Політичні зміни, які відбуваються зі швидкістю вогняного вітру

Новини та коментарі
Друкарня

Новина:

У п’ятницю, 17 січня, президенти Росії Володимир Путін та Ірану Масуд Пезешкіан підтвердили продовження роботи над спільними проектами, включаючи сферу атомної енергетики, у межах переговорів в Москві, які передували підписанню угоди про стратегічне партнерство між двома країнами, яке включає до себе оборонну співпрацю.

При цьому було підкреслено, що це не військовий альянс і він не скерований проти інших країн, а служить для зміцнення загальної безпеки і захисту людських цінностей, (Al Jazeera, 17.01.2025р.).

Коментар:

Підписання угоди про всеохоплююче стратегічне партнерство між Росією та Іраном 17 січня 2025 року відбулось після того, як обидві країни вийшли із сирійського конфлікту, і усього за три дні до вступу на посаду президента США Дональда Трампа.

Незважаючи на складне і суперечливе минуле двох країн, наповнене конфліктами, між ними існує тонка грань, яка відокремлює співпрацю від недовіри. Ця грань може бути порушена у будь-яку мить або, навпаки, зміцнитись. Особливо це актуально на тлі триваючої російсько-української війни. Росія мала успіх в Україні в 2022 році завдяки іранським безпілотникам «Шахід», а сьогодні Росія почала їх виробництво на своїй території. Також не слід забувати і про іранські балістичні ракети, які можуть свідчити про підготовку Росії до масштабної атаки по Україні.

З іншого боку, Росія вилучає вигоду із цієї угоди, враховуючи, що Іран, який пережив погіршення відносин з США і обмеження свого впливу, прагне покращити свою міжнародну репутацію як великої держави. Важливим аспектом є те, що Іран представляє собою надійного регіонального партнера, що робить його співпрацю з Росією стратегічно вигідним.

З точки зору Ірану, ця угода стала вираженням його страху перед приходом до влади Трампа, погрозами з боку єврейського утворення і уходу сил Башара Асада і проіранського угрупування із регіону. У той же час російсько-іранська угода позбавляє Європу доступу до енергоресурсів, які вона розраховувала отримати із Ірану, що розглядається як крок до підсилення конкуренції за вплив на Близькому Сході і в Центральній Азії. Особливо важливим є той факт, що така угода може ослабити або навіть знецінити міжнародні санкції проти Росії та Ірану, підсилюючи їх позиції. Ця угода відкриє Росії доступ через Іран до теплих вод Перської затоки і Оманського моря, а також створить можливості для експорту енергетичних ресурсів по альтернативним, не західним маршрутам. Для Ірану ця угода відкриє доступ до ринків Євразії, що може представляти собою виклик для майбутньої економічної і геополітичної ситуації в регіоні.

Гегемонія США у світі явно слабшає через їх суперечливу політику, внутрішню нестабільність і багату кількість невирішених проблем. Прагнення ослабити Європу, тиск на Китай та інші зовнішні загрози розсіюють увагу США і ослаблюють їх позицію. Ці чинники створюють умови, які можуть призвести до занепаду їх впливу на світовій арені.

Окрім того, на США чекають серйозні внутрішні проблеми, особливо після лісових пожеж і пов’язаних з ними проблем з компенсаціями. Також країна стоїть на порозі світової фінансової кризи, яка загрожує як її економіці, так і валюті.

Крах цієї жадібної ідеології вже близько, і щоб остаточно позбутись від неї, необхідно запропонувати альтернативу. В даний час світ готується до пробудження Ісламу і його повернення на міжнародну арену.

О, мусульмани! Вже настав час втілити ідеологію Ісламу в життя. Нехай кожен візьме участь в зусиллях по відновленню закону Аллаха і відродженню ісламського образу життя. Всевишній Аллах неодмінно завершить Свою справу, питання лише в тому, чи будемо ми із числа намісників або із числа тих, кого замінили. Сьогоднішні дні подібні дням встановлення Першого Халіфату — Халіфату Посланця Аллаха ﷺ. О, мусульмани, докладіть усіх зусиль, щоб прискорити встановлення Халіфату, щоб це стало нашою гордістю і щоб ми були втіленням слів Всевишнього Аллаха:

وَكَانَ حَقاً عَلَيْنَا نَصْرُ الْمُؤْمِنِينَ

«Нашим обов’язком було допомагати віруючим» (30:47).

 

Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу «Хізб ут-Тахрір»
Набіль Абдулькарім
20 Раджаба 1446 р.х.
20 січня 2025 р.