَّهَ بَصِيرٌ بِالْعِبَادِ ٤٤

«Ви згадаєте те, про що я вам кажу. Я ввіряю свою справу Аллаху. Воістину, Аллах бачить рабів» (40:44).


Спеціально для радіо Центрального офісу Хізб ут-Тахрір
Аля уд-Дін аз-Зенатій
Голова комітету Центру звязку Хізб ут-Тахрір у Єгипті
25 Мухаррам 1436 р.х.
18.11.2014 р.

Головне меню